Цікаво, коли вони зрозуміють, що їх везуть в Україну не убивати, а убиватися? Чи ті хто був здатен усвідомити, утекли в перші дні, а лишилися такі, яким уже не дійде? Я була дитиною під час Афганістану. Пам'ятаю, що ми у школі складали посилки з мила і шкарпеток для "наших воїнів", які виконують "інтернаціональний долг". Вчителька сказала, ми принесли по милу без жодних питань. Точно так, як зараз приносять російські діти у свої школи.Мені досі цікаво, куди київське управління освіти поділо стільки мила? Чи це була відповідальність райкому партії? Напевно, досі комуняцькі діди ним миються і на олх продають. Пам'ятаю день, коли ми всією сім'єю дивилися детектив Агати Крісті. Це була така рідкість і таке щастя на той час, запам'яталося на все життя. По одній серії на тиждень.І от показ перервали для термінового звернення Горбачова. Не передати словами, як батьки злякалися, одна думка - ядерна війна, на нас напали американці. А він оголосив про виведення військ з Афганістану. Дорослі плакали, а я розстроїлася, бо фільм так і не відновили. Це все було у минулому житті, ми відтоді сто разів переродилися і змінилися. А вони так і лишилися біля того самого телевізора.
Порошенко і Справа громад вантажать "Спартани" для відправки в Україну. Хотіла написати "ті самі Спартани", але ні, це ж зовсім інше, ви розумієте. Вчора у Притули під дописом-плюю-в-очі- поясненням про завищену ціну закупівлі, яка по факту не відбулася і ніколи не відбудеться, був цілий хор захоплених голосів, колективне поклоніння.Мене вразило, як запопадливо дописувачі звертаються до Притули. "Дякуємо, що все пояснили!" - хоча по факту ніяких пояснень. "Ваша чесність не викликає сумнівів!" - ну-ну, як на мене викликає, і досить великі."Мені так шкода, що вам довелося витрачати свій дорогоцінний час на ці пояснення..."Люди, де ваша гідність? Зате у Пороха у першій тріаді коментарів усе стабільно. "Навіщо піаритися, вам не соромно?" "Знову якусь рухлядь привіз, конями запрягати треба буде, ги-ги." "А скільки він вкрав у народу, що тепер оце все купляє?"Це так огидно, що деколи опускаються руки. Але я не дозволяю собі занепадати духом. Якщо ПП не звертає уваги на цю несправедливість, то і нам напевно не треба. Спартани їдуть на фронт, це головне.
Оце так спогади підкинув фісбучок! Рік тому рівно:"Сьогодні. В тебе є тільки сьогодні. Все, що в тебе є - це сьогодні. Ніяких завтра чи післязавтра не існує. Тільки і завжди - сьогодні." З такими думками я прийшла додому, зробила собі теплу ванну, насипала туди солі із квітами лаванди і лягла. Рівно через 30 секунд з-за дверей басом:- Маааам, а пам'ятаєш, ти вчора ребра тушкувала? - Та звісно, і що?- А вони закінчилися! - (подумки: йоптваю, півтора кілограми м'ясистих ребер домашньої свинятинки, жрете ви їх чи що???) - Ну і на здоров'я, дєткі, кушайте.- Мааа, так а що зараз взяти?- Пельмені зваріть! (і не їбіть мені мозок)"Сьогодні - це важливо. Преступно міряти життя цілими місяцями, кожен день має значе..."- Мряяяяяяв, мряяя! (у перекладі з котячої: впусти, нємєдлєнно! Інакше я тобі у кросівки нассу!)- Лютік, приб'юнахрін, іди сси у лоток у туалеті!- Мря, мрууу, мняв! (він замалий, моя прекрасна мохната дупця туди не вміщається!)- Лютік, ти охуїв? 9 років відмінно поміщався, а тільки варто мені було купити ще один побільше, так туди ти не став поміщатися??? - Мрняяя, мряяяв! (я 9 років страждав! Впусти кажу зараз же!)- Не впущу! - Мня?- Ніт! - Мнямня (я це запам'ятаю)З-за стіни чутно звуки котика, який копає тунель до Китаю."Сьогодні - це мірило, яким треба гаптувати життя. Що було сьогодні, те і є - щастя."(У ванну вривається чоловік, бачить мене у воді із квіточками лаванди): - О, тобі у воду наче миши насрали. - Блядь- Багато, багато мишей.- Блядь!- А до цього вони зжерли 2 тищі вагонів зерна!- Да ну блядь же!! Коротше, ванну з лавандою я тепер ще не скоро спокійно прийму )))(у коментарях фото того, як виглядає вода із квітами лаванди)
"Запасайтеся на зиму водою, балонним газом, батарейками, продуктами і вогнегасниками".Перепрошую. Блядь! Якою, нахххх, водою на зиму запасатися?За тиждень родина із 3 осіб, 4 кішок і 1 собаки споживає питної води 54 літри. На місяць це виходить 220 літрів. На три місяці — близько 700. Найдешевша питна вода коштує в розлив 1.5 грн/л. "На зиму" це виходить 1050 грн. Без урахування тари. Бутильована вода дорожча — "зима" коштуватиме близько 4 тисяч гривень. Питна вода — найдешевший "запас". Де ви її триматимете? 700 літрів це 0.7 кубометрів. Це 4 стандартні ванни, як у вас у ванній кімнаті, поставлені одна на одну. Уявили? Особливо пікантно виглядають заклики запасатися ще й технічною водою, якої потрібно більше ніж питної. Але це лише вода. Ви гадаєте, консервів, якими ви забили антресолі, вам вистачить на зиму? Ну то не сподівайтеся. Енергетична цінність однієї баночки кільки в томаті становить 260 ккал. А вам на добу потрібно щонайменш 2000 ккал. Це щоби просто не померти від пелагри. Ну 8 баночок на день — 24 баночки на трьох — 2160 баночок за ціною 34 грн — 73 з гаком тисячі "на зиму". 2160 "кільок" — це пів тонни. Це ще 3 ванни баночок.Сподіваюся, після цього у вашій квартирі вже забракне місця для балонів з газом, дров і буржуйки, використання яких у багатоквартирних будинках суворо заборонено. А знання шкільної фізики і побутовий досвід підкаже вам, що "каналізацію від морозів" не розірве. Отже, на цьому не зупинятимуся.Окрема пісня — поради переселятися до сільської місцевості, купувати хатинку чи орендувати її у друзів. Це добре. Останніми роками страшенно хотів кинути все під три чорти і переселитися кудись ближче до землі — на хутор чи на цвинтар. Зараз, з точки зору безпеки міста, далебі великі, набагато безпечніші, бо прикриті ППО і мають за штатом підрозділи ДСНС.Але подивимося на цю пораду з іншого боку. А хто, як всі поїдуть до села, скажіть мені, працюватиме на підприємствах міст? На хлібозаводах? У швальнях? На нафтопереробних комбінатах? У ливарнях і на АТП? А хто працюватиме у лікарнях і шпиталях? На АЕС і ТЕС? На танкобудівельних і ремонтних підприємствах? Хто забезпечуватиме військові частини і навчальні центри електрикою, водопостачанням, пальним, продуктами? Врешті, хто сидітиме в студіях "марафонів" і не марафонів? А хто охоронятиме засужених і підслідних, а хто оберігатиме ваші квартири від мародерів? Та, матері вашої перековінька, порадники хрінові, хто і де зароблятиме гроші, які донатяться на ЗСУ? Більшість потребує постійної зайнятості, а не як у вас: де пельку розкрив — там і робоче місце.© Володимир Саркісян