Що нам розповів Андрій Білецький? В цьому інтерв’ю командир Третьої штурмової розповідає про Бахмутську кампанію, яка триває вже понад 11 місяців, переваги росіян, західні навчання та можливість деокупації Маріуполя. Відеоверсія тут, текстова версія – тут, а ось кілька цитат: Про те, як звільнення Андріївки вплинуло на становище росіян: У них на півдні Бахмута повністю втрачені будь-які можливості для контрнаступу. Поки що. Тепер ми знаходимося в зручній оборонній позиції, ми контролюємо залізничну колію, ми там стоїмо і маємо можливості спокійно відбивати будь-які атаки. Про думку експертів щодо необхідності зосередження сил на Півдні: Уявити собі можливість зняти наші підрозділи з Бахмута теж було абсолютно неможливо. Одна 3-тя штурмова з травня звільнила більше 20 км² території. По заяві Міноборони з початку контрнаступу, якраз з травня, Україна звільнила 250 км². Тобто вклад цей чималий. І робили ми це тими силами, якими оборонялися. Відповідно, не думаю, що експерти праві. Тому що Бахмутський наступ – це стійкість солдата, це багато в чому грамотність планування на різних рівнях.Про незвичну тактику оборони вагнерівців: В Сирії вони взяли за основу ІДІЛівську систему оборони. Замість класичних траншей, бліндажів, вона складається з окремих ям. Їх дуже багато, вони далеко не всі зайняті. Вони мають дуже велику глибину. І ця оборона, як на мене – ми і самі її тепер частково використовуємо в деяких місцях, – вкрай ефективна. Якщо в цій ямі зробити ще в боку діру і загнути буквою Г і ховатися там під час нальотів, нічого не можна з цим поробити абсолютно.Про те, чому Україна переважає у сфері FPV дронів: У них все-таки рівень заглиблення в сучасність, в комп'ютерні ігри, в айфони у населення набагато нижче, ніж у нас. Це такі дикі люди в прямому сенсі слова. А що таке FPV? Хто літає на FPV? Ті, хто шпилив у комп'ютерні ігри і займався цим на достатньо серйозному рівні. У нас це 70% молоді. У них – 25% молоді. Але вони в армію не йдуть, тому що мотивації немає.Про те, що необхідно Україні, аби виграти війну: Якщо ми будемо воювати невишколеними, погано мотивованими частинами проти російських невишколених погано мотивованих частин, то раніше чи пізніше вони нас переламають по елементарній причині – тому що їх просто більше. Якщо ми плануємо перемагати, нам потрібен асиметричний шлях. Якимось чином же спартанці домінували в регіоні Егейського моря, вигравали Перську війну, маючи 4 тисячі вільних громадян проти десятків тисяч в інших полісах або державах? Чому? Через якість бойової підготовки, професіоналізм армії, полководців.
Що нам розповів Кирило Буданов?УП запитувала про поточну ситуацію на фронті, як вдалося уникнути теракту на ЗАЕС, на скільки часу в РФ залишається ресурсів для війни з Україною. Також Кирило Буданов розповів про хворобу Рамзана Кадирова, ситуацію з ПВК “Вагнер” після загибелі Євгена Пригожина. Дивитись тут, читати тут, а в телеграмі як завжди ключові тези: Про те, чи обстрілюватимуть росіяни енергетику взимку: В їхніх планах особливих коригувань немає, тож вони будуть продовжувати це робити і в цьому сезоні. Сил і засобів у них достатньо, тому що останнім часом ракетні удари вони обмежено завдавали. Певний запас ворог відновив. Про те, чи чекати взимку блекаутів у Москві: Тимчасових, можливо. Це цілком логічне явище, коли робиш якісь негарні кроки, рано чи пізно воно повернеться до тебе.