Фреймінг.У вас теж буває таке, що ви презентуєте задачку, а вам кажуть “слухай, щось якийсь дивний текст, спробуй …” або “кнопка, наче, не на тому місці, подвинь її трохи”, а ви зараз не на тому фокусувались? Це збиває з думки вас, це відводить думку стейкхолдера від того, що насправді важливо вирішити тут і зараз на дзвінку. Скажіть СТОП.Ви - це той, хто веде розмову, не ваш стейкхолдер. Те, що вам потрібно від них - це погодження або думка на конкретний айтем. Скажіть про це. Тепер до того, як це робити. Бути відвертим, мені самому іноді дискомфортно це робити, але треба бути наполегливим. Якщо стейкхолдер відходить від теми - кажіть, що фокус вашої зустрічі на іншому і повертайте до теми. Починає розповідати за деталі рішення, замість самого концепту? Скажіть, що сьогодні вам треба його рішення на концепт, поясніть різницю, в чому полягає ідея, а деталі ви поправите після погодження напрямку роботи. Вам не треба бути грубим, вам треба бути наполегливим.Ті, хто знайомий з проведенням користувацьких інтервʼю та проходили (до прикладу 👀) курс на прожекторі, знають, що то таке. Але я і сам використовував то лише для інтервʼю з користувачами, спробуйте то зі стейкхолдерами і помітите яка колосальна різниця до і після.
Всім привітики 🧚🏼♀️Я дужеее вибачаюсь що пропала! Вчора стартував мій курс з продуктового дизайну і я багато готувалась, часу на канал не було взагалі. Але я повертаюсь і до кінця тижня планую написати ще щось корисне 🤞🏼Продовжуємо тему acquisition. Сьогодні про онбординг.І одразу головна думка: онбординг для мене завжди на перетині маркетингу і продукту. Зараз поясню чому.Онбординг починається не з першого екрану додатку, а він починається тоді коли людина побачила рекламу, або зайшла в App Store, або натрапила на пост у соцмережах. Вже в цей момент у неї формується очікування! Що це за продукт, для кого він, що він взагалі робить.І коли вона нарешті відкриває додаток вона вже не "з чистою головою", вона щось вже знає про продукт та має певні очікування. Збіглась картинка з реальністю? Окей. Не збіглась? Людина йде. І ми потім думаємо що онбординг поганий або UX складний. А проблема насправді була ще до того як людина зайшла в додаток.Тому я вважаю що ми — дизайнери маємо думати не тільки про те що відбувається всередині продукту. А й про те з якими очікуваннями туди приходить людина. Що їй пообіцяли та що вона уявляла про продукт. Та візуалізовувати очікування на онбордингу та продовжувати цей месседж в середині. До речі дуже дуже раджу всім сходити на воркшоп від Стаса про онбординг. (не реклама хаха)
Late Night всім совушкам 🌙Як часто ви спілкуєтесь з розробниками про те, що будете кидати в прод?Що саме будете запускати?Які там технічні обмеження?Думаю, доволі часто.А тепер інше питання.Як часто ви спілкуєтесь з маркетологами про те, як вони будуть просувати вашу фічу?Наскільки глибоко вони розуміють проблему, яку ви вирішуєте?Що саме вони будуть про неї розказувати?От тут, мені здається, зазвичай діалогу значно менше.Такий gap я помічаю часто в командах: продакти стараються, придумують фічі, маркетологи стараються продають фічі. А виходить так що продакти з інтерв’ю отримали інсайти від юзерів — зробили їм фічу, а маркетологи наобіцяли не те або недонесли. У висновку: або юзери не конвертяться у paid після trial. Або гроші на рекламу витратили, а юзери так і не зареєструвались, тому що їх проблема не розкрита у рекламі. 🤞🏼Чим тут допоможе дизайнер?Дизайнер знає фічу краще за всіх → тому може допомогти її продавати.Розробники обговорюють із дизайнером як зробити фічу,а маркетинг часто обговорює як її продати окремоАле дизайнер:- був у ресерчі- знає проблему- знає use cases- розуміє цінністьТому він може допомогти сформулювати, як про цю фічу розповідати.А ще краще! Дизайнер може та вміє зробити:- скріни в App Store (App Store Optimization (ASO))- реклама (баннери)- лендинги- emails - TikTok / Instagram креативи (тут вже складніше)В моїй парадігмі дизайнер може і повинен дивитися на продукт через призму acquisition, а не лише використання 🔥*Acquisition — як люди дізналися про продукт і прийшли в нього
