⚜️ Список чудотворного образу пізніше був пожертвуваний одним молдовським князем поміщику Черткову, одному із власників слободи Михайлівка Богучарського повіту. 1846 року образ хресним ходом перенесли до Михайлівської церкви на честь Різдва Христового. ⚜️ На іконі, написаній на полотні стародавнім майстерним писанням і поміщеній у позолочену зі сріблом ризу, був напис румунською мовою. Переклад на зворотному боці образу свідчив: «Достовірне зображення чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, яке перебуває у святому монастирі, іменованому Нямецьким (Нямцулуй), на землі Молдовській; надіслане від найблагочестивішого Константинопольського імператора Андроника Палеолога Олександрові, воєводі країни Молдовської, в 6907 (1399) році».⚜️ Інший чудовий список, оклад для якого виготовив вправний художник по металу Федір Андрійович Верховцев, був зроблений з чудотворної ікони для новоствореного Ново-Нямецького монастиря. ⚜️ 10 жовтня 1864 року список святині був зустрінутий в обителі словами: «До обителі нашої Ново-Нямецької приходить Сама Цариця і Спасителька роду християнського. Наша Надія і наша Заступниця. Припадімо до Богородиці і піднесімо до Неї зі скрушеним серцем свої молитви». ⚜️ Від цієї ікони також відбулися численні чудотворення, свідчення про які зберігаються в центральному архіві міста Кишинів.⚜️ Нині чудотворна ікона Пресвятої Богородиці перебуває в румунському Нямецькому монастирі і привертає до себе на поклоніння тисячі паломників.
⚜️ Селин, дядько Лисимаха, вирізнявся жорстокістю щодо християн, а Лисимах був прихильний до них, адже його мати намагалася передати синові любов до християнської віри і померла християнкою. Лисимах домовився зі своїм родичем Примом у міру можливості звільняти християн із рук мучителів.⚜️ Коли загін воїнів наблизився до обителі, насельниці віддалилися із неї, аби сховатися. У монастирі залишилися лише ігуменя Врієна, її помічниця Фомаїда і свята Февронія, яка тоді тяжко хворіла. Ігуменя сильно сумувала, що її племінниця потрапить в руки мучителів, котрі могли вчинити наругу над нею, і палко молилася, щоб Господь зберіг її та укріпив у сповіданні Христа Спасителя.⚜️ Селин наказав привести до нього всіх інокинь обителі. Прим з загоном воїнів не знайшов нікого, окрім двох стариць і святої Февронії. Він шкодував, що й вони не сховалися, і запропонував інокиням піти. Але вони вирішили не покидати місце своїх подвигів і покластися на волю Господню.⚜️ Прим розповів Лисимаху про надзвичайну красу святої Февронії і порадив одружитися з нею. Лисимах відповів, що не бажав спокушати дів, присвячених Богові, і попросив Прима сховати де-небудь інокинь, які залишилися, аби вони не потрапили до рук Селина.⚜️ Один із солдатів підслухав розмову і доніс Селину. Святу Февронію зі зв’язаними руками та ланцюгом на шиї привели до воєначальника. Той запропонував їй відмовитися від віри у Христа і принести жертву язичницьким богам, пообіцявши почесті, нагороди і шлюб з Лисимахом. Свята діва твердо й безстрашно відповіла, що має Безсмертного Нареченого і не проміняє Його ні на які земні блага.⚜️ Селин піддав її жорстокоим тортурам. Свята молилася: «Спасителю мій, не залиш мене в цю страшну годину!» Мученицю довго били, і кров струмилася із її ран. Щоб посилити страждання святої Февронії, її повісили на дереві та розпалили під нею багаття. Муки були такі нелюдські, що народ став голосно вимагати припинення катування ні в чому не винної дівчини. Проте Селин продовжував знущатися і глузувати з мучениці.⚜️ Свята Февронія мовчала. Від слабкості вона не могла сказати ні слова. Розлючений Селин накзав вирвати їй язик, вибити зуби, відрізати груди і, врешті, відтяти обидві руки і ноги. Люди не виносили жахливого видовища та йшли з місця мук, проклинаючи Діоклетіана і його богів.⚜️ Серед народу були інокиня Фомаїда, яка згодом докладно описала мученицький подвиг святої Февронії, і учениця святої діви Ієрія. Вона вийшла із натовпу та привселюдно докорила Селину за безмірну жорстокість. Він наказав схопити її, однак, дізнавшись, що Ієрію як знатну жінку небезпечно піддавати катуванню, облишив її, сказавши: «Своїми промовами ти накликаєш на Февронію ще більші муки». Зрештою, святій мучениці Февронії відсікли голову. ⬇️
