The best of Zhytomyr || Війна в Україні

#думкиадмінаНасправді мені по-людськи шкода пані Галину. Сиділа собі спокійно, нікому не заважала, не була популярною і не хотіла, аж тут неждано-негадано іде Сухомлин, все місто звалюється на її плечі, а вона не готова…В інтервʼю пані Шиманська каже, що має ще багато планів на посаді, але по факту маємо керівника, який не має поваги ні серед депутатів, ні серед активістів, ні серед багатьох житомирян. Це не талюдина, яка б щось сказала, стукнула по столу, а депутати взяли і зробили. Чи доречно в цьому контексті говорити про якісь плани? Звісно, ні. Я не можу і не буду звинувачувати пані секретаря в корупції чи нечесності, бо у мене немає жодних підозр чи доказів.Проте, за час її управління, Житомир перетворився у неясно що. Взимку дороги ледь прибиралися, навесні - ніяк не можемо прибрати той пісок з узбіччя. На Михайлівській просто під носом у міськради базар і гадюшник, а на самій вулиці і поруч брудно та небезпечно знаходитися. Лобіювання перевізників та погана ситуація з транспортом. Навмисне знищення ЖТТУ. Жахлива ситуація зі сміттям, пожежа на сміттєзвалищі, розкрадання на прибиранні міста, ризик зупинки унікального сміттєпереробного заводу, скандали з земельними ділянками, реконструкціями, тупим використанням грошей на тротуари і дороги (які все одно розвалені) під приводом «впровадження інклюзивності» і купа інших проблем, з якими голова Житомира не справляється.Як людину пані Галину характеризують дуже добре, але не завжди хороша людина може бути хорошим керівником. Іноді просто не виходить.І мені здається, що вона й сама хоче піти. Але поки її не відпускають. Підписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

На Житомирщині СБУ викрила військовослужбовця ТЦК на хабарі за зняття призовника з військового облікуСлужба безпеки спільно з Національною поліцією викрили на Житомирщині схему ухилення від мобілізації шляхом незаконного зняття з військового обліку за станом здоров’я.У результаті комплексних заходів у Звягелі «на гарячому» затримано оператора відділення призову районного ТЦК та СП, причетного до оборудки.За даними слідства, фігурант запропонував знайомому військовозобов’язаному «допомогу» у виключенні його даних з автоматизованої системи обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.Вартість «послуги» становила 3 тисячі доларів США, які, за словами фігуранта, призначалися для неформальних домовленостей із посадовцями ТЦК.Частину суми необхідно було передати наперед - для підготовки документів щодо зняття з військового обліку, решту - після незаконного виключення особи з реєстру «Оберіг» та отримання відповідних підтверджуючих довідок.У межах кримінального провадження співробітники СБУ та слідчі Нацполіції задокументували кілька епізодів передачі неправомірної вигоди.Правоохоронці затримали фігуранта у центрі районного міста під час отримання чергової частини обумовлених коштів.На підставі зібраних доказів йому повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди).У межах кримінального провадження перевіряється причетність до схеми інших посадових осіб районного центру комплектування та соціального захисту.Комплексні заходи проводили оперативники СБУ в Житомирській області спільно зі слідчими ГУНП у регіоні за процесуального керівництва Житомирської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону.За матеріалами СБУПідписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

