УП. Кляті питання

Китай повертається в гру, світ все ще боїться рецесії, а Україна чекає на зброю: підсумки Давосу-2023

Щороку представники світової політичної та економічної еліти збираються в швейцарському Давосі, щоб обговорити виклики, з якими стикаються. Останнім часом ці зустрічі пережили не одну метаморфозу. Крім традиційних тем про енергетичний перехід та кліматичну кризу, світові лідери обговорювали теми рецесії та спричиненого війною шоку на світових ринках. Ще одна важлива особливість: на панелі Давосу повернувся Китай, який у січні вперше за три роки відкрився для іноземців. Розповідаємо про це у тексті, а тут коротко: 1. Опитування форуму показало, що дві третини економістів очікують світової рецесії у 2023 році, а 18% з них вважають її "надзвичайно ймовірною". На противагу цьому 32% все ж називають такий хід подій малоймовірним.2. Одностайні економісти лише в тому, що економічні перспективи ЄС та США погіршаться. Якщо стосовно ЄС невелике зростання прогнозують 100% опитаних, то щодо США – 91%. Крім того, Німеччина впритул наблизилася до рецесії у 2022 році.3. Напередодні Китай вперше за три роки пандемії відкрив свої кордони для іноземців. Перезапуск економіки та залучення інвестицій – критично важливі питання для Китаю. Віцепрем’єр КНР Лю Хе у Давосі переконував, що відкриття кордонів матиме позитивні наслідки не лише для Китаю, а й для всього світу.4. Підігравши одній з головних тем форуму, фрагментації, Лю Хе виступив на підтримку реглобалізації. Опитані в рамках ВЕФ економісти поставилися до таких заяв скептично. Більшість з них очікують слабкого або дуже слабкого економічного зростання в Китаї у 2023 році.5. Водночас, відкриття Китаю на міжнародному ринку допоможе світовій економіці підтримувати попит, а повернення китайської промисловості сприятиме зниженню інфляції через більшу пропозицію.6. Через відкриття Китаю залишається незрозумілою траєкторія інфляції. З одного боку, додатковий попит для світової економіки є позитивом для Китаю і світу, а з іншого – він ризикує погіршити інфляційний тиск. Торік Китай спожив суттєво менше енергії, ніж потребуватиме цьогоріч. Китай буде купувати більше СПГ, нафти та газу, однак надлишкової пропозиції енергоносіїв на ринках немає.

Танковий кулак Залужного. Які західні танки може отримати Україна та як їх обслуговувати?

Що сталося з українськими танками радянського зразка, чим відрізняються німецький Leopard, британський Challenger та американський Abrams, скільки їх та які краще підходять Україні. Розповідає «Економічна правда»: 1. Низка західних країн уже заявила про намір передати Україні танки. Британія повідомила, що надасть Україні 14 Challenger 2, Франція – неназвану кількість легких "колісних танків" AMX-10RC.2. Leopard 2 розробляли як протитанковий засіб під час холодної війни. Вже потім для 120-мм гармат розробили нові багатоцільові снаряди. Leopard 2 має близько десяти версій та стоїть на озброєнні 13 європейських країн, що спростить логістику, пошук запчастин та боєприпасів. Удосконалена версія Leopard 2A6 може коштувати понад $6 млн.3. Британські Challenger 2 – це танки з найміцнішою бронею у Європі. Однак додаткові модулі захисту збільшують бойову масу з 64 до 75 тонн, що позначається на мобільності машин на полі бою. За набором оптичного та навігаційного обладнання Challenger 2 відповідає рівню сучасного європейського танка. Водночас снаряди для Challenger не уніфіковані, а в усьому світі цей танк використовує лише Британія та Оман. Собівартість Challenger 2 перевищує $5 млн.4. AMX-10RC називають колісним танком. Це важкий броньований автомобіль з потужною 105-мм гарматою, як у справжньного танка. Він має легшу броню, проте значно вищу мобільність. Калібр AMX-10 RC не пропалить броню російського танка. У лобовій проєкції ця машина не зможе боротися з танками. Однак БМП та БТР для неї не стануть проблемою. Недоліком французьких машин є унікальні боєприпаси, які потрібно купувати окремо.5. Американські абрамси – найкращий варіант для ЗСУ серед західних танків. США мають на озброєнні близько 2 500 штук таких машин, однак американці не раз нарікали на складність навчання екіпажів, доставки та обслуговування техніки в Україні. Зараз абрамси отримує Польща. Вона організовує центри обслуговування, навчає інструкторів. Вартість танків може перевищувати $8 млн.

