The best of Zhytomyr || Війна в Україні || Серйозна група

На щиті повернувся Герой...🕯️ ГРИГОРЧУК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ25.10.1992 – 04.12.2025рр.Володимир Григочук народився у с.Колодіївка на Житомирщині. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, згодом навчався у Пулинському ПТУ, де здобув робітничу професію тракториста-машиніста сільського виробництва. Після навчання проходив строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, Володимир працював на різних будівельних майданчиках м. Житомира та Києва. Він мав золоті руки — за сумлінну працю неодноразово отримував подяки за якісно виконані роботи й ремонти. Захоплювався технікою, особливо мотоциклами, які вмів зібрати й розібрати до найменшої деталі. Любив природу, працю на землі та цінував прості, справжні радощі життя.Володимир був щирою, доброю, відкритою людиною, душею компанії, мав багато друзів. Завжди приходив на допомогу, підтримував словом і ділом, жив по-справжньому — з відкритим серцем.Зустрів своє кохання, створив сім’ю, був турботливим сином, люблячим чоловіком і татусем. Понад усе цінував родину, мріяв про щасливе майбутнє для своїх рідних, як кожен справжній батько і голова сім’ї. Та війна безжально обірвала всі плани, надії і сподівання.Із перших днів повномасштабного вторгнення рф Володимир без вагань став на захист України, служив в одному з підрозділів ЗСУ. За віддану службу, за мужність та відвагу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій» та іншими нагородами.Побратими згадують його як надзвичайно доброго, справжнього, мужнього й хороброго Воїна, який зробив безцінний внесок у боротьбу з ворогом. Він умів підтримати, підбадьорити, розвеселити навіть у найважчі моменти. Володимир мріяв, що після Перемоги обов’язково поїде з побратимами та родиною до Карпат.Навіть у вирі війни Володимир не полишав мрій і прагнень до розвитку. У 2025р. під час служби заочно вступив до ДУ "Житомирська політехніка", щоб стати ще кращим майстром у будівельній справі. Вірив у Перемогу й мріяв після війни долучитися до відбудови українських міст, вкладати свою працю, знання й серце у відновлення рідної землі...04.12.2025р. під час виконання бойового завдання на Запоріжчині молодший сержант на позивний "Му‌ра" Григочук Володимир Іванович, командир екіпажу безпілотних літальних комплексів, героїчно загинув...У вічній скорботі матуся, дружина, син, рідні, друзі, бойові побратими...Світла пам'ять і вічна слава Герою!..ЖМР

У вічний політ пішов...🕯️Полковник ІВАНОВ ЄВГЕНІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ17.08.1977 – 08.12.2025рр.Україна втратила мужнього Захисника, професіонала найвищого рівня та людину великого серця — льотчика, аса військової авіації полковника Євгенія Віталійовича Іванова. Народився Євгеній Віталійович у с.Безруки на Харківщині. Закінчив Харківську ЗОШ №9, де з юних років вирізнявся відповідальністю, щирістю та готовністю прийти на допомогу. Він змалку любив техніку, електрику, авіацію та завжди прагнув стати корисним своїй країні. Трудову діяльність розпочав електромонтером, здобув 3-й розряд, працював з електрообладнанням і вже тоді виявляв вміння мислити технічно, глибоко й нестандартно.У 1995 році здійснив свою давню мрію — вступив до Харківського інституту льотчиків Військово-Повітряних Сил України. Закінчив повний курс за напрямом «Авіація та космонавтика» й отримав звання лейтенанта. Служив у Луцьку, працював на посаді старшого льотчика.У 2001 році був звільнений у запас у зв’язку зі скороченням. Маючи золоті руки та інженерний талан інноватора, працював виконавчим директором, приватним підприємцем. Євгеній був майстром, техніком, будівельником, автомеханіком, який усе робив власними руками. Сам звів будинок, досконало знав будову автомобіля, любив техніку, мікросхеми, електрику. Створив сім’ю, якою щиро пишався.Найбільшою радістю його життя був синочок, у якому він бачив продовження роду й майбутнє України.У 2014 році, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України, Євгеній Віталійович без вагань повернувся до ЗСУ.Відтоді він знову став частиною авіації — служив в підрозділах Харківської, Київської та Житомирської областей. Обіймав посади офіцера комплектування, штурмана служби наведення, старшого штурмана. За роки бойового шляху здійснив понад 200 бойових вильотів, брав участь у надскладних повітряних операціях, знищував ворожу авіацію й завдавав ударів по важливих об’єктах противника. Був одним із тих, хто боронив українське небо ціною неймовірного ризику.За героїзм та відвагу відзначений нагородами:орденом «За мужність» II ступеня;орденом «За мужність» III ступеня;Відзнакою Президента України «За оборону України»;медаллю «Залізний хрест».Полковник Євгеній Віталійович Іванов героїчно загинув 08 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини. Пішов із життя як Герой — вірний Військовій присязі, народу та Небу, яке так любив.У вічній скорботі рідні, близькі, друзі, бойові побратими та вся Україна...Світла пам’ять мужньому Льотчику!..Вічна слава українському Герою-Захиснику!..ЖМР

Громадо, нагадуємо, що від сьогодні, 1 квітня, у Житомирській громаді, як і у багатьох інших громадах, припинено опалювальний сезон.Таке рішення було прийнято, враховуючи підвищення середньодобової температури повітря вище +8˚С упродовж трьох діб поспіль. 🌡️🖇️ Згідно з чинними санітарними нормами та вимогами раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, централізоване теплопостачання в житлових будинках та комунальних установах припинено. Проте лікарняні заклади, а саме: комунальні підприємства «Лікарня №1», «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» та дитяча лікарня, будуть і надалі опалюватися.“Опалювальний сезон 2024-2025 років, який пройшов в умовах війни, минув без серйозних аварійних відключень завдяки злагодженій роботі КП “Житомиртеплокомуненерго”, керуючих компаній та ОСББ. Дякую кожному, хто доклав зусиль, щоб у домівках житомирян було тепло й затишно, навіть у найскладніші моменти. Разом ми витримали ще одну зиму...” – зазначає заступник міського голови Сергій Кондратюк.ЖМРПідписатись на нас | @zhyto_bestЗвʼязатись з нами | @zhyto_best_bot