💵 Середня вартість гектара землі в Україні перевищила 74 тис. грн💰У травні 2026 року середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 74,5 тис. грн, що на 7,1% більше, ніж у квітні. Про це свідчать дані сервісу «Опендатабот».🌿За підсумками травня середня ціна гектара становила 74 528 грн, тоді як місяцем раніше вона дорівнювала 69 599 грн. Лідером за вартістю земельних ділянок залишається Івано-Франківська область, де ціна зросла на 15,3% — з 246,1 тис. грн до 283,9 тис. грн за гектар.📌До п’ятірки регіонів із найдорожчою сільгоспземлею також увійшли:▪️Івано-Франківська область — 283 885 грн/га;▪️Київська область — 173 276 грн/га;▪️Львівська область — 139 525 грн/га;▪️Тернопільська область — 112 219 грн/га;▪️Полтавська область — 94 568 грн/га.📍Порівняно з квітнем до топ-5 увійшла Полтавська область, витіснивши Волинську. 🤔Водночас найнижчі ціни на землю традиційно фіксуються у регіонах, що найбільше потерпають від безпекових ризиків.📂У травні найдешевшими були:▪️Донецька область — 32 364 грн/га;▪️Миколаївська область — 42 383 грн/га;▪️Херсонська область — 42 894 грн/га.🗂️Аналітики зазначають, що остаточні показники за травень ще можуть змінитися, оскільки збір даних триває. Станом на 18 червня площа проданої землі у травні становила 19,8 тис. га, що менше порівняно з квітнем (22,1 тис. га) та березнем (24,1 тис. га).🔗Джерело
🤔Поділили нерухомість, але без дозволів: чи може реєстратор вимагати документ про введення в експлуатацію🖋️ Державна реєстрації прав на нерухоме майно у разі поділу майна без реконструкції.📂 Законодавство та практика свідчать, що поділ об’єкта нерухомого майна не завжди пов’язаний із реконструкцією. Зокрема, поділ нежитлових приміщень, який здійснюється без втручання в несучі конструкції будівлі та без зміни основних техніко-економічних показників обʼєкта. У такому випадку поділ є юридичною процедурою утворення нових самостійних об’єктів нерухомого майна, а не наслідком виконання будівельних робіт.📃 У відповіді громадській організації, Мін’юст підкреслює, що якщо під час поділу не виконувалися роботи, для яких законодавством передбачено отримання дозвільних документів у сфері будівництва, державний реєстратор не має підстав вимагати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію.❗️ Окремо наголошується, що у разі виявлення під час технічної інвентаризації самочинних будівельних робіт відповідні відомості вносяться до Реєстру будівельної діяльності. У таких випадках саме дані Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) є визначальними для підтвердження наявності або відсутності таких робіт.✍️ Якщо після поділу в ЄДЕССБ містяться технічні характеристики новоутворених об’єктів, відомості про присвоєння їм адрес і відсутня інформація про самочинні будівельні роботи, це вважається достатнім підтвердженням законності процедури без необхідності додаткових дозвільних документів.❗️ Також у Міністерстві юстиції зазначають, що висновок щодо технічної можливості поділу лише підтверджує можливість поділу об’єкта з технічної точки зору та не є доказом проведення реконструкції чи інших будівельних робіт.🔗Джерело
✍️ Чи можуть компанії з іноземними власниками купувати землю в Україні: Велика Палата повернула принципову справу до Касаційного суду⚖️Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу щодо продажу земельної ділянки, яка перебувала в оренді оператора телекомунікаційного зв’язку. Суд дійшов висновку, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення єдності судової практики.📃У центрі спору опинилося питання застосування статті 82 Земельного кодексу України та визначення того, чи можуть юридичні особи, створені за законодавством України, але учасниками або акціонерами яких згодом стали іноземні юридичні чи фізичні особи, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення.📚Обставини справи🌿У 2007 році сільська рада передала в оренду земельну ділянку площею 0,07 га строком на 25 років для розміщення об’єкта зв’язку. У 2021 році орган місцевого самоврядування ухвалив рішення про продаж цієї ділянки іншому суб’єкту господарювання та передбачив припинення договору оренди після державної реєстрації права власності покупця. У листопаді 2022 року сторони уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки.