Український медичний часопис

Мікронутрієнти проти підліткової дратівливості: дані рандомізованого дослідження BEAM Дратівливість - один з найчастіших симптомів з боку психіки у підлітків. Тривожні розлади, депресія, синдром дефіциту уваги (СДВГ) та інші розлади поведінки можуть маніфестувати або прогресувати на фоні цього симптому. При цьому психотерапевтичні методи корекції підходять не всім, а фармакотерапія є не завжди бажаною або пов'язаною з ризиком побічних ефектів. Подвійне сліпе клінічне дослідження BEAM (Balancing Emotions of Adolescents with Micronutrients) показало: комплекс мікронутрієнтів здатний помітно зменшувати посилену дратівливість у підлітків. 🧪 Учасники: 132 підлітка 12-17 років, які відповідали наступним критеріям включення: • при скринінгу ≥10 за субшкалою реактивності та ≥4 за шкалою афективної реактивності (ARI) опитувальника емоційної дисрегуляції (EDI) (обидва показники за повідомленням батьків); та • помірна ступінь порушення на основі оцінки психолога. 💊 Результати застосування комплексу вітамінів та мінералів vs плацебо Обидві групи були добре підібрані на початку дослідження. Узагальнені лінійні регресійні моделі зі змішаним ефектом показали статистично значущий вплив втручання. Так, група, яка отримувала мікронутрієнти, продемонструвала більш виражене покращення за дратівливістю, емоційною реактивністю, поведінкою та якістю життя. Величина ефекту при цьому була малою чи середньою (0,30-0,36). 🔥 Але головне - підгрупа учасників дослідження з розладом дисрегуляції настрою (код F34.81 за МКХ-10) із дуже сприятливою динамікою: • частота відповіді: 64% у групі втручання vs 12% - плацебо (p = 0,003, відносний ризик = 4,053); • NNT ≈ 2 • величина ефекту: 1,06-1,44. Вторинні результати підкреслили значні переваги мікронутрієнтів над плацебо щодо покращення дратівливості, оціненої клініцистами, симптомів поведінки, про які повідомляли батьки, а також суїцидальних думок, про які повідомляли підлітки. Лише один побічний ефект суттєво відрізнявся між групами: тимчасова діарея була частішою при застосуванні мікронутрієнтів (20,9%), ніж при застосуванні плацебо (6,2%; p = 0,02, RR = 3,40). Використана література 1. Rucklidge JJ, Sherwin AH, Mulder RT, et al. (2026) Efficacy and Safety of Micronutrient Treatment for Irritability in Adolescents: 8-Week Double-Blinded Randomized Placebo-Controlled Trial (BEAM). J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 3:S0890-8567(26)00021-3. doi: 10.1016/j.jaac.2026.01.013. Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також X , щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини. Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами www.jaacap.org

🚨 Глобальне оновлення 2026: Нові рекомендації ACC/AHA щодо ведення дисліпідемій!Медична спільнота отримала новий «стандарт» у профілактиці атеросклерозу. Американський коледж кардіології (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) оприлюднили оновлені настанови, які замінюють попередні рекомендації 2018 року.Головний меседж: «Чим раніше і чим нижче — тим краще!» 📉🔍 Що кардинально змінилося?Нова модель ризику PREVENT-ASCVD: Прийшла на зміну застарілим калькуляторам PCE. Тепер ми оцінюємо не тільки 10-річний, а й 30-річний ризик, що критично важливо для пацієнтів молодого віку.Повернення до цільових рівнів (Treat-to-Target):Дуже високий ризик (вторинна профілактика): < 1,4 ммоль/л (55 мг/дл);Високий ризик: < 1,8 ммоль/л (70 мг/дл);Проміжний ризик: < 2,6 ммоль/л (100 мг/дл).Lp(a) — тепер для всіх: Рекомендовано хоча б один раз у житті визначити рівень ліпопротеїну(а) кожному дорослому (клас І). Це генетичний маркер, який не змінюється від дієти, але вимагає агресивнішої тактики лікування інших факторів.Коронарний кальцій (CAC) як «арбітр»: Якщо ви сумніваєтесь, чи призначати статини при пограничному ризику — робіть САС-скринінг.