Європейські «зелені» норми vs українська промисловість. Як нашим компаніям вижити? Як українській економіці інтегруватися в єдиний європейський ринок і відновитися після руйнувань, але не втратити при цьому свою промисловість через жорсткі кліматичні регуляції ЄС? Питання з зірочкою. Українська металургія під загрозою знищення. Україна опинилася у безпрецедентній ситуації: через зруйновану інфраструктуру ціни на електроенергію для бізнесу часом сягають 230–370 євро за МВт-год, тоді як європейські конкуренти платять близько 50–70 євро. До цього додається європейський механізм вуглецевого коригування (CBAM). Попри запевнення єврочиновників про мінімальний вплив у декілька євро за тонну, реальні розрахунки українських компаній показують додаткові витрати від 40 до 90 євро за тонну продукції. Це може вбити український експорт сталі та перетворити Україну виключно на сировинний придаток країн-лідерів. Ціна зеленого переходу – $90 мільярдів. За оцінками Станіслава Зінченка, генерального директора GMK Center, модернізація українського енергетичного сектору протягом наступних 10 років потребуватиме близько 90 мільярдів доларів. Внутрішніх ресурсів на фінансування зеленого переходу не вистачить, тому доступ до європейських програм фінансування буде критичним для України.Будувати «зелену» енергетику треба розумно. При цьому масова розбудова сонячних та вітрових електростанцій в Україні не має сенсу, якщо паралельно не інвестувати у системи накопичення енергії та розумні мережі. Інакше нестабільність погоди просто зруйнує баланс енергосистеми. Одним із прикладів такого дисбалансу енергосистеми став блекаут в Іспанії. Також великий економічний потенціал експерти вбачають у виробництві біометану для його продажу в ЄС та у впровадженні інноваційних малих модульних реакторів (SMR).Вчимося прагматизму у Польщі. Наші партнери поляки кажуть, що у них зростає скептицизм щодо європейського «Зеленого курсу». Деякі кліматичні політики ЄС є «наївними», оскільки вони часто просто переносять викиди (разом із виробництвом) у країни Азії, вбиваючи конкурентоспроможність самої Європи. Загалом же Польща не зможе відмовитися від вугілля, оскільки це питання національної енергетичної безпеки. Це були короткі тези з дискусії ІЕД та Варшавського інституту підприємництва, що об'єднала провідних експертів, урядовців та представників важкої промисловості Польщі та України. Якщо цікаво послухати більше, дискусія за посиланням. А прочитати тези можна тут.#енергетика #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