Економіка України

Паливний ринок в Україні конкурентний: голова АМКУ про ціни на АЗСГолова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павло Кириленко дав детальне інтерв'ю профільному виданню Enkorr про те, як працює ринок пального під час війни. Зокрема Кириленко каже, що зараз держава обирає наявність пального на заправках, а не штучне регулювання та популізм, які неминуче ведуть до дефіциту.Головні думки з інтерв'ю:Монополії на ринку не існує. Ринок пального в Україні є абсолютно конкурентним, на ньому діє вільне ціноутворення та працюють десятки операторів. Заяви політиків чи суспільства про "монополію" при кожному стрибку цін голова АМКУ називає неправильними та непрофесійними, адже жоден гравець сьогодні не має монопольного становища.Чому АЗС не продають "старі запаси" за старими цінами? Це прямий шлях до порожніх заправок. Ціна реалізації пального має покривати вартість закупівлі нової партії. Оскільки іноземні постачальники вимагають 100% передоплати, а тарифи на логістику та європейські ціни зростають, продаж старих запасів задешево просто не залишить бізнесу грошей на новий ресурс. Ситуація ускладнюється тим, що після знищення найбільшого вітчизняного НПЗ (у статті не уточнюється, але ми думаємо, що йдеться про Кременчуцький НПЗ) Україна залежить від імпорту на 85% і отримує європейське пальне за залишковим принципом — лише після того, як країни ЄС покриють власні потреби.Синхронні ціни у лідерів (ОККО, WOG) — це ще не картель. Очевидна для споживача синхронна зміна цін великими мережами насправді не є автоматичним доказом порушення чи змови. Щоб застосувати санкції, АМКУ має довести факт реальних домовленостей між конкурентами щодо часу та розміру підвищення цін, а не просто зафіксувати однакові цифри. Зараз комітет відкрив справу і перевіряє не лише цінники на стелах, але й програми лояльності та знижки у сегментах B2B і B2C, через які відбувається фактичне коригування цін."Демпінг" дрібних АЗС — проблема податківців, а не АМКУ. Значна частина дрібних заправок працює формально "в мінус" або без прибутку, відтягуючи клієнтів у великих мереж. Однак АМКУ зазначає, що продаж за низькими цінами сам по собі не є порушенням конкуренції. Найчастіше за цим криється питання податкової дисципліни та прозорості бізнесу, що є зоною відповідальності фіскальних органів, а не Антимонопольного комітету.Висновок для бізнесу: Головне правило на сьогодні — кожна мережа має право самостійно встановлювати ціни, якщо вони є економічно обґрунтованими та враховують витрати на логістику, зберігання і ризики. Якщо компанія може пояснити свою ціну економікою, жодних претензій у держави до неї не буде.#транспорт #пальне📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У лютому 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,5% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у лютому 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,5% порівняно з лютим минулого року через руйнування та пошкодження російськими дронами та ракетами енергетичної, залізничної та іншої критичної інфраструктури. Водночас оцінку падіння економіки за січень дещо поліпшили — до 1,0% (у попередньому випуску МЕМУ ми оцінювали падіння ВП у січні у 1,4%).Де було падіння (оцінки за лютий, до попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво електроенергії та розподіл газу знизилися на 14% через масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури.🔻 Добувна промисловість: Падіння приблизно на 14% через перебої у видобутку газу, залізної руди та вугілля.🔻 Транспорт: Падіння становить близько 14%.🔻 Переробна промисловість: Скоротилася на 7%, що передусім є наслідком російських атак та проблем з доступом до електроенергії. Також на це вплинуло призупинення потужностей окремих підприємств (зокрема АрселорМіттал) через високу вартість електроенергії та запровадження механізму CBAM в ЄС.Де було зростання:🟢 Торгівля: Зросла на 2,0%, однак приріст забезпечувався вищим виторгом у роздрібній торгівлі, а також попитом на пальне, хоча оптова торгівля все ще залишалася у спаді.🟢 Будівництво: Ймовірно, спостерігалося невелике зростання завдяки низькій базі порівняння минулого року.Нагадаємо, що за даними Держстату, за підсумками всього 2025 року реальний ВВП зріс на 1,8%.🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 254-му випуску МЕМУ. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Європейські «зелені» норми vs українська промисловість. Як нашим компаніям вижити? Як українській економіці інтегруватися в єдиний європейський ринок і відновитися після руйнувань, але не втратити при цьому свою промисловість через жорсткі кліматичні регуляції ЄС? Питання з зірочкою. Українська металургія під загрозою знищення. Україна опинилася у безпрецедентній ситуації: через зруйновану інфраструктуру ціни на електроенергію для бізнесу часом сягають 230–370 євро за МВт-год, тоді як європейські конкуренти платять близько 50–70 євро. До цього додається європейський механізм вуглецевого коригування (CBAM). Попри запевнення єврочиновників про мінімальний вплив у декілька євро за тонну, реальні розрахунки українських компаній показують додаткові витрати від 40 до 90 євро за тонну продукції. Це може вбити український експорт сталі та перетворити Україну виключно на сировинний придаток країн-лідерів. Ціна зеленого переходу – $90 мільярдів. За оцінками Станіслава Зінченка, генерального директора GMK Center, модернізація українського енергетичного сектору протягом наступних 10 років потребуватиме близько 90 мільярдів доларів. Внутрішніх ресурсів на фінансування зеленого переходу не вистачить, тому доступ до європейських програм фінансування буде критичним для України.Будувати «зелену» енергетику треба розумно. При цьому масова розбудова сонячних та вітрових електростанцій в Україні не має сенсу, якщо паралельно не інвестувати у системи накопичення енергії та розумні мережі. Інакше нестабільність погоди просто зруйнує баланс енергосистеми. Одним із прикладів такого дисбалансу енергосистеми став блекаут в Іспанії. Також великий економічний потенціал експерти вбачають у виробництві біометану для його продажу в ЄС та у впровадженні інноваційних малих модульних реакторів (SMR).Вчимося прагматизму у Польщі. Наші партнери поляки кажуть, що у них зростає скептицизм щодо європейського «Зеленого курсу». Деякі кліматичні політики ЄС є «наївними», оскільки вони часто просто переносять викиди (разом із виробництвом) у країни Азії, вбиваючи конкурентоспроможність самої Європи. Загалом же Польща не зможе відмовитися від вугілля, оскільки це питання національної енергетичної безпеки. Це були короткі тези з дискусії ІЕД та Варшавського інституту підприємництва, що об'єднала провідних експертів, урядовців та представників важкої промисловості Польщі та України. Якщо цікаво послухати більше, дискусія за посиланням. А прочитати тези можна тут.#енергетика #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Що відбувається з цінами на пальнеЗа останні дні українські водії помітили різкий стрибок цифр на стелах АЗС. Найбільше зросла ціна на дизельне пальне — до 71–74 грн/л, а бензин марки А-95 торгується в межах 69–74 грн/л. Причина №1: Близький Схід та світові ринки. Ескалація конфлікту між США/Ізраїлем та Іраном, а також часткове блокування Ормузької протоки, через яку проходить 20-30% світового морського експорту нафти, спричинили паніку на біржах. Ціни на нафту вперше з 2022 року пробили позначку у $100 за барель, а подекуди вони сягають і $117.Причина №2: Внутрішня паніка. Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, наголошує: фізичного дефіциту пального в Україні немає. Європа та Україна мають достатні запаси. Проте українці почали масово скуповувати пальне «про запас», збільшивши продажі на АЗС на 50%. Щоб не доводити ситуацію до фізичного дефіциту пального, а також для хеджування ризиків подальшого зростання ціни на імпортне пальне мережі АЗС піднімають ціни. На думку Куюна, якщо світові котирування триматимуться на високому рівні, дизель може поступово зрости до 80-90 грн/л. Бензин, якого на ринку більше, ніж дизеля, ймовірно, зупиниться в межах 70+ грн/л.#енергетика #пальне📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Понад $3 млрд від Світового банку може стати на паузу — консорціум RRR4UЕксперти консорціуму RRR4U презентували свіжий моніторинг виконання умов програм МВФ та ЄС (Ukraine Facility). Головні ризики для нашого фінансування прямо зараз:Понад $3 млрд від Світового банку може стати на паузу. Існує серйозний ризик затримки фінансування від Світового банку в рамках операції DPO (Операції підтримки політики розвитку – фінансовий інструмент Світового банку, що надає пряму бюджетну підтримку країнам-позичальникам для впровадження системних реформ та інституційних змін). Щоб розблокувати ці кошти, Верховна Рада має ухвалити чотири євроінтеграційні закони до кінця червня:▪️Про публічні закупівлі (№11520); ▪️Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті (№14174); ▪️Про інтеграцію енергетичних ринків (№12087-д); ▪️Про Єдиний європейський платіжний простір, SEPA (№14237)Борги перед ЄС (Ukraine Facility). Виконання індикаторів Плану України суттєво сповільнилося. За підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів, що заблокувало понад €3,9 млрд макрофінансової підтримки. Левова частка цієї проблеми — 10 невиконаних реформ за IV квартал 2025 року вартістю €2,5 млрд. Також, як ми писали раніше, за підсумками І кварталу 2026 року Україна може вперше безповоротно втратити близько €300 млн, якщо не завершить процес кадрового посилення Вищого антикорупційного суду.