👤Орендар звернувся до господарського суду, стверджуючи, що під час відчуження земельної ділянки було порушено його переважне право на її придбання. Позивач просив скасувати рішення сільської ради та перевести на нього права й обов’язки покупця за укладеним договором.🗃️Розгляд справи судами🗂️Під час першого розгляду справи №926/3616/23 суди частково задовольнили позов. Однак у жовтні 2024 року Верховний Суд скасував ухвалені рішення та направив справу на новий розгляд, звернувши увагу на необхідність оцінити можливість переведення на позивача прав покупця земельної ділянки та надати оцінку доводам сторін щодо застосування статті 82 Земельного кодексу України.🤔Після нового розгляду місцевий господарський суд дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування не забезпечив реалізацію переважного права орендаря на придбання земельної ділянки. ❗️Суд задовольнив позов та перевів на позивача права і обов’язки покупця. Також суд зазначив, що юридична особа має право набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.❌Апеляційний господарський суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову. 👉Суд, зокрема, вказав, що рішення органу місцевого самоврядування було реалізоване шляхом укладення договору купівлі-продажу. 📂Крім того, апеляційний суд звернув увагу на відсутність належних доказів, які б підтверджували склад засновників позивача станом на момент виникнення спірних правовідносин, що має значення для застосування статті 82 Земельного кодексу України.🔗Чому справу передали до Великої Палати, читайте тут 👉 https://sud.ua/uk/news/sudebnaya-praktika/363252-mogut-li-kompanii-s-inostrannymi-vladeltsami-pokupat-zemlyu-v-ukraine-bolshaya-palata-rassmotrit-printsipialnoe-delo
Прокуратура у Верховному Суді довела незаконність передачі у приватну власність земельної ділянки в межах заказника «Жуків острів» - ділянку повернуто столичній громадіУ справі за позовом Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури суди трьох інстанцій погодились з позицією прокурорів та ухвалили рішення про повернення територіальній громаді земельної ділянки, частково розташованої в межах акваторії затоки річки Дніпро та в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків».Цю ділянку площею 0,0932 га, що знаходиться у Голосіївському районі міста Києва, у 2009 році Київська міська рада передала у приватну власність фізичній особі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.Надалі, вона на підставі договорів купівлі-продажу неодноразово відчужувалась, у тому числі на користь громадянина російської федерації.Водночас Спеціалізованою екологічною прокуратурою встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків», створеного у 1999 році рішенням Київської міської ради. Вона належить до земель водного та природно-заповідного фондів України. Такі землі не можуть передаватись у приватну власність та під будівництво.ДетальнішеПресслужба Київської міської прокуратури
🌿 БЕЗКОШТОВНИЙ прямий ефір у Zoom — 27 червня о 13:00 🌿📖 ТЕМА: Спадкування земельної ділянкиСпадкування землі часто викликає багато запитань: які документи потрібні, які строки потрібно дотримати, що робити, якщо документи втрачені, та як уникнути помилок під час оформлення спадщини.🤔 На ефірі розберемо:✔️ хто має право успадкувати земельну ділянку; ✔️ які документи необхідні для оформлення спадщини; ✔️ строки вступу у спадщину та наслідки їх пропуску; ✔️ що робити, якщо відсутні документи на землю; ✔️ як успадкувати пай, якщо кадастровий номер не присвоєний; ✔️ особливості спадкування земельних паїв; ✔️ типові помилки спадкоємців та як їх уникнути; ✔️ як оформити право власності на земельну ділянку після отримання спадщини.💡 Також розглянемо практичні ситуації та надамо покрокові рекомендації для тих, хто вже оформлює спадщину або лише планує розпочати процедуру.👤 Ефір проведе Яблокова Леся — заступник директора Земельного Фонду України, фахівець із багаторічним практичним досвідом у земельній сфері.📅 Дата: 27 червня 2026 року ⏳ Час: 13:00 💻 Формат: Zoom 💰 Участь: за донат на будь-яку суму на підтримку діяльності Земельного Фонду України💬 Під час ефіру ви зможете поставити власні запитання та отримати відповіді від експерта у прямому ефірі.👉 Якщо вас цікавлять питання спадкування земельної ділянки або земельного паю — цей ефір буде для вас корисним.📢 Поширюйте допис та запрошуйте знайомих власників земельних ділянок і спадкоємців.🔗ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ 👉 https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSduX2mlWFXidLorf2jJAW8kiB_JSYZbPRQl93mMAjFekAcCvA/viewform?usp=publish-editor
