❗️ ЗІРВАНА СЕСІЯ — ПРОВАЛ УПРАВЛІННЯ. ХТО ЗЛИВ РОБОТУ РАДИ?Сьогодні у Південноукраїнській міській громаді сесія міської ради не відбулася через відсутність кворуму.Рішення, важливі для громади, зависли в повітрі.Сесію поспіхом ініціювали перенести на завтра — 19.12.2025.Але перенесення — це не рішення проблеми.Це прикриття управлінського провалу.⸻⚠️ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧІТКО ПРОПИСАНА ЗАКОНОМЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо визначає:секретар міської ради відповідає за організацію роботи ради та взаємодію з депутатами.Тобто: • організувати; • зібрати; • забезпечити кворум; • провести сесію.Якщо сесія не відбулася — хтось свою роботу не зробив.⸻❓ ПИТАННЯ, ВІД ЯКИХ НЕ ВТЕЧЕШ👉 Денисе Кравченко, як секретар міської ради:❓ Де була організація?❓ Де була комунікація з депутатами?❓ Де були нагадування, дзвінки, координація?❓ Чому громада отримала зрив сесії замість рішень?Мовчання тут — теж відповідь.⸻🔴 НЕ ВИПАДКОВІСТЬ. НЕ ФОРС-МАЖОР. НЕ «ТАК СТАЛОСЯ»Зрив сесії через відсутність кворуму —це провал управління,це ігнорування обов’язків,це дезорганізація роботи ради.Коли керівник не здатен забезпечити елементарне —він не має морального права займати посаду.⸻❗ ЧАС НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИГромада не повинна: • чекати; • терпіти; • «входити в положення».Якщо секретар ради не здатен забезпечити кворум,виникає пряме питання про доцільність його перебування на посаді.Бо рада без сесій — це імітація влади.А секретар без результату — це посада без змісту.⸻🔥 Це вже не критика. Це діагноз
🚨 У зв’язку з відсутністю кворуму 18.12.2025 сесія міської ради не відбулася.Мер міста та секретар міської ради не змогли забезпечити організацію роботи сесії у визначений термін.Водночас група депутатів, керуючись ст. 20 Регламенту Південноукраїнської міської ради, рекомендаціями депутатської комісії з законності та відповідальністю перед громадою та Збройними силами України, ініціювала проведення позачергової сесії міської ради 19.12.2025 о 10:00.Проєкт порядку денного позачергової сесії передбачає:- розгляд бюджетних питань;- виділення матеріальної допомоги лікарям - виділення коштів на підтримку Збройних сил України;- внесення змін до міських програм допомоги військовослужбовцям.Забезпечення безперервної роботи органів місцевого самоврядування та своєчасне ухвалення рішень є важливими для стабільного функціонування громади, особливо в умовах воєнного стану.Останнє слово залишається за мером міста та секретарем ради - чи готові вони піти на компроміс та зняти напругу у стосунках з депутатами?
Посада — не ширма. Секретар міської ради — не повинен бути виконавцем чужої волі‼️Секретар Південноукраїнської міської ради Денис Кравченко — це не просто посадова особа. Це ключова фігура процедур, регламенту, організації роботи ради та гарантії відкритості місцевого самоврядування.Але сьогодні у Південноукраїнську дедалі більше складається враження, що ця посада перетворена на формальність, а її носій — на виконавця чужої волі, а не інтересів громади.❗ по - перше: БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ - коли громада очікує ініціатив, рішень і захисту процедур — ми бачимо мовчання.Коли місто потребує реакції на проблеми мешканців — ми бачимо відсутність позиції.Секретар ради не може бути «присутнім, але відсутнім».Проте саме так сьогодні виглядає його діяльність.❗ по- друге: НЕПРОЗОРІСТЬ - процедури, які мають бути відкритими і зрозумілими для громади, перетворюються на закриті механізми для вузького кола осіб.Рішення ухвалюються так, що: - громада дізнається про них постфактум, - обговорення мають формальний характер, - відповідальність розмивається між кабінетами.Це не випадковість, а системний стиль управління, де прозорість — небажана.❗ по- третє: УЗУРПАЦІЯ ПРОЦЕДУР - найнебезпечніше — це використання процедур не як інструменту демократії, а як інструменту контролю.Регламент, порядок денний, сесійні механізми дедалі більше виглядають не як служіння громаді,а як зручна технологія для проштовхування заздалегідь узгоджених рішень.Секретар ради мав би бути гарантом правил,але складається стійке враження, що він став частиною вертикалі впливу,де головне — не закон і не інтерес громади,а лояльність до політичних покровителів.У громаді вже сформувалося переконання, що порядок денний і логіка прийняття рішень готуються не виходячи з потреб міста,а під заздалегідь поставлені задачі, спрямовані на задоволення інтересів осіб, які здійснюють неформальний вплив.