САС = 0 дозволяє відкласти терапію на 3–7 років.САС ≥ 1000 — сигнал до максимально агресивної терапії.💊 Еволюція терапії:Статини залишаються базою, але комбіноване лікування тепер стартує раніше. Якщо монотерапія не дає цілі — додаємо езетиміб, а далі — інгібітори PCSK9, інклісиран або бемпедоєву кислоту.📋 Короткий чек-лист оновлень:✅ Визначення ApoB для пацієнтів з діабетом та ожирінням.✅ Включення репродуктивних факторів в оцінку ризику у жінок.✅ Статини тепер чітко рекомендовані людям з ВІЛ (40–75 років) та пацієнтам з ХХН.❌ Дієтичні добавки офіційно НЕ рекомендовані для зниження ризику (клас III).Детальний розбір нової методології PREVENT-ASCVD, таблиці ескалації терапії та алгоритми дій на основі САС читайте у нашому новому огляді за посиланням:👉 https://umj.com.ua/uk/publikatsia-274326-kerivni-printsipi-acc-aha-ta-partnerskih-organizatsij-2026-shhodo-likuvannya-dislipidemiyi-shho-novogo  

GOLD–2026: Ключові зміни в протоколах лікування ХОЗЛМаємо чергове оновлення міжнародних рекомендацій. Основний фокус зміщено на динамічну оцінку стану пацієнта та запобігання супутнім серцево-судинним ускладненням.Що конкретно змінилося📍 Перебіг захворювання: введено параметр «активності» для оцінки швидкості прогресування. Головні маркери: темпи зниження об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (FEV1), рівень еозинофілів у крові та частота загострень.📍 Додаткова вакцинація: до обов’язкового переліку додано щеплення проти респіраторно-синцитіального вірусу (RSV). Рекомендовано всім пацієнтам від 75 років та особам 50–74 років із супутніми хворобами серця чи легень.📍 Біологічне лікування: визначено чітке місце моноклональних антитіл (дупілумаб, меполізумаб). Їх розглядають як додаткову опцію для пацієнтів з еозинофільним запаленням, якщо потрійна інгаляційна терапія не дає результату.📍 Бронхолітики: підтверджено перевагу поєднання β2-агоністів тривалої дії (LABA) та антагоністів мускаринових рецепторів тривалої дії (LAMA) як початкової схеми для пацієнтів із вираженою задишкою.📍 Кардіоваскулярна пильність: період після загострення визнано критичним щодо ризику інфаркту міокарда та аритмій. Необхідна обов’язкова диференційна діагностика між легеневим загостренням та серцевою недостатністю.🔗 Докладніше

Чому діти сьогодні вступають до пубертату раніше: що показали 10 років популяційних спостережень?У лютому 2026 року в журналі «International Journal of Epidemiology» опубліковано підсумковий аналіз 10-річного спостереження в рамках Puberty Cohort — підкогорти Данського національного дослідження. Робота охопила 15 819 дітей, народжених у 2000–2003 рр., і є одним із найбільших у світі проспективних досліджень факторів, що впливають на час початку пубертату.Основні результатиДані показали, що вік початку статевого дозрівання продовжує знижуватися як у дівчат, так і у хлопців. У середньому:початок пубертату у дівчат (Tanner B2) — 10,5 року,менархе — 13,0 року,початок пубертату у хлопців (Tanner G2) — 11,1 року,мутація голосу — 13,1 року,перша еякуляція — 13,4 року.При цьому менархе наставало в середньому на 3,6 місяця раніше порівняно з матерями дітей, що свідчить про подальше зниження віку статевого дозрівання між поколіннями.Найважливіші фактори раннього пубертатуНайсильніші асоціації з прискоренням статевого дозрівання мали:генетична схильність (раннє менархе у матері);надмірна маса тіла та ожиріння у дитинстві;куріння матері під час вагітності;захворювання матері (зокрема гестаційний діабет, прееклампсія, полікистоз яєчників);психосоціальні фактори (наприклад, відсутність батька або сімейний стрес).Деякі фактори також демонстрували статеві відмінності: наприклад, відсутність грудного вигодовування була пов’язана з більш раннім пубертатом у хлопців, тоді як більшість гестаційних захворювань матері сильніше впливали на дівчат.