Про те, чому не вдалося закінчити війну цього року: Ми з графіка вибилися. Не відстаємо, а вибилися. Є об'єктивні та суб'єктивні причини – все в комплексі. Але, вибачте, більшість з пояснень цього становить державну таємницю і це просто не для публічного обговорення. З часом це все стане зрозумілим. Про ЗАЕС: В принципі нічого глобально там не змінилося. Єдине, що кризовий момент, слава Богу, ми пройшли. Я не буду відкривати вам дані, як і що для цього було зроблено. Але ми його на той час пройшли. Вони хотіли зробити штучне перевантаження системи і контрольований викид радіації. Тобто локалізований за місцем.Про загибель Пригожина: Давайте так: дотепер жодного факту, підтверджуючого його загибель, ми так і не маємо. Я не знаю, загинув він чи не загинув. А як вплинуло те, що показали? Ну, цілком зрозуміле певне послаблення всередині ПВК відбулося. Для нас це добре, чого тут приховувати. Про Кадирова: Проблеми зі здоров'ям у нього є, це правда. У нього з нирками проблеми. Була загроза життю, але він це пройшов. Про те, хто в Кремлі відповідає за Україну: По економічних питаннях реально вплив має Кирієнко. А якщо загалом, то на будь-яке рішення в РФ може впливати пан Вайно (голова АП РФ). Мало хто в нашій країні таке прізвище знає. Але насправді його вплив величезний. Є ще військовий блок, там Шойгу зберігає свій вплив. Про те, скільки може тривати війна: По оцінці економіки, без особливих проблем Росія може її собі дозволити до 2025 року. За кількістю техніки – до 2026 року максимум. Можливо, трохи швидше, тому що темпи відновлення техніки у них зараз не такі високі. Тобто ми виходимо з вами десь на 2025 рік. По людському ресурсу, очевидно, що їм вистачить надовго. Інша справа, а чи готова РФ іти до верхньої межі, до останнього?
Як теракти в Ізраїлі змінюють політику ЄС щодо регіону та що робити Україні?Європейська правда написала текст, у якому розповідає, чому політика ЄС не є проізраїльською, та пояснює, чому ситуація у регіоні є далеко не чорно-білою. Кілька тез з нього: 1. ЄС ще багато років тому обійняв публічну роль "головного миротворця" в ізраїльсько-палестинському конфлікті. Однак важливо підкреслити: ЄС, на відміну від США, історично прихильніше ставиться до палестинців. 2. ЄС системно наполягав на тому, що палестинська держава має бути заснована на кордонах 1967 року з обміном територіями, де Єрусалим має бути розділений і стати столицею обох держав – Ізраїлю та Палестини. 3. Фактично фінансування з ЄС тримало на плаву всю економіку Палестини. Зокрема, Брюссель допомагав виплачувати зарплати її держслужбовцям. З 2008 по 2020 рік ЄС виділив ПА майже 2,5 млрд євро прямої бюджетної підтримки. 4. Однак, відразу після нападу ХАМАС глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наголосив, що Ізраїль має абсолютне право на самозахист – а отже, і право атакувати палестинські території, з яких завдавали ударів.5. 10 жовтня глави МЗС Євросоюзу проведуть зустріч, за підсумками якої мають ухвалити, якою буде доля тих програм фінансування, на які вже виділені кошти. Джерела брюссельських ЗМІ переповідають про незгоду країн навіть з фундаментальних питань – щодо того, чи називати ХАМАС терористами, щодо закликів до Ізраїлю тощо. 6. В ізраїльському питанні немає місця простим рішенням. Особливо для України, яка має статус кандидата у члени ЄС. Але є й інший вектор – це США. Діаметральні розбіжності з ключовим безпековим донором – річ небажана. А у Вашингтона, на відміну від ЄС, позиція є виразно проізраїльською та антипалестинською.7. Можливо, оптимальним для Києва варіантом є долучення до позиції ЄС. По-перше – через те, що вона, через наявність різних думок всередині ЄС, буде найбільш зваженою. А по-друге – тому що Київ ближчим часом розпочне переговори про вступ до ЄС, у межах яких має зближувати свої позиції із загальноєвропейськими у ключових питаннях зовнішньої політики.