🔺 В Україні готують реформу оцінки майна та нерухомості: які зміни пропонують📃Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку розглянув доопрацьований до повторного першого читання законопроєкт про оцінку майна №13435, а також альтернативний законопроєкт про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні №13435-1.🗃️У Комітеті зазначили, що під час підготовки законопроєкту №13435 було проведено масштабну роботу за участю народних депутатів, представників професійного середовища та органів державної влади. За результатами обговорень напрацьовано нову редакцію документа, яка враховує європейські підходи та відповідає міжнародним стандартам у сфері оцінки майна.✍️Документ передбачає впровадження в Україні міжнародних та європейських стандартів оцінки, створення умов для проведення оцінки нерухомості відповідно до світових вимог, а також формування ефективної системи професійного самоврядування оцінювачів через єдину саморегулівну організацію.🗂️Крім того, законопроєктом пропонується модернізувати систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів, запровадити справедливі механізми дисциплінарної відповідальності, удосконалити процедури досудового врегулювання спорів та розширити можливості українських фахівців для роботи на міжнародних ринках. Одночасно передбачається відкриття українського ринку для іноземних оцінювачів.🤔Очікується, що реалізація положень законопроєкту сприятиме підвищенню якості та прозорості оціночної діяльності, розвитку професійного самоврядування та подальшій гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу.🗂️За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт №13435 за основу у повторному першому читанні з подальшим доопрацюванням відповідно до Регламенту парламенту. Альтернативний законопроєкт №13435-1 рекомендовано відхилити.Також Комітет ухвалив рішення створити робочу групу для подальшого опрацювання законопроєкту про оцінку майна.❗️Раніше «Судово-юридична газета» писала, що депутати планують скорегувати порядок оцінки майна у виконавчому провадженні. Запропоновані зміни мають на меті систематизувати відповідальність оцінювачів та спростити процедури стягнення в банківському секторі.🔗Джерело
Доброго дня ☕️🤔Що робити фермеру, якщо на його полі вирили окопи або звели бетонні споруди?📍Під час воєнного стану на землях сільськогосподарського призначення нерідко будуються окопи, бліндажі, протитанкові рови, бетонні укріплення та інші фортифікаційні споруди. Для багатьох аграріїв це означає втрату частини посівних площ, неможливість обробітку землі та значні фінансові збитки.📂Однак далеко не всі знають, що чинне законодавство прямо передбачає можливість визначення та обліку таких збитків.❗️Закон дозволяє будівництво фортифікацій, але не скасовує право на компенсацію🗂️Під час воєнного стану військове командування та військові адміністрації можуть використовувати земельні ділянки для потреб оборони держави. Водночас право власності на землю за власником не припиняється.📌Більше того, стаття 156 Земельного кодексу України передбачає відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у разі:▪️тимчасового зайняття земельних ділянок;▪️обмеження прав щодо використання землі;▪️приведення земель у непридатний для використання стан;▪️неодержання доходів через неможливість використання земельної ділянки.✍️Постановою Кабінету Міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.🔍Особливий інтерес для фермерів становить пункт щодо шкоди земельним ресурсам.🔺Постанова прямо передбачає визначення:▪️витрат на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій;▪️витрат, пов'язаних із будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд;▪️витрат на консервацію земельних ділянок, на яких розташовані військові інженерно-технічні та фортифікаційні споруди;▪️збитків, завданих власникам і землекористувачам земель сільськогосподарського призначення.👉Фактично Кабмін визнав, що розміщення фортифікацій може спричиняти збитки аграріям і такі втрати підлягають обрахунку.Що потрібно зробити власнику землі вже зараз❓🗃️Навіть якщо механізм фактичної компенсації ще потребує подальшої реалізації в окремих випадках, фермеру важливо вже сьогодні сформувати доказову базу.