ОПЛАТА ПРОЙШЛА УСПІШНО. UX writing

Хороший інтерфейсний текст непомітний: прочитав — зробив. Поганий зупиняє на середині дії, змушує перечитувати і зрештою піти. І таких текстів навколо більше, ніж здається.Лекція Антона Чернічка — про те, як писати інтерфейси, що не бісять. В основі чотири стандарти якості тексту: користь, лаконічність, простота, зрозумілість. З прикладами, де одне слово коштувало компанії покупки, а користувача відправило до конкурента.Що розберемо:• користь як фільтр: чому кожен екран має вести до дії, і як переписати текст, що просто «повідомляє»;• лаконічність на практиці: як тим самим сенсом сказати вдвічі коротше;• простота проти канцеляриту: чому текст має звучати як жива розмова, а не як довідка з установи;• зрозумілість на першому місці: чому без неї не рятує ні краса, ні стислість;• дві перевірки, що викривають слабкий текст: читання вголос і свіже око збоку.Для всіх, хто пише інтерфейси, і для маркетологів, чиї екрани мають працювати, а не гальмувати.Запрошуємо до перегляду у Projector Library 💙

Друзі, розповім трохи про книгуПочав писати ще у червні 2024, закінчив у червні 2026. Найскладніше було писати щось ще, коли ти вже і так цілий день пишеш на основній роботі. Бо її завжди було багато і вже сил на щось ще не залишалось. Райтери мене зрозуміють. Тому доводилося писати на вихідних. А ще у відпустках 😆 І в перерві між пошуком роботи. Тобто 2 роки провів без відпусток. Але мабуть мотивація допомагала не втомлюватися ✅Думаю, багатьох цікавить, як вдалося домовитися із видавництвом. Детально про це і книгу зокрема я розповім у статті для DOU, ми вже домовилися. Я спробую взяти для вас коментар у ArtHuss з порадами, як домовитися з видавництвом і видати книгу. Сподіваюся, це буде корисно. Але якщо коротко: я знав ArtHuss за книгою «Письмо — це дизайн» і просто написав, запропонувавши видати книгу. Я показав їм свої статті на DOU, розповів про книгу і вони погодилися. Це було у жовтні 2025. Тоді я мав десь 40% книги. Друзі, дякую всім за лайки і коментарі з привітаннями у попередньому пості!

Якщо ви хотіли покреативити в UX-текстах, але не наважувалися — пусті стани саме ті місця, де можна трохи розвернутися. Проявіть свій бренд через гру слів, метафори, каламбури та інші прийоми.Це залучить більше користувачів, викликавши емоцію. Наприклад, навіть не найкреативніший варіант з відривом переміг своїх конкурентів в нашому опитуванні в каналі. Але важливо знати міру) 😉Гумор в текстах — це завжди ризик (скрин 1). Іноді він доречний і може спрацювати, але часто користувач його не оцінить, тому безпечніше вибирати нейтральний тон. До того ж, якщо пустий стан з’являється часто, жарти швидко набридають — повторення робить їх не смішними.Протилежність гумору — надмірна драматизація (2). Пустий стан — це нормальна ситуація, тому не варто вибачатися чи перебільшувати проблему — ви не зробили нічого поганого. Тут також краще вибрати нейтральний тон.Пусті стани — це місце для обережного креативу, де важливо зберігати баланс між виразністю і нейтральністю ✅А ви що думаєте про креатив у UX-текстах?

З попереднього допису я несподівано дізнався, що не всюди в застосунках є стайлгайд (СГ). Ще більш несподівано — одразу в 7 компаніях не готові виділяти на нього ресурс 😳Вважаю, що СГ — один із ключових інструментів райтера. Бо це єдині правила для всіх текстів у продукті: від кнопок до помилок і сповіщень. Від нього виграють усі — райтер, команда і користувачі.Для райтера це шпаргалка: складно тримати в голові всі правила, тому СГ допомагає швидко звірятися і писати послідовно.Для команди це спільний орієнтир. Він спрощує роботу, допомагає дизайнерам, розробникам і продактам говорити однією мовою та зменшує кількість помилок. Новачкам він допомагає швидше влитися.Для користувачів це зрозумілий і стабільний досвід: легше орієнтуватися в інтерфейсі і виконувати дії.СГ економить час, підвищує якість продукту і робить інтерфейс зрозумілішим. Так, створення СГ це довго і важко. В Діла я писав його 1,5 місяці безперервної роботи. Але результат вартує всього.Як вважаєте, чи можна працювати без СГ?