Зранку до вечора мені дзвонять обурені виборці. Закликають мене стати груддю на захист українських кордонів від мігрантів. І ось тепер «Главком» випускає велике інтерв’ю з головою Державної міграційної служби Наталією Науменко. І там найцікавіше – цифри. Вони дуже погано вкладаються у рілзи відомих політиків про «заміщення українців». Поки Telegram малює каравани мігрантів, глава Міграційної служби каже: «Передумов для мігрантського буму нем».А далі починається найболючіше для любителів апокаліпсису – суха статистика.У довоєнному 2021 році Україна видала понад 21 тисячу дозволів на працевлаштування іноземців. У 2025-му – 9574. Але навіть це не означає, що всі ці 9 тис. реально приїхали. Бо між «дозволом» і реальною присутністю в Україні є ще кілька кіл бюрократичного пекла: віза, перевірки, СБУ, посвідка на проживання. І в результаті з майже 10 тисяч дозволів реально легалізувалося лише 4975 людей. Тобто половина.Окремий шедевр – історія з «бангладешською навалою». Торік громадянам Бангладешу видали 600 дозволів на роботу. З них:• 32 отримали візи, • семеро отримали посвідки на проживання. Семеро!Це буквально менше, ніж людей за кавою в середньому київському ЖК зранку.Тобто навіть ті, хто формально проходить всі процедури, часто просто не доїжджають. Державні структури вже встановили: паніка розганяється саме через російські Telegram-канали та ІПСО. А далі включається армія наших корисних ідіотів. Бо тема «вас замінять чужинцями» - універсальна кнопка хайпу. Вона працює і в Європі, і в США, і тепер її успішно вмикають нам.При цьому сама Міграційна служба зовсім не виглядає як структура, яка готується запускати сюди «кого завгодно». Навпаки – Науменко прямо говорить про ризики, контроль, перевірки і навіть окремо називає країни, з громадянами яких краще не мати діла. Тому раджу почитати повне інтерв’ю. Бо там є зрозумілі пояснення, чим громадяни, наприклад, Бангладешу небезпечніші за пакистанців, бо не «всі мігранти однакові». А ще дуже цікаво виглядає шматочок про росіян в Україні. Поки соцмережі рахують міфічні «мільйони чужинців», Міграційна служба констатує: станом на зараз в Україні офіційно перебувають 155 233 громадянина Російської Федерації.Є й обнадійливий меседж. Вперше за роки війни нині почалося фіксуватися позитивне сальдо тих громадян України, хто перетинає кордон. Тобто є маленька, навіть поки мікроскопічна, надія, що наші люди починають повертатися.Більше і цікавіше про все це на «Главкомі» 👇
З Днем банкіра, друзі та колеги!Цінність послуги ми усвідомлюємо тоді, коли втрачаємо її доступність. Саме через безперебійність доступу до банківських послуг, ми не завжди розуміємо, скільки зусиль та інтелекту стоїть за сектором. Банкіри щодня тримають фінансову систему України сильною, стабільною та живою — попри війну, ризики, тривоги, кібератаки, економічний тиск і постійну відповідальність перед мільйонами клієнтів.Наші банки не просто вистояли. Вони продовжують кредитувати, підтримувати бізнес, допомагати військовим, впроваджувати нові технології, працювати з фінансовим моніторингом, захищати клієнтів від шахрайства та залишатися одним із найбільш клієнтоорієнтованих секторів економіки у світі.І це не перебільшення. Бо сьогодні український банкінг — це сервіс під сиренами, робота під обстрілами, безперервність платежів навіть під час блекаутів, підтримка людей у найважчі моменти їхнього життя. Це величезна щоденна праця тисяч людей, яку клієнти часто сприймають як належне. Але за тим, щоб «усе просто працювало», стоїть колосальна відповідальність.Особливо приємно було напередодні свята взяти участь у заході Національної асоціації банків України. Мала змістовне публічне інтервʼю з очільником НАБУ Сергієм Наумовим. Ми говорили про виклики банківської системи, про кредитування військовослужбовців, про баланс між соціальною справедливістю та можливостями банківської системи, про європейську інтеграцію України та SEPA. Для мене такі розмови дуже цінні, бо саме у відкритому професійному діалозі народжуються сильні рішення для країни.Дякую всім банкірам України — державним і приватним банкам, комплаєнсу, ризик-менеджменту, касирам, IT-командам, кіберфахівцям, фінмоніторингу, юристам, відділенням у прифронтових регіонах, усім, хто щодня робить свою роботу чесно й професійно.Попереду у нас величезна робота: відбудова країни, повернення людей, інтеграція до європейського фінансового простору, нові стандарти прозорості та фінансової безпеки. І я переконана: саме українська банківська система буде однією з головних опор цього відновлення.Зі святом вас! Слава Україні!