Нова програма МВФ. До чого готуватися бізнесу? Один із найскладніших маяків за програмою МВФ на суму $8,1 млрд — це ухвалення пакета податкових заходів для розширення бази оподаткування, причому дедлайн по цьому маяку спливає вже цього місяця. Цей маяк передбачає: ▪️оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи; ▪️скасування звільнення від ПДВ для міжнародних посилок; ▪️скасування звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування (з 2027 року для тих, чий річний оборот 2026 року перевищить 4 млн грн). 📱Переглянути повний запис події можна за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Через нові квоти український експорт до ЄС скоротиться на $1,4 млрд29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила зони вільної торгівлі (DCFTA) між Україною та ЄС. Вони остаточно замінили пільговий режим (ATMs), який діяв від початку повномасштабного вторгнення. Експерти German Economic Team, ІЕД та KSE підрахували, чого коштуватимуть українській економіці нові європейські тарифні квоти.Для семи ключових українських товарів нові квоти виявилися суттєво меншими за реальні обсяги українського експорту у 2024 році. Загалом експорт з України до ЄС за цими категоріями скоротиться на $1.4 млрд на рік (або на 55% порівняно з 2024 роком).Хто постраждає найбільше? ▪️Пшениця: приймає на себе головний удар. Скорочення експорту очікується на $1,15 млрд (падіння експорту української пшениці до ЄС на 80%, у порівнянні із 2024 роком).▪️Цукор: на другому місці. Втрати оцінюються у $159 млн (експорт до ЄС впаде на 69%). ▪️Також експорт до ЄС скоротиться для м'яса птиці (-$46 млн), ячменю (-$38 млн), яблучного соку (-$23 млн), яєць (-$9 млн) та меду (-$6 млн). Скорочення українських поставок зменшить обсяг внутрішнього ринку пшениці ЄС на 5,6%, а цукру — 1.4%. Це стимулюватиме внутрішній попит в Європі та підштовхне ціни вгору, від чого виграють місцеві фермери, але програють інші європейські споживачі.Автори дослідження відзначають, що український бізнес зможе переорієнтувати значну частину товарів на інші ринки світу, тому вплив нових квот на глобальне падіння всього українського експорту оцінюється у меншу суму — $253 млн. #ІЕД #ЄС #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

$8,1 млрд від МВФ. Рада директорів офіційно затвердила нову програму для України. Що вона передбачає?МВФ офіційно дав зелене світло новій 4-річній програмі розширеного фінансування (EFF). Попередня програма 2023 року втратила актуальність, оскільки базувалася на очікуваннях швидшого завершення бойових дій. Нова ж більше розрахована на реалії тривалої війни.Ключові цифри: ▪️ Загальна сума: $8,1 млрд на 2026–2029 роки. ▪️ Перший транш: $1,5 млрд надійде вже найближчим часом. ▪️ Наявність діючої програми співпраці із МВФ є умовою отримання міжнародної допомоги від інших донорів на суму $136,5 млрд (включно з €90 млрд від ЄС та кредитами G7).Програму затвердили, тому що Україна зробила низку попередніх кроків (Prior Actions) для її старту:▪️Ухвалила Державний бюджет на 2026 рік відповідно до параметрів нової програми.▪️Ухвалила постанову Кабінету Міністрів України щодо забезпечення рівних умов для платників ПДВ у конкурентних процедурах публічних закупівель,▪️Подала до парламенту проєкт нового Трудового кодексу, який передбачає зменшення можливостей для прихованих трудових відносин.Частина Prior Actions, які були погоджені на рівні експертів Української сторони та МВФ, у фінальній версії програми трансформувалася у структурні маяки, які потрібно буде виконати вже до кінця березня 2026 рокуЦі термінові маяки включають: Податковий пакет : ▪️ Скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до €150. ▪️ Запровадження податку на доходи від цифрових платформ (так званий податок на OLX, Uber тощо). ▪️ Скасування звільнення від ПДВ для ФОПів. Ця норма запрацює з 1 січня 2027 року. Поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ очікується на рівні не менше 4 млн грн річного доходу.Нагадаємо, у пропозиції до обговорення законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОП йшлося про ліміт в 1 млн грн річного доходу. ІЕД приєднався до заяви аналітичних центрів із закликом переглянути цю норму, і ми щиро радіємо вищезгаданій зміні.