⚜️ Отримавши благословення патріарха й дозвіл імператора, святі брати побудували багато храмів. Населення вважало своїм обов’язком допомагати їм у цій святій справі. Одного разу якісь люди проїжджали повз споруджувану церкву.⚜️ Побоюючись, що їх почнуть умовляти взяти участь у роботі, вони пішли на обман, щоб швидше минути це місце. Один із них прикинувся мертвим, і, коли святий Юлій запросив їх узяти участь у праці, вони відговорилися тим, що везуть ховати мерця. ⚜️ Святий запитав: «Чи не брешете ви, чада?» Проїжджі стояли на своєму. Тоді преподобний Юліан сказав їм: «Так хай же буде вам за словом вашим». Від’їхавши на деяку відстань, вони побачили, що уявний мрець дійсно помер. Ніхто більше не смів обманювати святих братів.⚜️ Передбачаючи скору кончину, святий Юлій вирушив на пошуки місця для побудови сотої церкви, яку він вважав останньою. Дійшовши до озера Мукорос, він побачив на середині його красивий острів. Через величезну кількість змій, які плодилися на ньому, ніхто не міг там оселитися. Преподобний Юлій вирішив побудувати на цьому острові церкву. ⚜️ Помолившись, він, наче на човні, приплив до острова на своїй мантії і поставив на ньому хрест. Ім’ям Божим святий подвижник наказав усім зміям зібратися до нього і повелів піти з острова, залишивши його для дому Божого і рабів Христових. Усі отруйні гади поповзли в озеро і, перепливши його, влаштувалися на горі Камункін.⚜️ Святий Юлій заклав на острові церкву на честь святих дванадцяти апостолів. У цей час його брат, святий Юліан, закінчив будівництво церкви біля міста Гавдіана і вирішив влаштувати біля церкви гробницю для свого брата Юлія. Преподобний Юлій відвідав свого брата і під час зустрічі радив йому поспішати з будівництвом гробниці, пророкуючи, що йому ж належить лежати в ній.⚜️ Справді, святий Юліан диякон невдовзі помер і був похований у побудованій ним гробниці. Преподобний Юлій пресвітер з честю звершив поховання брата і повернувся на острів, де незабаром преставився і був похований у створеній ним церкві дванадцяти апостолів. Від його гробу багато хворих отримували зцілення.⚜️ Блаженна кончина святих братів настала в першій половині V століття.
У ДНІПРІ ПРОВЕЛИ СУДОВЕ СЛУХАННЯ У СПРАВІ МИТРОПОЛИТА АРСЕНІЯ30 червня 2026 р. відбулося чергове засідання Чечелівського районного суду м. Дніпро у справі намісника Святогірської Лаври митрополита Арсенія.Цього дня братія Лаври та сестри лаврських скитів відслужили соборний молебень з акафістом святителю Миколаю Чудотворцю. До зали суду підтримати архієрея прийшли віруючі УПЦ.Сторона захисту повторно подала скаргу на постанову Донецької обласної прокуратури щодо зміни складу групи прокурорів, оскільки вважає, що ця постанова була ухвалена з порушенням законодавства.Вислухавши сторони захисту і обвинувачення, суддя Тетяна Василівна Безрук відмовила у задоволенні скарги.Наступне засідання Чечелівського суду у справі митрополита Арсенія має відбутися 5 серпня. На ньому буде розглядатися питання щодо подовження запобіжного заходу. Початок слухання о 13:00.🙏 Дорогі брати і сестри, дякуємо за молитви та просимо й надалі не полишати митрополита Арсенія і братію Лаври без молитовної підтримки!
