Зеленський у США. Головне про зустріч з Трампом, нову риторику та сигнали для УкраїниОфіційним приводом візиту Зеленського до США стала церемонія прощання з давнім другом України сенатором Ліндсі Гремом. Втім, між офіційними заходами вдалося поспілкуватися з президентом Трампом. Чи можна вважати візит успішним? Розповідаємо: 1. Зустріч президентів була закритою для преси і тривала приблизно годину. Зеленський у своєму телеграмі назвав розмову з Трампом "хорошою". Президент США написав у Truth Social, що все пройшло "дуже добре". 2. Зеленський та Трамп обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для систем Patriot, а також заінтригували "деякими іншими ідеями". Також говорили про можливий візит Віткоффа та Кушнера до Києва. Це важливий крок, адже Україна дуже довго запрошувала спецпредставників, проте наразі вони були лише у Москві. Посилаючись на власні джерела, блогерка Лора Лумер заявила, що візит відбудеться протягом найближчих 2 тижнів.3. У розмові президентів також пролунали заяви про активізацію дипломатичного процесу. Загалом позитивний тон зустрічі показує, що риторика Трампа щодо України справді змінилась у кращий бік. Американські оглядачі головною причиною називають розвиток воєнних технологій в Україні. Наприклад, дуже популярною у США стала історія із захопленням російських позицій за допомогою роботів спеціалізованою ударною ротою NC13.4. Цікавий момент. Під час зустрічі української та американської сторін 28 липня Джей Ді Венса не було. Через деякий час він приєднався до зустрічі Трампа з прем'єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. У мережі обговорювали цей факт, пов'язуючи його з минулорічним конфліктом в Овальному кабінеті. Насправді ж Венс пропустив зустріч із Зеленським, адже в цей час був на службі за покійним сенатором Ліндсі Гремом.5. Візит Зеленського підтверджує, що тиск на Росію посилюватиметься. Про завершення війни говорити рано, однак є сподівання, що Трамп найближчим часом працюватиме в напрямку хоча б тимчасового припинення бойових дій. Такий результат президент США зможе представити як своє досягнення. У кулуарах Білого дому, за словами Остапа Яриша, все більше чутно про сильнішу особисту прихильність Дональда Трампа до України.
Що нам розповіла американська блогерка Лора Лумер?Лора Лумер – одна з найближчих до Трампа ультраправих інфлюенсерок, чия позиція впливає на частину консервативного електорату США. Роками Лумер була жорсткою критикинею України. В інтерв'ю УП Лумер пояснює, що саме змусило її переглянути власні переконання, і на які думки її наштовхнув візит до України: Про вплив роспропаганди: Певний час у мене не було жодної соцмережі, окрім Telegram (як писали американські медіа, Лора Лумер була заблокована в соцмережах через мову ненависті, – УП). Тож я споживала багато новин саме звідти. Мені вдалося повернути доступ до свого акаунта в Twitter (після того, як його купив Ілон Маск, – УП), тоді як в інших соцмережах я й надалі була заблокована. Через це значну частину інформації про війну я отримувала з Russia Today.Про те, чи збирається переконувати американських консерваторів, що тоді це було помилкою: Насправді я не маю змоги змінити їхню думку. Я можу продовжувати публікувати те, що публікую зараз, але зрештою кожна людина має сама дійти до правильних висновків. Їм доведеться зробити те саме, що й мені: визнати, що вони могли повірити російській пропаганді, і переосмислити свої погляди.Дехто це зробить. Інші, ймовірно, будуть надто гордими, щоб це визнати.Про те, як візит до України змінив ставлення до війни: Побачити руйнування від балістичних ракет, а також самій спускатися до бомбосховища – це дуже змінило моє сприйняття. Я зрозуміла, що українці мають повне право захищатися від російської агресії.Про українців: Усі люди, яких я тут зустріла, дуже добрі, гостинні й мають проамериканські настрої. Чомусь у США існує наратив, що українці не люблять Америку або налаштовані проти неї, але це абсолютно не відповідає дійсності. Крім того, це дуже гарна країна, попри всі ракетні удари й спроби росіян знищити вашу інфраструктуру. Сподіваюся, війна закінчиться, і люди зможуть побачити Україну на власні очі та переконатися, наскільки вона красива.Про те, що сказала б Трампу після повернення до США: Я скажу, що як людина, яка побувала в Україні, вважаю, що йому варто самому сюди приїхати. Також я думаю, що частину мирних переговорів треба проводити в Києві, а не в Москві. І ще я би сказала президенту Трампу, що, на мою думку, США мають підтримувати Україну в цій боротьбі. Хоча я вважаю, що ми вже це робимо.Про те, що Украіні потрібно змінити в публічних комунікаціях: Скрізь має звучати: "До речі, ми настільки підтримуємо Америку, що щойно підірвали іранське судно, тому що не підтримуємо вбивства американських військових". Варто наголошувати, що Росія направила делегацію на похорон аятоли, а Україна – ні. Потрібно показувати, чим Україна відрізняється від Росії, тому що Росія постійно намагається переконати всіх, ніби ви – однакові. Тож покажіть світові, чим ви відрізняєтеся.