Інші факториСлабші або непослідовні асоціації спостерігалися для:пренатального впливу ендокринних дизрапторів (пер- та поліфторалкільні речовини);прийому лікарських засобів під час вагітності;харчових факторів (нітрати, фолати, вітамін D).Деякі впливи, навпаки, були пов’язані з дещо пізнішим пубертатом, зокрема низька маса тіла при народженні або гіпоспадія у хлопців.Клінічне значенняАвтори підкреслюють, що зниження віку пубертату має важливі наслідки для здоров’я. Раннє статеве дозрівання пов’язане з підвищеним ризиком:метаболічних та серцево-судинних захворювань,психічних розладів,репродуктивних проблем у дорослому віці.Результати дослідження підтверджують концепцію “пренатального програмування”, згідно з якою умови під час вагітності можуть впливати на ендокринний розвиток дитини через багато років.Практичні висновки для лікарівРанній пубертат залишається актуальною тенденцією в популяції.Частина факторів ризику потенційно модифіковані, зокрема:вага тіла у дітей,профілактика та лікування захворювань серед жінок,відмова від куріння під час вагітності.Психосоціальні фактори можуть допомагати ідентифікувати групи підвищеного ризику раннього статевого дозрівання.Автори планують подальше спостереження за учасниками когорти у дорослому віці, щоб оцінити довгострокові наслідки раннього пубертату для психічного, репродуктивного та соматичного здоров’я.Джерело: Gaml-Sørensen A, Ernst A, Brix N, et al. (2026) Ten-year findings from the Puberty Cohort: a sub-cohort within the Danish National Birth Cohort. Int J Epidemiol. 2;55(1):dyaf209. doi: 10.1093/ije/dyaf209.

Прогнозування наслідків вагітності на основі параметрів кровотоку в матковій артерії 🎓Під час недавнього дослідження, проведеного вченими з Китаю, виявлено взаємозв'язок між параметрами кровотоку в матковій артерії та наслідками вагітності у жінок зі звичним невиношуванням вагітності в анамнезі. Результати опубліковані в «International Journal of Gynecology & Obstetrics». Учасниці: ♦️652 пацієнтки зі звичним невиношуванням вагітності ♦️432 жінки з вагітностями без патологій Фізіологічна норма: У жінок із нормальним перебігом вагітності показники систоло-діастолічного відношення (S/D), пульсаційний індекс (PI) та індекс резистентності (RI) маткових артерій мають стійку тенденцію до зниження зі збільшенням терміну гестації. Гемодинаміка маткових артерій при звичному невиношуванні вагітності (ЗНВ) • Кореляція з анамнезом: із збільшенням кількості спонтанних викиднів у пацієнток спостерігається поступове зростання показників S/D та PI. При цьому пікова систолічна швидкість (PSV) та RI суттєво не корелюють із кількістю втрат вагітності. Залежність від етіології ЗНВ • Імунологічні фактори: найбільш виражене патологічне підвищення S/D, PI та RI. • Ендокринні фактори: показники підвищені, але значно меншою мірою, ніж при імунологічних причинах. • Нез’ясована етіологія (ідеопатичне ЗНВ): значуще збільшення значень S/D, PI, RI. • Генетичні фактори (хромосомні аномалії): Параметри кровотоку не мають статистично значущих відмінностей від норми. Прогностична цінність (ROC-аналіз): Показники S/D та PI визначені як високоефективні предиктори несприятливих наслідків вагітності. • S/D: поріг — 12,85. • PI: поріг — 4,265. Терапевтична відповідь: Лікування супроводжується значним зниженням S/D, RI, PI та підвищенням PSV (р < 0.05). Виявлено прямий негативний зв'язок між показниками S/D і PI до лікування та результатом вагітності (р < 0.05). Найефективніша схема лікування: Комбінована фармакотерапія (ацетилсаліцилова кислота + ніфедипін + силденафіл) продемонструвала найкращі результати у нормалізації гемодинаміки та покращенні показників народжуваності (р < 0.05). 🟢Висновок для практики: Доплерометрія маткових артерій (зокрема, з огляду на значення S/D та PI) є надійним методом моніторингу пацієнток із ЗНВ. Виявлення високого опору кровотоку потребує корекції, і комбінована терапія виступає потужним інструментом зниження ризику повторного викидня. Джерело. Xu L, Min M, Li W, Xiong M, He Z. Predictive value and clinical treatment guidance of uterine artery blood flow parameters for recurrent pregnancy loss. Int J Gynecol Obstet. 2026; 00: 1-17. doi:10.1002/ijgo.70861