💠 Коли правитель, даючи розпорядження про посилення мук, простягнув руку, вона негайно відсохла. По молитві святого правитель отримав зцілення і, припинивши суд, віддав святого отрока Гіласу, наказавши будь-що відвернути його від віри в Христа.💠 Щоб спокусити сина на плотський гріх, Гілас оточив його розкішшю, привів до нього гарних дівчат. Святому подавали найсмачнішу їжу, влаштовували пири й забави, але бажаних результатів не домоглися. Святий Віт не переставав молитися і просити допомоги Божої в спокусах. Йому явилися Ангели і молилися разом із ним.💠 Коли Гілас увійшов до сина і глянув на Ангелів, то відразу осліп. Гілас дав обіцянку зректися кумирів, і святий Віт зцілив його. Але, озлобившись серцем, Гілас не виконав своєї обіцянки. Прихильність до сина перетворилася в ньому на ненависть, і він вирішив умертвити його. 💠 Щоб врятувати хлопчика, його вихователь святий Модест і годувальниця свята Крискентія, які були християнами, таємно повели його із рідного дому. Біля річки вони побачили човен. Ангел увійшов разом з ними до човна і доправив їх в італійську область Луканію, де святі, ховаючись від мучителів, жили таємно. Святий отрок не переставав зцілювати хворих і навертати язичників у християнство. Чутка про нього поширилася і тут.💠 Святим Віту і Модесту довелося постати перед Діоклетіаном. Вражений красою отрока, він настійно вмовляв його принести жертву богам. Святий отрок викрив безумство ідолопоклоніння і зцілив сина Діоклетіана, який біснувався. Імператор запропонував святому Віту великі почесті, славу і багатство за умови зречення Христа. Отрок відмовився і з колишньою мужністю сповідав себе християнином. Його ув’язнили разом зі святим Модестом.💠 Коли в’язням явився Іісус Христос, укріпляючи їх у подвигу і даруючи Свою допомогу, кайдани спали з їхніх рук. Вважаючи чудо чаклунством, Діоклетіан розпорядився кинути святого Віта в казан із киплячим оловом. Святий стояв у ньому, наче в прохолодній воді, і залишився неушкодженим. Тоді на нього випустили величезного лева. Отрок осінив себе хресним знаменням — і звір покірно ліг біля його ніг та став лизати йому ступні.💠 Після цього святих мучеників повісили на стовпах і стругали залізними кігтями. Свята Крискентія вийшла із натовпу глядачів, сповідала себе християнкою та докорила імператору за жорстокість. Її піддали таким самим мукам. Святий Віт звернувся до Бога: «Боже, врятуй нас силою Твоєю і визволи нас». Почався землетрус. Багато язичників загинули під обваленими будівлями, а Діоклетіан у страху втік до свого палацу.💠 Ангел зняв мучеників зі стовпів і переніс до Луканії. Святий мученик Віт помолився Богу, щоб Він у мирі прийняв їхні душі й не позбавив Своїх благодіянь усіх, хто звершуватиме їхню пам’ять. З неба був голос: «Почута молитва твоя». Святі з радістю віддали Богові свої душі.💠 Страждання святих мучеників Віта, Модеста і Крискентії відбулися близько 303 року. З годом мощі святого Віта було перенесено до Праги. Святий благовірний князь В’ячеслав Чеський (пам’ять 28 вересня) створив на честь святого мученика Віта храм, де після смерті був похований.
🌿 «Коли людина починає розуміти свою неміч, у ній починає діяти Божественна сила, яка «в немочі звершується», і тоді людина дійсно стає сильною. Тому що Бог є Сила».🌿 «Завжди є такі дари, які ми отримуємо, навіть не знаючи про це. Саме життя — це є дар Божий. І за цей дар потрібно постійно дякувати Богу».🌿 «Кожна людина має свій шлях спасіння, і завданням людини є знайти цей свій шлях і піти ним, адже він є найзручнішим і найспасительнішим для людини. Цей шлях веде легко людину до Бога».🌿 «Що б з нами не робили, які б рішення не приймали, ми все рівно будемо любити всіх. Будемо любити Бога, будемо любити свою землю, свій народ, свою владу, своє військо. Будемо любити всіх людей і молитися за них. Тому що наша Церква – це Церква любові. Її заснував Бог, Який Сам є Любов».🌿 «Людина, проходячи через труднощі земного буття, десь спотикається, десь падає, десь встає. Молитва покаяння допомагає людині вставати, коли вона впала».🌿 «Для християнина є завжди світла надія. Хто не знає Христа, для того майбутнє — темне і незрозуміле. А для тих, хто знає і любить Христа, завжди, де б він не був, є світло в кінці тунелю і цим світлом являється наш Спаситель, Господь, Іісус Христос».🌿 «Людство має стати кращим, але це робиться єдиним шляхом — коли намагатися стати кращим буде кожен із нас».🌿 «Молімося, щоб Господь благословив миром нашу українську землю і всіх нас, хто живе на ній. Тоді ми будемо синами спасіння і вічного життя».