Ракетні удари по збройній виставці. Хто винен і чому Україна не може відмовитися від оборонних форумів?"Оборонка" опитала очевидців трагедії у Київській області та організаторів оборонних виставок. Розповідаємо, навіщо потрібні збройні форуми і які висновки треба зробити від трагічної загибелі людей після ракетних прильотів:1. Організатором заходу була дронова асоціація "Армада". Це – об'єднання приватних виробників озброєнь. Захід було присвячено технологіям захисту критичної інфраструктури. На ньому відбулася демонстрація дронів-перехоплювачів, систем виявлення, нетворкінг із представниками держави, бізнесу та військових. На місці розклали намети й облаштували виставкову зону.2. У мережі часто лунають закиди, що про проведення форуму було відомо заздалегідь. Це і правда, і неправда водночас. "Оборонка" теж отримала запрошення на цей захід, і жодних локацій там справді вказано не було – місце проведення повідомляли лише зареєстрованим учасникам пізно ввечері напередодні. Також у відкритому доступі не вдалося знайти слідів публічних анонсів цієї події.3. З іншого боку, інформацію про цей захід, ймовірно, поширювали профільними групами для зброярів для реєстрації зацікавлених. Там справді не було вказано локацію і навіть регіон проведення, але було достатньо даних, щоб можна було оцінити масштаб події та звернути на неї увагу. Наявність російських шпигунів у профільних мілтек-спільнотах – не новина.4. Питання виникають не тільки до конспірації заходу, але і до заходів безпеки на самому форумі. "Ми не бачили чергових швидких. Укриття там було дуже умовне, якийсь перший поверх. Насправді всі побігли ховатись у ліс. Найстрашніше – це організаційний хаос одразу після першого прильоту, бо їх було кілька", – анонімно описав ситуацію "Оборонці" один з учасників форуму.5. Подібні зброярські форуми, випробування, виставки та інші заходи проходять чи не щодня. Ринкове облаштування українського оборонного комплексу передбачає необхідність горизонтальних зв'язків. Та й загалом специфіка оборонного бізнесу в усьому світі вимагає високого рівня довіри та особистих контактів. 6. При цьому хибним видається сценарій, коли в Україні буде введено заборону на проведення будь-яких збройних форумів. Можливо, варто зробити ревізію та оновити протоколи безпеки. Повне ж скасування такого явища, як виставки військової техніки, може сильно вдарити по галузі.
