Економіка України

Україна відбудувала 4–4,5% знищених об’єктівДякую Олегу Нів’євському з колегами за аналіз і статтю для Ukrainian Analytical Digest (ETH Zurich).Олег у своєму жовтневому дописі пише, що масштаб відбудови наразі - близько 4% від спричинених росією руйнувань. Рівень руйнувань станом на початок 2025 року виглядає співставним з ВВП України. Але його німецький співрозмовник з дискусії в Берліні сказав, що 4% - це хороший показник, бо в Німеччині оновлення та відбудова застарілої інфраструктури йде на рівні близько 0,8% на рік (умови, звісно, різні).Автори в статті "Rebuilding the Crossroads of Ukraine: Bridging the Gap Between Damage, Recovery and European Aspirations" підкреслюють, що оцінювати фактичний масштаб уже відновлених збитків в Україні складно, бо публічні дані про відновлення ще неповні, а інфраструктура для відстеження проєктів лише формується. Вони згадують дві платформи для трекінгу відновлення - DREAM і BRP, але відзначають, що їхні бази даних поки далекі від повноти і не дають зручної загальної картини.На початку 2024 року на відновлення пошкодженої інфраструктури було витрачено близько $7 млрд, що становить приблизно 4,5% від загального обсягу збитків. Відтоді ситуація дещо покращилася. На Рисунку 5 показано, що частка відновлених інфраструктурних об’єктів перевищує 20%, хоча між категоріями є значні відмінності. Але при цьому на діаграмі немає житла (а це найбільша категорія пошкоджень). Світовий банк повідомляє про близько 2,5 млн постраждалих домогосподарств, тоді як уряд звітує, що компенсацію на реконструкцію або купівлю житла отримали близько 100 тис сімей, тобто приблизно 4%. З огляду на вагу житла в загальному обсязі збитків, автори статті роблять підсумок, що масштаб відбудови загалом лишається на рівні 4–4,5%. Вони також зауважують, що приватний сектор теж відновлює активи, але ці дані погано доступні публічно, тому їх складно включати в загальні оцінки.На мою думку, в Рисунку 5 є невдала візуальна деталь, яка занижує сприйняття відновлення. Якщо не вдивлятися в таблицю, “відновлено” виглядає меншим, бо жовтий стовпчик зроблено значно вужчим за інші і око мимоволі порівнює площу, а не висоту. Таблиця нижче підказує, що порівнювати треба саме висоту стовпчиків, але сам дизайн легко вводить читача в оману. Не робіть так у своїх графіках.#відбудова

850 тис. українців у Польщі: як перетворити “конкуренцію за людей” на партнерство з ЄСЄвроінтеграцію часто міряють директивами та цифрами ВВП. Але найчутливіший ресурс — люди. У колонці для Європейської правди провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій пропонує подивитися на міграцію не як на «конфлікт за кадри», а як на підготовку до майбутнього спільного ринку праці з ЄС.Що бачимо зараз (на прикладі Польщі)▪️ У Польщі працюють понад 850 тис. українців — це близько 5% робочої сили країни.▪️ Роль українців змінюється: від «сезонної дешевої праці» до стратегічного ресурсу у будівництві, логістиці, переробці та медицині.▪️ Міграція стає довшою: люди «пускають коріння», інвестують у навички, відкривають бізнес. Українці вже зареєстрували 150 тис. ФОПів і тисячі компаній.Де виникає напруга▪️ Конкуренція за кадри: Польща через демографію потребує близько 2,5 млн додаткових працівників, Україна потребує тих самих фахівців для відновлення.▪️ Застарілі правила: угода про взаємне працевлаштування 1995 року не враховує ані війни, ані тимчасового захисту, ані перспектив членства України в ЄС.▪️ Втрата кваліфікації: частина людей працює «нижче» освіти через складні процедури визнання дипломів і мовний бар’єр. Це втрачений потенціал, який не приносить повної вигоди жодній зі сторін. Як перейти до партнерства✅ Синхронізувати кваліфікації: кваліфікаційні центри, професійні стандарти, повна відповідність Нацрамки кваліфікацій європейській.✅ Оновити правові рамки руху праці — так, щоб міграція була легальною, прогнозованою і взаємовигідною.