📓 Обстеження підлітків на розлади харчової поведінки (РХП) при епілепсії➡️ Автори проаналізували дані 376 підлітків, за якими спостерігали протягом 9 років у Бостоні (США).📎 Склад учасників дослідження:🔵 84 особи - епілепсія + РХП🔵 135 - тільки епілепсія🔵 157 - виключно РХП.Пацієнти з затримкою розумового розвитку або розладом аутистичного спектру були виключені.💡 Ось що вдалося з'ясувати:🔵 поширеність РХП при епілепсії - 7% (♀ 11,3%, ♂ 3,1%)🔵 медіана різниці в часі між маніфестацією епілепсії та розвитком РХП - 1,6 року (міжквартильний діапазон 0,5-3,6 років)🔵 при поєднанні епілепсії та РХП - більш ранній (у житті) дебют РХП🔵 у пацієнтів з епілепсією частіше розвивається нервова анорексія (p < 0,001), рідше - булімія (p = 0,04) та компульсивне переїдання (p = 0,003)⭐️ Тип, частота та тривалість нападів не пов'язані з наявністю РХП🧠 Важливо: висока психіатрична коморбідність. Так, підлітки з епілепсією та супутнім РХП частіше страждають від депресії, тривожних розладів та суїцидальних думок. Отже, РХП слід підозрювати та виявляти у підлітків з епілепсією, незалежно від типу. Якщо виявлено РХП, подальше обстеження має бути спрямоване на виявлення інших психопатологій, включаючи суїцидальні думки.👥 Колеги, чи помічаєте ви останнім часом підвищення частоти РХП серед пацієнтів різного профілю?

Нестача сну змушує мозок відновлюватися під час неспання 🎯Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology) встановили фізіологічну причину епізодів різкого послаблення уваги після недостатнього сну. Дослідження опубліковано у «Nature Neuroscience». В клінічному випробуванні брали участь 26 людей. Кожен пройшов два сеанси МРТ з одночасним записом ЕЕГ та відстеження ширини зіниці – після нормального сну та після ночі повної депривації сну під лабораторним контролем. Під час сканування випробувані виконували тест на стійкість уваги. За відсутності сну в учасників різко зростала кількість провалів уваги – моментів, коли людина не реагує на простий стимул. 🧠На момент кожного такого провалу на МРТ фіксувалася потужна пульсація спинномозкової рідини через четвертий шлуночок. При цьому відбувалися зміни інших параметрів життєдіяльності: звужувалися зіниці, зменшувалися частота дихання та пульс, змінювалася активність ЕЕГ (фіксували сноподібні низькочастотні хвилі). Потік спинномозкової рідини автори описали як двонаправлений, хвилеподібний і такий, що посилюється в обох напрямках (але більше назовні) під час депривації сну. При цьому хвилі спинномозкової рідини мають відносно високу швидкість (>1 см/с) і тривають ~10 с, що вказує на те, що спинномозкова рідина проходить багато сантиметрів під час кожної хвилі. Це, як можна очікувати, стимулює транспортування та перемішування розчинених речовин. Гемодинамічні хвилі та пульсуючий потік спинномозкової рідини спостерігаються у періоди погіршення результатів виконання завдань на увагу. Таким чином, порушення уваги, що виникають після депривації сну, пов'язані з ініціацією процесу, в якому зіниці звужуються, гемодинаміка мозку посилюється, а спинномозкова рідина активно переміщується, переважно назовні. ❓Важливим питанням для майбутніх досліджень є вивчення того, чи ці динамічні процеси пов'язані з транспортом розчинених речовин у головному мозку і яким чином. Джерело. Yang, Z., Williams, S.D., Beldzik, E. et al. Attentional failures after sleep deprivation are locked to joint neurovascular, pupil and cerebrospinal fluid flow dynamics. Nat Neurosci 28, 2526–2536 (2025). https://doi.org/10.1038/s41593-025-02098-8