На щиті повернувся Герой...🕯️ КОТВИЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ29.10.1975 — 15.03.2026рр. Валерій Олександрович народився у с. Гуків на Хмельниччині. У шестирічному віці разом із мамою переїхав до м. Житомира і пов'язав з ним свій життєвий шлях. Навчався у Житомирському ліцеї №25, а згодом здобув професію у Житомирському СПТУ №5, здобувши професію монтажника внутрішніх санітарно-технічних систем та обладнання та електрозварника 2-го розряду.З юних років гартував свій характер, займаючись єдиноборствами. Саме тоді сформувалися його сила духу, витримка і внутрішня сила. Він вчив життєвим премудростям свою молодшу сестру, їх єднала особлива, щира і міцна братньо-сестринська любов.У 1993 році був призваний на строкову військову службу до Військово-Морських Сил України, де проявив себе як дисциплінований і відповідальний Воїн. Здобув звання сержанта та обіймав посаду командира підрозділу морської піхоти.У 1997 році одружився, власними руками побудував будинок і створив міцну сім'ю. У 1999 році народився син Дмитро, якого він вчив людським цінностям — із любов’ю, турботою та правильними життєвими принципами. Для дружини був надійною опорою — саме тим чоловіком, за яким, в народі кажуть, «як за кам’яною стіною». Валерій був людиною великого серця - відданим чоловіком, турботливим батьком, люблячим сином, надійним братом і щирим другом.У мирному житті опанував професію майстра з виготовлення взуття та вів сімейну справу. Був надзвичайно творчою людиною: майстрував із дерева, створював картини та фігури, виготовляв авторські ножі та вироби зі шкіри. Захоплювався холодною зброєю, колекціонував її. Любив музику, співав у колі друзів, писав гумористичні вірші, даруючи людям радість і світлі емоції. Захоплювався садівництвом, з любов’ю працював на землі. Він був людиною слова і честі, щирості і щедрості, він ставив перед собою цілі і впевнено їх досягав. Завжди думав передусім про інших, був готовий прийти на допомогу у будь-яку мить. Мав багато друзів і був для них надійною підтримкою. Із початком повномасштабного вторгнення рф активно займався волонтерською діяльністю: власноруч шив взуття для українських захисників, всіляко допомагав ЗСУ. У квітні 2025р. добровільно став до лав ЗСУ. Служив командиром механізованого взводу. Був справжнім лідером і командиром, якому довіряли життя. На фронті врятував багатьох побратимів, не раз ризикуючи власним життям заради інших. Його мужність, самопожертва і відданість Україні були відзначені державними та відомчими нагородами: медаллю «За хоробрість у бою», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих», відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій». Валерій мріяв про мирне майбутнє — після Перемоги хотів подорожувати Україною разом із родиною, особливо прагнув побувати в Карпатських горах... 15 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, захищаючи Батьківщину, сержант Котвицький Валерій Олександрович героїчно загинув.У вічній скорботі дружина, син, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.Світла пам’ять і вічна слава Герою!ЖМР

В закладі дошкільної освіти №49 сталася неприпустима ситуація — під час освітнього процесу двоє вихованок самовільно залишили територію садочка та певний час перебували поза межами закладу.Про ситуацію було оперативно поінформовано департамент освіти, негайно повідомлено поліцію, батьків дітей і організовано пошукові заходи. Дітей було знайдено. На щастя, їхньому життю та здоров’ю нічого не загрожує.За результатами службового розслідування встановлено, що причиною інциденту стала сукупність порушень організації освітнього процесу та заходів безпеки. Зокрема, вихователь допустив залишення дітей без належного нагляду, що є грубим порушенням посадових обов’язків. Директор навчального закладу та вихователь ДНЗ притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Департаментом освіти проведено нараду з керівниками закладів дошкільної освіти. Вжито комплекс заходів для недопущення подібних випадків у майбутньому, зокрема: посилено контроль за перебуванням дітей у закладах; проведено додаткові інструктажі для працівників; посилено вимоги до організації нагляду за дітьми; запроваджено додатковий контроль за доступом на територію Наголошуємо: подібні випадки є неприпустимими. Безпека дітей — безумовний пріоритет, і всі необхідні заходи для її забезпечення будуть і надалі жорстко контролюватися.ЖМР

