Економіка України

В липні бізнес менше скаржився на кадровий голод, але зарплати зростали – опитування ІЕД У червні 2026 року трійка лідерів перешкод веденню бізнесу залишилась незмінною. Про це свідчать результати 51-го щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів наприкінці червня. Хоча трійка лідерів серед проблем не змінилася, всередині структури витрат та загроз відбулися суттєві зміни:1. Брак робочої сили (66%) — головна перешкода для бізнесу. Хоча гострота кадрового голоду вперше з лютого дещо знизилася (у червні на брак працівників скаржилися 71% опитаних), проблема впевнено тримає першість. 2. Зростання цін на сировину, матеріали та товари (57%). Ця перешкода стабільно тримає "срібло", але її актуальність підскочила з 50% у червні. Це найвищий показник за останні три роки — з серпня 2023-го. Ціновий тиск на бізнес суттєво посилився.3. "Небезпечно працювати" (44%). Безпекові ризики замикають трійку лідерів уже шість місяців поспіль (показник зріс з 41% у червні). Найважче великому (54%) та середньому бізнесу (48%), оскільки саме їхні інфраструктурні об'єкти найчастіше стають цілями російських атак. Що ще змінилося в липні?▪️ Позитив з електроенергією 🔌: завдяки відносно стабільній ситуації влітку, перебої зі світлом змістилися з 6-го на 8-ме місце в рейтингу перешкод. Частка тих, для кого це проблема, впала з 19% до 11%. ▪️ Попит та логістика: зменшення попиту на продукцію турбує 33% підприємств (4-те місце), а внутрішні логістичні складнощі — 29% (5-те місце).▪️ Корупція та тиск органів: традиційно не є критичними на тлі війни, інфляції та дефіциту кадрів, залишаючись на рівні 3%. Попри всі виклики, бізнес продовжує адаптуватися та боротися за людей: понад третина підприємств (38%) у 2026 році вже підвищили номінальну зарплату своїм працівникам, в середньому на 11%. #ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У липні 2026 року реальний ВВП зріс на 1,3% — оцінка ІЕД. За оцінкою експертів ІЕД, у липні 2026 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,3% порівняно з липнем минулого року (у червні цей показник становив 0,8%). Водночас Держстат оприлюднив офіційну оцінку зростання реального ВВП за другий квартал на рівні 0,6% у річному вимірі, що повністю збіглося з попередніми оцінками аналітиків ІЕД.Де було падіння у липні (до відповідного місяця попереднього року):🔻 Транспорт: падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) у секторі прискорилося майже до 12%. Причина — посилення російських обстрілів портової інфраструктури та різке обмеження логістики через порти Великої Одеси й Дунаю.🔻 Енергетика: через цілеспрямовані атаки росії падіння виробництва електроенергії та розподілу газу залишалося близьким до 10%.🔻 Сільське господарство: реальна ВДВ скоротилася на 4,2% внаслідок гірших показників у рослинництві.🔻 Добувна промисловість: впала на 3,3% через наслідки обстрілів газовидобувних об'єктів і залізорудної інфраструктури, а також ускладнення експорту.Де було зростання:🟢 Торгівля: зросла на 3,7% завдяки стійкому споживчому попиту, хоча темпи зростання сповільнилися порівняно з червнем через атаки росії на логістичні склади та запаси товарів.🟢 Переробна промисловість: продемонструвала зростання на 2,9%, де основним драйвером залишаються оборонні підприємства та покращення ситуації з електропостачанням. 🔍 Детальніше про макроекономічні тенденції — у свіжому 259-му випуску МЕМУ за серпень 2026 року. #ІЕД #МЕМУ #ВВП 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Індекс відновлення ділової активності зростає другий місяць поспіль, але все ще залишається від'ємним.