✅ Спільні інструменти: бази вакансій, «карти дефіцитних професій» (приклад Польщі — Barometr zawodów).✅ Розширити пропозицію праці в Україні: активніше залучати 50+, людей з інвалідністю (часто ветеранів), жінок у «нетипові» професії. Для кожної групи потрібен свій підхід: гнучкі графіки, доступність робочих місць, дитячі кімнати✅ Підвищувати продуктивність: автоматизація, роботизація, ШІ — коли рук бракує, виграє той, хто краще організовує процеси.Ключова думка: Україна має стати настільки привабливою, щоб люди поверталися не через обов’язок, а через можливості.#ІЕД #зайнятість 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Понад 4500 атак на енергетичний сектор. Як енергетика пережила 2025 рік2025 рік став для енергетики роком системної перебудови під постійними ударами. За рік по енергетичній інфраструктурі було завдано понад 4,5 тис. атак, а з початку повномасштабної війни Україна втратила близько 11 ГВт генерації.Попри це, енергетична галузь розвивалася: у 2025 році в експлуатацію ввели понад 1,5 ГВт нової генерації (близько 1 ГВт СЕС і 0,5 ГВт газової генерації). Системи накопичення енергії зросли до 500 МВт, що вже покриває половину розрахункової потреби «Укренерго».Попри війну, у вересні Україна вийшла на рекордний експорт електроенергії — 635 тис. МВт·год. Але вже в листопаді експорт довелося повністю зупинити через нові масовані атаки. Водночас галузь увійшла в глибоку боргову кризу. Сукупна заборгованість на ринку перевищила 40 млрд грн. Парламент спрямував 10 млрд грн коштів «Укренерго» на погашення боргів, а сама компанія реструктуризувала «зелені» облігації на 825 млн дол. до 2031 року.2025 рік став переломним і для газового сектору. З 1 січня Україна повністю припинила транзит російського газу, змінивши логіку роботи ГТС та посиливши інтеграцію з європейським ринком. Водночас власний видобуток скоротився на 6–7% через удари по газовидобутку, що восени тимчасово вивели з ладу до 60% потужностей.Імпорт газу (6,3 млрд куб. м) переважно забезпечувався коштом міжнародної фінансової допомоги. Вперше в історії Україна здійснила експорт біометану до ЄС. Арбітраж проти «Газпрому» завершився рішенням на користь України на 1,37 млрд дол.США, хоча перспективи сплати «Газпромом» залишаються невизначеними.Повний огляд читайте за посиланням.#ІЕД #МЕМУ #енергетика 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У 2025 році ВВП України зріс на 2% – оцінка ІЕД Команда ІЕД, яка готує щомісячний МЕМУ, коротко підсумувала головне про 2025 рік. За оцінкою ІЕД, у 2025 році реальний ВВП України зріс приблизно на 2% (оцінка може бути уточнена). Наприкінці року багато прогнозів погіршилися. Причина — нові удари росії по газовидобутку, енергетичним об'єктам, портовій та залізничній інфраструктурі. У листопаді дефіцит електроенергії знову увійшов до трійки головних перешкод для бізнесу вперше з кінця 2024 року (за опитуваннями ІЕД). Іншими двома перешкодами весь рік були брак робочої сили та небезпека для роботи. Додатковим фактором став відтік чоловіків 18–22 років восени, що посилило кадровий дефіцит. Безробіття при цьому залишалося високим через розрив навичок і регіональні диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили.Кращий, ніж очікувалося, врожай зернових зменшив негативний внесок сільського господарства до зростання економіки. Попит оборонного сектору підтримав машинобудування, а високий внутрішній попит сприяв зростанню металургії. Торгівля зростала завдяки підвищенню реальних доходів домогосподарств і стриманому зростанню цін на непродовольчі товари.З боку попиту зростали споживання домогосподарств та інвестиції, що водночас призводило до вищого імпорту. Натомість реальний експорт скоротився через менші обсяги експорту зернових та олійних культур і відсутність запасів попередніх років. Державне споживання зростало через оборонні закупівлі.З огляду на триваючу війну та високу невизначеність, ІЕД очікує, що у 2026 році зростання реального ВВП буде лише трохи вищим за 2%.