ЄС у переговорних документах окремо зафіксував вимоги до України у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансових розслідувань, конфіскації активів та інституційної спроможності антикорупційних органів.1. Повна імплементація AML/CTF пакета ЄСУкраїна має привести законодавство у відповідність до актуального пакета ЄС у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (директива, регламент, правила щодо переказів коштів).2. Фінансові розслідування як обов’язковий стандартЄС вимагає продемонструвати системну практику фінансових розслідувань у справах: • організованої злочинності • тяжких злочинів • відмивання коштівКритерій — статистично підтверджені результати: розслідування, обвинувачення, вироки.Окремо підкреслюється необхідність суттєвого посилення саме компоненту фінансових розслідувань, а не лише базових кримінальних проваджень.3. Заморожування, конфіскація та управління активамиОчікується: • збільшення кількості заморожених і конфіскованих активів • ефективна система управління арештованим майном • подальше інституційне посилення системи повернення активів4. Посилення антикорупційних органівУ документах окремо наголошується на необхідності забезпечити незалежність та ефективність антикорупційної інфраструктури, зокрема: • інституційне посилення Національне антикорупційне бюро України • посилення процесуальної незалежності Спеціалізована антикорупційна прокуратураСеред вимог, які мають бути реалізовані: • усунення Генерального прокурора від справ НАБУ/САП • забезпечення можливості повідомлення про підозру народним депутатам без необхідності окремої санкції Генпрокурора • перегляд процесуальних обмежень, що ускладнюють розслідування • вирішення питання строків давності у справах про топ-корупцію таким чином, щоб вони не ставали інструментом уникнення відповідальностіКлючова логіка ЄС — реальна процесуальна автономія та незворотність кримінального переслідування у справах високого рівня.5. SEPA та платіжна інтеграціяУкраїна має забезпечити відповідність acquis ЄС у сфері платіжних послуг і транскордонних платежів, включно з вимогами SEPA.Це означає: • гармонізацію платіжного законодавства • належний рівень фінансового моніторингу • технічну та регуляторну готовністьІ повну готовність до застосування правил на момент вступу.
Понад 10 млн грн невстановлених доходів, люксові бренди та актив на Балі. Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад ДШВ ЗСУ повідомили про підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.З грудня 2023 по жовтень 2024 року він набув активів на понад 10,3 млн грн. Ці витрати суттєво перевищують його офіційні доходи та не підтверджені законними джерелами.Лише на брендовий одяг і аксесуари витрачено 2,5 млн грн. Крім того, підозрюваний придбав право довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі вартістю 187,3 тис. доларів США.У деклараціях за 2022-2024 роки дорогі активи відсутні. Вказані лише незначні заощадження. Різниця між доходами і фактичними витратами − понад три тисячі прожиткових мінімумів.Суд, за клопотанням прокурора, обрав підозрюваному тримання під вартою з альтернативою застави майже 10 млн грн.Раніше в межах програми «Нечесні закупівлі» цьому ж майору повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди, шахрайстві та ухиленні від військової служби. За даними слідства, він отримав 10 тис. доларів США за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових. Також є факти, коли в документах зазначалася повна поставка товару, хоча фактично привозили лише його частину. Решту продукції привласнювали через підконтрольних осіб, а військовим постачали неякісний або зіпсований товар.У 2025 році майор регулярно не з’являвся на службу. Він брав відпустки, вводив керівництво в оману та їздив відпочивати за кордон. За рік відвідав понад 10 країн в т.ч. Антарктиду. Загалом він був відсутній щонайменше 38 днів, однак продовжував отримувати премії − близько 156 тис. грн.Під час обшуків у нього вилучили 51 тис. доларів США, 2,1 тис. євро та 201 тис. грн готівкою, автомобілі, документи на елітну нерухомість, велику колекцію брендового одягу, взуття й аксесуарів на понад 8 млн грн, а також боргові розписки на 120 тис. доларів США.В умовах війни кожна гривня оборонного бюджету − це питання безпеки держави, тому відповідальність за зловживання у сфері забезпечення військових буде принциповою та невідворотною.