💠 Але немовля перестало їсти материнське молоко. Розуміючи, що дитина може померти з голоду, цар згадав, що наказав йому Ангел. Вийшовши з дому, цар не знав, куди йти. Раптом з'явилася біла лань, вона підійшла до немовляти і нагодувала його своїм молоком. Цар пішов за ланню і прийшов у пустельний монастир. Там батько залишив свою дитину. Лань протягом трьох років приходила до монастиря і годувала немовля.💠 Коли преподобному виповнилося сім років, сталася подія, яка говорить про його сильну дитячу віру. Щодня святий Онуфрій отримував шматок хліба. Якось він увійшов до храму і, побачивши на іконі Божу Матір з Богонемовлям на руках, вирішив, що Спаситель теж хоче їсти. 💠 "Тобі, напевно, ніхто не дає їжі. Ось, візьми», - сказав Онуфрій і простяг хліб Богонемовляті. І Спаситель узяв хліб. Так було кілька разів. Коли це побачив один чернець, то сказав ігуменові. Ігумен наказав кілька днів не давайте йому хліба. Скажіть йому: "У нас немає хліба. Іди до Спасителя і попроси в Нього"».💠 Преподобний пішов до Спасителя, і Він дав йому великий хліб, такий великий, що Онуфрій ледве доніс його ігуменові. І всі скуштували цього хліба і здивувалися, як така маленька дитина має на собі таку велику Божу благодать і яку чисту віру має. 💠 Коли преподобному виповнилося 10 років, наслухавшись про пустельників, Онуфрій захотів піти у пустелю. І він таємно пішов із монастиря. З'явився ангел Божий і повів його до пустелі. Привівши його до печери, Ангел став невидимим. Онуфрій увійшов усередину і знайшов там подвижника-старця. З ним він прожив якийсь час, старець навчив його, як жити у пустелі.💠 Адже пустельники теж потребували їжу та пиття, і треба було вміти дістати собі це, так само як і вберегти себе від нестерпної спеки та холодів у зимовий час. Потім старець відвів Онуфрія в іншу печеру і щорічно приходив до нього.💠 Так минуло кілька років. Після смерті старця Онуфрій залишився сам. Тож, не бачачи людей, він прожив майже 60 років.💠 Коли настав час його переходу у вічність, Бог послав до Онуфрія преподобного Пафнутія, який жив у монастирі, але шукав пустельників, дізнавався про їхні подвиги та розповідав про них людям.💠 І ось, святий Пафнутій знайшов преподобного Онуфрія. Онуфрій не мав одягу, але був весь покритий густим волоссям, яке захищало його і від спеки, і від холоду.💠 Преподобний Онуфрій розповів Пафнутію, що перші 30 років життя в пустелі йому приносив хліб і воду Ангел Божий, потім Господь послав йому фінікову пальму з 12 гілками, щомісяця одна з гілок приносила плоди. Так, фініками, преподобний харчувався 30 років. Вгамовував спрагу він із джерела, яке забило біля печери.💠 Онуфрій був настільки високим за своїм смиренням, любов'ю, терпінням, що Бог посилав ангела, який причащав його Святих Тайн.💠 Благословивши Пафнутія, він розповів про те, що Господь послав його до нього, щоб той поховав його, коли він помре.Обличчя його змінилося, і він довго молився. Після молитви пустельник ліг на землю, вимовив свої останні слова: «В руки Твої, Боже мій, віддаю дух мій», — і помер.💠 В цей час засяяло світло, з'явилися Ангели, які зі співом піднесли святу душу до Господа.Пафнутий зі скорботою покрив його тіло частиною свого одягу. Знайшовши поблизу камінь із заглибленням, він поклав тіло преподобного, і заклав його дрібним камінням.💠 Моляться преподобному про подолання гріхів та тілесних пристрастей, при зневірі та скорботах. Також допомагає він у боротьбі з видимим і невидимим ворогом, який повстає на шляху спасіння.