Якщо секретар ради входить у сесію не як незалежний організатор процесу,а як технічний виконавець чужих вказівок,це означає пряму підміну місцевого самоврядування кулуарним управлінням.❓ і тепер головне публічне запитання:Кому насправді служить секретар Південноукраїнської міської ради: • громаді міста? • мешканцям? • принципам законності та відкритості?Чи інтересам і побажанням своїх політичних покровителів,які визначають, які рішення мають бути прийняті і якою ціною?Коли посада: • втрачає самостійність, • процедури стають інструментом тиску, • а рішення — результатом не публічної дискусії, а закулісних домовленостей,це вже не формальність,це узурпація процедур і зневага до громади.Південноукраїнськ заслуговує на секретаря міської ради, який служить місту,а не виконує чужі задачі за рахунок інтересів мешканців‼️
700 тисяч гривень «у трубу»: підозра бухгалтерці — а коли прийдуть до тих, хто керує схемами?Понад 700 тисяч гривень бюджету Південноукраїнської громади зникли через фіктивну поставку металевих труб, яких ніхто не бачив, але які були оплачені з коштів громади. Головній бухгалтерці комунального підприємства вже повідомлено про підозру у службовій недбалості.Але громада має право поставити головне питання:невже в місті зникли гроші — і ніхто, окрім бухгалтера, “не помітив”?Бухгалтер — крайня? Чи просто зручна?Комунальне підприємство — це не приватна лавка.Воно працює під політичним, фінансовим і кадровим контролем міської ради.Тому версія про «одну недбалу бухгалтерку» виглядає не просто слабкою —вона виглядає образливою для здорового глузду.Без відома керівництва: - не проходять платежі; - не роками працюють «свої» постачальники; - не існує атмосфери повної безкарності.Кому підпорядковані комунальні підприємства Південноукраїнська?У громаді давно і відкрито говорять, що фактичне управління комунальними підприємствами зосереджене в руках секретаря міської ради Дениса Кравченка.Саме його називають: - політичним куратором КП, - людиною, через яку проходять кадрові рішення, - посадовцем, без якого жодне комунальне підприємство не почувається «самостійним».І саме тому громада має право запитати вголос: чи буде перевірено роль секретаря міської ради Дениса Кравченка у функціонуванні комунальних підприємств?👉 чи досліджується, хто реально здійснював управління та контроль?👉 чи не прикривається системна корупція “службовою недбалістю” одного виконавця?«Кришування» — це не термін з КК, але це реальність громад.Слово «кришування» не завжди звучить у вироках.Але саме воно найточніше описує ситуації, коли: - роками не працює контроль; - порушення стають нормою; - відповідальність завжди спускають униз — на бухгалтера, спеціаліста, інженера.І якщо у Південноукраїнській громаді сотні тисяч гривень можна перерахувати за товар, якого не існує, — це означає лише одне:система дозволяла, система мовчала, система покривала‼️
«Ефективна діяльність» у лапках: коли влада зводиться до вручення грамотУ Миколаєві, здається, остаточно сформувався окремий жанр “роботи чиновника” — щоденне відвідування святкувань, урочистостей і фотосесій з грамотами. І якщо ще вчора Антон Табунщик був головним героєм цієї нескінченної стрічки «нагородження заради нагородження», то сьогодні до піар-туру офіційно долучили заступника голови Миколаївської обласної ради Дениса Андрєєва.Так, того самого Дениса Андрєєва, який свого часу вже “відзначився” гучним відео зі святкуванням власного призначення у сауні під російські пісні — відео, яке миколаївці добре пам’ятають і яке досі не отримало жодної публічної політичної оцінки.І от тепер — нова серія.⚖️ Вручення грамот працівникам Центрального районного суду Миколаєва.Захід, безумовно, важливий. Суд — ключовий елемент держави, особливо в умовах війни. Але питання не до суду. Питання — до ролі обласної ради і її заступників у реальній роботі для області.Бо складається враження, що: - замість системної роботи з проблемами громад, - замість контролю рішень, бюджету, відновлення, ветеранської політики, - замість відповідальності за стратегічні рішення,ми бачимо “ефективну діяльність” у лапках — подяки, грамоти, промови і обов’язкове фото для соцмереж.👉Гучні слова про «служіння закону», «довіру суспільства» і «стабільність правової системи» звучать красиво. Але в реальному житті миколаївці щодня стикаються з іншими речами:відсутністю доступу до правосуддя, затягнутими процесами, браком ресурсів і довіри не до окремих суддів, а до системи загалом.І тут виникає логічне запитання: чи не перетворилася обласна рада на виїзний церемоніальний орган?Чи не зводиться «державна служба» окремих посадовців до безкінечного марафону свят і грамот?