Фінансовий моніторинг — це те, що може зупинити платіж, заблокувати рахунок або поставити під ризик угоду, навіть якщо бізнес працює прозоро.У випуску SUP Talks ми говоримо про фінмоніторинг без міфів і без зайвої теорії — лише реальні правила гри, які вже сьогодні впливають на підприємців.Чому це важливо подивитися?🔎 фінмоніторинг — це частина євроінтеграції України, а не тимчасова кампанія контролю; 🔎 приєднання до SEPA змінює правила міжнародних розрахунків для бізнесу; 🔎 певні операції автоматично потрапляють у фокус банків та регуляторів — і не всі про це знають; 🔎 блокування рахунків часто стає несподіванкою, але майже завжди має логіку; 🔎 межа між фінансовим контролем і кримінальними ризиками — тонша, ніж здається; 🔎 зміни в законодавстві вже працюють, навіть якщо ви їх не відстежували.🎤 У випуску — сильні та різні позиції:Тетяна Савченко, Ольга Василевська-Смаглюк, Денис Бугай та Роман Філоненко — бізнес, держава, юристи та фінансовий сектор говорять відверто про те, що насправді відбувається.#SUPTalks #СУП #СпілкаУкраїнськихПідприємців
Україна на фінішній прямій до SEPA 🇪🇺💶Сьогодні на робочій групі пройшли черговий етап підготовки законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Було багато емоцій — але головне, що розмова перейшла в предметну площину: що саме змінюється, що НЕ змінюється, і як зробити документ прохідним у залі без зайвого “перегину” у фінмоніторингу.Представники Мінфіну прямо озвучили: закон про SEPA — це prior action для нової операції DPO Світового банку, від якої залежить 3,3 млрд доларів бюджетної підтримки. Також закон закладений у план України в межах Ukraine Facility із дедлайном на IV квартал 2026 року, є в зобов’язаннях перед МВФ (меморандум від 19.06.2025) та в дорожній карті за розділом 24 (євроінтеграція).Що дає SEPA людям і бізнесу:✅Швидкість: зарахування може бути не “кілька днів”, а значно швидше (в окремих сценаріях — майже миттєво).✅Вартість: потенційна економія на міжнародних переказах оцінюється в діапазоні ~80–100 млн євро на рік (різні методики рахували по-різному).Для мільйонів українців із родинами в ЄС це питання не “комфорту”, а щоденної фінансової реальності.Про фінмоніторинг: Ключовий страх, який озвучували опоненти: “під виглядом SEPA” країні нав’язують надмірні/репресивні вимоги, зокрема — щодо даних про місце проживання і доступу правоохоронців.Що важливо за підсумком дискусії: 1. Про “договір оренди/комуналку”. Представники НБУ чітко заявили: такої норми в проєкті немає, а підхід банків щодо перевірки адреси не змінюється — перевірка відбувається лише за наявності ризиків/підозр. 2. Про “банківську таємницю” і доступ без суду. Тут було найбільше суперечок. Мінфін пояснив, що імплементація вимог ЄС щодо доступу компетентних органів до фінансової інформації (зокрема логіка директиви про доступ до даних) передбачає обмежений доступ до реєстру. Важлива позиція, яку ми зафіксували:➡️йдеться про “довідковий” рівень: ПІБ/ідентифікація та факт наявності рахунку/сейфу і банк, без доступу до руху коштів/вмісту рахунку. 3. Два реєстри, які вводяться: • реєстр банківських рахунків фізичних осіб і сейфів • реєстр КБВ трастів/трастоподібних утвореньОкремо проговорили: адреси власників рахунків у реєстрі рахунків не передбачаються, а вимоги щодо “фактичного місця проживання” стосуються логіки реєстру трастів, а не “бабусь із карткою”.Компроміси, які вже погоджені✅Нові “драконівські” штрафи — готові прибрати з цього законопроєкту і перенести санкційний блок у наступний пакет (під імплементацію новіших норм ЄС).✅Пороговий фінмоніторинг: піднято загальний поріг з 400 тис. до 550 тис. грн (як наближення до еквіваленту 10 тис. євро), інші специфічні пороги (наприклад, для грального сектору) не чіпаються — 55 тис грн.✅ Частину дискусійних “розширень доступу” до реєстрів (які намагалися додати окремі органи) — готові звузити до чітко визначених компетентних органів.✅ Перезапуск роботи Держфінмону. Моя позиція проста: SEPA — це сильний і потрібний крок. Але закон має бути написаний так, щоб: • не створювати зайвого тиску на людей і бізнес, • не відкривати “широких воріт” для зловживань доступом до даних, • і водночас — дати Україні те, що реально потрібно: європейську платіжну інтеграцію, швидші й дешевші перекази та виконання міжнародних зобов’язань без токсичних норм.Дякую очільнику нашого Комітету Данилу Гетманцеву, його заступнику Ярославу Железняку за сприяння в організації конструктивної роботи.