Рубріка Бісяків з коментів: Компанії шукають продуктового дизайнера без розуміння, нащо він їм потрібен, бо все зводиться до виконання інтерфейсу за бажанням замовника (було таке в досвіді)Зневага до досліджень, виконання задач завжди пріоритетнішеПостійні обіцянки «так, ми відкриті до твоїх пропозицій і ініціатив» які насправді нічого не означають, бо проект все одно не збирається приділяти багато часу дослідженням, тестуванню чи будь-якій іншій активності окрім крафту у фігміПо пошуку:Так є купа компаній котрі шукають юай-юекс діза, простого виконавця, але називають це по модному "продакт дизайнер". Звідки в них зʼявиться розуміння, що це таке, якщо вони ніколи не бачили))Згоден бісить, треба задавати питання. Ну і шо б це був реальний продукт звісно.Про зневагу до досліджень:Хороша темка, клас.Ну поперше звідки повинна взятися повага до досліджень? Дослідження вирішують проблему. Якщо є ризиковане рішення, і ризик буде коштувати багато грошей — логічним кроком буде шось досліджувати.Але при цьому, може бути людина, котра готова брати на себе цей ризик. Може вона звісно просто не розуміє шо робить, але це проблема того хто її туди ставив.Проблема більшості дизайнерів в тому, що вони думають шо рафінований процес дослідження котрий вони вивчили на курсах, підійде для будь-якого кейсу і для будь-якої компанії. Звідси йде і зневага, бо команда бачить шо людина не розуміє що пропонує.Виконання задач звісно завжди пріоритетніше. Але якщо дослідження частина задачі....Сьогодні обговорював з командою, що вони зробили 5 класних досліджень за лютий, і дизайнер каже "ну так нам ніхто не забороняв і не ставив палки в колеса..". А я кажу "це не тому що всі добрі, а тому що ці дослідження не ламали процес і не зривали строки". Тобто якщо їх коректно інтегрувати в роботу — все стає одразу на свої місця.Про обіцянки і ініціативу:Ох, це популярний бісяк, але він впирається на мій погляд в мачуріті дизайнера.Люди собі як це представляють, що можна запропонувати будь-що, не думати про практичну сторону, а потім це стане проблемою тих кому ідея була озвучена.Тому коли йдеться мова про "ми відкриті до ідей" то це значить ще "до практичних, продуманих і адекватних".І отут ключовий конфлікт.
Для того, що б робота шла простіше і зрозуміліше — потрібна комунікаціяКолись мій підхід по комунікації з менеджером виглядав наступним чином: я збирався з духом, збирав пул поінтів шо я хочу обговорити, і намагався підловити менеджера в кінці робочого дня, коли всі вже більш-менш звалять, і я зможу поговорити віч-на-віч.З часом я дізнався про формат мітингів 1-2-1, і вирішив шо було б класно такі мати хоч інколи. Знов зібрався з духом підійшов до менеджера, і сказав шо було б класно мати такі з ним зустрічі періодично. Він спитав нащо, я відповів шось в дусі "ну що б поговорити куди ми йдемо як команда, шо і чому ми робимо, що в тебе в голові, що мене бентежить в роботі..". Відповідь я отримав приблизно наступну "А чого мене повинно взагалі повинно *****ть шо тебе бентежить... Ти ж працювати прийшов... Але ладно, я бачу шо ти краще цю тему розумієш і шось почитав, дай мені пару днів я теж внікну, подумаю, і поговоримо". Так ми засетапили щомісячну зустріч.Вантувани це самий ефективний спосіб порішати купу питань. І самий простий, бо комунікація 1 на 1 значно легше, ніж коли треба модерувати групу.І це не статус-мітинг і перевірка задач. Це досить вільний формат комунікації, але в тому числі і ключовий інструмент управління очікуваннями, енергією і довірою.Це єдине місце, де менеджер і співробітник можуть регулярно звіряти реальність: очікування, енергію, обмеження і напрямок руху.Поки писав згадав шо в мене вже був пост про те як хибні очікування призводять до вигорання. Ну і те шо звинувачувати менеджера це зручно, але толку нема.Може вас такі штуки ніколи не чіпляли і це топ звісно. Але мій меседж, що чим більше вдасться взяти під свій контроль, тим легше і цікавіше буде працювати.Цікаво: у вас є регулярні 1-1 з менеджером? Що ви там зазвичай обговорюєте?