Що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ?УП розбиралася, як військові ставляться до призначення Драпатого головнокомандувачем, і чи знайдеться в цій історії місце для Михайла Федорова. Дуже радимо читати повну версію тексту, а ось – дуже коротко про історію становлення нового головкома: 1. Новий головнокомандувач служить у ЗСУ з кінця дев'яностих, відколи вступив до Харківського інституту танкових військ. Після закінчення вишу приєднався до 72-ої ОМБр.2. На початку російсько-української війни Драпатий командував батальйоном у 72-ій, який брав участь у звільненні Маріуполя. Влітку 2014-го підрозділи 72-ої бригади опинилися в оточенні на Луганщині. Драпатий під обстрілами вивів 260 бійців з оточення. 3. Упродовж 2016–2019 років Драпатий очолював 58-му окрему мотопіхотну бригаду, яка воювала в районах Авдіївки та Бахмутської траси. Після командування бригадою Драпатий розпочав дворічне навчання в Національному університеті оборони імені Черняховського. 4. Повномасштабне вторгнення Драпатий зустрів у статусі заступника командувача Об'єднаних сил. В перші місяці великої війни очолював угруповання військ "Південь", що зупинило просування росіян в напрямку Кривого Рогу. Під час деокупації правобережжя Херсонщини Драпатий керував угрупованням військ "Херсон".5. У травні 2024-го Сирський призначив Драпатого командувачем ОТУВ "Харків". Тоді російський наступ углиб Харківщини вдалося спинити. Паралельно Драпатий працював заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військових. Восени того ж року генерала відрядили командувати ОТУ "Луганськ".6. Із листопада 2024-го до початку червня 2025-го Драпатий був командувачем Сухопутних військ. Паралельно він командував ОСУВ "Хортиця". Щоправда, у доволі обмеженому форматі, бо всі ресурси і резерви були в руках головкома. За цей період відбулося два гучні скандали з російськими ударами по полігонах ЗСУ. Після другого інциденту Драпатий подав рапорт про відставку і взяв особисту відповідальність за загибель військових. Після розмови з президентом офіцер заявив, що залишається в строю.7. За кілька днів Зеленський призначив Драпатого командувачем Об'єднаних сил. В той момент напруга між Драпатим і Сирським почала переростати в серйозний конфлікт. Лише за останні пів року комісії Генштабу приїжджали перевіряти діяльність Драпатого 8 разів.8. Наприкінці вересня 2025-го Сирський розформував ОСУВ "Дніпро" (колишнє "Хортиця"), яким командував Драпатий. Після ліквідації ОСУВ "Дніпро" Драпатий разом із командою перемістився на схід. Зона його відповідальності зменшилася приблизно вдвічі – до частини Сумщини та Харківщини. Один зі співрозмовників УП називав це "способом прибрати конкурента".
Федоров пішов – рахунок лишився. Видатки на оборону збільшать на чверть трильйонаЧерез підвищення виплат військовим уряду потрібно вносити зміни до бюджету. Однак після відставки Михайла Федорова ці зміни опинилися під питанням. Чи вистачить державі грошей на зарплати військовим? Розповідаємо: 1. 10 червня Рада ухвалила масштабні зміни до держбюджету. Відповідно до законопроєкту, обсяг видатків збільшили на 1,5 трлн грн, з яких 1,3 трлн грн – на потреби оборони. Однак проголосований депутатами документ не враховує змін до системи оплати праці військових, які розробило Міноборони Федорова. 2. Востаннє розмір грошового забезпечення військових переглядали в лютому 2023 року. З того часу ціни зросли на 34%, тож питання виплат стало більш ніж актуальним. 3. Зміни, запроваджені урядом, передбачають, що військові отримуватимуть такі доплати: 100 тис грн на місяць – за безпосередню участь у боях; 170 тис грн або 70 тис грн на місяць – зональна винагорода; 40 тис грн – за кожен день наступу та звільнення нових позицій; 20 тис грн – за кожен день повернення втрачених позицій.4. У Мінфіні підрахували, що реалізація цієї постанови до кінця 2026 року потребуватиме додаткових 107,7 млрд грн. У бюджеті, навіть після збільшення видатків оборони на 1,5 трлн грн, ці кошти не передбачені.5. Федоров повідомляв, що ці гроші знаходять всередині Міноборони. Під час завершальної пресконференції на посаді він заявив, що завдяки переведенню частини закупівель озброєнь на тендери відомству вдалося зекономити до 20% – мільярди доларів, які воно спрямовувало на інші цілі.6. Чи збережеться економія на закупівлях після зміни міністра оборони, незрозуміло. Проте оборонний бюджет потрібно буде збільшувати на 200-250 млрд грн у будь-якому разі. Запит на таке збільшення видатків Міноборони озвучило ще до відставки Федорова.