За результатами 51-го щомісячного опитування ІЕД, проведеного у липні серед 472 промислових підприємств, Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) покращився з –0,14 до –0,11. Це означає, що бізнес поступово відновлюється, хоча підприємств, у яких ситуація погіршилася порівняно з минулим роком, все ще більше, ніж тих, у кого вона покращилася. 💬 «Опитування відбулося в останню декаду липня, коли продовжилася ескалація російських ударів по тилах і спостерігалися істотні руйнування складських приміщень та іншої інфраструктури бізнесу. Але прямий вплив ми ще не бачимо — ймовірно, наслідки атак будуть відображені вже в наступних щомісячних опитуваннях», — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. 📌Серед інших результатів опитування:🔹Частка підприємств, що працюють на повну або майже повну потужність, зросла з 63% до 64%.🔹Серед компаній, які змогли оцінити свої перспективи на два роки вперед, 86,9% не планують змін. Водночас частка тих, хто планує розширення, зросла з 10% до 11,6%, а тих, хто планує скорочення діяльності, зменшилася до 1,5% — найнижчого рівня з весни 2025 року.🔹Середній портфель замовлень збільшився з 2,8 до 2,9 місяця, а частка підприємств із замовленнями на 3–5 місяців зросла з 19% до 25%.🔹У найближчі 3–4 місяці бізнес очікує незначного зростання цін.#ІЕД #NRES #опитування📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Київщина — область з найгіршим автобусним сполученням в Україні. А найкраще — в Івано-ФранківськійІЕД дослідив, як почувається ринок міжобласних автобусних перевезень напередодні запуску реформи 2026 року.Що показав аналіз 21 області (без окупованих територій і Києва):🔹 3918 маршрутів значиться в реєстрі Укртрансбезпеки, але активними позначені лише 2622 — решта фактично не обслуговуються.🔹Області розділилися на 4 типи: ▪️Достатня мережа: Дніпропетровська, Волинська, Миколаївська, Житомирська, Рівненська, Черкаська ▪️Густа, але перевантажена: Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька ▪️Дефіцит (мало маршрутів при високому попиті): Київська, Львівська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька, Одеська ▪️Слабкий попит: Сумська, Кіровоградська, Чернігівська🔹Розрив разючий: за зведеним індексом забезпеченості Івано-Франківщина має 84,2 бала, Київщина — лише 1,8.Головне: проблема не в загальній нестачі маршрутів, а в тому, що мережа нерівномірна — і цей розподіл практично не змінився з довоєнного 2021 року.«На папері мережа виглядає широкою й регулярною. Проте один запис у реєстрі може означати як щоденний рейс сучасним автобусом, так і формально чинний маршрут, що фактично не обслуговується», — авторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе. Дослідження — базова лінія перед реформою: за рік-два можна буде перевірити, чи справді нові маршрути з'явилися саме в дефіцитних областях.🔍 Повний звіт#ІЕД #транспорт #реформи  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Інфляція у липні прискорилась до 7,7%Держстат опублікував свіжі дані по інфляції за липень 2026 року. За місяць споживчі ціни зросли на 0,3% (липень до червня), а в річному вимірі інфляція становила 7,7%. Базова інфляція була трохи вищою — 8,1% р/р.Місячна інфляція: дешевші яйця й овочі, але дорожчі тарифи та транспортПродукти харчування та безалкогольні напої у липні подешевшали на 0,2%. Найбільше знизилися ціни на яйця — на 6,0% за місяць — та овочі — на 5,9%. Також трохи подешевшали м’ясо та м’ясопродукти. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, а соняшникова олія — на 1,2%.