Сьогодні суботка - тому сильно душнити не будемо напевне. Давайте поговоримо про роботу та її пошук.Одразу перший тейк - на мою думку фріланс це повна лажа. Він дозволяє заробити грошенят, але дуже сумнівний в плані бусту скілів (усіх крім швидкості роботи в інструменті). Тому, якщо ви одразу плануєте реалізовувати амбіції власника агенства, то можна і на фрілансі погратись. Але якщо вам цікаво рости саме в класного мачюрного крутого продуктового дизайнера (або дизайнера який може і в аутсорзі і в продукті) то фріланс це не найкраща платформа. Звісно є винятки накшталт TOPTAL, де взагалі інша атмосфера і чарджать взагалі інші гроші. Ну бо як кажуть в ТОПТАЛі “Top 3% of Freelance Talent”. Але це виключення і воно скоріш підтверджує правило.Наступний тейк - про певний ІТ-хаб, який був на території СНД. До повномасштабного вторгнення наш хаб любили і роботи давали вдосталь, адже ми робимо якісно і не за всі гроші світу. До порівняння розробити MVP в Європі чи США це прям набагато дорожче за рахунок годинного рейта команди. Тому якщо замовник хоче продукт дешевше вартості крила літака, СНГ-хаб був дуже цікавий. Внаслідок подій 2022 року, хаб почав змінюватись: від виконавців в пєдєрації відмовились (звісно не з морально-етичних причин, а тому що на рашці вимкнули свіфт, а возити літаком долари ні одна компанія не хоче). Додайте ще періодичні вимкнення світла і постійні загрози ударів і картина виглядає не сильно класно. Але це не означає, що вакансій немає - просто змінились вимоги. Тепер класно бути мачюрним дизайнером, в якого є Екофлоу і багато досвіду - це в рази збільшує шанси знайти роботу мрії. Нажаль, джунам наразі стало трошки важче знайти свою першу роботу, тому найкраще, що можна зробити в цій ситуації це КАЧНУТИ СКІЛИ!Ось вам посилання на статтю, де я намагався допомогти з пошуком роботи:Як знайти роботу в UX: покроковий гайд, що приведе до оферуА розкажіть но як в вас було з пошуком роботи? Як знайшли роботу, де ви зараз працюєте?