Європейська комісія фактично передала Верховній Раді дуже чіткий сигнал: будь-які спроби послабити правила фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб саме зараз можуть бути сприйняті ЄС як відкат від взятих Україною зобов’язань.Під час обговорення представники Єврокомісії прямо наголосили, що нинішній момент є надзвичайно чутливим для України, адже Рада ЄС найближчим часом розглядатиме питання формального відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС.Окремо було підкреслено: зміни до законодавства щодо політично значущих осіб, ухвалені у 2023 році, були безпосередньо пов’язані з виконанням так званих «7 кроків» Єврокомісії для початку переговорного процесу. Саме тому будь-який рух назад у питаннях прозорості, контролю за статками публічних діячів та політики боротьби з відмиванням коштів може стати «надзвичайно неправильним сигналом» для Європейської ради. Особливо на фоні антикорупційних розслідувань! По суті, меседж Єврокомісії звучить дуже просто: Україна не може одночасно просити про відкриття переговорних кластерів і паралельно демонтувати антикорупційні та запобіжники у сфері боротьби з відмиванням коштів, які сама ж взяла на себе як частину євроінтеграційного треку.І це важливо пам’ятати всім авторам та лобістам законодавчих ініціатив у цій сфері. Європейська інтеграція — це не лише прапори й заяви. Це ще й здатність тримати слово щодо правил прозорості та фінансової доброчесності.
Ще один показовий кейс того, що фінансовий моніторинг і міжнародна співпраця можуть дістати навіть тих, хто десятиліттями вважав себе невловимим.Британські правоохоронці разом із американськими партнерами виявили та арештували кошти, пов’язані з Джеймсом Джозефом «Вайті» Балджером — одним із найвідоміших гангстерів США, який свого часу входив до списку найбільш розшукуваних ФБР.Балджер очолював злочинне угруповання Winter Hill Gang у Бостоні та був засуджений за вбивства, наркоторгівлю, вимагання і відмивання коштів. Після втечі від американського правосуддя він роками переховувався, але навіть через десятиліття правоохоронці продовжили шукати його активи.Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії (NCA) встановило, що ще у 90-х Балджер відкрив у Британії два банківські рахунки — один на власне ім’я, інший на псевдонім. Після розслідування британська сторона заморозила кошти та повернула понад £53 тисячі американській владі для компенсації родинам жертв.Це хороший приклад того, як працює сучасний AML:не лише знайти злочинця, а й роками переслідувати його гроші, незалежно від юрисдикції, часу чи використаних підставних осіб.У світі фінмоніторингу не буває “занадто старих” рахунків чи “забутих” активів. Якщо гроші мають кримінальне походження — рано чи пізно ними зацікавляться.І це стосується не лише гангстерів із Голлівуду.
Українська банківська система продовжує очищатися від токсичних боргів навіть під час війни. Станом на 1 квітня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до 12,9% — це на 1 відсотковий пункт менше з початку року та на 13,7 в. п. менше, ніж у березні 2022 року.За перший квартал банки наростили кредитний портфель на 75,8 млрд грн — до 1,436 трлн грн. Водночас обсяг проблемних кредитів скоротився на 3,8 млрд грн — до 185,5 млрд грн. Це означає, що економіка поступово оживає, а нові кредити видаються якісніше й відповідальніше.Особливо показовою є динаміка:— частка NPL у кредитах фізичних осіб знизилася до 10,3%;— у бізнесу — до 15,7%.Скорочення проблемної заборгованості відбулося в усіх групах банків:— державні банки: 18,4%;— приватні українські банки: 7,8%;— банки з іноземним капіталом: 6,2%.Нагадаю: у перший рік повномасштабної війни рівень дефолтів за кредитами сягав близько 20%, а частка NPL у портфелях — майже 40%. Тоді багато хто прогнозував крах кредитної системи. Але українська банківська система вистояла.Важливу роль зіграло й очищення балансів державних банків: наприкінці 2025 року вони списали понад 170 млрд грн старих проблемних активів, що дозволило досягти 15-річного мінімуму за рівнем NPL.Водночас кредитування продовжує активно зростати:— чисті гривневі кредити бізнесу за березень зросли на 32% рік до року;— населенню — на 36%.Це означає, що банки знову кредитують економіку, бізнес інвестує, а громадяни поступово повертаються до фінансової активності навіть в умовах війни.