Україна не тільки розмінує землі, а й заробить на цьому. Як працюватиме новий ринок?Попри апокаліптичні прогнози, що Україна наявними силами завершить розмінування лише під кінець третього тисячоліття, уряд поставив мету за наступні десять років повернути в користування 80% земель. Роботи настільки багато, що в майбутньому Україна може стати одним із світових лідерів у галузі гуманітарного розмінування. Розповідаємо про це: 1. Окрім військового і оперативного, існує ще один тип розмінувань територій – гуманітарне. Територію обстежують, очищають від снарядів та видають сертифікат безпеки. Лише так можна повернути землю в користування. 2. Нетехнічне обстеження потенційно небезпечних територій у середньому коштує $6 за га, пошук вибухівки – $3.050 за га, очищення – до $30 тис за га. В Україні є багато регіонів, де росіяни перебували понад рік. Концентрація мін там значно більша, тож розмінування там буде довшим та дорожчим.3. Водночас простій гектара землі коштує $350-450. За даними Мінекономіки, в Україні заміновано 5,6 млн га полів. Якщо їх не повернути в користування, аграрії щороку втрачатимуть до $2,5 млрд.4. Вартість повного розмінування України може сягати $50 млрд. Іноземні донори з 24 лютого 2022 року пообіцяли Україні профільної допомоги на понад $300 млн. Це значно більше, ніж виділяє уряд.5. У Мінекономіки визнають, що в Україні не вистачає саперних груп, щоб повернути 80% землі за десять років. Тож уряд пропонує наростити в Україні виробництво спецтехніки та створити ринок гуманітарного розмінування.6. На гуманітарне розмінування у 2024 році уряд виділить 2 млрд грн. За ці гроші оператори будуть конкурувати на тендерах Prozorro. Фермери подаватимуть заяви на розмінування полів у спецреєстр. Мінекономіки та Мінагрополітики будуть обирати з цього реєстру пріоритетні ділянки.7. Окрему роль у виборі пріоритетних ділянок для розмінування відіграватимуть громади, бо центральна влада не завжди розуміє, які території після очищення будуть використовуватися, а які були закинуті і до війни.
Що нам розповів очільник МВС Ігор Клименко? В інтерв'ю УП Ігор Клименко розповідає про роботу Гвардії наступу, пояснює, чим зараз зайнятий Денис Прокопенко, розповідає про зміну пріоритетів роботи правоохоронців під час повномасштабної війни, та попереджає про виклики, які в майбутньому чекають на Україну. Все це за посиланнями (відео і текст), а тут кілька цитат: Про розподіл зброї для Гвардіїнаступу: Як правило, ми самі подаємо заявки міжнародним партнерам, але й також через Міноборони можемо придбати ту чи іншу техніку. Все залежить, звичайно, від бюджету МВС.Про участь "Редіса" у підготовці Гвардії наступу: Прокопенко відповідає за підготовку особового складу. Він повністю інтегрований у процес. Входить у курс справ, надолужує той час, поки його не було. Про те, в яких умовах захисники "Азовсталі" перебували в Туреччині: Вони перебували на закритій території, визначеній турецьким урядом. Це було щось схоже на спеціальне поселення. Були чіткі обмеження щодо перебування на тій території. Рідні та близькі у більшості випадків не могли приїхати до хлопців. Були обмеження по користуванню інтернетом, натомість було турецьке телебачення.Про вплив Татарова: Жодна посадова особа в МВС не призначена на прохання Татарова. Він навіть не звертався ніколи з цього питання. По функціоналу він координує нашу роботу. Наголошу: координує, а не дає накази. Він не вмішується в роботу органу. Наприклад, є спільне завдання по воєнкомам, керівникам ТЦК. І в даному випадку СБУ, МВС, ДБР мають розібратися та обмінюватися інформацією – в питанні комунікації і задіяний заступник голови ОПУ. Тому що, наприклад, слідство може бути в поліції, а оперативне супроводження – в СБУ.Про комендантську годину в тилових регіонах: Для дисципліни і профілактики злочинності. В цей час ми чітко знаємо, що якщо якась людина знаходиться на вулиці, у нас є законні підстави її перевірити. Щоб ви розуміли, в цей час злочинності практично немає, вона мінімізована.
