Провела чергове засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування.Проблема вже давно вийшла за межі поодиноких кейсів. До Національного банку масово надходять звернення від самих військових і членів їхніх сімей через неправильне застосування пільг, відсутність єдиного підходу до документів, різне трактування роз’яснень Міноборони та фактичну неврегульованість багатьох життєвих ситуацій: полон, безвісти зниклі, тривале лікування, СЗЧ, звільнення зі служби, статус дружини військовослужбовця.Що обговорили цього разу.Перше. Норма про кредитні пільги для військових досі застосовується нерівномірно. Один військовослужбовець має право на пільгу, інший — ні, хоча обидва служать поруч і виконують однакові завдання. Така ситуація є несправедливою і потребує зміни закону.Друге. Банки й фінансові компанії не мають чіткого, єдиного та зрозумілого алгоритму:які документи приймати,в якій формі,як часто їх оновлювати,як визначати період дії пільги,що робити, якщо людина потрапила в полон, зникла безвісти або не може фізично подати документи.Третє. Паперовий шлях не вирішує проблему. Навпаки — створює ще більше бар’єрів для військових, які не повинні витрачати відпустку на доведення свого статусу перед банком. Саме тому робоча група схиляється до цифрового рішення.Ключовий напрямок, який беремо в роботу, — доступ до цифрового підтвердження статусу через “Армія+” та інтеграцію з державними реєстрами. Це має дати можливість швидко, без зайвої бюрократії і без приниження людей підтверджувати право на пільгу як самим військовим, так і членам їхніх сімей.Окремо домовилися напрацювати комплексне рішення щодо:— безвісти зниклих,— військовополонених,— загиблих військовослужбовців,— спадкоємців,— можливості врегулювання або прощення боргів у таких випадках.Фінансові установи готові прощати борги таким категоріям громадян, але потрібні зміни в закон! І ми їх проведемо. Ще один важливий блок — дружини та чоловіки військовослужбовців. Саме ця категорія сьогодні часто постає перед ще більшими труднощами, ніж самі військові, бо змушена збирати надмірний пакет документів для підтвердження свого права на пільгу. Це також має бути врегульовано.Наша мета проста: військовий не повинен доводити державі, банку чи фінансовій компанії очевидні речі через нескінченні папери, суперечливі роз’яснення і бюрократію. Право на пільгу має працювати автоматично, чітко і однаково для всіх, хто його має за законом.Наступний крок — зустріч із Мінцифрою, Міноборони, координаційним штабом та іншими органами, щоб перейти від дискусії до готових законодавчих рішень.
Кредитування військових замість пільги перетворилося на кару. За результатами засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування маємо головний висновок: чинна пільга, яка мала б захищати військових, на практиці працює неповно і породжує дедалі більше конфліктів між військовослужбовцями та фінансовими установами.Йдеться про пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає, що військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафи і пеня. Але порядок застосування цієї норми досі чітко не врегульований.Цифри говорять самі за себе. До Національного банку надійшло скарг від військовослужбовців:у 2019 році — 72,у 2020 — 74,у 2021 — 368,у 2022 — 287,у 2023 — 399,у 2024 — 669,у 2025 — вже 1378 скарг.Лише за січень 2026 року — ще 218 скарг.Тобто за останні два роки кількість звернень зросла в рази. І переважна більшість із них стосується саме проблем із застосуванням цієї пільги.Що саме турбує військових?Перше — немає чіткого і вичерпного переліку документів, які треба подати, щоб отримати пільгу. Через це виникає правова невизначеність: одні фінансові установи приймають документи в одному форматі, інші вимагають зовсім інше.Друге — не врегульовано, у якому вигляді ці документи мають подаватися: оригінали, копії, нотаріальне засвідчення, електронні документи, КЕП. Для військового, особливо на службі або на передовій, це часто перетворюється на окремий квест.Третє — з’являється небезпечна тенденція підміни процентів іншими платежами, зокрема комісіями. Формально проценти можуть не нараховуватися, але фактично платність кредиту зберігається через інші механізми.Окремо обговорили ще одну велику проблему: як підтверджувати статус військовослужбовця, зниклого безвісти, полоненого, а також інші спеціальні статуси так, щоб, з одного боку, не створювати зайвого тягаря для людини, а з іншого — убезпечити ринок від підроблених документів.Тому домовилися про наступне.По-перше, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ надасть пропозиції до змін у законодавство, які дозволять унормувати документообіг і підтвердження права на пільгу.По-друге, на наступне засідання робочої групи залучимо Міноборони, Мінцифри, розробників «Армії+», Координаційний штаб та інші дотичні органи, щоб напрацювати реальний механізм цифрового підтвердження статусу військовослужбовця без розкриття чутливої інформації про місце служби.По-третє, окремо винесемо питання щодо зниклих безвісти, полонених та інших складних категорій, де сьогодні у банків і небанківських установ немає чіткого алгоритму дій.По-четверте, збиратимемо агреговану інформацію про відмови військовослужбовцям і ветеранам у кредитуванні та про підстави таких відмов, щоб бачити реальну картину по ринку, а не працювати на рівні припущень.Наше завдання — не допустити ситуації, коли соціальна пільга існує лише на папері, а військовий змушений доводити своє право на неї через бюрократію, непередбачувані вимоги або відверті обхідні схеми.Пільги для військовослужбовців мають працювати просто, зрозуміло і однаково для всіх. І саме над цим ми зараз працюємо.
