The best of Zhytomyr || Війна в Україні

Житомир попрощався із Воїном-Захисником...🕯️ КОНОБРОЦЬКИЙ РУСЛАН ВАЛЕРІЙОВИЧ01.10.1976 – 03.02.2026 рр.Руслан народився у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ №33 та ЗОШ №1 (нині — ліцей №4). Після закінчення школи вступив до Житомирського агротехнічного фахового коледжу, та визначив свій подальший шлях. Працював у сфері торгівлі разом із батьком, завжди відповідально ставився до справи та цінував родинну підтримку.Його пристрастю був велосипедний спорт. Руслан був по-справжньому закоханий у дорогу, у краєвиди української природи, у свободу руху. Свій велосипед він ніжно називав «Золотий кінь». На ньому об’їздив безліч пам’ятних та історичних місць, вивчав історію рідного краю та України. Він умів бачити красу в простому — у тихих дорогах, у шелесті лісу, у просторі полів. Руслан був щирим, доброзичливим, відкритим до людей. Умів дружити віддано і безкорисливо, підтримати словом і ділом. Любив історичні, художні та документальні фільми, цінував музику, гарно грав на сопілці. У його серці жила любов до природи, до рідної землі, до України. Коли настала година випробування, Руслан без вагань став на захист Батьківщини від російської агресії. Він гідно ніс службу в лавах Захисників України.03.02.2026р. смерть вирвала Воїна із життя, залишивши невимовний біль у серцях рідних і близьких.У вічній скорботі залишилися батьки, друзі, знайомі та побратими.Світла і вічна пам’ять Воїну-Захиснику України!ЖМР

На щиті повернувся Герой...🕯️ БОРЕЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ БРОНІСЛАВОВИЧ17.05.1984 – 27.03.2025рр.Віталій народився у м. Житомирі. Закінчивши загальноосвітню школу №7 (нині - ліцей №7), здобув професію машиніста аміачно-холодильних компресорних установок у ДПТНЗ «ВПУ м. Житомира». Працював на ПАТ «Житомирпиво». Пройшов строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, трудився на житомирському маслозаводі "Рудь". Він був старшим сином у дружній сім’ї, підтримкою для сестри і брата. Віталій безмежно поважав батьків, а мама була для нього взірцем і прикладом істиної любові і людяності — її слово для нього завжди було опорою і життєвим орієнтиром.Віталій — людина великого серця: добрий, щирий, ввічливий, завжди готовий прийти на допомогу, з особливою пошаною він ставився до старших. Любив спорт, природу, тварин, цікавився комп’ютерними технологіями. Мав багато друзів, був душею компанії, умів підтримати й розрадити. Створив сім'ю. Народження донечки стало для нього найбільшим щастям і радістю. Став люблячим і турботливим татусем, на якого завжди можна було покластися. Був справжнім господарем у домі — усе вмів, у всьому допомагав, смачно готував і з любов’ю радував рідних своїми стравами. Мріяв добудувати власний будинок, але мирні плани перекреслила повномасштабна війна... У березні 2022 року Віталій Броніславович став до лав Збройних Сил України. Мужньо і самовіддано виконував свій військовий обов’язок. За відвагу та мужність був відзначений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій» та численними грамотами командування. Серед побратимів і командирів здобув щиру повагу. У важких фронтових умовах залишався собою — любив готувати для побратимів. Вони із вдячністю згадують його турботу. Мріяв про одне — про Перемогу та повернення додому... 27 березня 2025 року родину сколихнула страшна звістка: Віталій зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Довгі місяці рідні жили надією, молилися, чекали дива. Але, на жаль, прийшло підтвердження про його загибель. Через десять місяців Герой на щиті повернувся до рідного Житомира...Нестерпний біль втрати назавжди залишиться у наших серцях. У вічній скорботі — мама, донечка, брат, сестра, рідні, близькі друзі та бойові побратими...Світла пам’ять і вічна слава Герою!ЖМР