Помітно зросли окремі комунальні тарифи: водопостачання подорожчало на 31,9% за місяць, каналізація — на 29,8%. Транспорт у середньому подорожчав на 1,3%, передусім через зростання вартості автодорожніх пасажирських перевезень на 6,0% та залізничних — на 2,7%. Водночас одяг і взуття подешевшали на 4,8%.Що подорожчало найбільше за рік:▪️ водопостачання: +52,1%▪️ каналізація: +48,8%▪️ автодорожній пасажирський транспорт: +30,8%▪️ транспортні послуги: +28,9%▪️ пальне та мастила: +28,0%▪️ риба та продукти з риби: +22,4%Де ціни нижчі, ніж рік тому:▪️ яйця: -25,4%▪️ фрукти: -9,5%▪️ цукор: -8,1%▪️ взуття: -6,1%▪️ одяг: -5,4%Після помітного сповільнення у червні річна інфляція знову прискорилася: квітень — 8,6%, травень — 8,2%, червень — 7,2%, липень — 7,7%. Пальне залишається головним драйвером інфляції, адже воно впливає на всі інші галузі через здорожчання логістики. #ціни  📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

У липні вперше за 10 місяців Україна стала нетто-експортером електроенергіїУ липні 2026 року, Україна почала експортувати більше електроенергії, ніж імпортувати. Про це пишуть наші колеги із DiXi Group з посиланням на статистику Energy Map.Головні цифри за липень 2026 року:🔹Експорт: зріс на 50,5% порівняно з червнем, досягнувши 232,5 тис. МВт·год.Куди продавали? Головним покупцем залишається Угорщина — туди спрямовано 48% усіх поставок (111,5 тис. МВт·год). Також значні обсяги експортовано до Молдови — 29,6% (68,9 тис. МВт·год) та Румунії — 16,6% (38,7 тис. МВт·год).Порівняно з липнем минулого року експорт скоротився на 17,6%.🔹Імпорт: скоротився на 40,7% порівняно з червнем — до 175 тис. МВт·год.Звідки купували? Закупівлі впали за всіма напрямками. Найбільша частка імпорту припала на Угорщину — 39,5% (69,2 тис. МВт·год). Також купували у Словаччини — 25,8% (45,2 тис. МВт·год), Румунії — 23,9% (42,0 тис. МВт·год) та Польщі — 10,6% (18,5 тис. МВт·год).Порівняно з липнем 2025 року імпорт зменшився на 32%.Головні чинники, які на це вплинули:▪️ Погода та споживання: На початку місяця спека підтримувала високий попит на кондиціонування, що призвело до дефіциту та повернення графіків відключень 1 липня. Але з 8 липня температура впала, споживання зменшилось, а з 11 липня до кінця місяця експорт щодня стабільно перевищував імпорт.▪️ Спека та ціни в ЄС: Через високі температури у Європі там суттєво зріс попит на електроенергію.▪️ Стійкість до атак: Масовані російські атаки 2 та 6 липня спричинили локальні знеструмлення, проте енергетикам вдалося уникнути масових тривалих відключень.#енергетика #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Ціна зупинки портів – $150-200 млн. для української металургії на місяцьУ липні 2026 року зупинка морського коридору завдала потужного логістичного удару по українській металургії. На цей маршрут припадало 50% експорту сталі, 95% чавуну та 50% залізної руди. Прямі щомісячні збитки металургів від блокування експорту з українських портів аналітики GMK Center оцінюють у $150–200 млн.Чому ситуація набагато критичніша, ніж під час повної блокади у 2022 році? Пояснюємо головне на основі свіжих даних GMK Center та спільного дослідження ІЕД та German Economic Team (GET): ▪️Діаметрально протилежна реакція ЄС: У 2022 році Європа скасувала для нас мита й бар'єри. Натомість у липні 2026-го запрацювала жорстка система європейських імпортних квот (TRQ), яка обмежує безмитний імпорт сталі з України в середньому на 60% порівняно з фактичними обсягами поставок 2025 року. Це загрожує втратою $850 млн – $1,1 млрд валютної виручки щороку.