💥 АНТОША ЗНОВУ В ЦЕНТРІ: ВОЛОНТЕРИ ПРАЦЮЮТЬ, А ВІН – СВЯТКУЄКоли інші рятують, влада робить фотосесію.У Миколаївській облраді знову «урочисто» відзначили волонтерів.Звісно.Бо коли треба робити реальну роботу – мовчать.А коли треба зробити красиве свято для Антоши Табунщика – тут як тут.❗ Волонтери роками закривають дірки, які мали б закривати чиновники.Вони тягнуть на собі гуманітарку, допомогу, евакуацію, підтримку громад.Вони продають власні речі, витрачають власні кошти, ночують у складських приміщеннях, працюють без вихідних.Але хто стоїть перед камерами та роздає нагороди?Правильно.Антон “піар-режим” Табунщик і компанія. «Дякуємо за вашу самовідданість…» – говорить Антоша.Серйозно?Самовідданість – у волонтерів.Піар – у нього.📌 Вручили відзнаки, грамоти, «Хрест Святого Миколая»…Все гарно, все урочисто.Тільки от правда в іншому:👉 Волонтери щодня роблять те, на що влада не здатна.👉 Їм не нагороди потрібні, а нормальна робота керівництва.👉 Їхні заслуги – це не декорації для чергової PR-вистави Антона Табунщика.Бо якби влада працювала, а не фотографувалася,волонтерам не довелося б рятувати Миколаївщину своїми руками.Та, схоже, у нас знову свято.Свято не для волонтерів.Свято – для Антоші.
‼️Медична сфера Миколаївщини: красиві слова Шабільянової та неприємна реальністьУ той час як Ірина Шабільянова на ТРК «МАРТ» говорить про «стабільність» і «перспективи» медицини області, система охорони здоров’я продовжує буксувати у проблемах, які роками не вирішуються.Особливо — через управлінські рішення та стиль роботи людей, що формують політику в регіоні. Зокрема, підлеглих Антона Табунщика, які замість відкритості й реформи демонструють кулуарність, ручне управління та практику “своїх людей” на ключових позиціях.🔻 Реконструкція дитячої обласної лікарні:Четвертий рік — жодного зрушення.Немає прозорого плану, немає звітів, нема пояснень, чому проєкт стоїть. Є лише нові обіцянки.🔻 Реорганізація станції переливання крові:Замість діалогу з громадою — тиша.Замість публічного аудиту — поспіх.Люди на місцях не розуміють, що буде далі і чому рішення ухвалюють у вузькому колі.🔻 Медичні програми та “покращення”:Шабільянова озвучує плани МОЗ і НСЗУ як власні здобутки області.При цьому пацієнти все ще стикаються з чергами, нестачею лікарів і відсутністю доступу до складних послуг.🔻 Кластеризація медзакладів:Подається як реформа.Насправді — лікарні об’єднують кулуарно, без участі колективів.Головне питання — кому саме це вигідно і чому так поспішають?І хочемо сказати : поки на камеру говорять про «крок за кроком», за лаштунками система все глибше заходить у тінь управлінських рішень, де пріоритети визначаються не інтересами пацієнтів, а впливом окремих осіб і їхнього оточення.Медицина Миколаївщини потребує чесних відповідей — а не красивих заяв.
У Південноукраїнську зламався томограф через вимкнення світла: громада шокована, ремонт коштуватиме понад ₴1,5 млнУ Південноукраїнській міській багатопрофільній лікарні сталася подія, яка викликала сильний резонанс серед мешканців міста. Під час чергового вимкнення електроенергії та стрибка напруги вийшов з ладу томограф — обладнання, на яке щодня спираються десятки людей, які борються за своє здоров’я.Люди обурюються: як так сталося, що апаратура такого рівня залишилася без елементарного захисту?Боляче й прикроУ лікарні не було встановлено стабілізатор напруги. І тепер через один технічний прорахунок громада змушена буде витратити понад 1,5 мільйона гривень на ремонт, замість того щоб спрямувати ці кошти на розвиток медицини чи інші важливі потреби міста.Для багатьох мешканців це виглядає як несправедливість:обладнання, яке рятує життя, виявилося незахищеним у момент, коли його мали берегти найбільше.Але є й інша сторонаЗа інформацією з медичного закладу, керівництво лікарні неодноразово зверталося до міської влади з проханням виділити кошти на систему електрозахисту та оновлення технічного обладнання. Лікарня попереджала, що регулярні відключення світла становлять загрозу для томографа та іншої чутливої техніки.Проте ці звернення залишалися без належної реакції.У підсумку — маємо ситуацію, яку можна було передбачити й запобігти.Сесія міської ради — із запитаннями та емоціямиПід час пленарного засідання депутати не приховували занепокоєння. Адже громада повинна покривати збиток, якого, по суті, можна було уникнути.Тепер люди хочуть зрозуміти: 1. Чому лікарня не отримала необхідного фінансування на технічний захист? 2. Чому за відсутність рішень тепер розраховуватиметься бюджет громади? 3. Як забезпечити, щоб подібне не повторилося?Головний запит — відповідальність і діїМісто очікує на чесну оцінку ситуації, конкретні рішення та гарантії, що систему електрозахисту лікарні нарешті буде модернізовано.Адже здоров’я людей — не те, на чому можна ризикувати або економити.І сьогодні громада хоче почути головне:чому прохання лікарні про допомогу залишилися без відповіді — і чи готова влада нарешті діяти?