На щиті повернувся Герой🕯️ ЖУРОМСКАС ОЛЕКСАНДР АРТУРОВИЧ08.11.1988 — 25.02.2026рр.Олександр Артурович народився у Житомирі. Повну загальну середню освіту здобув у гімназії І–ІІІ ступенів смт. Озерне. Надалі проходив строкову військову службу.Після сумлінного виконання обов’язків був звільнений у запас. У 2008 році вступив на службу до ДСНС України в Житомирській області, де обіймав посаду сапера-радіомінера. Під час служби навчався у Житомирському національному агроекологічному університеті, де здобув диплом за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста. Олександр був доброю, щирою та світлою людиною. Вирізнявся відповідальністю, порядністю та уважним ставленням до оточуючих. У родині він був люблячим сином і братом, на якого завжди можна було покластися, підтримував рідних у складні моменти, допомагав у всьому, робив усе можливе для добробуту близьких.Особливу любов мав до тварин - завжди піклувався про них.Олександр був людиною різносторонньою та активною. Він любив мандрувати, ходити в гори, займався спортом, захоплювався автотехнікою та любив читати. Маючи великий досвід саперної справи, написав книгу-посібник з підривних робіт та мінування-розмінування.Із 2014 року добровільно став до лав ЗСУ, щоб боронити державу від російських агресорів. Він був справжнім добровольцем — високоідейною, вмотивованою людиною, яка свідомо обрала шлях боротьби за Україну.На початку 2017 року проходив службу в підрозділі «Янголи Тайри», а з 2019 року продовжив службу у складі диверсійно-штурмової групи «Ведмеді».Воїн, який віддав військовій справі всього себе... Для нього не існувало дрібниць у службі — від парамедика до штурмовика, він опановував різні військові спеціальності, завжди залишаючись прикладом професіоналізму, витримки та відданості.Він брав участь у численних бойових операціях та штурмах, диверсіях і вогневих ударах у населених пунктах Широкине, Водяне, Гнутове, Саханка, Торецьк, Кримське, Сіверськородонецьк, Авдіївка. Із початком повномасштабного вторгнення росії Олександр брав участь в обороні Маріуполя у складі полку «Азов». Разом із побратимами потрапив у полон. У неволі перебував понад рік у нелюдських умовах. Там йому винесли смертний вирок, який згодом було замінено на понад 20 років ув’язнення за значні втрати, яких завдала ворогу його диверсійно-штурмова група.Через рік Олександр чудом потрапив під обмін. Він казав, що це був його другий день народження. Після повернення з полону без вагань знову став у стрій і продовжив службу у складі батальйону «Ведмеді» Окремої бригади морської піхоти, до останнього дня беручи участь у бойових діях.За мужність і відданість Батьківщині Олександр був нагороджений численними відзнаками, серед яких:• Почесна відзнака 14 ОМПБ «Черкаси»;• Лицарський Хрест Добровольця;• Козацький Хрест;• Знак пошани;• Медаль «За участь в Антитерористичній операції»;• Козацький Хрест І ступеня;• Відзнака «За особливу службу»;• «Маріуполь. Відстояли – Перемогли»;• Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест»;• Нагороджений особистою вогнепальною зброєю.Побратими згадують його як людину сильної волі, спокою і внутрішньої рівноваги.Командир морської піхоти про Олександра сказав: «Він захоплював своїм позитивом і спокійністю. Зібрав навколо себе лише гідних людей, бо й сам прожив гідне життя».25 лютого 2026 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Херсонщині сержант Журомскас Олександр Артурович героїчно загинув.Це велика втрата для підрозділу, для морської піхоти, для ЗСУ та для всієї нашої держави.Світла пам’ять мужньому Воїну, добровольцю та гідному Сину України.Вічна слава Герою!ЖМР