📚Рекомендується:▪️зафіксувати фото та відео фортифікаційних споруд;▪️визначити площу земельної ділянки, яка вибула з обробітку;▪️отримати витяг із Державного земельного кадастру;▪️скласти акт обстеження земельної ділянки;▪️зберігати документи щодо врожайності та доходів попередніх років;▪️за можливості провести експертну оцінку збитків.Хто визначає такі збитки❓📝Відповідно до Постанови № 326, за напрямом «шкода, завдана земельним ресурсам» відповідальними за визначення збитків є обласні державні адміністрації, а під час воєнного стану - військові адміністрації.❗️Саме ці органи беруть участь у зборі інформації та визначенні шкоди, завданої земельним ресурсам унаслідок війни.🏗️Якщо на земельній ділянці побудовано окопи, бліндажі чи бетонні фортифікаційні споруди, фермер не втрачає права на свою землю. Більше того, чинне законодавство вже передбачає окремий напрям оцінки шкоди земельним ресурсам, включаючи збитки власників сільськогосподарських земель та витрати на рекультивацію територій після розміщення фортифікаційних споруд.❗️Тому головне завдання землевласника сьогодні - максимально якісно зафіксувати факт використання земельної ділянки для оборонних потреб та документально підтвердити понесені втрати. Саме ці документи в майбутньому можуть стати підставою для отримання компенсації.🔗Джерело 👉 https://www.zemfond.net/post/shcho-robyty-fermeru-yakshcho-na-yoho-poli-vyryly-okopy-abo-zvely-betonni-sporudy☎️Для замовлення консультації напишіть @zemfondua або зателефонуйте +380674056955
🌾Посівна-2026 виходить на фінішну пряму: аграрії засіяли вже 97% запланованих площ зернових🔺Станом на 2 червня 2026 року українські аграрії засіяли 5,84 млн га зернових та зернобобових культур, що становить 97% від прогнозованих площ.📌Зокрема, посіяно:▪️ярої пшениці – 186,2 тис. га;▪️ярого ячменю – 713,4 тис. га;▪️гороху – 259,5 тис. га;▪️вівса – 137,5 тис. га;▪️кукурудзи – 4 336,6 тис. га;▪️проса – 37,6 тис. га.▪️гречки – 51,1 тис. га.📍Найактивніше посівна кампанія триває у Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Київській та Черкаській областях.📎Трійка лідерів має такі результати:▪️Полтавська область – 594,1 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 502,5 тис. га);▪️Чернігівська область – 567 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 15 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 16,8 тис. га, кукурудза – 506,4 тис. га);▪️Вінницька область – 481.6 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 55 тис. га, горох – 8 тис. га, овес – 1 тис. га, кукурудза – 396.1 тис. га).🌿Паралельно завершується сівба й інших стратегічно важливих культур. Технічними культурами засіяно 6,9 млн га (95% від прогнозу). Зокрема, цукровими буряками засіяно 190 тис. га, що становить 96% від прогнозу. Соняшник займає 4,73 млн га (95%), а соя – майже 2 млн га (96% від запланованих площ).🔗Джерело
👤 Власники паїв можуть опинитися під контролем кредиторів: які ризики несе новий земельний законопроєкт🤔Нотаріальна палата України проаналізувала законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення умов обігу майнових прав на земельні ділянки» та надала свої зауваження і пропозиції до документа.🗃️Зокрема, в НПУ висловили позицію щодо запропонованого механізму виникнення іпотеки прав оренди земельних ділянок на підставі аграрної ноти, а також щодо запровадження механізму позасудового стягнення за такими інструментами. На думку Палати, окремі положення законопроєкту потребують додаткового опрацювання та узгодження з чинним законодавством про іпотеку.📝Правову позицію та порівняльну таблицю, підготовлені Комісією НПУ з аналітично-методичного забезпечення діяльності, направлено до Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.