Повний огляд читайте за посиланням.#ІЕД #МЕМУ #ВВП📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Які зміни чекають "Укрзалізницю" в новому році?«Укрзалізниця» завершує рік у фінансово напруженому, антикризовому режимі. Про стан компанії я прокоментувала для Форбс. Наступного року дефіцит бюджету УЗ перевищить 40 млрд грн, ще близько €800 млн компанія має повернути в межах боргових зобов’язань. Основна причина – падіння вантажоперевезень, від яких залежить до 80% доходів УЗ. У 2025 році УЗ очікує перевезти 1 616 000 т вантажів, що на 8% менше, ніж у 2024. Але важливіше навіть не саме падіння, а його структура: у 2024 році перевезення зерна були піковими, бо наприкінці 2023 року Україна змогла розблокувати роботу портів Великої Одеси, але в 2025 році таких обсягів не спостерігалось. Перевезення вугілля впали на 15% через руйнування ТЕС, які були основним споживачем вугілля, та зупинку видобутку вугілля в прифронтових регіонах. Тож одночасно скоротились і попит, і пропозиція вугілля на ринку. Через падіння обсягів зерна та вугілля УЗ втратила 17% доходу.На цьому фоні другий, не менш жорсткий фактор - фізичний знос системи. Колії зношені на 70% (подекуди знос колій складає 90%), рухомий склад — на 90%, а ресурсу для стабільної роботи системи залишилося не більше ніж на п’ять років.Борги, збиткові пасажирські перевезення, зростання видатків на зарплату та електроенергію, падіння обсягів вантажних перевезень. Все це вказує на те, що підняття тарифів на вантажні перевезення та державна підтримка пасажирських перевезень в 2026 році неминучі. Щодо дискусії, як і кому піднімати тарифи, я процитую Олександра Перцовського: "Кожен маніпулює чимось своїм". До перегляду моделі кросфінансування вантажним напрямом пасажирського закликав ЄБРР. Бо банк надав УЗ кредит для придбання електровозів Alstom. Передбачено, що позика гаситиметься із надходжень від вантажних перевезень, проте наразі УЗ збиткова і не генерує таких доходів.Плюс реформа УЗ, яку треба зробити, щоб вступити в ЄС та отримати гроші за Ukraine Facility. Передбачається розділення УЗ на функціональні складові і допуск приватної тяги на колії. Але "Укрзалізниця" поки що планує не розділення, а обʼєднання - в 2026 році вона хоче об’єднати шість залізниць в одного інфраструктурного оператора.Конфлікт “реформа vs контроль” видно і в кейсі приватної тяги: за допуск локомотивів приватної тяги на колії загальної мережі колишньому керівнику регіональної філії Львівської залізниці висунули підозру у зловживанні службовим становищем, що призвело до втрати державою 31 млн грн провізної плати. Тобто поки ми говоримо про лібералізацію, на практиці отримуємо криміналізацію рішень, які мали б бути частиною переходу до конкурентного ринку.І все це відбувається на тлі регуляторної “дірки” в базових функціях контролю та стандартів. Уже понад два роки після виходу України з угоди про координаційні органи залізничного транспорту країн СНД в Україні залишається невпровадженою державна система обліку, контролю та безпеки залізничного транспорту. Через це підприємства залізничного машинобудування, ремонту та вагонобудування не мають змоги офіційно проходити атестацію, отримувати умовні номери виробників і легально клеймувати свою продукцію. Крім того, з 1 січня 2026 року заплановано скасування багатьох профільних національних стандартів (ДСТУ) у галузі залізничного транспорту.На завершення - ще одна зміна, яка може переформатувати економіку ринку: Мінрозвитку планує в 2026 році розпочати розробку нового тарифу на доступ до залізничної інфраструктури, відомого як Access Charge. І це логічно зшивається з усім попереднім: пошук нових джерел надходження коштів і виконання зобовʼязань по євроінтеграції.#залізниця #УЗ