Що нам розповів Тарас Чмут? За останній час склалася традиція, що двічі на рік УП записує інтерв'ю з керівником фонду "Повернись живим" Тарасом Чмутом. Адже розмова з ним – це наче звірити компас, щоб розуміти, куди рухаємося. Отже:Про відставку Федорова: Я вважаю, що для України це може бути найбільша помилка за останні роки, яка може призвести до поразки у війні.Про кандидатури на посаду головкома: Ми за понад 10 років війни з Росією маємо 3–5 компромісних прізвищ, де ми прямо вагаємося. Чи стягнуть вони, чи відповідатимуть рівню попереднього головкома, чи не провалиться фронт, чи не втратиться керованість армії – це черговий приклад про накопичений зворотний відбір в армії. Це ненормально, коли в ситуації, де треба замінити головкома, у вас всього декілька компромісних прізвищ.Про Євгенія Хмару: Так виглядає, що ОП хоче перекрити той негатив, який вони отримали від суспільства, військових і партнерів, гарною репутацією Хмари. (…) І на сьогодні у нас 4 міністри оборони за один календарний рік. Ці проблеми не вирішуються просто так за місяць чи за пів року. Новій команді міністерства треба 6–9 місяців, щоб нормально розібратися, куди вони потрапили, знайти й поміняти ключових людей і почати щось робити.Про "Скелю": Відповідні правоохоронні органи, які в нас доволі сильні, коли треба, і відповідні командири-начальники, знають про ситуацію в подібних підрозділах. Cтрах доповідати правду, страх приймати рішення, накладені на результативність подібних штурмових підрозділів під час штурмових дій ціною втрат, як у росіян, але на карті то село тепер під нами і президенту є що доповісти – "значить, ми молодці". Воно перетворилося на те, що всі закривають очі і не діють так, як мали би діяти.Про те, хто має нести відповідальність за мобілізацію: Вся ця вертикаль, починаючи від президента, закінчуючи ТЦК та СП – відповідальна за результат. Відповідно, президент має очолити зміну всієї системи. І це задача роки на 2, отак, щоб чесно. Бо швидко нічого доброго не буває. В якийсь момент хтось має прийняти непопулярне рішення по відношенню до всіх. Правильна ситуація – не коли всі будуть щасливі. А коли всі будуть в однаковій мірі незадоволені. Ще раз: всі і в однаковій мірі.Про ситуацію на фронті: Дуже багато залежить від ситуації зі Збройними силами і Міноборони. Бо краще на фронті точно не буде. Питання, наскільки буде гірше. Бо якщо прямо дуже гірше, то фронт розвалиться. Але тут є ще момент інерції певної, десь 6 місяців, коли те, що закуплено, буде доходити. Нам пора починати системні зміни в секторі безпеки й оборони.Повна версія інтервʼю – за посиланням
Кого можуть призначити новим головкомом замість Сирського?На другий день протестів і пресконференції Федорова Зеленський почав обдзвонювати командирів корпусів, угруповань та військ. Дехто припускав, що це схоже на кастинг на нового головкома. Та чи справді це так? Розповідаємо: 1. Дотичні до цих зустрічей співрозмовники УП схиляються до думки, що це радше був спосіб зняти напругу в суспільстві на тлі протестів.2. Усіх присутніх можна умовно розділити на три групи. Перша – Командири корпусів, які стоять на найбільш "гарячих" напрямках фронту. Це, зокрема, Денис Прокопенко, Ігор Оболєнський, Олексій Майстренко, в.о. командира 19-го корпусу Валерій Скред, Ярослав Сидоров, Андрій Білецький тощо.3. Друга група – трохи вищі за статусом командири – угруповань та родів військ. Це командувач угруповання Об'єднаних сил Михайло Драпатий та командувач ДШВ Олег Апостол. І третя – заступники командувачів. Це заступник начальника Генштабу Володимир Горбатюк та заступник командувача, друга людина в ДШВ після Апостола, Андрій Ткачук. 4. Що цікаво: президент, як і звітував публічно, запитував у військових про ситуацію в їхній смузі відповідальності, наявні проблеми та способи їхнього вирішення. Ні слова про Сирського, Федорова та потенційних кандидатів на їхніх наступників.5. Загалом список потенційних наступників Сирського плюс-мінус стабільний – розповідають УП у військових колах: улюбленець Сирського командувач ДШВ Апостол; командувач угруповання Об'єднаних сил Драпатий; Білецький та Редіс.6. Більшість наших співрозмовників у війську нині ставлять на призначення Драпатого. Мовляв, в ОП про нього довгий час і чути не хотіли, але зараз, щоб втамувати запит вулиці на справедливість, доведеться чимось пожертвувати. Адже Федорова на посаду міністра оборони вже не повертатимуть.7. Також є ймовірність, що ніхто з ключових потенційних кандидатів у принципі надто не хоче бути головкомом. Адже для частини комкорів погодитися на це крісло означає втратити свій вплив на вже наявний успішний корпус або командування.