Житомир попрощався із Захисником України...🕯️ МАЛЕЦЬКИЙ БОГДАН ЛЕОНІДОВИЧ21.02.1976 – 09.02.2026рр.Богдан Леонідович народився у м. Житомирі в сім’ї військовослужбовця. Перші роки навчання розпочав у Чехословаччині, а після повернення сім'ї до Житомира продовжив освіту та закінчив ЗОШ №21 (нині — ліцей №21).Здобув професію водія навантажувача. Далі строкова військова служба. Опісля працював у місті Києві в компанії «Промресурс». У 2014–2016рр. Богдан Леонідович брав участь в Антитерористичній операції, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. За мужність і віддану службу був нагороджений медаллю «Учасник АТО», медаллю «За участь в АТО», а також медаллю «Ветеран війни – Учасник бойових дій».Після демобілізації працював за межами України, будував мости та тунелі.Із початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році, не вагаючись, разом із братом знову став до лав Захисників України. Пройшов важкі бої, зазнав контузій та поранень, що згодом спричинили тяжкі захворювання.Та найстрашнішим болем стала загибель у вересні 2022р. рідного брата - Воїна Володимира.Після демобілізації через поранення Богдан проходив лікування. Та 9 лютого 2026 року серце Захисника не витримало… Війна продовжує забирати найкращих не лише на полі бою, а й через наслідки пережитого...Богдан був людиною великої душі — добрим, щирим, завжди готовим прийти на допомогу. Усміхнений, життєрадісний, душа компанії. Любив природу, риболовлю, цінував родинне тепло. Був особливо дружнім зі своїми братами, з якими його єднала не лише кров, а й спільна боротьба за Україну.У вічній скорботі залишилися рідні, близькі, друзі та бойові побратими...Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України!ЖМР

Житомир попрощався із Воїном-Захисником...🕯️ ПАСКЕЛЬ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ13.02.1986 – 02.02.2026рр.Із глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату — відійшов у вічність Захисник України, наш земляк, справжній патріот Паскель Віктор Володимирович.Віктор народився 13 лютого 1986 року у місті Житомирі. Зростав доброзичливим, допитливим, наполегливим, працелюбним. Мав хист до малювання, конструювання, точних наук. Любив читати: книги були для нього джерелом мудрості і розради. З радістю пізнавав усе нове. Навчався у загальноосвітній школі №6 (нині - ліцей №6) нашого міста. Опісля здобув фахову освіту у Житомирському агротехнічному коледжі, а згодом закінчив Європейський університет у м.Житомирі за спеціальністю «Фінанси».Свою професійну діяльність Віктор розпочав на посаді економіста фінансового відділу Житомирської РДА. Пізніше працював бухгалтером, а згодом реалізував себе в ІТ-сфері як програміст, інженер-програміст. Він успішно поєднував аналітичне мислення економіста з технічним талантом програміста, був підприємцем і контрактором з українськими ІТ- компаніями. Його цінували як висококваліфікованого спеціаліста, відповідального, принципового, надійного і всебічнообізнаного фахівця.Віктору неодноразово надходили пропозиції працевлаштування від іноземних компаній, однак він свідомо обрав працювати в Україні, розвивати її ІТ-галузь і робити свій внесок у майбутнє держави саме на рідній землі.Для родини Віктор був справжньою опорою та підтримкою. Він безмежно любив своїх рідних, обожнював племінників, завжди допомагав близьким і тим, хто опинився у складних життєвих обставинах.Із початку повномасштабного вторгнення рф Віктор займався волонтерською діяльністю, активно допомагав ЗСУ, віддавав сили, час і кошти на закупівлю необхідного, часто дороговартісного обладнання.Із лютого 2023 року Віктор став добровольцем територіальної оборони ЗСУ, уклавши контракт з ДФТГ №42 міста Києва «Легіон Оболонь». Далі завдяки професійним знанням у програмуванні та сучасних технологіях він став майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем в одному з підрозділів ЗСУ, де його досвід був надзвичайно цінним. Його мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини були відзначені нагородами:— медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій»,— медаллю добровольчого формування «Легіон Оболонь» за оборону Києва,— пам’ятною медаллю від 112-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.Віктор Паскель був справжнім цвітом нації — людиною, яка жила для України й віддала їй усе: знання, працю, сили і серце. Війна забирає найкращих — не лише кулями, а й нестерпним тягарем, який не кожне серце здатне витримати...2 лютого 2026р. життя Воїна трагічно обірвалося... У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими...Світла і вічна пам’ять Воїну-Захиснику!ЖМР