Наскільки енергетика готова до зими?До початку великої війни ремонтний сезон в енергетичній сфері традиційно тривав з травня по вересень. У нових реаліях енергетики між собою жартують, що ремонтну кампанію 2022 року можна буде закінчити до 2029 року. Пошкоджену росіянами енергетичну систему готують до зими і нових атак. Коли вимикатимуть світло та чи буде блекаут? Розповідаємо: 1. Джерела ЕП в уряді наголошують, що більшість енергетичних компаній ефективно підготувалися до зими: "Енергоатом" запустив на повну потужність 7 атомних блоків, ще 2 ремонтують. Узимку працюватимуть усі 9 доступних блоків.2. Обʼєкти теплової генерації відремонтовані на понад 70%. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук зазначив, що компанія виконала 19 з 27 запланованих до кінця 2023 року поточних ремонтів. ДТЕК буде входити в зиму з тими ж генеруючими потужностями, які були у 2022 році.3. Ключовим питанням залишається запас міцності. У тебе може бути все обладнання, і все може працювати, але при цьому ти можеш мати в запасі десь три трансформатори, десь два, а десь узагалі один.4. Україна вимушено стала першою країною, яка застосовує пасивний захист – інженерні укріплення. Є два рівні захисту. Перший – від осколків, другий – від атак ракет та дронів. Однак, повністю прикрити об’єкти неможливо, і треба готуватися до можливих руйнувань. 5. Попри всі складнощі, у Міненерго кажуть, що в разі відсутності нових атак Україна зможе пережити зиму без відключень. Водночас Центр досліджень енергетики заявляє, що резерви енергосистеми кратно скоротилися: якщо кілька днів буде мінус 10-15 градусів, то почнуться планові відключення з графіками. 6. Колишня народна депутатка Вікторія Войціцька наголосила, що у 2022 році швидко відновлювати енергопостачання вдавалося завдяки запасу обладнання. За її словами, у березні 2022 року всі резерви були використані, і в цю зиму ми входимо без резерву. Україна замовила десятки трансформаторів, а отримує одиниці.7. Попри складну ситуацію, колапсу енергосистеми не буде, переконані співрозмовники ЕП. Зима буде непростою, але ми її пройдемо. Людям варто готуватися на побутовому рівні: обміняти лампи на енергоефективні, перевірити генератори, купити за можливості зарядні станції.
У чому особливість фронту на Херсонщині та як виглядають тамтешні спецоперації?У новому тексті розповідаємо, яка задача відведена Херсонському напрямку фронту, що критично заважає Силам оборони тут просуватися, а також як виглядала чи не єдина тамтешня публічна операція по висадці біля Козачих Лагерів. Тут традиційно кілька важливих цитат: Про те, чим важливий Херсонський фронт: По суті, для Сил оборони Херсонщина – це ділянка фронту, на якій треба демонструвати активність і постійно тримати в тонусі противника, щоб відтягувати частину сил з головного напрямку наступу. Херсонщина виконує роль відволікаючого фронту вже вдруге. Уперше це було влітку–восени минулого року під час Куп'янсько-Балаклійської операції. Цього року – під час Запорізького наступу.Про те, чому на Херсонщині неможливо застосовувати бронетехніку: На сусідній берег бронетехніку не перекинеш, а на своєму її швидко засічуть росіяни. Тому вся робота буквально падає на плечі артилеристів, дронщиків і особливо так званих річкових піхотинців, місцевих штурмовиків. Про те, у чому полягає складність операцій на Херсонщині: Для десантування на окупованому березі треба подолати човном Дніпро, тобто проплисти приблизно кілометр по відкритій місцевості, продрифтувати в плавнях, а потім ще раз переплисти Дніпро або річку Конка. Навіть мінімальне відхилення водія човна від заданого маршруту може призвести до наїзду на якірну міну, загрузання або висадки далеко від своїх. Про засилля російських дронів: На цій ділянці у росіян настільки багато FPV-дронів, що вони запускають їх навіть по парі українських військових. За військовими мірками, це дуже малозначима ціль.Про атаки на воді: На суші військовий може зміститись, змінити позицію, щоб на нього було важче навестися, а на воді це зробити нереально. У випадку надзвичайної ситуації варіант тільки один – падати у воду, зазвичай в екіпіруванні. Якщо військовий вже дістався окупованого берега, і сталася надзвичайна ситуація, то треба або не виходити й вертатися на свій, або виходити і приймати бій, а потім чекати на евакуацію. Це дуже важко.