Хто такий Сергій Корецький?Верховна Рада проголосувала за призначення прем'єром ексголови "Нафтогазу" та "Укрнафти" Сергія Корецького. Що про нього відомо? Якщо коротко:1. Корецький понад 20 років займався розвитком компаній, оптимізацією процесів та управлінням великими командами. Саме репутація ефективного кризового менеджера стала головною причиною, через яку президент розглянув його кандидатуру на посаду премʼєра. 2. Кар'єра Корецького почалася наприкінці 1990-х у групі "Континіум". За кілька років пройшов шлях від охоронця до CEO управляючої компанії групи "Континіум" та гендиректора мережі АЗК WOG. За його каденції компанія активно розширювала мережу, запускала нові формати сервісів та інвестувала у супутній бізнес.3. Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький з партнерами створив у Швейцарії енергетичного трейдера Centurion Group SA, а згодом став співзасновником кавового бренду Idealist Coffee Co., який досить швидко виріс у мережу закладів та працює до сих пір.4. У листопаді 2022 року погодився очолити "Укрнафту" та "Укртатнафту", які держава забрала у Коломойського. За відносно короткий час "Укрнафта" перейшла від багаторічних збитків до рекордної прибутковості. Компанія збільшила видобуток, розвивала мережу АЗС, почала оновлювати активи та стала одним із найбільших платників податків серед держпідприємств. 5. Навесні 2025 року за результатами конкурсу Корецький став головою "Нафтогазу". Корецький отримав компанію з історично низькими запасами газу. За час його роботи "Нафтогаз" збільшив запаси до понад 13 млрд куб. м, залучивши майже $1 млрд власних коштів та €1,57 млрд фінансування від ЄБРР, ЄІБ та державних банків.6. Прихильники Корецького вважають, що саме досвід швидкого ухвалення рішень, орієнтація на ефективність і відсутність страху перед непопулярними кроками можуть стати його головними перевагами. Утім, головним випробуванням для Корецького стане здатність поєднати ефективність приватного менеджера з логікою великої державної політики.