Екс-міністр енергетики та юстиції попалився саме на навчанні дітей. Я в цьому впевнена. Якщо буде доведено, що Галущенко дійсно відмивав кошти, то це класична багаторівнева схема відмивання коштів особами, повʼязаними з PEPом, через офшорні трасти, підставні компанії та псевдоінвестиції у фонд.Основна схема — багаторівневе нашарування через офшорні юрисдикції.Ознаки: • Ангілья → фонд • Маршаллові острови → компанії • Сент-Кітс і Невіс → траст • Швейцарія → банківські рахункиКлючова ознака — оформлення активів на: • колишню дружину • дітей • довірену особу (в цьому випадку «Рокет»). Гроші заходили як «інвестиції» у фонд.Червоний прапорець такого типу відмивання: кримінальні гроші маскуються під інвестиції, а потім в дивіденди з інвестицій. Цей кейс вкотре доводить: будь-які кримінальні гроші можна сховати допоки не почнеш їх витрачати. Фінансовий слід (в цьому випадку — навчання дітей) однаково залишається. І, я впевнена, коли кейс досліджували НАБУ, навчання дітей в Швейцарії й розкрило весь ланцюжок.
Охрана, отмєна!МВФ пом’якшив умови нової програми для України — ПДВ для ФОПів поки не вводять.Міжнародний валютний фонд погодився прибрати попередні жорсткі вимоги (prior actions) для запуску нової кредитної програми на $8,1 млрд. Йдеться, зокрема, про ПДВ для ФОПів, податок на посилки, оподаткування цифрових платформ та продовження військового збору. Це перший випадок у співпраці України з МВФ, коли попередні умови не потрібно виконувати до рішення ради директорів фонду — їх перевели у статус структурних маяків. Це відкриває можливість швидкого схвалення програми та отримання першого траншу близько $1,5 млрд уже невдовзі після рішення ради. Водночас податкові зміни нікуди не зникають. Усі ініціативи планують об’єднати в один великий законопроєкт, який має бути ухвалений пізніше. Питання ПДВ для ФОПів залишається на порядку денному, але його параметри пом’якшили:• поріг доходу для обов’язкової сплати планують підвищити з 1 млн до 4 млн грн;• податок може запрацювати не раніше 2028 року або з моменту вступу України до ЄС. Пом’якшення умов пов’язують зі зміною ситуації через масовані російські удари по енергетиці та потребою забезпечити швидке фінансування оборонних і бюджетних витрат. Очікується, що податковий пакет мають спробувати ухвалити вже у березні, однак уряд визнає складну ситуацію з голосами у парламенті.
Щось наш парламент досі зволікає з легалізацією, ліцензуванням та оподаткуванням крипти. Цікаво, кому це вигідно?Тим часом: Питання ризиків крипторинку знову повернулося до порядку денного Європи. Комітет MONEYVAL — орган Ради Європи з питань протидії відмиванню коштів — оприлюднив новий звіт щодо використання віртуальних активів і провайдерів криптопослуг (VASP) для відмивання коштів і обходу санкцій.У документі зазначається, що європейські регулятори загалом рухаються у правильному напрямку: нагляд за криптосектором посилюється, а вимоги до ліцензування стають жорсткішими.Водночас MONEYVAL звернув увагу на суттєву проблему — слабке правозастосування щодо нелегальних гравців ринку.Ключові висновки звіту: • близько 80% європейських юрисдикцій уже вимагають ліцензування або реєстрації VASP; • зареєстровані компанії перебувають під належним наглядом; • однак незареєстровані криптокомпанії часто майже не стикаються з наслідками.У MONEYVAL підсумували ситуацію прямо:правозастосування щодо неліцензованих операторів залишається слабким.Звіт підкреслює, що саме такі «тіньові» гравці створюють ключові ризики для систем протидії відмиванню коштів і санкційної політики в Європі.