Що нам розповіла Віцеспікерка ВРУ Олена Кондратюк?В інтерв'ю "Українській правді" Олена Кондратюк розповідає, навіщо українцям потрібен парламент у час війни, та пояснює, чому всі президенти не любили депутатів. Подивитись та почитати ви можете за посиланнями, а ось коротка вижимка: Про те, чому зараз неможливо провести вибори: Вибори – це ж не один день голосування, а цілий процес, який треба розділити на дві частини. Перша – це саме голосування. І можливість його проведення під час військового стану не є реальною. А друге – це забезпечення процесу волевиявлення, тому що вибори мають бути вільними, демократичними, з процесами висунення, агітації і так далі. Це має бути 60-90 днів. Коли обмежені демократичні права і свободи під час воєнного стану, проводити вибори, які вимагають навпаки дотримання всіх демократичних прав і свобод – це нонсенс. Про етичність проведення виборів: Витрачати гроші є куди зараз. І найважливіше питання: а що вибори змінять по факту? Я не бачу електорально, що ці вибори змінять кардинально зараз ситуацію. А ще є нюанс – це визнання виборів легітимними, особливо з боку ОБСЄ. Не дай Господь, нам зараз ще сказати, що в нас є нелегітимні органи влади. Вже не кажу навіть про найголовніше – наші військові повинні мати можливість не тільки брати участь, але й балотуватися.Про позицію країн-партнерів щодо проведення виборів під час війни: Щодо позиції партнерів, то я маю можливість говорити з послами. Вони зі здивуванням знизують плечима. Всі однозначно говорять про те, що зараз вибори під час війни не можна проводити. Ні від кого не чула ніякого наполягання.Про можливість електронного голосування у майбутньому: Слухайте, якщо навіть американці заявляли, що в їхні вибори були втручання з боку РФ, то що нам говорити? Електронний варіант голосування можна пробувати після війни як пілотний варіант, як, наприклад, в Естонії. Але ж ви не забувайте, що Естонія – це маленька країна, там населення – як Львівська чи Івано-Франківська область. А ми говоримо про велику країну.Про військових у політиці: У силу роботи я спілкуюсь з військовими в реабілітаційних центрах. Я не відчула, що вони хочуть йти в політику. У них зовсім інші цілі в житті. Вони хочуть нормально адаптуватися до мирного життя. Звичайно, що буде категорія військових, які мають політичні амбіції. Думаю, що всі політичні партії повинні мати певну "тиху" квоту для них. Тому що вони мають брати участь у політичному майбутньому країни. Але перекладати на військових наведення порядку чи "контрнаступу в економіці" неправильно.