Українські мігранти підіймають економіку Європи. Що буде з Україною без них?

Українські біженці швидко адаптуються в країнах ЄС і тепер уже стимулюють європейські економіки. Як же повернути мільйони мігрантів додому і чому зараз навіть добре, що вони за кордоном? Розповідаємо: 1. Мільйони українців, виїхавши за кордон, розраховувалися там своїми українськими картками, що призвело до масштабного відпливу валюти. Цей відплив у 2023 році зменшуватиметься, якщо не буде додаткової великої хвилі біженців. 2. Однак відплив не вичерпається повністю, бо частина біженців працюватиме віддалено на українських роботодавців та отримуватиме підтримку від чоловіків, які працюють в Україні або служать в ЗСУ.3. У мирні 2020-2021 роки заробітчани щомісяця переказували в Україну $1 млрд. Як не дивно, велика війна майже не вплинула на ці перекази. Утім, навіть попри стабільні надходження від заробітчан 2022 рік став, мабуть, першим, коли витрати українців за кордоном перевищили перекази в Україну.4. Набагато суттєвіше від міграційної хвилі постраждали ринок праці, споживання та виробництво, а отже, ВВП. За попередніми підрахунками Мінекономіки, ВВП України у 2022 році міг упасти на 30,4%. Це падіння найбільше за всі роки незалежності.5. Від’їзд значної частини платоспроможного населення впливатиме на темпи зростання ВВП в майбутньому. Якщо люди не повертатимуться додому, то довгострокове економічне зростання буде неможливим. Після нашої перемоги в Україну вкладатимуть значні інвестиції, однак ці кошти просто не буде кому освоювати.6. Проблема з нестачею робочої сили буде лише посилюватися. Передусім, через те, що левова частка мігрантів – діти. Якщо вони, подорослішавши, працевлаштуються за кордоном, демографічна ситуація в Україні стане катастрофічною. Людей працездатного віку буде вкрай мало, тоді як кількість пенсіонерів стане непідйомною для держави.7. Утім, у короткостроковій перспективі українська економіка навіть виграє від того, що мільйони людей наразі перебувають за її межами. Якби всі громадяни, які втратили житло, перебували в Україні, то їх довелось би утримувати за кошти дефіцитного держбюджету.

Що нам розповів Аркадій Островський з "The Economist"?

"Українська правда" вирішила поговорити з міжнародним редактором "The Economist" Аркадієм Островським, який до того довго працював репортером "Financial Times", а останні 8 років висвітлює українські події. У цьому інтерв'ю Островський розмірковує про суб'єктну Україну та "несуб'єктний" НАТО, відлуння Карибської кризи, мирні переговори та про те, чи може Путіна спіткати доля Гітлера. Інтерв’ю за посиланням, а тут кілька цитат: Про небезпеку внутрішніх чвар: Мені здається, Україну ззовні зараз перемогти неможливо. Внутрішньо підірвати, напевно, можна. Тому єдність така важлива – і сьогодні, і після перемоги. Критично важливо, щоб Україна не лише повернула собі всі окуповані території, відбулася не тільки в територіальному сенсі, а й у сенсі цінностей, перезавантаження соціальних інститутів, іншого життя.Про те, як змінився Зеленський з березня: Порівняно з першими днями і тижнями війни, коли все було на адреналіні, зараз помітно, що Зеленський увійшов в інший ритм. Він розуміє, що це не спринт, а марафон: бігти доведеться довго, і потрібно розраховувати сили.Про те, які книжки читає Зеленський:

На його робочому столі сьогодні лежать книжки і, судячи з усього, це не реквізит, він їх дійсно читає. Одна з них – "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського. Друга – "Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна" Лоуренса Ріса. Про тонку шкіру Зеленського:

