Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (справа N371/111/25) #звільнення_від_відповідальності#вчинення_вперше#примирення_із_потерпілим#презумпція_невинуватості#судимість#повторність#сукупність#реальна_сукупність#рецидив Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Необхідно розрізняти особливості застосування ст. 46 КК у разі, коли особі інкриміновано декілька самостійних кримінальних правопорушень в одному чи різних кримінальних провадженнях стосовно неї, зокрема: коли наявні ознаки сукупності в одному кримінальному провадженні без постановлення обвинувального вироку стосовно першого епізоду суспільно небезпечної поведінки особи; та у різних кримінальних провадженнях, коли розгляд кримінального провадження за першим епізодом розглядається (або розслідується) в іншому кримінальному провадженні щодо тієї ж особи. Основою для такого поділу є врахування принципу презумпції невинуватості особи. ✅ У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних провадженнях не одержали з боку інших судів такої правової оцінки, яка б унеможливлювала застосування приписів вказаної статті, суд може розглядати діяння, яке є предметом його правової оцінки, як вчинене вперше. У протилежному випадку суд спростовував би презумпцію невинуватості особи щодо діянь, які не були предметом судового розгляду, що було б явним порушенням цього фундаментального права людини якщо суд надаватиме правову оцінку діянню, яке не є предметом кримінального провадження, в якому суд здійснює судовий розгляд. Оскільки суд не може давати правову оцінку діянням особи, що не є предметом кримінального провадження, в якому він здійснює судовий розгляд, він, відповідно, позбавлений можливості давати діянню, щодо якого він здійснює судовий розгляд, таку правову оцінку, яка б ґрунтувалася на оцінці інших діянь, щодо яких судовий розгляд в цьому провадженні не здійснюється, і іншим судом не постановлено обвинувального вироку за оцінкою таких діянь. ✅ Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК, що узгоджується з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК. ✅ Сам факт вчинення кримінального правопорушення вперше автоматично не створює підстав до звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із примиренням із потерпілим за наявності реальної сукупності кримінальних правопорушень у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом поряд із іншим(и) окремим(и) самостійним(и) кримінальним(и) правопорушенням(и) в одному кримінальному провадженні. ✅ За усталеною правозастосовною практикою, згідно зі статтями 45-48 КК, ч. 1 ст. 97 КК, однією з умов відповідних різновидів звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи незняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627797