Змінити фокус реабілітації: чому після інсульту варто тренувати здорову рукуНове дослідження, опубліковане в авторитетному журналі «JAMA Neurology», пропонує переглянути традиційні підходи до відновлення після інсульту. Так, традиційно реабілітація фокусується на відновленні найбільш постраждалої кінцівки.Однак пацієнти часто стикаються з парадоксом: коли одна рука серйозно пошкоджена, друга, яка вважається здоровою, також починає працювати повільніше і менш координовано:• у порівнянні з домінантною рукою здорової людини, менш уражена рука пацієнта з інсультом виконує прості побутові дії (прийом їжі, одягання, підняття чашки) набагато довше;• це перетворює повсякденні завдання на виснажливе випробування та змушує деяких пацієнтів уникати їх, знижуючи якість життя.Дійсно, через те, що обидві півкулі мозку беруть участь в управлінні рухом обох рук, пошкодження однієї сторони мозку в результаті інсульту неминуче впливає на моторику з обох боків тіла.У клінічному випробуванні взяли участь понад 50 пацієнтів із хронічною стадією інсульту (через роки після події) та тяжким ураженням однієї руки. Їх розділили на дві групи.1. Традиційний підхід: протягом п'яти тижнів тренували найбільш постраждалу руку за допомогою спеціальних вправ та завдань у віртуальній реальності.2. Експериментальний підхід: у той же період цілеспрямовано розвивали менш уражену, але активно використовувану в побуті руку.Результати виявилися вражаючими:• учасники, які тренували менш вражену руку, стали виконувати повсякденні дії швидше та ефективніше, ніж ті, хто дотримувався традиційного протоколу.• ці покращення зберігалися навіть через шість місяців після закінчення терапії.Дослідники вважають, що створюється позитивний зворотний зв'язок: коли рука починає працювати краще, пацієнт активніше використовує в житті, що закріплює і посилює досягнутий прогрес. Замість постійно стикатися з невдачею при спробах відновити повністю паралізовану руку, пацієнт отримує реальне і швидке поліпшення функціональності тієї кінцівки, яку він і так спирається у побуті.Автори підкреслюють важливе зрушення у мисленні: для багатьох пацієнтів з важким інсультом повне відновлення найбільш ураженої руки часто залишається недосяжним. Вони змушені адаптуватися, покладаючись на іншу руку. Але «менш уражена» не означає «повноцінна».Автори вважають, що реабілітація після інсульту може полягати у спробах відновити втрачене, а й у зміцненні те, що залишилося. Поліпшення функцій «здорової» руки може мати вирішальне значення для:• збереження самостійності пацієнта.• зменшення втоми від щоденних турбот.• поліпшення якості життя та психологічного стану.У майбутньому вчені планують вивчити, як оптимально комбінувати тренування обох рук задля досягнення максимального результату у повсякденному житті пацієнтів. Можливо, на нас чекає поява нових, більш ефективних та персоналізованих протоколів реабілітації.Джерело. Maenza C, Winstein CJ, Murphy TE, et al. Targeted Remediation of the Ipsilesional Arm in Chronic Stroke: A Randomized Clinical Trial. JAMA Neurol. Published online February 02, 2026. doi:10.1001/jamaneurol.2025.5496

β-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА) —одна з найчастіших причин бактеріальних інфекцій у дітейЦей мікроорганізм викликає широкий спектр захворювань: від фарингіту та скарлатини до важких інвазивних інфекцій. Наприклад, некротизуючий фасціїт та синдром токсичного шоку. Розуміння особливостей інфікування БГ СА, своєчасна діагностика та адекватне лікування вкрай важливі для запобігання ускладненням.БГСА передається повітряно-краплинним шляхом, а також через контакт з інфікованими поверхнями. Пік захворюваності посідає вік 5–15 років, особливо у холодну пору року. Діти віком до 3 років хворіють рідше, але у них інфекція може протікати атипово. Спалахи інфекції часто спостерігаються в дитячих колективах: школи, дитячі садки.Клінічні прояви⤵️1️⃣ Гострий фарингіт та тонзиліт:· Біль у горлі, що посилюється при ковтанні.