Дякую коментам під минулим постом - Стас, ти прям надихнув на рефлексію щодо вайбкодингу.Взагалі вайбкодінг - крута штука і на минулому тижні було дуже прям гуд. Дякую тобі Богдан, було цікаво дивитись твої відоси по Claude.Моя особиста думка щодо вайба дуже критична, адже ми вже пережили багато чого: тільду, вікс, гласморфізм, перегруз анімаціями, бруталізм, JTBD-хайп і тд. І майже завжди знаходились дизайнери, які розганяли істерію і починали рити помиральну яму - типу “черговий тул нас замінить, скоро дизайнерам не буде що робити, ми залишимось без роботі і підем пасти корівок”. Але поки що істерія завжди закінчувалась, хайпова тема ставала лише черговим тулом для роботи. А іноді навіть взагалі забувалась.Мені чомусь вайбкодінг викликає флешбеки з 2000-х, коли була роль умовного “веб-майстра” який був одночасно і дизайнером і фронтом і беком і ким тільки не був.Мені виглядає так, що через умовні 2-3 роки, коли ШІ буде писати чистий код (або принаймні не сильно кривий) код, дуже багато спеціальностей замерджаться. Якщо зараз нормальний дизайнер вміє крім фігми ще і HTML з CSS, а іноді навіть JS-ку ванільну може написати, то через кілька років потенційно фронти рівня джун-мідл стануть аттавізмами. Умовно дизайнер з ШІ зможе замінити багатьох. Можливо лишиться роль якогось розробника-перевіряльника, який проводитиме код-ревью після такого дизайнера. Але поки що імхо рано про це говорити.І тоді птання - як ви бачите - в ЩО може перерости команда в майбутньому? Які ролі відвалюватимуться? А хто повинен залишитись і замінити собою інших? А якщо все зведеться до дуже людини-октопуса, який і дизайнитиме і код писатиме і оце всьо, то КОМУ з нинішніх виконавців на проєкті найзручнішо рости в цього октопуса? І головне - який скілсет повинен бути в такої універсальної людини?
Вчора я певне вас трошки замучив постами, тому сьогодні буде менше - обіцяю😉Четвер буде день-провокація. Будемо говорити (дуже розраховую на діалог) про ШІ.Нещодавно ми спілкувались з Сашком Трегубом і він сказав, що я трошки “старовір” в питаннях Artificial Intelligence (в народі просто ШІ-шка). Хоча тема дуже хайпова і на каналі було дуже багато матеріалів по цьому, я досі скептичний. І тут я хочу спитати в вас - як ВИ використовуєте ШІ?Особисто я для себе прийшов до висновку що іграшка дуже класна і зручна, але не завжди допомогає.Наприклад мені подобається як можна автоматизувати роботу ШІ-шкою. Наприклад Dovetail та Maze AI класно аналізують інтерв'юшки та виділяють пейнпойнти та патерни. Ще дуже подобається робити SWOT ШІ-асистентом. Ну бо ШІ-шка класно працює з осінтом і те, що раніше вимагало тижнів роботи, зараз займає буквально хвилини.Звісно ж, дякую ШІ за те що я рідко бачу Lorem Ipsum dolor sit amet в макетах. От тут динозаври дизайну напевне посміхнулись, згадали ті старі роки фотошопів і “риб” і подумати “танунафік, хочу це забути як страшний сон”😂Ще ШІ не погано працює якщо треба протестувати макет по WCAG-у.Доречі ось вам не погана стаття про використання ШІ в ресерчі: https://www.userinterviews.com/blog/ai-ux-research-toolsЗагалом, людський мозок може робити кілька видів активностей: процесінгову (тут маю на увазі саме обробку масивів інформації - дякую ШІ - тут він дуже допомагає) і генеративну (креативність, ідеація, придумування чогось нового - і тут ШІ поки нічим корисним бути не може).А з іншої сторони я вже бачив не мало джунів, які “упоролись” по AI і намагаються ним робити все на світі і через це деградують не розвивають себе як спеціаліста.Навіть Ян Лекун - колишній очільник напрямку ШІ в Meta нещодавно казав що найближчим часом ШІ не зможе замінити людину. Загалом в історії ШІ вже були періоди «зим Штучного Інтелекту». Тому я особисто видихнув і прийняв що ШІ - то не є сільвер буллет, а лише інструмент.Івенчюлі, мій тейк такий: ШІ як інструмент класний, але дизайнера він не замінить. А як ВИ використовуєте ШІ в рообті - розкажіть де використати АІ доцільно і де вона прям круто допомагає?
