Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2026 року (справа N537/2092/24) #мобілізація#військова_служба#ВЛК#придатність_до_військової_служби#преюдиція Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації), може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ✅ Рішення адміністративного суду, яким скасовано постанову військово-лікарської комісії про придатність особи до військової служби, має преюдиціальне значення у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 90 КПК. Відтак, особу не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137071516
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2026 року (справа N583/1225/22) #апеляційний_розгляд#повідомлення#виклик#відкладення#правовий_висновок#прецедент#відеоконференція Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Суд апеляційної інстанції зобов’язаний не тільки ретельно перевірити те, чи були учасники провадження належним чином поінформовані про дату і час апеляційного розгляду, але й з’ясувати причини неприбуття цих учасників у судове засідання та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з’явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду, зокрема в разі визнання поважними причин їх неприбуття. ✅ Суд апеляційної інстанції повинен пересвідчитися в наявності чи відсутності заяв про відкладення судового розгляду від учасників судового провадження, щонадійшли до початку апеляційного розгляду (у тому числі, які надійшли після призначеного часу судового засідання, але до його фактичного початку), та обґрунтованості причини його неприєднання до судового засідання в режимі відеоконференції. ✅ Суд не вправі посилатися на правові позиції Великої Палати Верховного Суду в цивільних та господарських справах, які, з огляду на ч. 2 ст. 1 КПК, не підлягають врахуванню під час розгляду справи саме у кримінальному провадженні. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946449
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2026 року (справа N450/1952/18) #затримання#особистий_обшук#диктофон#НСРД#допустимість#покарання#призначення_покарання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо. Тож, особистий обшук особи під час затримання, є складовою частиною затримання особи в порядку ст. 208 КПК, не потребує складення окремого протоколу, тобто, законне затримання саме собою дає підстави для проведення особистого обшуку. ✅ Нормами ст. 208 КПК не передбачено обов’язкового фіксування процедури затримання технічними засобами. ✅ Запис розмови, зроблений за допомогою програми звукозапису в телефоні чи диктофону особою, яка надала такий звукозапис правоохоронним органам, не є зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, отриманим у результаті проведення НСРД. ✅ Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136882517
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (справа N371/111/25) #звільнення_від_відповідальності#вчинення_вперше#примирення_із_потерпілим#презумпція_невинуватості#судимість#повторність#сукупність#реальна_сукупність#рецидив Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Необхідно розрізняти особливості застосування ст. 46 КК у разі, коли особі інкриміновано декілька самостійних кримінальних правопорушень в одному чи різних кримінальних провадженнях стосовно неї, зокрема: коли наявні ознаки сукупності в одному кримінальному провадженні без постановлення обвинувального вироку стосовно першого епізоду суспільно небезпечної поведінки особи; та у різних кримінальних провадженнях, коли розгляд кримінального провадження за першим епізодом розглядається (або розслідується) в іншому кримінальному провадженні щодо тієї ж особи. Основою для такого поділу є врахування принципу презумпції невинуватості особи. ✅ У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних провадженнях не одержали з боку інших судів такої правової оцінки, яка б унеможливлювала застосування приписів вказаної статті, суд може розглядати діяння, яке є предметом його правової оцінки, як вчинене вперше. У протилежному випадку суд спростовував би презумпцію невинуватості особи щодо діянь, які не були предметом судового розгляду, що було б явним порушенням цього фундаментального права людини якщо суд надаватиме правову оцінку діянню, яке не є предметом кримінального провадження, в якому суд здійснює судовий розгляд. Оскільки суд не може давати правову оцінку діянням особи, що не є предметом кримінального провадження, в якому він здійснює судовий розгляд, він, відповідно, позбавлений можливості давати діянню, щодо якого він здійснює судовий розгляд, таку правову оцінку, яка б ґрунтувалася на оцінці інших діянь, щодо яких судовий розгляд в цьому провадженні не здійснюється, і іншим судом не постановлено обвинувального вироку за оцінкою таких діянь. ✅ Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК, що узгоджується з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК. ✅ Сам факт вчинення кримінального правопорушення вперше автоматично не створює підстав до звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із примиренням із потерпілим за наявності реальної сукупності кримінальних правопорушень у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом поряд із іншим(и) окремим(и) самостійним(и) кримінальним(и) правопорушенням(и) в одному кримінальному провадженні. ✅ За усталеною правозастосовною практикою, згідно зі статтями 45-48 КК, ч. 1 ст. 97 КК, однією з умов відповідних різновидів звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи незняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627797
