Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року (справа N212/10184/19) #заходи_забезпечення_кримінального_провадження#тимчасовий_доступ#показання#безпосередність#істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ За умови добровільного надання речей або документів стороною чи іншим учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, відпадає необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей і документів. У такому випадку застосування заходів примусу буде недоцільним втручання у права і свободи особи. ✅ Зазначення судом у вироку показань обвинуваченого (підозрюваного), потерпілого та свідків, наданих під час досудового розслідування, становить помилку, що не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (таким, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення), якщо суд лише процитував ці показання, однак не обґрунтовував ними своїх висновків щодо доведеності вини обвинуваченого. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132476409
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2025 року (справа N727/684/21) #провокація#визнання_вини#явка_свідка#право_на_захист#доступ_до_правосуддя Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Визнання обвинуваченим свої вини лише під час свого виступу у репліці та в останньому слові визначає обов’язок суду належним чином оцінити як аргументи сторони захисту, так й аргументи сторони обвинувачення щодо наявності або відсутності провокації з урахуванням практики ЄСПЛ. ✅ Прийняття судом рішення про неможливість допиту свідка (викривача) під час судового розгляду, за умови, що сторонами явку останнього забезпечено не було, свідок за викликом у судові засідання протягом двох років не з’являвся та виїхав за кордон, його точне місце перебування судом не встановлено, на зв’язок за наявним у суду номером мобільного телефону він також не виходив, становить порушення права на захист та доступ до правосуддя. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132476351
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року (справа N991/9294/20) #зловживання_владою#зловживання_службовим_становищем#службове_зловживання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Перед тим як перейти до аналізу елементів складу службового зловживання, має бути вирішено питання, чи становили інкриміновані особі дії або бездіяльність порушення законодавства. Для цього необхідно детально дослідити регулювання відповідної сфери діяльності, у тому числі визначення повноважень відповідної службової особи, умови їх використання та межі розсуду, правила і процедури прийняття рішень і здійснення діяльності, а також встановлене законодавством розмежування повноважень між органами державної влади та/або місцевого самоврядування, правила і процедури взаємодії між різними суб’єктами, дотичними до діяльності. ✅ Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК. ✅ Для кваліфікації злочину за ст. 364 КК необхідно встановити характер, зміст і обсяг повноважень, а також коло службових обов’язків, які визначають компетенцію службової особи. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513460
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N752/7720/20) #незаконні_методи_слідства#версія_захисту#допустимість#огляд_місця_події#предявлення_для_впізнання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Факти того, що обвинувачений має вищу освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває нівелюють версію останнього про визнання ним вини у вчиненні тяжкого злочину за порадою поліцейських, які ввели його в оману, та робить її такою, що не ґрунтується на здоровому глузді. Додатковим чинником спростування твердження обвинуваченого є те, що ані він, ані його захисник не надали суду жодних документів на підтвердження наданих показань (як то скарги на дії працівників поліції за введення обвинуваченого в оману вчинення або вчинення імовірного психічного тиску), та не заявили жодного клопотання щодо реалізації їх права на подання суду доказів. ✅ Використання слідчим фотознімку, взятого з ілюстративної фототаблиці до протоколу огляду місця події, не впливає на допустимість отриманих внаслідок пред’явлення особи для впізнання результатів, якщо такий фотознімок не містить значних відмінностей, які б вирізняли обвинуваченого серед інших залучених осіб. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132315135
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N991/1268/24) #зловживання_службовим_становищем#розтрата#заволодіння#безоплатність#неправомірна_вигода Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом заволодіння чужим майном і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. Отже, відмінність полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику при відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) може супроводжуватись оплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, - інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним. ✅ У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов’язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією статті 364 КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391354