Таганрог, Кізел, Вязьма: як Росія перетворила свої тюрми на конвеєри смерті?В Офісі омбудсмана говорять про 695 задокументованих форм катувань, які Росія застосовує до українських військовополонених. У цьому тексті ми зібрали декілька історій з російських тюрем, у яких утримують полонених українців. Читати це фізично боляче, але вкрай важливо. Тому ось – повна версія, а ось – лише декілька фактів:1. СІЗО № 2 у Таганрозі Ростовської області. В цьому ізоляторі внаслідок тяжких побиттів і ненадання медичної допомоги загинули щонайменше 16 українських військовополонених. Це найбільший відомий рівень смертності серед усіх місць утримання в Росії. Не виключено, що реальна кількість загиблих більша.2. Як свідчать звільнені захисники, лише приблизно в 30% випадків метою катувань була самообмова. У решті 70% оперативники установи катували без очевидної мети – заради самоствердження і власного задоволення. Тортури починалисяз перших годин, ще під час так званої "прийомки". Полонених били електрошокерами й гумовими кийками, ставили у "розтяжку", змушували битися одне з одним, "поки не впадуть".3. Найстрашніший доказ жорстокості до новоприбулих це те, що щонайменше четверо полонених загинули саме під час "прийомки". Інші – діставали каліцтва. А за прохання викликати медика їх часто карали. В СІЗО Таганрога росіяни тримають не тільки українських військових, а й цивільних – в однакових умовах. 4. СІЗО № 3 міста Кізел. Український військовий на ім'я Данило розповідав журналістам, що чекало на нього в цьому ізоляторі: "Годину – дві мене постійно били. Давали хвилину передихнути і знову починали бити. За "прийомку" двічі втрачав свідомість. Жінок стригли налисо, було чути, як вони плакали". За словами свідків, одного разу цивільного полоненого забили до смерті просто під час ранкової перевірки.5. Виправна колонія № 10 у селищі Ударний у Мордовії. Щонайменше троє українських військовополонених загинули у ВК № 10 через наджорстке побиття. Було багато випадків, коли полонені намагалися вкоротити собі віку. Електрошокером катували з такою інтенсивністю, що часто він повністю розряджався під час допиту одного військовополоненого. Якщо полонений просив про медичну допомогу, його могли побити електрошокером або залити рану фарбою.6. Українців били не лише під час допитів, не тільки за скарги на стан здоров'я чи прохання відвідати лазню. Покарати могли й за те, що людина зменшила гучність радіо, з якого лунала пропаганда, або вбила комара. В цій колонії на полонених часто нацьковували службових собак.
Зеленський міняє уряд: відставка Свириденко, Корецький у Кабміні, інтрига навколо ФедороваКабінет Міністрів Юлії Свириденко не дожив навіть до своєї першої офіційної річниці, яка мала бути 17 липня. Що саме змусило Зеленського прискорити перезавантаження Кабміну, чому відставка відбулася саме зараз, хто може стати новим прем'єром та які ще ротації передбачаються? Розповідаємо:1. Першою причиною, яка робила зміну уряду неминучою, стала зміна балансу сил у владі після обшуків, звільнення і підозри в корупції Андрія Єрмака. Уряд Свириденко, свого часу формувався під колишнього керівника ОП, і після його відставки нові важковаговики хочуть отримати свою частку впливу. 2. Друга причина відставки уряду – поступова втома президента від моделі "урядового бебіситерства", як співпрацю з Кабміном називають між собою в команді Зеленського. За словами співрозмовників УП, Зеленський дедалі більше очікував від прем'єра не погодження кожної дрібниці, а самостійності. Навіть на деяких нарадах міг публічно сказати щось типу: "ну хоч це ви ж самі можете зробити без мене".3. Третя причина ротації КМУ – календар. Україна вже пройшла основні міжнародні події літнього політичного сезону: переговори з фінансовими партнерами, саміт НАТО, Ukraine Recovery Conference тощо. До початку осіннього політичного сезону утворилося кілька тижнів відносного затишшя. Саме цей проміжок часу дозволяє новому прем'єру сформувати команду, перебрати на себе управління урядом і підготуватися до осені.4. Четверта причина – системний конфлікт глави Міноборони Михайла Федорова з усіма без винятку угрупованнями, які понаростали навколо оборонного бюджету за роки великої війни. Критикують Федорова, очевидно, за "не таку" реформу мобілізації і забезпечення, але звільнити хочуть, бо він, сівши в корупційний потяг, замість замовити еспресо і спокійно їхати з усіма, вирішив зірвати "стоп-кран". 5. Пасажирам із вагонів люксової корупції це не сподобалось. І тепер "президент Міндіча" бореться з "президентом реформ" у роздумах – чи залишитись із агресивним міністром, який своєю суспільною довірою прикрив його після ганебних корупційних скандалів, чи йти далі зі "старими друзями", але лишити систему стабільною.6. Втім, головною причиною стала інша обставина: на Банковій остаточно змирилися, що восени жодних виборів не буде. Натомість країні доведеться готуватися до, можливо, найважчої зими за весь час великої війни. На думку влади, Росія ще до початку холодів намагатиметься максимально добити українську енергетику, газовидобуток, паливну інфраструктуру, словом – все, що залишилося від енергетичної системи.
TGLIST.COM.UA