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (справа N127/23718/22) #місце_вичнення_злочину#дія_у_просторі#збройна_агресія#глорифікація#ЄСПЛ Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Та обставина, що для вчинення відповідних дій особа використовувала іноземну (російську) й заборонену на території України соціальну мережу(«Одноклассники.ru»), здійснюючи віддалений доступ до своєї персональної сторінки в цій мережі, не впливає на визначення місця вчинення злочину й територіальну чинність закону про кримінальну відповідальність. ✅ Між мережею «Фейсбук» і мережею «Однокласники» існує принципова відмінність, зокрема в частині алгоритмів обробки позначок «Подобається» - «Like» і «Класс!» відповідно. Так, натискання кнопки «Подобається» у мережі «Фейсбук» є способом повідомити про те, що людині сподобалася публікація без залишення коментаря про це. Натомість в іноземній (російській) соціальній мережі «Одноклассники» діє інший алгоритм обробки позначок «Класс!», відповідно до якого натискання цієї кнопки не лише свідчить про те, що певний користувач вподобав допис, що видно іншим особам, які його переглядають, та автору допису, а призводить до закріплення цього допису (публікації) на сторінці акаунту користувача, тобто його поширення серед невизначеного кола осіб. Відтак, нерелевантним є висновок ЄСПЛ у справі «Melike v. Turkey» про те, що встановлення відмітки «Подобається» (like) під чужими публікаціями не є рівнозначним їх поширенню. ✅ Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 436-2 цього Кодексу, оскільки самі дії (вихваляння, звеличення, прославлення) є очевидними з матеріалів (дописів, висловлювань). Відсутність дефініції безпосередньо в КК означає лише те, що правоохоронні органи та суди використовують буквальне, словникове значення слова, яке згадується в інших законах. Бланкетний характер диспозиції вказаної норми не може бути перешкодою до притягнення до кримінальної відповідальності, адже є звичайним засобом законодавчої техніки в КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136691252
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2026 року (справа N464/1517/24) #допустимість#критерії_допустимості#істотне_порушення#ЄРДР#належна_правова_процедура#справедливий_суд#НСРД Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК не передбачає здійснення досудового розслідування всієї злочинної діяльності конкретної особи, яку утворюють окремі повторні самостійні кримінальні правопорушення (за відсутності ознак єдиного триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення), в межах кримінального провадження, де до ЄРДР внесено відомості лише про обставини першого із вчинених самостійних (окремих) правопорушень. ✅ Проведення досудового розслідування та здійснення НСРД за епізодом без внесення до ЄРДР відповідних відомостей про обставини, що свідчать про вчинення окремого кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що була застосована неналежна правова процедура та відповідно підлягають застосуванню наслідки, визначені в ч. 2 ст. 86 КПК. Внесення у подальшому інших відомостей до ЄРДР за кожним з наступних епізодів злочинної діяльності обвинуваченого, без дотримання 24-годинного терміну, не відповідає точному змісту ч. 1 ст. 214 КПК, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. ✅ Вирішення питання про допустимість доказів є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини обмежується оцінюванням загальної справедливості провадження, зокрема там, де на підставі доказів, здобутих із порушенням встановленого порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. ✅ Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 застосовано виключення із загального правила про недопустимість доказу, якщо він отриманий не у порядку, встановленому КПК. Цей правозастосовний підхід не має універсального характеру і є виключенням із загальних правил оцінки доказів за критеріями їх допустимості. ✅ Невиконання вимог чинного КПК щодо визнання доказів недопустимими у випадку їх невідповідності встановленим критеріям та одночасне посилання на оціночні критерії практики ЄСПЛ щодо загальної справедливості провадження з метою обґрунтування винуватості особи на підставі доказів, отриманих всупереч встановленому порядку, є застосуванням кримінального процесуального закону всупереч приписам загальних засад кримінального провадження, що є неприпустимим. ✅ Допущені порушення КПК щодо порядку його здійснення стосовно отримання доказів стороною обвинувачення (проведення НСРД до внесення відомостей до ЄРДР, як і здійснення НСРД без належної процесуальної підстави) не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України (які спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень ст. 87 КПК), оскільки безсумнівно призводять до порушення прав і свобод людини і громадянина, вимог статей 19, 62 Конституції України, зокрема про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. ✅ Порушення права на справедливий суд зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627772