Україна ризикує недоотримати понад 3,6 млрд євро фінансування в межах Плану УкраїниВчора ІЕД разом із іншими членами аналітичного консорціуму RRR4U презентували грудневий моніторинг виконання міжнародних зобов'язань України. Йшлося про зобов’язання України по програмі МВФ та т.зв. «Плану України» (Ukraine Facility), за яким бюджет отримує фінансування від ЄС.Аналіз показує, що весь 2025 рік Україна накопичує «борги» за реформами Плану України. Станом на 29 грудня:▪️Не виконано 4 індикатори за I-III квартали 2025 року. Через це Держбюджет недоотримав близько 1,3 млрд. євро.▪️IV квартал 2025 року став рекордним — 9 індикаторів вже точно невиконані. Через невиконання маяків лише IV кварталу 2025 року Держбюджет недоотримав близько 2,3 млрд. євро.▪️Теоретично, до початку 2026 року є час прийняти постанови Кабміну, тому по ним залишається статус "в процесі", але 1 січня вона також перейдуть в категорію "не виконано".▪️В рамках Плану України ми можемо затримувати виконання структурних маяків до 12 місяців. На практиці це означає: якщо до кінця І кварталу 2026 року Україна не виконає маяк І кварталу 2025 року, перші 300 млн євро за невиконання умов програми вже будуть безповоротно втрачені.🔍Більше у презентації 22-го випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від RRR4U.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.#ІЕД #RRR4U #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Чи хоче МВФ «вбити» українських ФОПів? Про це говоритимуть експерти аналітичного консорціуму RRR4U 29 грудня під час презентації щомісячного Моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility.У фокусі уваги цього моніторингу — нова програма на $8,1 млрд від МВФ, а також ключові prior actions — умови МВФ для затвердження програми.Йдеться про низку непопулярних кроків: ▪️оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий «податок на OLX»), ▪️скасування пільги у 150 євро для посилок, ▪️запровадження сплати ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн.Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій розповість про стан виконання програми МВФ Україною, а експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод – про виконання програми Ukraine Facility.У заході також візьмуть участь представники уряду, бізнесу й експертного середовища.🔍Реєструйтеся за посиланням.RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group. Захід відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».#ІЕД #RRR4U #МВФ #ukrainefacility 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

419,4 млн дол. — обсяг українського ринку ШІ у 2025 роціУкраїна впевнено тримає статус одного з найдинамічніших ШІ-хабів Центральної та Східної Європи. Ми посідаємо друге місце в регіоні за кількістю профільних компаній — їх у нас 243, і за цим показником ми поступаємося лише Польщі. Спільнота розробників складає понад 5 200 AI/ML-спеціалістів.Проте попереду великий виклик — імплементація європейського Регламенту про штучний інтелект (AI Act). Науковий співробітник ІЕД Станіслав Юхименко проаналізував, як ці правила вплинуть на український бізнес та які фінансові витрати чекають на розробників.Ціна входу на ринок ЄСДля розробників, які створюють високоризикові системи (наприклад, у сферах медицини, освіти, фінтеху чи критичної інфраструктури), вимоги будуть суворими. Це не просто бюрократія, а серйозний фінансовий тягар:▪️Створення системи управління якістю (QMS) коштує від 200 до 330 тис. євро одноразово.▪️Щорічна підтримка такої системи обійдеться ще у 70 тис. євро.▪️Аудит та сертифікація лише одного продукту вартують від 17 до 23 тис. євро.Якщо хоча б 10-15% українських ШІ-компаній розроблятимуть моделі високого ризику, загальні витрати сектору на комплаєнс сягнуть десятків мільйонів євро протягом наступних 3-5 років. Для невеликих українських стартапів такі цифри можуть стати непереборним бар'єром ще на етапі ідеї.Водночас, таке жорстке регулювання стосується тільки компаній, які розробляють власні ШІ-моделі. Якщо компанія користується ШІ-моделями від великих компаній-розробників ШІ, як от OpenAI чи Google, витрати на сертифікацію моделей нестимуть саме розробники.