Український банківський сектор проводить масштабну кампанію з очищення фінансової системи від тіньових схем.За результатами зустрічі з бізнесом та податковою службою повідомила, що в межах боротьби з відмиванням коштів банки припинили обслуговування понад 80 тисяч клієнтів, ідентифікованих як учасники мереж «дропів» — підставних осіб, які використовуються для транзиту коштів.Окремою системною проблемою залишається штучне дроблення бізнесу для ухилення від сплати податків. За даними Бюро економічної безпеки, лише за період з січня по листопад 2025 року виявлено ризики несплати податків через такі схеми на суму 4,8 млрд грн.На практиці це виглядає як використання великими торговельними мережами десятків і навіть сотень ФОП замість ведення діяльності однією юридичною особою. Це дозволяє залишатися на спрощеній системі оподаткування та суттєво занижувати податкові відрахування.Посилення контролю вже дає результати: після втручання правоохоронців і податкової частина бізнесу переходить на загальну систему оподаткування та офіційно працевлаштовує співробітників.
Разом з колегою по Комітету Верхової Ради з питань фінансів Ярославом Железняком, очільницею Державноі податкової служби Лесею Карнаух взяла участь в діалозі з бізнесом щодо детінізації. Кожна гривня, яка не потрапляє до бюджету через тіньові схеми, — це недофінансована армія, соціальні виплати та відновлення країни.Під час виступу говорила про одну з найболючіших тем — дроблення бізнесу та використання ФОП-схем і дропів. Ми вже бачимо конкретні результати роботи правоохоронних і контролюючих органів. Лише за січень–листопад 2025 року БЕБ ідентифікувало ризики ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на суму 4,8 млрд грн. Це гроші, які мали працювати на державу.Ми розбираємо не абстрактні кейси, а реальні схеми:▪️ великі мережі рітейлу використовували десятки й сотні ФОПів для мінімізації податків;▪️ після втручання контролюючих органів бізнес переходить на загальну систему оподаткування та офіційне працевлаштування людей;▪️ банки розірвали відносини з понад 80 тисячами клієнтів, пов’язаних зі схемами дропів. Окремо наголосила: фінансовий моніторинг став ключовою лінією оборони економіки. Банки, НБУ, БЕБ та ДПС сьогодні працюють як єдина система для виявлення пов’язаних осіб, підозрілих транзакцій та нових схем зловживань. Водночас важливо підкреслити інше:детінізація — це не лише про контроль і покарання.👉 Податкова служба сьогодні проводить значну роботу для адекватної взаємодії з підприємцями:• розвивається сервісна модель роботи;• ведеться активний діалог з великим бізнесом;• впроваджується превентивний підхід до ризиків дроблення.Саме превенція, а не лише репресія, є ключем до чесних правил гри. Великий бізнес має розуміти ризики та працювати прозоро ще до того, як виникають порушення.Ми рухаємось до системних рішень — інтеграції в SEPA, створення реєстру рахунків, посилення фінмоніторингу та нових стандартів прозорості. Це складний шлях, але він критично важливий для фінансової безпеки та обороноздатності України. Детінізація — це спільна відповідальність держави, бізнесу та суспільства. І цей процес вже незворотний.
У міжнародних медіа та серед експертів з фінансових злочинів знову обговорюють можливі нетипові інструменти відмивання коштів, які могли використовуватися оточенням Епштейна. Йдеться про потенційне використання віртуальної економіки гри World of Warcraft.За даними експертів з AML та кібербезпеки, подібні схеми відмивання через онлайн-ігри загалом виглядають так:• Ігрову валюту («золото») купують за реальні гроші через посередників.• Далі валюту багаторазово «проганяють» через внутрішні обміни між акаунтами та серверами.• Після цього її продають назад за фіат або криптоактиви вже з «очищеною» історією.Через величезні обсяги мікротранзакцій і відсутність класичного фінмоніторингу всередині ігрових економік відстежити первинне джерело коштів стає вкрай складно.Фахівці нагадують: саме відеоігри та віртуальні світи давно входять до переліку emerging-risk сфер FATF поряд із криптоактивами та онлайн-гемблінгом.Історія знову підсвічує головну проблему сучасного фінмоніторингу: ігрові платформи, метавсесвіти та цифрові активи фактично перетворюються на «сіру зону» між фінансовою системою і цифровою економікою.І це ще один сигнал, що AML-регуляція невідворотно рухається у бік контролю віртуальних економік — не лише криптоіндустрії.