Реформа ринку споживчого кредитування, яку я проводжу вже 6 років, вже дає конкретні результати. Про це говорили під час конференції Digital lending з головою ФінТех Асоціації Ростиславом Дюком, нардепом Анатолієм Остапенком, підприємцем-ветераном Сергієм Позняком та керівником Швидкогроші Олександром Холодом. Антиколекторський закон фактично припинив практику агресивного тиску на позичальників. Статистика НБУ показує: якщо у 2021 році до регулятора надійшло майже 105 тис. звернень громадян, то у 2025 році — вже 61 тис. Суттєво зменшилась кількість скарг на неетичну поведінку колекторів та методи стягнення боргів. Другий важливий крок — обмеження максимальної денної ставки за мікрокредитами, що ліквідувало практику боргових пасток. НБУ вже застосовує санкції за порушення цих правил.Наступний крок — оновлення законодавства про кредитні історії, яке не переглядалося майже 20 років.Зараз до другого читання готується законопроєкт про кредитну історію, ключовою новелою якого є механізм самозаборони на отримання кредитів. Людина зможе добровільно внести себе до реєстру та заблокувати можливість видачі кредитів на своє ім’я. Це стане ефективним інструментом захисту від шахрайства, особливо у сфері онлайн-кредитування.Паралельно міжкомітетська робоча група під моїм керівництвом напрацьовує механізми доступного кредитування для військовослужбовців, щоб забезпечити доступ до фінансових ресурсів для тих, хто захищає країну. Наступна робоча група відбудеться вже в понеділок.
Вчора взяла участь в експертному діалозі щодо регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні, організованому за участі International IDEA, НАЗК, Комітету Верховної Ради з питань фінансів, НКЦПФР, Держфінмоніторингу, ЦВК, кіберполіції та громадянського суспільства. Тема не академічна — вона напряму стосується безпеки демократії.За Global Crypto Adoption Index 2024 Україна посідає 6-те місце у світі за рівнем використання криптовалют серед 151 країни та залишається лідером Східної Європи.У світі понад 560 млн власників криптоактивів, і 10,2% з них — українці.З одного боку, це показує цифрову зрілість нашого суспільства.З іншого — створює нові ризики для системи політичного фінансування.В Україні сьогодні в Реєстрі неприбуткових організацій перебуває 228,2 тис. структур, серед яких 3,1 тис. політичних партій.За оцінками регуляторів, політичні партії мають середній ризик використання у схемах відмивання коштів, зокрема через: • приховування реальних донорів • використання фіктивних внесків • складні транскордонні схеми переміщення коштів • завищення витрат на політичну діяльність.І криптовалюти можуть суттєво посилити ці ризики.1️⃣ Приховування джерела політичних пожертвКриптовалюта може дозволити фактично сховати реального донора, навіть якщо у звіті буде зазначено конкретне ім’я.2️⃣ Ризик іноземного втручанняЧерез складність ідентифікації відправника криптодонати можуть стати “чорним входом” для іноземного фінансування політики.3️⃣ Транскордонні платежі без банківського контролюКриптовалюта дозволяє швидко переміщувати великі суми між країнами без традиційного фінансового нагляду.4️⃣ Технології повного маскування донатівСеред них: • privacy-coins (Monero, Zcash) • mixing-сервіси • використання десятків гаманців • smurfing — розбиття великої пожертви на сотні малих.5️⃣ Проблема прозорої звітностіЧерез волатильність криптоактивів виникає питання:за яким курсом оцінювати донат і яку суму відображати у фінансовій звітності партії.Верховна Рада досі не ухвалила закон щодо регулювання криптоактивів. Фактично це означає, що криптоактиви в Україні досі перебувають у правовій сірій зоні:ринок існує, операції проводяться, але повноцінної податкової та регуляторної моделі немає.Серед запропонованих рішень:• заборона privacy-coins у політичному фінансуванні• прийом криптодонатів лише через ліцензовані біржі• або повна заборона криптовалютних пожертв для партій.Криптовалюти можуть серйозно ускладнити прозорість політичного фінансування, якщо регулювання не встигатиме за технологіями.Для України — особливо з огляду на наші зобов’язання перед ЄС, FATF та майбутню оцінку MONEYVAL —регулювання криптоактивів і прозорість політичного фінансування стають питанням захисту демократичних процесів.