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2026 року (справа N695/1382/20) #презумпція_невинуватості#повідомлення_про_підозру#допустимість#медична_документація#висновок_експерта#витяг#ЄРДР Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Вжиття слідчим чи прокурором у повідомленні про підозру (повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри) словосполучення на кшталт «особа вчинила кримінальне правопорушення» не відповідає вимогам КПК. Але, за відсутності будь-яких даних, що свідчили б про оголошення цього повідомлення або ж про публічне його розповсюдження, не можна вести мову про порушення принципу презумпції невинуватості. ✅ Відсутність в матеріалах кримінального провадження письмового дозволу потерпілої щодо надання медичних документів, як і відповідних заперечень, не є підставою для визнання недопустимим висновку експерта, проведеного на підставі таких документів (медичної карти стаціонарного хворого). ✅ Витяг з ЄРДР не є доказом. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136701229
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2026 року (справа N676/3088/24) #технічний_запис#журнал_судового_засідання#істотне_порушення#речові_докази#доля_речових_доказів #виконання_судових_рішень#повторне_дослідження Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Технічним записом судового засідання, який приєднується до матеріалів справи, фактично є журнал судового засідання із унікальним посиланням на цей запис у централізованому файловому сховищі. Отже, віддалене місцезнаходження (у централізованому файловому сховищі) носія інформації із записом судового засідання від паперового примірника матеріалів справи не може свідчити про те, що такий носій відсутній в матеріалах провадження. ✅ Питання про порушення прав учасника кримінального провадження може вирішуватися лише за ініціативою носія цього права. ✅ Невирішення судом долі речового доказу не є істотним порушенням та не може бути єдиною підставою для скасування по суті правильного судового рішення. Учасники провадження мають право звернутися до суду із клопотанням для вирішення зазначеного питання у порядку виконання судових рішень відповідно до статей 534, 537, 539 КПК. ✅ Для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов’язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428044
Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2026 року (справа N199/6704/21) #стан_спяніння#ДТП#довідка#похибка#хроматограф Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Самі лише фактичні дані довідки закладу охорони здоров’я про виявлення за допомогою хроматографічного методу в крові обвинуваченого алкоголю 0,25‰ не можуть беззаперечно вказувати на перебування особи в стані алкогольного сп’яніння, оскільки отриманий за допомогою хроматографічного методу результат допускає варіативність дійсного вмісту алкоголю, тобто має похибку. ✅ При наявності алкоголю в крові менше 0,4 ‰, даний результат відноситься до практично відсутнього сп’яніння або є похибкою методу (газохроматографічного). Достовірно встановити, яка стадія резорбції чи елімінації алкоголю була у обвинуваченого на момент відбору біологічного матеріалу не можливо. Проведення розрахунку щодо ступеню алкогольного сп’яніння на час дорожньо-транспортної пригоди, можливо лише у тих випадках, коли у суб’єкта мало місце стадія елімінації та виявлена концентрація алкоголю, яка підлягає судово-медичній оцінці по ступеню алкогольного сп’яніння. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428061
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року (справа N712/1218/24) #малозначність#ЄРДР#безпосередність Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов’язковій сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини характеризують певний склад кримінального правопорушення; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного кримінального правопорушення; 3) малозначне діяння не повинно бути суб’єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. ✅ Саме собою отримання доказів і встановлення конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень у межах уже розпочатого досудового розслідування щодо злочинної діяльності особи не потребує окремого внесення нових відомостей до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК. ✅ Порушення засади безпосередності під час дослідження документів у суді не має місця, якщо: (а) клопотань про повне (дослівне) оголошення конкретного доказу, заперечень щодо процедури дослідження письмових доказів і їх долучення до матеріалів справи від сторони захисту не надходило; (б) зміст оголошених прокурором доказів суд та учасники судового провадження сприймали безпосередньо, сторона захисту брала активну участь у дослідженні доказів, надавала пояснення щодо достовірності відомостей, відображених у письмових доказах; (в) клопотань про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 317 КПК сторона захисту не подавала; (г) про невідповідність змісту доказів, відкритих в порядку ст. 290 КПК, змісту тих доказів, які були оголошені прокурором, сторона захисту під час їх дослідження не зазначала; (д) на запитання головуючого в порядку ч. 1 ст. 363 КПК після з’ясування обставин та перевірки їх доказами: чи є питання або зауваження, чи бажають учасники судового провадження доповнити судовий розгляд і чим саме, сторона захисту відповіла, що питань чи доповнень немає. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136588231
TGLIST.COM.UA