Якісь дуже смішні люди з деревообробної галузі образились так, що потурбували аж цілого Генерального прокурора, щоб той відкрив проти мене кримінальне провадження.Мій страшний злочин полягає в тому, що я — народний депутат і член фінансового комітету — публічно поставила просте запитання: а чи всі представники деревообробного бізнесу чесно платять податки під час війни?Бо, знаєте, мене, автора законів про Бюро економічної безпеки, про боротьбу з відмиванням коштів, турбує мінімізація податків і виведення валютної виручки у країні, яка воює.І от це чомусь страшенно образило окремих ділків.Настільки, що тепер мене поливають брудом з усіх прасок, пов’язаних з родиною одного провідного диванного експерта. Того самого, який стоіть за деревообробним бізнесом. Думаю, ще трохи — і деревообробники звинуватять мене у тому, що я особисто вирубала Карпати. Я! А не вони! Тільки щоб мене залякати. Тому офіційно звертаюсь до Офісу Генпрокурора, ДБР, СБУ і всіх правоохоронців.Прошу кинути всі сили держави на розслідування цього жахливого злочину. Бо народний депутат написала пост про можливе ухилення від податків.Очевидно, це зараз найбільша загроза національній безпеці.І так, для тих, хто раптом забув: саме я була серед тих, хто просував створення Бюро економічної безпеки та законодавчі зміни для боротьби з тіньовою економікою і відмиванням коштів. Я успішно поборола колекторів, припинила залякування людей і я продовжую працювати на виведення грошей з тіні! Тому повторю ще раз.Ухилятись від податків під час війни — соромно.Я це казала. Кажу. І говоритиму далі. Попри будь-які політичні переслідування. Але не забувайте, що в будь-яких розслідуваннях можете вийти самі на себе, смішні ви люди. Їй-богу.
З колегами працюємо в Європарламенті. Зустрілися з колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом. Аналізуючи ситуацію в Україні, він назвав український парламент найслабшою ланкою зараз. Намагались переконати його, що це не так. Розмова була непростою.Кокс назвав Верховну Раду «слабкою ланкою» — не тому, що тут немає людей, здатних ухвалювати рішення, а тому що в умовах війни та постійного тиску парламенту дедалі складніше виконувати свою базову функцію — збирати голоси під стратегічні рішення.І це вже впливає не просто на внутрішню політику.Це впливає на ключові речі:— виконання програм з МВФ— фінансування в межах Ukraine Facility— наш рух до ЄСНа прикладі SEPA це особливо видно. Законопроект, ухвалення якого дає країні доступ до дешевих платежів, економію десятків мільйонів євро на рік і посилює прозорість фінансової системи — банально складно проголосувати.І справа не лише в опозиції.Проблема глибша — у політичних конфліктах, торгах, очікуваннях кадрових рішень, які чомусь ставляться вище за державні інтереси.Логіка «звільніть цього — дамо голоси», «змініть того — тоді поговоримо» не працює. Ми це вже проходили. Вимоги виконуються — а голосів усе одно немає.Але водночас я не погоджуюся з тим, що парламент «паралізований».Він працює. І може працювати краще.Питання в іншому:чи готові всі політичні сили нарешті відокремити політичні ігри від стратегічних рішень для країни?Бо зараз ціна цих ігор — це вже не рейтинги.Це гроші для країни, темпи європейської інтеграції і, по суті, стійкість держави під час війни. І це вже зовсім інший рівень відповідальності.
Прочитала звіт Фонду держмайна за 2025 рік. Якщо відкинути красиві формулювання, картина виглядає так: держава продає те, що ще можна продати, і роками тягне на собі те, що вже давно мало бути або ліквідовано, або передано в інші руки.Почнемо з «успіхів».9,5 млрд грн надходжень — звучить добре. Але майже половина цієї суми — це продаж санкційних активів. Тобто не результат системної політики управління, а фактично «одноразовий ефект» від відібраних активів. 70% активів у портфелі — неліквід. Не «тимчасово складні», не «в процесі трансформації», а фактично баласт: банкрути, недіючі підприємства, об’єкти на окупованих територіях або з юридичними проблемами. І це ключова відповідь на питання, чому приватизація буксує.Бо продавати, по суті, часто нічого.Велика приватизація це підтверджує максимально жорстко. Стратегічні об’єкти — без покупців. Аукціони не відбуваються просто тому, що ніхто не приходить. Наприклад, Сумихімпром та Одеський припортовий. І це вже не про війну. Це про токсичність самих активів: борги, суди, непрозора історія.До речі про борги.Кредиторська і дебіторська заборгованість — одна з головних проблем великих підприємств. Тобто держава роками накопичувала зобов’язання, які тепер автоматично «вбивають» інвестиційну привабливість. Окрема зона ризику — санкційні активи. Їх багато, але це не означає, що вони працюють на економіку. Це активи, обвішані арештами, кримінальними провадженнями, проблемами з реєстрацією. І поки держава проходить цей юридичний квест, гроші просто «висять у повітрі».І тут найнеприємніше.Фонд прямо визнає: немає повного розуміння, що саме є в держави, в якому стані ці активи і що з ними робити. Саме тому перший пріоритет — банальний аудит і інвентаризація. Тобто у 2025 році держава все ще не мала чіткої картини власного майна.Це вже не про економіку. Це про управління.Що маємо по факту:— продаємо те, що ще можна продати— не можемо продати великі об’єкти— тримаємо на балансі масив проблемних активів— і паралельно намагаємось зрозуміти, що взагалі у нас єІ на цьому фоні головне питання навіть не про приватизацію.А про відповідальність за те, як ці активи довели до такого стану.Бо 70% неліквіду — це не війна.Це роки «ефективного управління».