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N686/7896/23) #зловживання_владою#зловживання_службовим_становищем#службове_зловживання#неправомірна_вигода#службова_особа Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Головним для складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, є усвідомлене вчинення зловживання владою або службовим становищем. Якщо суб’єкт цього злочину вчиняє певні діяння всупереч інтересам служби і внаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно незаконно отримує нематеріальні або матеріальні блага, то це є достатньою підставою для інкримінування особі складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, якщо у вчиненому наявні всі інші ознаки цього складу. ✅ Не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами. Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов’язковою для складу зловживання. ✅ Наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленість в отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених у ході виконання повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлена під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391356
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N335/5060/24) #призначення_покарання#звільнення_від_відбування_покарання#обставини_які_помякшують_покарання#щире_каяття#активне_сприяння_розкриттю Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Вибачення обвинуваченого, висловлення жалю про свою поведінку і те, що трапилося внаслідок неї, повинні бути адресовані саме потерпілому, а не суду, оскільки суд оцінює факт щирості каяття саме перед потерпілим, а не перед судом. У діях обвинуваченого відсутня така пом’якшуюча покарання обставини, як щире каяття, якщо адресатом зазначених вище дій є виключно суд. ✅ Активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення має місце, зокрема, тоді, коли під час допитів на досудовому розслідуванні та в ході судовогорозгляду підозрюваний (обвинувачений) надававвикривальні показання щодо фактичних обставин скоєного ним та визнавав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні. Водночас, наявність у діях обвинуваченого цієї помякшуючої покарання обставини не є безумовною підставою для застосування до останнього інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132356122
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2025 року (справа N405/4442/22) #зберігання_зброї#поза_розумним_сумнівом#перекладач#мова_судочинства#право_на_захист Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Приписами ч. 3 ст. 263 КК встановлено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. Добровільна видача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що і надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади. ✅ Перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв’язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна вести свій захист і висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача. Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом».Чинниками для з’ясування розуміння особою таких обставин, зокрема, є тривалість проживання у державі ведення судочинства; рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132197154
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2025 року (справа N604/4/20) #технічна_описка#повідомлення#відеозапис#слідчий_експеримент#допустимість Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Зазначення в тексті постанови іншого номера та дати реєстрації провадження є технічною помилкою, якщо зміст постанови свідчить про її ухвалення саме в межах конкретного кримінального провадження. ✅ Приписи кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямоване на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії. Отже основною метою передбаченого законом алгоритму здійснення такого повідомлення є доведення до відома адресата певної інформації, яка має процесуальне значення у провадженні. Законодавець також передбачив певні запобіжники, які дозволяють з одного боку зафіксувати небажання особи, яка є адресатом повідомлення, його отримати, а з іншого - є способом фіксації факту повідомлення. Таким способом повідомленням є відеозапис учинення певної процесуальної дії. ✅ Намагання вручити підозрюваному повідомлення про завершення досудового розслідування, за умов відмови від його отримання, якщо ця подія була процесуально зафіксована свідчить про те, що сторона обвинувачення вживала заходів для виконання вимог ст. 290 КПК, а стороні захисту була забезпечена можливість реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. ✅ Результати слідчого експеримента є допустимими й у випадку, коли ця слідча дія проведена у відділенні поліції, а не на місці події. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132476418
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2025 року (справа N496/2053/21) #кримінальний_проступок#висновок_спеціаліста#експертиза#змагальність#дослідження_доказів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Частина 2 ст. 298-4 КПК передбачає, що одночасно із врученням повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку особа інформується про результати медичного освідування та висновок спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом. Отже, указана норма передбачає лише інформування особи про такі результати і направлена на забезпечення права підозрюваної особи, у разі незгоди з результатами освідування або висновку спеціаліста, звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. Якщо ж експертиза призначається дізнавачем, істотні порушення вимог КПК не мають місця, оскільки право вимагати призначення експертизи фактично забезпечено шляхом її проведення. ✅ Мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про допит свідків або дослідження доказів не встановлює перед судом повинності переймати права чи обов’язки сторони. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132197130
TGLIST.COM.UA