Житомир попрощався з Воїном-Захисником...🕯️ КАРПЕНЧУК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ15.04.1988 – 26.01.2026рр.Павло народився у м. Житомирі. Неповну загальну середню освіту здобув у ЗОШ №36 (нині — ліцей №36), далі - ВЗОШ ЖМР №2 та свідоцтво про повну загальну середню освіту і відразу розпочав трудову діяльність — працював на будівельних майданчиках у рідному місті та за його межами. Воїн був щирою, доброю та чуйною людиною. Любив природу, походи разом із друзями, дуже любив тварин. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Як старший брат, він був турботливим наставником для молодшої сестри та брата, умів підтримати, дати пораду, стати надійною опорою. Особливою підтримкою й опорою він був для своєї мами.Хоча Павло не здобував спеціальної освіти з ремонту автомобілів, автотехніка була його справжнім покликанням. Він умів полагодити автомобілі різних класів і категорій, любив машини, швидкість і все, що з цим пов’язано. Мав багато друзів і повагу від них. Мріяв про власну сім’ю, дітей, щиро любив малечу та понад усе цінував родину. У жовтні 2025 року, не вагаючись, добровільно доєднався до лав Захисників України, уклавши контракт зі Збройними Силами України. Служив стрільцем штурмового спеціалізованого відділення. Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини Павло отримав поранення. У поєднанні з хворобою серця це призвело до тяжких ускладнень. 26 січня 2026 року серце Захисника не витримало…У скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими...Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику України!

⚽️ Олексій Гуцуляк також їде до команди в ІспаніюГеннадій Буткевич: «Я ухвалив рішення щодо Гуцуляка аби допомогти збірній України»Президент ФК «Полісся» Геннадій Буткевич в ексклюзивному інтервʼю клубній пресслужбі прокоментував ситуацію навколо Олексія Гуцуляка та повідомив позицію клубу щодо перемовин із футболістом та рішення, ухвалені на поточному етапі.— Геннадію Владиславовичу, як тривали перемовини щодо продовження контракту з Олексієм Гуцуляком?— Олексій мав одні з найкращих умов у команді. Це факт. Але з’явився запит на ще більшу суму, яка, на мій погляд, не відповідала реальності. У нас є інші гравці такого ж рівня, і робити одному футболісту завищену зарплатню — це прямий ризик для погіршення атмосфери в роздягальні. Як президент клубу, я на такий ризик іти не можу. Водночас я розумію, що ця позиція формувалася не стільки самим Олексієм, скільки його агентом, який думає насамперед про власний прибуток, а не про український футбол.— Яке рішення ви в підсумку прийняли?— Я ухвалив рішення, щоб Олексій приєднався до тренувального табору «Полісся» в Іспанії. Він добре виступає за збірну України, і ми всі розуміємо, яке важливе завдання зараз стоїть перед країною — пробитися на чемпіонат світу. Тобто прийняв це рішення аби допомогти збірній України у відповідальний момент. Я спілкувався з Сергієм Ребровим, і він сказав, що буде враховувати форму Гуцуляка. Якщо Олексій буде в хорошому стані, він може отримати виклик на березневі матчі. Тому зараз найкраще рішення — працювати і готуватися разом із командою.Прес-служба ФК ПоліссяПідписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

Працюємо в ощадному режимі разом: звертаємося до громади та бізнесуЕнергетична ситуація в країні залишається складною ⚡ Через постійні ворожі обстріли української енергетичної інфраструктури система працює з обмеженнями, а енергетики щодня докладають максимум зусиль, щоб світло в оселях було стабільним.У Житомирській громаді вуличне освітлення в нічний час переведене на ощадний формат — там, де це технічно можливо і безпечно. Це вимушений, але необхідний крок, щоб зменшити навантаження на мережу та підтримати енергосистему країни.Сьогодні на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС наголосили: раціональне споживання електроенергії — це спільна справа громади, бізнесу і міста.Звертаємося до підприємців:🔹 мінімізувати використання світлової реклами та обмежити підсвічування вивісок;🔹 за можливості переводити обладнання в економні режими або вимикати його у вечірні години;🔹 замінювати лампи розжарювання на енергоощадні LED-лампи.Навіть невелике скорочення споживання має значення. У пікові години це допомагає зменшити навантаження на мережу та знизити ризик аварійних відключень.Просимо мешканців громади:❌ не користуватися потужними електроприладами;❌ не вмикати одночасно кілька енергоємних приладів;❌ вимикати зайве освітлення.Дякуємо кожному, хто долучається. Разом — впораємось 💙💛ЖМР