🔺У НПУ пропонують доопрацювати законопроєкт з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» та, зокрема:▪️переглянути положення щодо використання аграрної ноти як підстави для виникнення іпотеки прав користування (оренди) земельних ділянок;▪️зберегти регулювання іпотечних правовідносин у межах Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», а також вимогу щодо нотаріального посвідчення іпотечних договорів;▪️не запроваджувати механізми автоматичної державної реєстрації обтяжень прав на нерухоме майно, зокрема іпотеки;▪️врегулювати низку питань, пов’язаних із проведенням земельних торгів, оцінкою похідних прав при їх передачі в іпотеку, процедурою звернення стягнення, доступом до інформації з Державного реєстру прав, а також удосконаленням позасудових способів звернення стягнення та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами;▪️забезпечити додаткові гарантії захисту прав власників земельних ділянок, щодо яких існують зареєстровані похідні речові права, а також захист переважного права користувачів на придбання земельних ділянок;▪️не допускати підходів, які можуть призвести до легалізації неточностей або суперечностей у записах Державного реєстру речових прав без належної перевірки предмета іпотеки.📂У Нотаріальній палаті зазначають, що підтримують удосконалення земельного законодавства та зміни до Земельного кодексу України, законів «Про оренду землі» і «Про виконавче провадження», водночас вважають за доцільне додатково опрацювати положення щодо можливості виникнення іпотеки похідних речових прав на землю на підставі аграрної ноти.🔗Джерело
🔺 Борг можуть стягнути навіть без оригіналу договору, якщо він згорів під обстрілами — Верховний Суд📑Для українського бізнесу, який працює в умовах бойових дій, юридичні ризики часто стають не менш критичними, ніж фізичні втрати. Знищення активів нерідко супроводжується втратою первинної документації, що створює додаткові можливості для зловживань з боку контрагентів.⚖️Постанова Верховного Суду від 26 травня 2026 року у справі № 922/2188/25 стане новим інструментом захисту прав власника в умовах форс-мажору. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтвердив пріоритет змісту над формою, наголосивши на необхідності врахування вірогідності доказів у ситуаціях, коли стандартні документи можуть бути об’єктивно втрачені через війну.Позивач, перебуваючи у прифронтовій зоні, зазнав значних збитків внаслідок обстрілів. Вогонь знищив нерухоме майно та значну частину документації, включаючи оригінал договору поставки. Скориставшись цим, відповідач, отримавши поставку товару на суму понад 7,9 млн гривень, відмовився платити, заперечуючи навіть сам факт існування правовідносин. Позиція відповідача базувалася на відсутності оригіналу договору, і на тому. А оскільки наявні копії накладних не містять усіх підписів, то й боргу, за його твердженням не існує.👤Тож позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з контрагента збитків за неоплачений, але відвантажений товар і пені.🔍Перша інстанція повністю відмовила у позові. Суд вказав, що копія договору та акти звірки не є належними доказами без оригіналів первинних документів. Суд також не визнав факт пожежі достатнім доказом втрати документів.❗️Апеляційна інстанція використала інший стандарт «вірогідності доказів». Суд виснував, що навіть без основного договору, підписані оригінали ТТН та акти звірки підтверджують реальність поставок. Суд дійшов висновку, що договір був укладений у спрощений спосіб.📂Верховний Суд, своєю чергою, залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, підтримавши позицію апеляції. Колегія суддів підкреслила, що формальні недоліки не можуть нівелювати законне право на отримання оплати за товар.📌Процесуальні стандарти в рішенні ВС🗂️Верховний Суд став на шлях справедливості і закріпив підхід, за яким формальна відсутність первинних документів через війну не може блокувати встановлення реальних господарських відносин.✍️Суд спирався на ключові правові доктрини та процесуальні стандарти, зокрема принцип jura novit curia, відповідно до якого суд самостійно визначає правову природу відносин незалежно від позиції сторін. Це дозволило кваліфікувати спірні правовідносини як такі, що виникли у спрощеній договірній формі.📑Окремо Суд застосував стандарт вірогідності доказів, передбачений статтею 79 ГПК України, підкресливши, що обставина вважається доведеною, якщо сукупність поданих доказів є більш переконливою, ніж аргументи опонента. У воєнних умовах це означає відхід від вимоги повного пакета документів на користь оцінки всієї доказової картини. ❗️Важливе значення також було надано акту звірки та товарно-транспортним накладним. У сукупності ці документи можуть підтверджувати реальність операцій та фактичне визнання заборгованості, навіть якщо частина первинних документів втрачена.👉Ба більше, Суд, апелюючи до ст. 309 ГПК України виснував, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.🔗Читати далі
TGLIST.COM.UA