❗️ Південноукраїнськ. Куди зник відсторонений суддя Савін?У Південноукраїнську знову підіймається питання про колишнього суддю Савіна, якого рішенням вищого органу правосуддя було відсторонено від здійснення функцій судді.І поки громада пам’ятає цю історію, влада та відповідальні структури зберігають мовчання.Люди запитують:👉 Де зараз Савін?👉 Чим він займається?👉 Чи контролюється виконання рішення про його відсторонення?👉 Чи не пробує він повернутися до впливу на місцеві процеси?Суспільство має повне право знати, як виконуються рішення найвищих судових органів, особливо коли йдеться про відсторонення судді за порушення, які підривали довіру до правосуддя.Ми вимагаємо прозорості:📌 Офіційної інформації щодо статусу Савіна після відсторонення.📌 Пояснення, чи здійснюється контроль за тим, щоб він не повертався до судової чи іншої діяльності, несумісної з рішенням.📌 Публічного звіту про те, як держава забезпечує виконання таких рішень.Південноукраїнськ пам’ятає.Відсторонення — це не формальність. Це відповідальність, яку мають контролювати.
Чи можна гратися з громадою? Як зірваний тендер загрожує ремонтом покрівлі лікарні.Як журналіст нашої громади, я не можу залишити без уваги ситуацію, що розгорнулася навколо ремонту покрівлі нашої міської багатопрофільної лікарні. Кошти на ремонт виділені, час до завершення року обмежений, зима вже на порозі — а роботи досі не розпочаті. І причина цьому — поведінка одного з учасників тендеру, яка залишає більше запитань, ніж відповідей.Участь у Prozorro взяли двоє підрядників. Стартова очікувана вартість робіт — 900 тисяч гривень, розрахована згідно з усіма будівельними нормами. Один із учасників, ФОП Дяченко Ніна Василівна, у ході аукціону щоразу знижувала свою ставку на 100 тисяч гривень у кожному раунді, у підсумку зменшивши загальну ціну на 300 тисяч гривень. Така “щедра” економія виглядала привабливо, але все змінилося після оголошення переможця.Адже підприємець не подав обов’язкових документів, передбачених законодавством, без яких укладання договору неможливе. Це спричинило правомірне відхилення її пропозиції — але разом із тим і загальмувало весь процес.І тепер громада вимушена спостерігати, як ремонт покрівлі зсувається у часі, хоча він критично потрібен саме зараз: покрівля потребує термінового відновлення, щоб взимку не виникло ризику протікань та пошкодження приміщень через сніг та дощ. Зволікання прямо загрожує комфорту й безпеці пацієнтів і медичного персоналу.Найгірше те, що складається відчуття: або це була халатність, або свідоме заниження ціни без наміру виконувати умови тендеру. І тепер громада вимушена спостерігати, як ремонт покрівлі зсувається у часі, хоча він критично потрібен саме зараз: покрівля потребує термінового відновлення, щоб взимку не виникло ризику протікань та пошкодження приміщень через сніг та дощ. Зволікання прямо загрожує комфорту й безпеці пацієнтів і медичного персоналу.Найгірше те, що складається відчуття: або це була халатність, або свідоме заниження ціни без наміру виконувати умови тендеру. І громада має знати: якщо компетентні органи встановлять ознаки умисного зриву закупівлі, такі дії можуть мати правові наслідки. Бо гратися бюджетними коштами — це одне, а ставити під загрозу роботу лікарні — зовсім інше.Ми, мешканці громади, очікуємо відповідальності, прозорості та сумлінності від тих, хто береться за виконання робіт. Prozorro — це не майданчик для ставок заради ставок. Це — система, яка повинна працювати на користь людей. І кожен, хто бере участь у ній, повинен розуміти свою відповідальність перед громадою.