· Лихоманка (38–39°C).· Гіперемія та набряк мигдалин, можливі гнійні нальоти.· Збільшення шийних лімфовузлів.· Відсутність кашлю та нежиті (на відміну від вірусних інфекцій).2️⃣ Скарлатина:· Дрібноточковий висип на фоні гіперемованої шкіри (з'являється на 1-2 день хвороби).· «Малиновий» язик з гіпертрофованими сосочками.· Лушіння шкіри на долонях і стопах у період одужання.3️⃣ Шкірні інфекції:· Локальне почервоніння, набряк та болючість.· Можливі бульбашки та ерозії.4️⃣ Інвазивні форми інфекціїРідкісні, але вкрай небезпечні стани:· Некротизуючий фасціїт.· Синдром токсичного шоку.· Бактеріємія та сепсис.❗️БГСА-інфекція може призводити до негнійних ускладнень, пов'язаних з аутоімунною відповіддю:· Гостра ревматична лихоманка (ураження серця, суглобів, шкіри).· Постстрептококовий гломерулонефрит.Діагностика⤵️1️⃣ Клінічна оцінкаДля оцінки ймовірності БГСА-інфекції використовуються оціночні шкали, наприклад, Центора, Мак-Айзека,. Однак клінічна картина не завжди специфічна, тому потрібне лабораторне підтвердження.2️⃣ Експрес-тестиДля швидкого виявлення антиген БГСА в мазку із зіва. Чутливість та специфічність тестів – на рівні 85–95%.3️⃣ Культуральне дослідженняПосів мазка із зіва на кров'яний агар – «золотий стандарт» діагностики. Результат доступний через 24-48 годин.4️⃣ Серологічні тестиВизначення антитіл до стрептолізину використовується для діагностики ускладнень, наприклад, ревматичної лихоманки.Лікування⤵️1️⃣ Антибіотикотерапія· Основна мета - ерадикація БГСА, запобігання ускладненням та зниження контагіозності:· Пеніцилін (амоксицилін) перорально протягом 10 днів.· При алергії на пеніциліни - макроліди або цефалоспорини.2️⃣ Симптоматична терапія· Жарознижуючі.· Місцеві антисептики для горла з знеболюючим ефектом.· Допустимо прохолодне питво і морозиво (має високу енергетичну цінність і знімає місцеве запалення).3️⃣ Профілактика· Ізоляція хворого до 24 годин після початку антибіотикотерапії.·  Гігієнічні заходи❗️Важливо пам'ятати, що не кожен фарингіт викликаний БГСА, тому диференційна діагностика є обов'язковою.У наступному пості – посилання на веб-опитування іноземних лікарів щодо поточної клінічної практики при інвазивних та тяжких БГСА-інфекцій.Джерелa. 1. Jain N, Lansiaux E, Reinis A. (2022) Group A streptococcal (GAS) infections amongst children in Europe: Taming the rising tide. New Microbes New Infect. 15;51:101071. doi: 10.1016/j.nmni.2022.101071. Shulman ST, Bisno AL, Clegg HW, et al. (2012) Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 15;55(10):1279-82. doi: 10.1093/cid/cis847.

🤩 ГЕРБ + ментальне здоров'я: чи є взаємозв'язок?🚑 В одному з нещодавніх систематичних оглядів та мата-аналізів міжнародний колектив авторів оцінив, наскільки тривога, депресія та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) корелюють між собою.🧍Було вивчено 36 досліджень, до яких включили дані дорослих (старше 18 років) з ГЕРХ:· у 34% пацієнтів була тривога· у 24% – депресивна симптоматика.❗️ Ризик виявлення тривоги при ГЕРХ був вищим у 4,5 рази (співвідношення шансів (СШ) 4,46), а депресії – у 2,6 рази (СШ 2,56)🧠 За результатами частини досліджень ризик був двонаправленим: тобто вищим стосовно ГЕРХ у пацієнтів з тривожною та депресивною симптоматикою і навпаки – щодо цих розладів за наявності ГЕРХ.Таким чином, має місце порочне коло:· ГЕРХ  підвищує ризик тривоги/депресії;· тривога/депресія підвищують ризик розвитку ГЕРХ.🔎До того ж, 3 дослідження менделевської рандомізації показали, що генетична схильність до розладів настрою пов'язана з підвищеним ризиком розвитку ГЕРХ і навпаки.Джерело. Zamani M, Alizadeh-Tabari S, Chan WW, Talley NJ. Association Between Anxiety/Depression and Gastroesophageal Reflux: A Systematic Review and Meta-Analysis. Am J Gastroenterol. 2023 Dec 1;118(12):2133-2143. doi: 10.14309/ajg.0000000000002411.