Як українські партизани допомагають звільняти Україну?В інтерв'ю УП речник ЦНС, офіцер ССО з позивним "Остап" розповідає про те, як партизан-IT-івець допоміг Збройним силам України зробити Чорнобаївку відомою на весь світ. Як прості українці зірвали плани росіян на легку й тотальну окупацію України. Та яким чином окупанти пристосовуються до життя в умовах спротиву українського підпілля. Кілька цитат з інтерв’ю: Про способи саботажу: За правильного підходу кожний може бути ефективним на своєму місці. Якщо ви сантехнік, то точно знаєте, як зробити так, щоб в офісі окупантів, вибачте, "несподівано" все залило лайном і на декілька діб вивело з ладу приміщення. На Херсонщині були випадки, коли електрики виводили з ладу електромережі. Комунальники не ремонтували приміщення нових "адміністрацій", посилаючись на відсутність матеріалів, палива. А директор однієї з лікарень імітував епідемію ковіду, щоб не обслуговувати росіян. Про те, як партизани психологічно впливають на росіян: У росіян це досі викликає дисонанс, бо в їхній свідомості завжди має бути той самий "центр прийняття рішень". Завжди є хтось, хто керує людьми. І якщо знайти, ліквідувати цей центр, то не буде і спротиву. Але в Україні вони зустрілись з тим, що спротив став справді громадянським. І вони досі це не можуть усвідомити.Про загрозу для цивільних: Цивільним, які беруть участь у ненасильницькому спротиві, ми пояснюємо: безпека – передусім. Тут використовуються ті ж навички військового життя, стратегування. Є загроза? Будь ласка, abort mission ("перервати місію" – УП). Ти нічого не робиш. Інформацію передають різні люди. Є такі бабусі, які можуть заговорювати зуби ("Наши русские мальчики!") та доповідати нам. А є без гальм. Про синергію військових та цивільних: Ти хоч все листівками заклей, але якщо при цьому не буде прильоту, військових ліквідацій у тилу, то росіяни будуть сприймати ті листівки як порожні погрози. І навпаки: якщо будуть тільки підриви авто, спецоперації без громадянського спротиву, протесту, то окупант переконається, що воює тільки із ЗСУ, а місцеві його підтримують.Про те, як РФ відстежує партизанів: Все йде до стискання можливості вільно дихати. Наші люди, які мають патріотичні українські погляди, під постійною загрозою. Там запускають у черги ФСБ-шників у цивільному, які розкачують тему про те, яка погана влада та військові РФ. Того, хто найбільш емоційно та активно долучається до розмови, забирають на підвал.
Як ЗСУ готували південь до оборони, мінували Чонгар і боролись за Херсонщину?У нас вийшов дуже великий текст-реконструкція про те, як ЗСУ готували південь до оборони. Прочитайте, як буде час, тут ми тезово розповідаємо про проблеми, під час підготовки до вторгнення1. Після 2015 року, окрім мостів, військові влаштовували мінні поля в місцях, де може рухатись ворожа техніка. Таких полів було 5. За словами військових, з мостів на перешийках міни ніхто не прибирав. Усі пристрої та електромережі перевіряли двічі на місяць та фіксували це у журналі перевірок.2. Чи могли росіяни знати, де розташовані перешкоди? Військові злегка посміхаються у відповідь на таке запитання: "Там були позначки "міни". Є місцеві, які все одно можуть ті позначки побачити".3. Восени 2021-го два підрозділи, виснажені війною на сході, перевели на кордон з Кримом. Вони й стали основними силами, які 24 лютого зустрінуть наступ ворога. Це була 59-та бригада імені Якова Гандзюка та 137-й батальйон морської піхоти. Командувачем "Півдня" призначають генерал-майора Андрія Соколова. 4. За словами Соколова, на мирний період йому мали призначити дві бригади (3-5 тисяч осіб кожна) і батальйон (500 осіб) безпосередньо на межі з Кримом. У разі бойових дій цей склад мав поповнитись ще двома бригадами тероборони. На практиці другу бригаду так і не призначили, а наявні підрозділи були сформовані лише на 50%. Загальна чисельність основних сил на півдні перед російським наступом сягала близько 1600 осіб. 5. Командирів бригад закріпили за смугами, значно більшими, ніж передбачає бойовий статут. Батальйон з 300 морпіхів тримав смугу в 238 км, хоча за всіма тактичними нормативами мала бути 3 на 5 км. Найважча зброя, яку вони мали – 120-мм міномет. 6. 59-та бригада базувалась на полігоні під Миколаєвом. Смугу, яку їй визначили, була у 14 разів більша за норму – приблизно 140 км, без сусідів ліворуч і праворуч. Позицій на цій смузі до вторгнення не зробили. До лютого 2022 на дворі формально був мирний час, який не давав військовим права окопуватись на приватних землях. З тих же причин території вглиб Херсонщини, за перешийками, не були заміновані.7. Пізніше з'ясувалось, що українська лінія оборони була добре відома ворогу. У боях під Миколаєвом захисники захопили мапи росіян, на яких були нанесені наші позиції. Воювати з цією мапою йшла окупаційна 126-а окрема гвардійська бригада берегової оборони. Це підрозділ зрадників – колишня кримська 36-а окрема бригада берегової охорони, що у 2014 році перейшла на бік ворога.