▪️Обвал цін на руду: У 2022 році залізорудний сектор виживав завдяки експорту залізницею через порти ЄС, бо ціна руди трималася на рівні близько $120/т. Сьогодні ціни впали нижче $98/т, роблячи таку логістику збитковою, через що залізорудне виробництво в Україні може скоротитися на 35%.▪️Золота сировина: Через втрату Покровська металурги критично залежать від імпорту коксівного вугілля зі США та Австралії. Тепер без портів Великої Одеси його доводиться розвантажувати в ЄС і везти залізницею, що здорожує доставку та додає 15% до вартості сировини.▪️Вуглецевий податок CBAM: З 2026 року почав діяти CBAM. Дослідження ІЕД та GET показує: якщо ЄС не змінить дію CBAM для України, українські металурги втратять від $0,5 млрд до $1,2 млрд експортної виручки. Про це ми вже писали у травні. Закриття портів — це не просто логістична проблема. Воно відрізає частину зовнішніх ринків саме тоді, коли доступ до ринку ЄС обмежують CBAM і нові тарифні квоти.#торгівля #металургія #порти📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Україна недоотримала €7,35 млрд через накопичення «боргів» по реформам. Підсумки липня Консорціум RRR4U оприлюднив свіжий Моніторинг виконання умов МВФ, Світового банку та ЄС за липень 2026 року. Головне з моніторингу: ▪️ Світовий банк: Україна отримала $3,39 млрд у межах першого траншу Development Policy Operation (DPO-1). Щоб отримати наступний $1 млрд (DPO-2), уряду потрібно виконати 12 завдань до кінця 2026-го або початку 2027 року. Реформи фокусуватимуться на трьох напрямах: інвестиції в приватний сектор, кваліфікована робоча сила та інтеграція з ринками ЄС. ▪️ МВФ: Рада директорів Фонду 20 липня затвердила перший перегляд програми EFF, завдяки чому Україна отримала транш близько $690 млн. Попри задовільну оцінку, у МВФ прямо зазначають: темпи реформ сповільнилися, а кілька маяків виконано із запізненням. На додачу, оновлений Меморандум приніс нам 8 нових структурних маяків. Серед них: скасування податкових пільг на посилки та введення в дію податку на доходи з цифрових платформ. ▪️ План України (Ukraine Facility): 30 липня Рада ЄС схвалила зміни до Плану України, що відкриває шлях до залучення додаткових понад 8 млрд євро у 2026 році (Ukraine Support Loan). Проте План став ще складнішим: загальна кількість індикаторів зросла зі 146 до 173 (додано 27 нових етапів реформ, з яких 10 вимагають ухвалення законів). Головна проблема — критичне накопичення «боргів» з виконання індикаторів, що ставить під загрозу отримання близько €7,35 млрд. Станом на кінець липня не виконано:🔹8 індикаторів за 2025 рік (€1.93 млрд);🔹4 індикатори за I квартал 2026 року(€2,3 млрд);🔹7 індикаторів за II квартал 2026 року(€3,12 млрд).▪️ Оборонний транш та умови USL Наприкінці липня Україна отримала від ЄС 3,47 млрд євро другого оборонного траншу Ukraine Support Loan (ці кошти безумовні). Проте за макрофінансовим компонентом ми виконали лише 3 з 12 умов для отримання II траншу. Президент так і не підписав закон про оподаткування доходів з цифрових платформ (одна з цих 12 умов отримання траншу USL), через що статус цієї умови знову став «в процесі». 🔍Повний аналіз та детальні інфографіки виконання реформ читайте за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility #МВФ📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Чому НБУ несподівано підвищив облікову ставку до 15,5%?  