Стратегічна пауза та «Цифровий омнібус»Навіть у самому ЄС усвідомлюють, що надмірна зарегульованість загрожує конкурентоспроможності бізнесу. Тому 19 листопада 2025 року Європейська Комісія опублікувала пакет «Цифровий омнібус». Цей документ став визнанням, що початковий графік впровадження AI Act є нереалістичним.Тож терміни запровадження AI Act для систем високого ризику пропонується перенести на 2 грудня 2027 року. Наближення до європейського AI Act — це євроінтеграційне зобов'язання України, але водночас шанс закріпитися на глобальному технологічному ринку. Поточне «перекалібрування» правил у самому Євросоюзі відкриває для України «вікно можливостей» для виваженої імплементації без надмірного тиску на інновації.#ІЕД #ШІ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

У листопаді зростання реального ВВП прискорилось до 3,6% — оцінка ІЕДЗа оцінкою ІЕД, у листопаді 2025 року реальний ВВП зріс на 3,6% порівняно з листопадом минулого року.Головний фактор зростання — сільське господарство. Через зміщення графіку жнив кукурудзу збирали пізніше, ніж торік. Водночас загальна економічна ситуація погіршилася через постійні російські обстріли енергетики та залізниці.Як атаки вплинули на сектори економіки (оцінки за листопад, дпр*): 🔻 Добувна промисловість: Впала орієнтовно на 18%. Причина — атаки на об'єкти видобутку газу та вугілля. 🔻 Транспорт: Падіння оцінюємо у 6% (проти 10% у жовтні). Однак ризики залишаються високими, через посилення ударів по залізничній інфраструктурі та рухомому складу. 🔻 Переробна промисловість та енергетика: Скоротилися на 0,9% та 0,2% відповідно. В листопаді, на відміну від попередніх місяців, російські атаки погіршили спроможність енергосистеми по передачі електроенергії між різними регіонами України, що обмежило роль імпорту у балансуванні попиту та пропозиції електроенергії.Де було зростання: 🟢 Сільське господарство: Валова додана вартість зросла на 36%. Це ефект пізнішого збору врожаю кукурудзи. 🟢 Торгівля: Зросла на 5,5%.🔍 Детальніше про економічні тенденції — у 251-му випуску МЕМУ.*дпр — до попереднього року#ІЕД #МЕМУ 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Індекс відновлення ділової активності впав до нуля, а портфель замовлень скорочується — опитування ІЕДЗа даними 43-го щомісячного опитування, яке провів ІЕД у листопаді 2025 року, Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) знизився з 0,03 до 0.Цей показник погіршується вже третій місяць поспіль, що свідчить про сповільнення темпів відновлення. Найбільш песимістичні настрої наразі у мікропідприємств.Нагадаємо, що Індекс Відновлення Ділової Активності означає баланс між тими, хто сказав, що ділова активність на їхньому підприємстві краща, ніж була в цей самий період минулого року, і тими, хто сказав, що вона гірша.Ключові показники ІВДА у листопаді: ▪️ Частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність краща, ніж минулого року, зменшилася (з 21,2% у жовтні до 17,7% у листопаді). ▪️ Кількість тих, хто відзначив погіршення, майже не змінилася (17,5% у листопаді проти 17,8% у жовтні). ▪️ Натомість частка бізнесу, який не відчув суттєвих змін порівняно з минулим роком, зросла (з 61% до 64,7%).Негативну динаміку підтверджують й інші індикатори. Частка підприємств, що працюють на повну потужність (100%), зменшилася до 5%. Скоротилася і група тих, хто має завантаження 75-99% (з 59% до 57%) — бізнес поступово переходить у категорію меншого завантаження (50-74%), яка зросла до 23%.Окрім того, підприємствам стає важче планувати роботу: середній термін нових замовлень скоротився з 4,1 місяця у жовтні до 3,6 місяця у листопаді. Суттєво зросла частка тих, хто працює «з коліс» — з 21% до 29%.📉 На графіку ви можете детальніше ознайомитися з динамікою ІВДА.#ІЕД #NRES #опитування 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