⚠️У Житомирі поліція встановлює обставини ДТП з травмуванням пішохідки👉Дорожньо-транспортна пригода сталася 6 січня близько 10:30 на перехресті вулиць Київської та Івана Мазепи в обласному центрі. На місці події працювала слідчо-оперативна група Житомирського районного управління поліції №1.🏥Попередньо, 56-річний киянин, керуючи автомобілем Ford, здійснив наїзд на жінку, яка перетинала проїзну частину. У результаті ДТП пішохідка, 56-річна жителька Хмельниччини, отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичного закладу.👮‍♂️Нині поліцейські з’ясовують обставини події.‼️Водночас поліція звертається до водіїв: будьте уважними та обережними під час поїздок, особливо наближаючись до перехресть та пішохідних переходів. Пам’ятайте, що швидкість руху в населених пунктах не повинна перевищувати 50 км/год.‼️Шановні пішоходи! Переходьте дорогу виключно у встановлених місцях, попередньо переконавшись у безпечності ваших дій.Підписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

‼️ Поліція встановлює обставини смерті жителя Пулинської громади3 січня близько 15:45 на спецлінію 102 надійшло повідомлення про виявлення на вулиці селища чоловіка, який помер до прибуття «швидкої допомоги». Під час огляду тіла було виявлено сліди крові на обличчі померлого. Слідчі поліції розпочали досудове розслідування.Правоохоронці встановили, що померлим є 50-річний житель Пулинської громади. Тіло чоловіка було направлено для проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.Попередньо встановлено, що 2 січня чоловік перебував у РТЦК та СП та проходив ВЛК у місті Житомирі. Наступного дня у нього кілька разів була носова кровотеча через підвищений тиск. Медики надали йому необхідну допомогу без госпіталізації. Згодом чоловік повернувся до Пулин, де в місцевому РТЦК та СП отримав бойову повістку та мав прибути 5 січня. Після цього він вийшов із адміністративного приміщення. Згодом чоловіка виявили неподалік без свідомості та викликали медиків.Нині поліцейські встановлюють всі обставини події, в тому числі вивчають записи з камер відеонагляду, опитують свідків та очевидців.Крім того, повідомляємо, що упродовж останнього місяця до поліції не надходило інших повідомлень про травмування та загибель чоловіків призовного віку, як стверджує один із дописувачів у соціальній мережі.Лише 25 листопада до поліції надійшло повідомлення, про те, що поблизу зупинки громадського транспорту в селищі Пулинах було виявлено 55-річного місцевого жителя в стані сильного алкогольного сп'яніння та з травмою голови. Його було доставлено до лікарні в місті Житомирі. Під час опитування чоловік повідомив, що впав сам та тілесних ушкоджень йому ніхто не заподіював.Підписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot

Житомир попрощався із Воїном-Захисником...🕯️ РИБИЦЬКИЙ СЕРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ 15.02.1973 - 01.01.2026рр.Із глибоким сумом сповіщаємо, що відійшов у вічність Захисник України — Людина честі, мужності та великого серця.Сергій Валентинович був добрим сім’янином, турботливим чоловіком і батьком, для якого родина завжди залишалася найбільшою цінністю. Щиро любив свою країну, цікавився та вивчав історію України, глибоко усвідомлюючи її шлях, боротьбу й право на свободу. Із відзнакою закінчивши ЗОШ №34 (нині ліцей №34), вступив до Житомирського військового інституту, де успішно навчався. У званні лейтенанта розпочав шлях захисника.Повернувшись до цивільного життя, він не залишив служіння людям — заснував та очолив Благодійний фонд «Турбота і милосердя». допомагав тим, хто цього найбільше потребував.За покликом серця повернувся на військову службу - 2019 році доєднався до лав Захисників України в одному з підрозділів Збройних Сил України, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії в Донецькій і Луганській областях.За відвагу, самовіддану службу та вірність присязі був відзначений високими відомчими й державними нагородами, зокрема: Почесним нагрудним знаком «Хрест військова честь»; Почесним нагрудним знаком від Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест»;«Хрестом Десантно-штурмових військ».У мирному житті він був щирим, добрим і чуйним, надійною опорою, вірним другом. Побратими поважали його за принциповість, людяність і внутрішню силу, сміливість, виваженість у прийнятті рішень при виконанні бойових завдань.Смерть передчасно вирвала Воїна 01.01.2026р. Він назавжди залишиться в серцях родини, друзів, побратимів як відважний і мужній Захисник Украни... У вічний скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими...Світла пам'ять і вічна слава Воїну-Захиснику!..ЖМР