На сьогодні виконавчим комітетом міської ради не приймалося жодних рішень щодо підвищення вартості проїзду в міському громадському транспорті.Для приватних перевізників на міських маршрутах він залишається на рівні 15 грн. Форма оплати — безготівкова.На скарги мешканців громади щодо готівкового розрахунку управління транспорту і зв’язку міської ради вже складають акти порушення умов договору."Зараз по всій Україні справді склалася важка економічна ситуація. Перевізники посилаються на суттєве зростання цін на пально-мастильні матеріали. Пальне справді стрімко зросло. Така зараз ситуація у всіх українських громадах", — говорить заступник міського голови Олександр Шевчук. Згідно з наданими перевізником розрахунками, заявлена собівартість поїздки становить понад 20 грн. Та наразі ще проводиться ретельний аналіз цих економічних обґрунтувань.У разі виявлення порушень — вимога 20 грн на міському маршруті чи оплата готівкою — фіксуйте номери маршруту та автобуса і повідомляйте про ці факти на гарячу лінію управління транспорту і зв’язку Житомирської міської ради:0675032126 або 0935032126Важливо: йдеться саме про міські маршрути, а не про приміські. Вартість проїзду в автобусах, що курсують за межі міста, не регулюється зазначеним договором.Підписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

Внаслідок значного потепління та різких коливань температури повітря, товщина криги на водоймах Житомира значно зменшилась та не має надійної міцності. В зв’язку з цим закликаємо мешканців територіальної громади бути обережними та виконувати елементарні правила поведінки на льоду.Пам'ятайте, виходити на тонку кригу – вкрай небезпечно! Особливо це застереження стосується рибалок.Звертаємось до любителів риболовлі: підлідна ловля риби вимагає суворого дотримання правил безпечної поведінки на льоду. Не забувайте, що жодна улюблена звичка чи захоплення не вартує того, аби піддавати ризику власне життя чи здоров’я.Перш ніж ступити на лід, перевірте його товщину. Його небезпечна товщина повинна бути не менше ніж 7 см для однієї людини. Для групи людей вимоги безпеки більш суворі – від 15 до 17 см.Не пробивайте поряд на невеликій ділянці багато лунок (відстань між ними має бути 5-6 м). Не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега. Також заборонено стрибати і бігати по льоду, збиратися у великі групи.Кожен рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та міцну мотузку довжиною 15-20 м. Беріть також з собою мобільний телефон чи інші засоби зв’язку. Вкрай небезпечно виходити на лід у нічний час та поодинці.Пам’ятайте, дотримання правил безпечної поведінки на льоду допоможе вам зберегти своє життя і життя людей, які знаходяться поруч з вами!Обов’язково поділиться цими правилами з близькими та дітьми.ЖМР

Останніми днями в салонах автобусів приватних перевізників міських маршрутів  у Житомирі з’явилися оголошення про підвищення вартості проїзду до 20 гривень.Повідомляємо, що жодного рішення про підвищення тарифу на проїзд виконавчий комітет не ухвалював.До міської ради надійшли звернення від ТОВ «САВ-ТРАНС», у яких  перевізник повідомляє про складну фінансову ситуацію через  суттєве зростання вартості на  паливно-мастильні матеріали та про ризик зупинки роботи, якщо витрати й надалі зростатимуть.Це питання вже обговорили на засіданні робочої групи з питань транспорту за участі перевізників. Перевізники стверджують, що за їхніми розрахунками фактична собівартість однієї поїздки нині становить близько 25 гривень, тоді як чинний тариф для пасажирів — 15 гривень. За останні дні вартість бензину та дизельного пального  зросла в середньому на 10–14%.Водночас офіційних економічно обґрунтованих розрахунків поки що не надходило. Тому перевізники мають надати підтверджені розрахунки собівартості перевезень. Кожну цифру — від вартості пального до витрат на запчастини — перевірятимуть. Паралельно свої розрахунки підготує і ТТУ. Дані порівняють, щоб отримати об’єктивну картину.Найближчим часом відбудеться ще одна зустріч, де обговорять розрахунки та шукатимуть рішення, прийнятне для пасажирів, міста та перевізників.ЖМРПідписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