Епіцентр К разом з LB.ua запустили комунікаційний проєкт «Епіцентр виробників» — серію публічних дискусій про те, перед чим щодня постають українські компанії під час війни: податки, регуляції, доступ до фінансування, розвиток виробництва. На запрошення шеф-редакторки Соня Кошкіна взяла участь у першій дискусії проєкту — публічній розмові з в.о. голови Державна податкова служба України Леся Карнаух.Вважаю Лесю Карнаух однією з найбільш адекватних керівників податкової служби за останнє десятиліття.Вона чує бізнес. І це видно: кількість скарг на податкову ще два роки тому зашкалювала. Сьогодні — скарг бізнесу немає. Тож виникає логічне запитання:Чому уряди останніх років завели моду не призначати керівників фіскальних органів повноцінно?Чому їх роками тримають у статусі «в.о.»?І головне, кому вигідний цей постійний підвішений стан?Бо в системних реформах податкової головне — це відповідальність і стабільність управління, а не тимчасові конструкції.І добре, що з’являються майданчики, де на ці запитання відкрито відповідають. Було ще багато запитань і відповідей про ПДВ для ФОП, про повернення ПДВ, про оподаткування наших біженців тощо. Повну версію дивіться скоро на сайті LB.ua
❓Скільки рахунків відкрито в Україні? Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати. ⬇️⬇️⬇️Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб. Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:▪️82,8 млн – фізичні особи; ▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці; ▪️майже 1 млн – юридичні особи.У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:▪️946,7 тис. – фізичні особи; ▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці; ▪️0,43 тис. – юридичні особи. Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки. ☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків. Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України. Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.
⭕️В Угорщині затримали інкасаторські автомобілі Ощадбанку: зв’язок із бригадою втрачено5 березня 2026 року на території Угорщини правоохоронні органи затримали два автомобілі інкасаторської служби державного Ощадбанку, які перевозили валютні цінності в межах міжнародного контракту. Про інцидент повідомив Національний банк України, оприлюднивши офіційну заяву.За інформацією банку, у складі двох інкасаторських бригад перебувало семеро співробітників Ощадбанку. Після затримання автомобілів зв’язок із ними був втрачений: мобільні телефони не відповідають, а місце перебування працівників наразі невідоме.Водночас, за даними системи GPS-моніторингу, транспортні засоби можуть перебувати у центральній частині Будапешта.Інкасаторські автомобілі виконували планове міжнародне перевезення значного обсягу іноземної валюти та банківських металів. Операція здійснювалася в межах контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк». За даними української сторони, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезення цінностей та чинних митних процедур Європейського Союзу.У Національному банку наголошують, що затримання відбулося без попереднього повідомлення української сторони. Через це українські регулятори та банк не мають офіційної інформації про правові підстави дій угорських правоохоронців, стан співробітників інкасації та місце перебування вантажу.Українська сторона вимагає від влади Угорщини: • негайно надати інформацію про місце перебування українських громадян, • забезпечити їх звільнення, • пояснити причини затримання інкасаторських автомобілів, • а також повідомити про стан і місцезнаходження перевезених валютних цінностей та банківських металів.У Нацбанку зазначають, що подібні перевезення є стандартною практикою між європейськими фінансовими установами та здійснюються за суворими міжнародними протоколами безпеки.Наразі українські державні органи та дипломатичні установи працюють над з’ясуванням обставин інциденту та встановленням контакту з угорською стороною.