⚜️ Відтоді Агафія стала мовчазною і особливо молитовною. Біля її ліжка, до якого вона була прикута хворобою, завжди можна було побачити безліч нещасних і зневірених людей. Всіх їх Агафія втішала словами, а хтось по її молитвам одержував від Всемилосивого Господа зцілення від недугів.⚜️ За переданням, у 1831 році їй явилася Божа Матір, благословивши перейти до найбіднішого монастиря в Бессарабії — Кушеловського. Після приїзду туди Агафії обитель пережила високий духовний підйом, сюди приходили багато дівчат, які бажали цілком присвятити себе Богові.⚜️ У Кушеловському монастирі послушниця Агафія подвизалася дванадцять років. Весь цей час вона не вставала з ліжка. Померла свята 22 червня 1843 року.⚜️ Минуло понад сто років від її смерті, і 1996 року, під час реконструкції старого кладовища, могила Агафії була ненавмисно пошкоджена. Так виявилося, що в похованні лежить нетлінне тіло Агафії, яке видає пахучий запах. Мощі поклали в Успенському храмі Кушеловського монастиря, а безліч вірян стали відвідувати обитель, щоб вшанувати її пам’ять. З’явилися свідчення про зцілення від недугів по її молитвам.⚜️ 15 липня 2016 року преподобна Агафія була причислена до лику святих для місцевого шанування в Православній Церкві в Молдові. 24 вересня 2016 року урочисте прославлення святої Агафії в Кушеловському Успенському жіночому монастирі очолив митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир.
💠 До липня 2008 року лик Собору був значно поповнений і включав двадцять вісім імен святих. У виданні «Собор святих землі Галицької» 2010 року до Собору були також додані імена святителів Арсенія Еласонського і Досифея Молдавського. Водночас в списках 2008 і 2010 років були відсутні спочатку включені синодальним рішенням імена святителів Іоанна Тобольського і Інокентія Іркутського.💠 З урахуванням останніх двох святителів, нині до Собору входять:Мученик Парфеній Жовківський (Римський) (+ 250, пам’ять 19 травня)Рівноапостольні Мефодій і Кирил, учителі Словенські (+ 869 і + 885, пам’ять 11 травня)Рівноапостольний великий князь Володимир (+ 1015, пам’ять 15 липня)Благовірний Ярополк Ізяславович, князь Волинський і Галицький (+ 1086, пам’ять 22 листопада)Преподобний Стефан, ігумен Печерський, єпископ Володимир-Волинський (+ 1094, пам’ять 27 квітня)Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський (+ 1122, пам’ять 10 жовтня)Благовірний Мстислав Удалий, князь Галицький (+ 1228)Святитель Петро, Митрополит Київський і всієї Русі, чудотворець (+ 1326, пам’ять 24 серпня, 21 грудня)Святий великомученик Іоанн Новий, Сучавський (+ 1330, пам’ять 2 червня)Святитель Феогност, Митрополит Київський і всієї Русі (+ 1353, пам’ять 14 березня)Святитель Кіпріан, Митрополит Київський і всієї Русі, чудотворець (+ 1406, пам’ять 27 травня, 16 вересня)Святитель Фотій, Митрополит Київський і всієї Русі, чудотворець (+ 1431, пам’ять 27 травня, 2 липня)Священномученик архідиякон Никифор (Кантакузен), Екзарх патріарза Константинопольського (+ 1599)Святитель Мелетій (Пігас), Патріарх Александрійський (+ 1601, пам’ять 13 жовтня)Преподобний Іов Княгиницький (+ 1621, пам’ять 29 грудня)Святитель Арсеній (Еласонський), архієпископ Суздальський і Таруський (+ 1625, пам’ять 29 квітня)Преподобний Феодосій, ігумен Манявський (+ +1629, пам’ять 24 вересня)Святитель Петро (Могила), Митрополит Київський і Галицький (+ 1646, пам’ять 31 грудня)Преподобний Іов, ігумен Почаївський (+ 1651, пам’ять 6 травня, 28 серпня, 28 жовтня)Святитель Досифей, Митрополит Молдавський (+ 1701, пам’ять 13 грудня)Святитель Іоанн (Максимович), митрополит Тобольський (+ 1715, пам’ять 10 червня)Святитель Інокентій (Кульчицький), єпископ Іркутський (+ 1731, пам’ять 9 лютого, 26 листопада)Святитель Павло (Конюшкевич), Митрополит Тобольський і Сибірський (+ 1770, пам’ять 4 листопада)Святий праведний Олексій Товт (+ 1909, пам’ять 24 квітня)Священномученик Максим Сандович (+ 1914, пам’ять 24 серпня)Священномученик Іоанн (Поммер), Архієпископ Ризький і Латвійський (+ 1934, пам’ять 29 вересня)Священномученик Олександр Хотовицький (+ 1937, пам’ять 7 серпня)Священномученик Павло Швайко та мучениця Іоанна (+ 1943)Преподобний Кукша Одеський (+ 1964, пам’ять 16 вересня, 11 грудня)Преподобний Амфілохій Почаївський (+ 1970, пам’ять 29 квітня).