У нього тонка шкіра. Він відчуває все, що відбувається, нутром, нервами. Це в ньому від акторської природи в хорошому сенсі, тому що акторові потрібно бути реактивним. Завдяки цьому в нього зберігається безпосередня реакція на ті обставини, в яких він опинився. Він інтуїтивно відчуває свою аудиторію, ловить її флюїди, заражається від неї, артикулює її емоції. Про загрозу нового наступу на Київ:

Російські військові усвідомлюють, що політики ні про що не домовляться, що у них не буде кількох років замороженого конфлікту для переозброєння. При цьому поставленого завдання ніхто не скасовував, і Путін й надалі вважає, що може перемогти. Тому логічним є висновок про те, що російські війська зроблять ще одну спробу контрнаступу найближчими місяцями. При цьому ні Залужний, ні Сирський, ні західні союзники не говорять, що російській армії це вдасться. Питання в тому, чи зможуть вони перешкодити ЗСУ перегрупуватися, відновитися і почати новий великий контрнаступ.Про те, як може завершитися війна: 60 років тому після Карибської кризи в США виникла доктрина, суть якої полягає в тому, що людину за кермом країни, яка володіє ядерною зброєю, не можна ставити у стан вибору між поразкою і застосуванням цієї зброї. Сама ситуація такого вибору – вже неприпустимий ризик. Нічого на зміну цій доктрині за 60 років поки що не прийшло. (…) Усі розуміють, що у цієї війни не може бути фіналу, який був у 1945-му. Не може бути радянського прапора перемоги над Рейхстагом. Тоді чий прапор має бути над Кремлем? Над Кремлем насправді може бути лише прапор противників путінського режиму. Тобто війна по-справжньому може закінчитися тільки всередині Росії.

Що собою являє армія Білорусі та які існують сценарії нападу на Україну з півночі?

Розповідаємо, що ж собою являє армія Білорусі, чи варто її боятися та які сценарії ймовірних наступів можливі з території північного сусіда:1. Хоча наразі прикордонники не фіксують формування жодного наступального угруповання, періодично у військових колах виникають розмови про можливі варіанти наступу з Білорусі. Наразі можна розглядати три ймовірні варіанти наступу з території Білорусі.2. Перший – наступ на Чернігів. Є найменш імовірним, оскільки не має в кінцевому результаті жодних військових бонусів для Росії, окрім безпосередньої окупації. Власне, Чернігів уже був частиною наступальної операції на Київ. Росіяни згорнули свої дії тут ще навесні, визнавши цей напрямок неактуальним. 3. Другий – наступ на Київ. Українське військово-політичне керівництво всерйоз розглядає ймовірність повторного штурму. Про це свідчать як публічні заяви Залужного, так і дані джерел УП у військових колах. Навесні російській армії для взяття Києва забракло 40 БТГ (25-30 тис військових). Тож повторний варіант наступу за тим самим сценарієм поки виглядає малоймовірним, хоча й не відкидається. 4. Співрозмовники УП у розвідці говорять, що в Росії зараз зважують декілька можливих варіантів. Один із них – удар по лінії Коростень-Житомир-Вінниця, а також руйнування столичних мостів з метою притиснути оборонців Києва до Дніпра. 5. Третій варіант – наступ на Волинь. Цей сценарій вважається серед військових найбільш перспективним для росіян з огляду на їхнє бажання розірвати логістичні ланцюжки та ускладнити постачання західної допомоги. 6. За таким сценарієм російські сили (можливо, за підтримки білорусів) можуть зайти в Україну зі сторони південно-західної Білорусі та дійти до умовної лінії Сарни-Маневичі-Ковель з подальшим просуванням на Рівне і Луцьк. Так росіяни зможуть спробувати перерізати важливі міжнародні траси Київ-Чоп і Київ-Ковель ("Варшавське шосе"). 7. Найбільшою проблемою для реалізації подібних сценаріїв та інших можливих фантазій Путіна є не тільки нестача людського ресурсу, але і його збройне забезпечення.

Українці можуть отримати компенсацію за придбані генератори: як це зробити?