«Я воліла б малювати портрети на день народження, а натомість малюю своїх колег на меморіал памʼяті». З сумом розповідає мені про кожного колегу НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo, хто поклав своє життя за незалежність державну і енергетичну, талановита Ірина Сажинська. 33 співробітники енергокомпанії загинули під час повномасштабного вторгнення і на фронті, і безпосередньо на робочому місці, ліквідовуючи наслідки ворожих атак рф по енергоінфраструктурі. Сьогодні мала честь від імені Верховної Ради України вручити грамоти і подяки тим енергетикам, які в найтяжчі для Славутицька міська рада періоди блекауту ремонтували підстанції, повертаючи світло в оселі, лікарні, школи. Це ремонтна бригада з Іванкова та Вінниці. Рядові працівники, які своїми руками виконували найважчі роботи. Користуючись нагодою, від імені парламенту, подякувала всім працівникам енергетичної галузі. Коли вночі над країною летять ракети, ми всі дивимось у темряву. А ви в цей час дивитесь на схеми, на кабелі, на пошкоджені вузли,і думаєте не про страх, а про те, як знову запустити систему. Можна зруйнувати обладнання. Можна пошкодити підстанції. Можна на якийсь період занурити міста в темряву. Але неможливо зруйнувати людей, які щоразу повертають світло. І поки ви виходите на зміну - країна знає, що вона вистоїть.Дякую! Низький вам уклін, Люди!
Міністерство фінансів США ухвалило рідкісне рішення — фактично відрізати приватний швейцарський банк MBaer Merchant Bank AG від фінансової системи США.За заявою Казначейства, банк підтримував незаконних діячів, пов’язаних з Іраном та Росією. Серед звинувачень — сприяння корупційним схемам, пов’язаним із російським відмиванням коштів, а також операції з відмивання грошей і фінансування структур, пов’язаних з Комітетом вартових ісламської революції та його підрозділом Кудс, які перебувають під санкціями США.За словами міністра фінансів США Скота Бассента, через американську фінансову систему було проведено понад 100 млн доларів в інтересах незаконних діячів, пов’язаних з Іраном та Росією. І ключовий меседж, США готові «використовувати повний арсенал повноважень» для захисту цілісності своєї фінансової системи.Останній подібний випадок у Європі — латвійський банк ABLV Bank, який був ліквідований у 2018 році після звинувачень США у відмиванні коштів та порушенні санкційного режиму.Світова фінансова система стає дедалі менш терпимою до «сірих» операцій. І це тренд, який лише посилюватиметься.
Сьогодні в рамках співпраці за програмою «Партнерство заради належного врядування» (PGG) — спільної ініціативи ЄС та Ради Європи — провели робочу зустріч з експертами Ради Європи та всіма ключовими стейкхолдерами щодо підготовки комітетського варіанту законопроєкту про приєднання України до SEPA.Детально розібрали ключові позиції та їх синхронізацію з європейським законодавством. 🔹 Реєстр трастів і подібних утвореньПідтвердили правильність підходу до створення централізованого реєстру. Врахували рекомендації щодо охоплення всіх категорій: засновники, довірчі власники, протектори, клас вигодоодержувачів, інвестиційні радники.Окремо — питання іноземних трастів у разі ділових відносин або придбання нерухомості в Україні.🔹 Доступ до реєстрів банківських рахунків та сейфівДетально розібрали імплементацію Директиви ЄС 1153 щодо “прямого, негайного та нефільтрованого доступу”.Ключове — чіткі цілі використання інформації, конкретні правові підстави (наявність кримінального провадження, номер оперативно-розшукової справи), логування кожної дії та автоматизовані технічні обмеження.Без цього текст не буде підтриманий у залі.🔹 Перезапуск ДержфінмоніторингуОкремо проговорили модель перезапуску Державної служба фінансового моніторингу України.Мова йде про: • прозору конкурсну процедуру відбору керівника з міжнародною участю; • незалежну оцінку ефективності роботи служби; • чіткі гарантії політичної нейтральності; • баланс між незалежністю та збереженням державної суб’єктності.Позиція проста: фінмон має бути професійним, інституційно сильним і незалежним від політичних впливів, але водночас залишатися частиною української державної архітектури.SEPA — це не лише про платежі.Це про довіру до фінансової системи, якість фінансових розслідувань і повну відповідність європейським стандартам AML.Дякую експертам Ради Європи, команді PGG, Мінфіну, Мін’юсту, Нацбанку, народній депутатці Ніні Южаніній за професійну дискусію без лозунгів.Працюємо далі над комітетською редакцією — такою, яку можна буде і прийняти, і імплементувати.