Композиція - це останній, третій кит нашої UI.Загалом під композицією ми маємо на увазі організацію інтерфейса на екрані. Знову ж таки, не будемо вкотре говорити про базу в композиції, правило третин, золотий перетин і тд. Все це можна освіжити за допомогою лекції https://prjctr.com/library/video/basic-composition від Євгена Демченка. Пропоную краще поспілкуватись як на практиці крутіше робити.Якщо ми говоримо про композицію, варто згадати що люди сприймають контент на тих самих сайтах певними візуальними плямами. І є певні врівноважені композиції, які виглядають впорядковано і не напрягають. Наприклад https://dulcedo.com/ - отримав сайт дня на Awwwards. Імхо виглядає він прям не погано, адже центральна композиція це завжди гарний вибір і плями є не хаотичними. АЛЕ такі сайти запамятовуються гірше, ніж меншвпрядковані композиційно. Доприкладу гляньте цей сайт https://corentinbernadou.com/ - він також є сайтом дня на Евордз, але композиція в ньому хилиться вліво. Це виглядає досить суперечливо, але однозначно круто. Звісно зараз ви скажете що Dulcedo топ і що порівнювати їх важко. І я згоден, адже в кожному з них є свої переваги. Наприклад в Dulcedo класна типографіка і приємна анімація, а в Corentin Bernadou класний помаранчевий і дуже крута фіча з грідами.Але мій тейк полягає в тому, що нестандартна і іноді неправильна композиція може запамятатись користувачу і для іміджевих “стільна-модна-маладьожна” продуктів буде дуже доцільна. Але зовсім недоцільна у випадку того самого e-commerce, де впорядкованість і зрозумілість є надважливими.Ви як взагалі вважаєте - чи обовязково дотримуватись правил чи варто все ж на них підзабивати? Може робили щось таке дивне/креативне?
Колористика - це другий кит будь-якої юайки. За допомогою кольору ви можете працювати з акцентами, виділяти необхідне та легше провести користувача продуктом до цілі.Спочатку я хотів розповісти про колірне коло Йоханеса Іттена, про адитивну (RGB) та субтрактивну (CMYK) моделі і оце все, але то і так всі знають. Тому давайте краще я розповім краще кілька цікавих байок-факапів)))))Байка № 1Так от одного разу Pepsi запустила онлайн-кампанію, де важливі елементи інтерфейсу (коди для знижок) були виконані у поєднанні їх бренд-кольорів, які майже зливалися для людей з дейтераномією (найпоширеніший вид дальтонізму - нездатність розрізняти червоний та зелений).Оскільки синій, червоний і білий — це база брендінгу Pepsi, вони наклали червоний текст на темно-синій фон у мобільному застосунку. Для користувачів з дейтераномією текст просто тупо зникав. Бренд отримав тисячі скарг на те, що «кнопки порожні», хоча з точки зору звичайної людини все було норм.Байка № 2Один західний фінансовий додаток (не будемо називати бренд) намагався масштабуватись і спробував вийти на ринок Китаю. Вони залишили свій інтерфейс у "чистому" західному стилі: багато білого простору, мінімалізм та білі картки на світлому фоні.Проблема була в тому що в Азії білий колір асоціюється зі смертю та жалобою. Користувачі сприймали інтерфейс як "порожній", "неживий" та навіть "зловісний". У Китаї фінансові застосунки зазвичай перенасичені червоним (колір удачі та грошей) та золотим. Неправильний вибір колірної схеми призвів до того, що рівень довіри до банку був майже нульовим, і їм довелося повністю перемальовувати UI для цього регіону.Висновок простий - варто навчитись працювати з кольором і не забувати про аксесабіліті та локалізацію. Ну бо це не складно, але може повпливати на рівень конверсії. Так-так, навіть колір впливає на гроші)А ось вам useful links по темі:https://medium.com/@xd_community_ua/color-in-ux-design-2fb407eaf376Дуже гарна стаття на Медіуміhttps://www.arthuss.com.ua/shop/itten-mystetstvo-koloruКнига пана Іттена - “батька” колірного колаА як щодо факапів, повʼязаних з кольором? Якщо вже задали тему треша - накидайте ваших треш-кейсів)
TGLIST.COM.UA