⚜️ Замість імені Валерія у Пролозі першої половини 14 століття (у його перекладі) зустрічається ім'я Калерія, тому свята мучениця Валерія та Калерія – це одна й та сама особа.⚜️ Валерія, Кіріакія та Марія жили в Кесарії Палестинській наприкінці 2 – на початку 3 століть. Місто знаходилося на березі Середземного моря і було головним портом Палестини. Після падіння Єрусалима Кесарія стала її столицею, громадсько-політичним центром країни. Тут мешкали римські прокуратори.⚜️ В історії християнства Кесарію прославили святі апостоли, святі мученики за віру Христову. Апостол Петро хрестив полководця Корнилія і показав язичникам переваги переходу в нову віру, тут заарештували та відправили до Риму апостола Павла. ⚜️ До пожежі (6 століття) у місцевій бібліотеці зберігалося раннє рукописне видання Біблії кількома мовами («Гекзали Орігена») і, за відомостями Єроніма Стридонського, оригінал Євангелія від Матвія.⚜️ У 4 столітті в Кесарії мешкав церковний історіограф, богослов єпископ Кесарійський Євсевій Памфіл, автор «Церковної історії», який описав історію християнства від виникнення до 324 року.⚜️ Валерія, Кіріакія та Марія прийняли християнство від послідовника Іісуса Христа. Вони хрестилися і стали жити в відокремленому скромному житлі. Дні дівчат проходили в пості, мовчанні та молитві про торжество Христової віри над ідолопоклонством, про припинення переслідувань християн. Вони жили своїми працями, допомагали нужденним, а всіх, хто відвідував їх, наставляли на праведний шлях своєї віри.⚜️ У той час при владі був імператор Діоклетіан, правління якого вважають в історії найжорстокішим періодом гонінь, увірувавших в Христа. Зумівши відновити світ усередині країни і зміцнити кордони Римської імперії, Діоклетіан не зміг впоратися зі зростаючим впливом християнства. Під тиском свого співправителя Галерія імператор видав 4 закони про заборону нового віровчення.⚜️ Наслідуючи едикти, закривали храми, спалювали християнські книги, вимагали зречення віри під страхом смерті та втрати посад, а незгодних засуджували до страти.⚜️ Свята Валерія разом із подругами продовжувала жити за християнськими заповідями. Язичники донесли про заняття правителям. Дівчат схопили, змушували принести жертви ідолам. Першою відмовилася це зробити Валерія, а за нею і сестри у Христі. Засуджених до смерті їх довго катували, але святі не відмовилися від своїх переконань, смиренно прийнявши мученицьку смерть.⚜️ Свята Валерія (Калерія) Кесарійська (Палестинська) допомагає жінкам. До неї звертаються за допомогою у скрутних ситуаціях та при вирішенні спірних питань.У християнських храмах дуже рідко, але можна знайти ікону цієї святої. Якщо ж її немає, то мучениці Валерії моляться перед іконою Усіх Святих, яка є в кожному храмі.
TGLIST.COM.UA