Інші важливі вимоги: ▪️ Призначити нового постійного голову Митниці у першому кварталі. ▪️ Уникати докапіталізації державних банків за рахунок бюджету. ▪️ Посилити гнучкість обмінного курсу для адаптації до економічних шоків. Це швидше сигнал до продовження контрольованої девальвації гривні.За словами експертки ІЕД Олександри Бетлій, програма містить лише 12 структурних маяків і лише до кінця 2026 року. Це означає, що під час майбутніх переглядів програми будуть додаватися й інші маяки. Також у Меморандумі згадується, якщо мирні переговори будуть успішними, програма буде оперативно відкалібрована.🔍Переглянути повний текст меморандуму з МВФ можна за посиланням#МВФ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Майже $600 млрд на відбудову — оновлена оцінка збитків та потреб УкраїниСвітовий банк, Уряд України, Єврокомісія та ООН опублікували 5-ту швидку оцінку збитків і потреб (RDNA5) — станом на 31 грудня 2025 року. Цифри вражають, адже масштаби руйнувань продовжують зростати через інтенсивні атаки.Головні економічні підсумки та оцінки:Прямі збитки (Damage): $195,1 млрд. Ця сума зросла на майже 11% порівняно з попередньою оцінкою. Найбільше у грошовому вимірі постраждали: ▪️ Житловий фонд — $61,1 млрд (пошкоджено або знищено 14% усього житла в країні). ▪️ Транспортна інфраструктура — $40,3 млрд (особливо дісталося залізницям та дорогам). ▪️ Енергетика — $24,8 млрд.Економічні втрати (Losses): $666,7 млрд. Це недоотримані доходи, зупинка підприємств та додаткові витрати. Сума економічних втрат зросла на понад 13% у порівнянні із минулорічною оцінкою. Найважчий удар прийняли: ▪️Торгівля та промисловість ($232,9 млрд), ▪️Енергетика ($88,2 млрд),▪️Агросектор ($78,0 млрд).Потреби на відбудову (Needs): $587,7 млрд. Саме стільки знадобиться Україні протягом наступних 10 років (2026–2035) для відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було». Ця цифра майже втричі перевищує ВВП України у 2025 році. Лише на критичні пріоритетні проєкти у 2026 році потрібно $15,25 млрд.Більш детально читайте у звіті RDNA5#відбудова 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У січні брак робочої сили та небезпека залишаються найбільшими перешкодами для бізнесу — опитування ІЕДУ січні 2026 року трійка лідерів перешкод для розвитку бізнесу не змінилася, попри посилення воєнних ризиків. Про це свідчать результати 45-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів у другій половині січня серед 491 промислового підприємства України.№1 — «брак робочої сили»: 60% у січні. Проблема стабільно утримує перше місце вже тривалий час. 52,6% компаній кажуть, що зараз важче знайти кваліфікованих працівників. Ситуація з некваліфікованими кадрами трохи краща, але 32,5% підприємств теж відчувають складнощі з їх пошуком.№2 — «небезпечно працювати»: 54% у січні. Попри незначне зниження порівняно з груднем (57%), небезпека стабільно залишається на другій позиції серед головних викликів для українських компаній.№3 — «перебої з електро-, водо- та теплопостачанням»: 48% у січні. Відбулося помітне зростання з 42% у грудні внаслідок російських атак по українській енергетичний інфраструктурі. «Зростання цін на сировину/матеріали та товари» турбує 45% бізнесу (перешкода опустилася на четверту сходинку).Далі в рейтингу перешкод:▪️ Зменшення попиту на продукцію/послуги — 21%▪️ Складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України — 21% (відбулося помітне зростання порівняно з 16% у грудні) ▪️ Розрив ланцюжків постачання — 16%#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,4% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,4% порівняно з січнем минулого року.Де було падіння (оцінки за січень, до попереднього року):🔻 Енергетика: Виробництво та розподіл електроенергії і газу знизилися на 16% через масштабні пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.🔻 Добувна промисловість: Падіння приблизно на 17% через зменшення видобутку газу та вугілля внаслідок тимчасової окупації шахт.🔻 Транспорт: Падіння на 10,8%, зокрема через обстріли інфраструктури.🔻 Переробна промисловість: Падіння на 4,2% через значні проблеми бізнесу з доступом до електроенергії.🔻 Будівництво: Падіння передусім через значно холоднішу, ніж торік, погоду, що не дозволяло проводити будівельні роботи.Де було зростання:🟢 Торгівля: Зросла на 2,9%. Частково це було зумовлено ажіотажним попитом — вищими закупівлями різних видів акумуляторів та генераторів.Нагадаємо, що за підсумками 2025 року економіка зросла на 1,8% (у IV кварталі ріст складав 3,0%). 🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 253-му випуску МЕМУ. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