Національний банк підняв ставку на 0,5 в. п., хоча ринок переважно очікував, що вона залишиться на рівні 15%. Зокрема, майже 90% учасників ICU Barometer, який проводить фінансовий аналітик ICU Михайло Демків, прогнозували збереження ставки. Підвищення до 15,5% очікували менш як 10% респондентів. Чому НБУ пішов на неочікуваний крок? У червні загальна інфляція сповільнилася до 7,2%, але значною мірою завдяки тимчасовому сезонному здешевленню харчових продуктів. Водночас базова інфляція, яка краще показує стійкий ціновий тиск, прискорилася до 8,1%. Бізнес витрачає більше на зарплати, логістику та електроенергію. До цього додаються значні бюджетні видатки, подорожчання пального та наслідки попереднього послаблення гривні. Тому НБУ очікує більш швидкого зростання цін у другій половині 2026 року. Нацбанк також випустив оновлений макропрогноз (табличка в коментарях):▪️ інфляція на кінець 2026 року — 10% замість прогнозованих раніше 9,4%;▪️ базова інфляція на кінець 2026 року — 9,2% замість 7,2%;▪️ у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%;▪️ до цілі 5% вона повернеться лише наприкінці 2028 року. Водночас прогноз економічного зростання на 2026 рік НБУ поліпшив із 1,3% до 1,8%. Економіку підтримуватимуть бюджетні видатки, краща ситуація в енергетиці, більший урожай і фінансування виробництва зброї в Україні. Міжнародні резерви на кінець року можуть наблизитися до $70 млрд. Що буде зі ставкою далі? Швидкого зниження ставки не варто очікувати. Прогноз НБУ допускає додаткове підвищення ставки, а повернення до її зниження — лише у другому кварталі 2027 року. У базовому сценарії ставка може зрости 16% до кінця 2026 року.#НБУ #ставка 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊

Як зупинка портів Одещини б'є по економіці УкраїниЧерез російські удари по портах Одещини морське судноплавство знову стало надто небезпечним. 22 липня (на самому піку жнив!) українським коридором не пройшло жодного судна. Провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе пояснює, чому ця зупинка вкрай сильно впливає на економіку України.Зібрали для вас головне:🔹 Масштаб проблеми: Море — це наші головні "двері торгівлі". Через порти йде близько 2/3 експорту за тоннажем та половина за вартістю (це приблизно $19 млрд експорту та майже $9 млрд імпорту на рік). Повністю замінити цей канал неможливо, його можна лише частково розвантажити.🔹 Що застрягне першим? Зерно та руда формують близько 75% морського експорту за тоннажем. І якщо дорогі вантажі (як соняшникова олія) вигідно везти в об'їзд, бо логістика займає малу частку в їхній ціні, то дешеву й важку руду альтернативні маршрути роблять нерентабельною.🔹 Альтернативи існують, але обходяться дорого:Залізниця: Обмежена кількістю вагонів та пропускною здатністю кордонів. Польські переходи перевантажені, хоча на південних і західних напрямках ще є резерви.Дунай: Має певний резерв (у 2023 році вантажопотік зріс із 3 до 27 млн тонн), але розширенню заважають фізичні перешкоди — глибина фарватеру, розмір суден та пропускна здатність румунського каналу Суліна.Автотранспорт: Найбільш гнучкий, але найдорожчий варіант, яким можна вивезти найменше вантажу.🔹Про гроші: В середині 2026 року глибоководний фрахт коштував близько $23/т, а дунайський — $39–40/т. Після зупинки суден цей ціновий розрив, імовірно, став ще більшим.🔹 Імпорт під ударом: Блокада б'є не лише по експортерах. Морем в Україну заходить пальне, добрива та вугілля для металургії й енергетики. Без цих ресурсів страждає наше внутрішнє виробництво.Що далі? Укрзалізниця вже почала збирати від експортерів пріоритетні напрямки для підготовки вагонів, а бізнес просить про переговори щодо транзитних тарифів із сусідами (зокрема, з Молдовою).Альтернативні шляхи (західні переходи, дунайський вузол) треба розвивати постійно, навіть коли порти працюють ідеально. Адже це наша економічна страховка на випадок будь-яких криз.#торгівля #море #транспорт 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