Ніколи не лізла в оборонну сферу. Там загалом такий морок, що краще триматися подалі. Без протекції зайти на ринок неможливо. До речі, в будь-якій країні. Ринок озброєнь — закритий клуб. Сьогодні в розмові з європейським колегою почула, що всі наші активності з продажу надлишків дронів закордон розбиваються. І не тому, що держави Близького Сходу, наприклад, не хочуть у нас купляти. Навпаки хочуть! Але! заокеанські високоповажні партнери заперечно кивають головами, коли справа доходить до підписання контрактів з українськими виробниками. «Ви тут не купуйте, ви наше купуйте».І от, коли українська зброя вітчизняної приватної компанії почала гарно бити по москалях, відомий і авторитетний (без сарказму) український журналіст віднайшов роздруківки плівок, в якій та сама компанія фігурує і повʼязується з Міндічем. Все може бути. І корупція в оборонці, і у відбудові, і взагалі де завгодно. Лунають заклики компанію націоналізувати. Без суду, слідства, експертиз. Ну давайте запитаємо у найефективнішого управителя — держави — де всі наші державні оборонні заводи? Як вирізали потужності, викрадали і передавали кому завгодно креслення… давайте на хайпі з працюючої приватної компанії зробимо державний мотлох і передамо в фонд держмайна. Компанії, яка, до речі, щороку робить аудит великої четвірки, в тому числі, щодо цінової політики. І націнка не перевищує 22%, при максимально дозволеній 25%. Кому це вигідно? Ми ніколи не будемо вільними, якщо дозволимо розвалити те, що вже створено й працює ефективно у війні з агресором. Всі будуть нам заважати, не пускати, руйнувати. Ніхто, абсолютно ніхто, не зацікавлений у військовій перевазі українців окрім нас самих.P.S. в таких тонких питаннях, звісно, хочеться обійтись без зайвого хейту, тому часто обираєш мовчати. Але не можна мовчати, коли на кону — виживання держави, за яку покладено стільки життів. Я — за боротьбу з корупцією. Та я дуже проти, якщо за гаслами ховається «дружня» спроба позбавити державу права на самозахист.
Відправили ізраїльській стороні пакет документів для арешту російського судна з викраденим українським зерном Офіс Генерального прокурора ініціював арешт морського судна PANORMITIS / «Панорамітис» та вантажу, який, за даними слідства, може бути частиною схеми з легалізації незаконно вивезеного українського зерна.Відповідний запит про міжнародну правову допомогу вже скеровано до компетентних органів Держави Ізраїль.Сьогодні наші документи вже знаходяться там.Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно та вантаж, провести обшук, вилучити суднову й вантажну документацію, відібрати зразки зерна та допитати членів екіпажу.За даними слідства, PANORMITIS перевозить зерно, частково вивезене з тимчасово окупованих територій України. Продукцію завантажили після перевалки з іншого судна. Наразі воно прямує до порту Хайфа.Слідчі задокументували факти незаконного заходу судна в закриті порти України. Це грубе порушення українського законодавства та норм міжнародного морського права.Досудове розслідування цієї справи здійснює Головне слідче управління СБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.З початку повномасштабної агресії рф з тимчасово окупованих територій України незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції загальною вартістю понад 20 млрд грн.Час безкарного мародерства під іноземними прапорами закінчився. Ми продовжуємо системно ідентифікувати кожне судно-порушник та працювати над притягненням до відповідальності всіх, хто причетний до воєнних злочинів проти України.Працюємо далі