На щиті до рідного міста повернулася Героїня, Захисниця України🕯️ БІГУН (ЛЕУТ) МАРІЯ ВІТАЛІЇВНА28.08.2000 — 21.02.2026рр.Марія народилася у м. Житомирі. На відмінно закінчила ліцей №25 та була удостоєна золотої медалі. З дитинства була наполегливою, здібною та цілеспрямованою. Брала участь у численних освітньо-наукових конкурсах і олімпіадах, стала переможницею Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Любила читати, малювати, співала у хоровій студії «Струмочок» Житомирського Центру творчості дітей і молоді та у церковному хорі Михайлівського кафедрального собору, де навчалася у Недільній школі. У 2018 році вступила до Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Марійка і в Інституті займала активну життєву позицію: грала на ударних інструментах у рок-гурті, в Українсько-Японському центрі вивчала японську мову. Мала багато планів і мрій... Та з першого дня повномасштабного вторгнення Марія стала до лав волонтерів при Солом'янській РДА, а із 1 березня 2022 року добровільно стала до лав ТрО ЗСУ. Захищала Київ, Харків, Черкащину та Харківщину (Ізюм, Куп'янськ). Захисниця виважено і відповідально виконувала обов’язки стрільця та оператора БпЛА. Пройшла шлях від солдата до молодшого сержанта. У 2025р. завершила фахову підготовку операторів безпілотних літальних апаратів. Марія була світлою, щирою, мужньою, незламною. За самовіддані дії та особисту хоробрість Марія була нагороджена : відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест", медаллю "Ветеран війни -Учасник бойових дій".На службі зустріла своє кохання — Романа Бігуна. У липні 2022 року вони одружилися. У листопаді 2023 року Роман загинув у бою при захисті Батьківщини. Попри нестерпний біль втрати, Марія залишилася в строю, продовжуючи боротися за волю України.21 лютого 2026 року молодший сержант Марія Віталіївна Бігун героїчно загинула під час виконання бойового завдання на Харківщині.У вічній скорботі батьки, рідні, близькі, однокласники, друзі, бойові побратими та посестри...Світла пам'ять і вічна слава Героїні, Захисниці України!..ЖМР

На щиті повернувся Герой...🕯️ ЄЛИЗАРОВ МИКОЛА АЛЬБЕРТОВИЧ04.10.1991 — 07.02.2026рр. Микола народився в місті Горлівка на Донеччині. Своє дитинство та шкільні роки провів у рідному місті. До 8 класу навчався у середній школі №52 у Горлівці, а 9 клас завершував уже в Києві, у школі №96.Після закінчення школи вступив до Київського технікуму залізничного транспорту, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Обслуговування рухомого складу та спеціальної техніки залізничного транспорту». Працював на залізниці та щиро любив свою професію. Прагнучи розвитку, продовжив навчання та здобув вищу освіту за спеціальністю «Залізничний транспорт» у Державному університеті інфраструктури та технологій. Микола Альбертович був доброю, щирою, сильною людиною. Він завжди жив і діяв чесно, по совісті. Любив будівництво, ремонт техніки, завжди прагнув пізнавати нове і втілювати інновації в життя. Його комунікабельність, щирість, відповідальність і справедливість у будь-яких обставинах притягували до нього людей. Найбільша його цінність — сім'я, родина. Для мами, коханої дружини і сина він був опорою, захистом і прикладом люблячого сина, турботливого чоловіка та батька. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф, Микола не залишився осторонь. У березні 2022 року він добровільно вступив до лав територіальної оборони Старокостянтинівської громади Хмельницької області. А вже у жовтні 2022 року був мобілізований до іншого підрозділу Збройних Сил України. Цей вибір він зробив свідомо як людина честі, та безмежної любові до своєї країни.За мужність і самовідданість при захисті Батьківщини Микола Альбертович був відзначений державними та відомчими нагородами: відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», медаллю «За хоробрість», відзнакою «За знищення ворога», Хрестом пошани від 95 окремої десантно-штурмової бригади.07 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Воїн героїчно загинув.У вічній скорботі мама, дружина, син та сестра, друзі і побратими. Світла пам’ять і вічна слава Герою!ЖМР