У низці українських міст запустили програму часткової компенсації вартості генераторів для багатоповерхових будинків та житлових кооперативів. Умови компенсації залежать від міста. Ми дослідили усі програми компенсації великих міст та дізналась як вони працюють. Отже: 1. У Києві компенсацію за електрогенератори можна отримати у багатоквартирних будинках 2-х та більше поверхів. ОСББ та житлово-будівельні кооперативи столиці можуть повернути до 95% вартості електрогенератора, але не більше 80 тис грн. Важливо: оплачувати генератор має саме юридична особа. Є і окремі вимоги до генератора (деталі – у повній версії).2. У Львові ОСББ, керуючі компанії та інші виконавці житлових послуг будинків можуть розраховувати на компенсацію 50% від вартості генератора, але не більше 30 тис. грн. Номінальна потужність генератора має бути від 3 кВт. А у будинку має бути більше трьох поверхів. Подібну програму запустили і для бізнесу. 3. У Луцьку компенсація передбачена у розмірі 50%, але не більше 40 тис. грн на один багатоквартирний будинок. Генератор обов’язково треба купити саме в українського продавця.4. У Борисполі розмір компенсації залежить від ціни генератора. Для генераторів вартістю до 80 тис грн вона становить 50% від ціни, для дорожчих сума становитиме 40 тис грн. Щоб отримати часткову компенсацію, потрібно звернутися до управління ЖКГ.5. У Чернівцях отримати компенсацію можна в розрахунку один генератор на 36 квартир. Програма передбачає компенсацію 80% вартості генератора, але не більше 60 тис. грн. Подати заявку на компенсацію можуть всі, хто придбав генератор після 24 лютого.6. У Сумах мешканцям багатоквартирних будинків вирішили компенсувати 50% від вартості генераторів, але не більше 50 тис. грн. Генератори повинні бути потужністю від 3 кВт та призначені для будинків трьох і більше поверхів. Також до програми можуть доєднатися мешканці двоповерхових будинків, якщо вони збудовані до 1993 року.7. Мешканці багатоквартирних будинків в Рівному зможуть купити декілька генераторів та отримати компенсацію у 70% від суми, але не більше 45 тис. грн. Номінальна потужність генератора має бути 4 кВт.

Потопити “Москву”: невідомі деталі. Як український “Нептун” знищив флагман російського флоту?

Ми провели десятки інтерв'ю з людьми з української військової сфери, витратили кілька тижнів й тепер пропонуємо читачам першу реконструкцію того, як український "Нептун" потопив російський крейсер "Москва". Усі деталі у тексті, а ось головне: 1. Перше застосування "Нептунів" на самому початку повномасштабного вторгнення залишило у військових двояке враження. Щось було не так. Внаслідок перевірки виявилося, що на всіх ракетах виведена з ладу одна деталь, через яку ракети не детонували. 2. Все це виглядало не інакше як спланована диверсія. Правда, джерела "УП" в КБ "Луч", яке є головним розробником ракети, не схильні до цієї версії. Водночас інші два джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли пошкодити навмисно.3. 13 квітня близько 16 години оператор комплексу "Нептун" отримав дуже несподівані дані на радарах. Його звичайний радар показував, що десь за 120 км від берега стоїть велика ціль. Подібного розміру об'єкт в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один – крейсер "Москва".4. Як звичайний радар міг показувати загоризонтну ціль на такій відстані? Як переконують українські ракетники, на сторону захисників стала сама природа. Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар. 5. Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. "УП" вдалося дістати фотографію цього історичного пуску ракет. 6. Проте через хмарну погоду ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що "Москва" влупила повний вперед. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за "вишки Бойка". Паралельно з тим до "Москви" одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі.7. На морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились. Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до "Москви" вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична. Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: "Москва – все".

Україна запустила виробництво дефіцитних 152-міліметрових снарядів. Чому тільки зараз?

Чому Міноборони не може відмовитися від “радянських” калібрів, як “Укроборонпром” таємно налагодив виробництво снарядів і чому цього не зробили за вісім років війни? Пояснює Економічна правда: 1. Калібр снаряда – це його діаметр у найширшій частині корпусу. На озброєнні 30 країн НАТО перебуває далекобійна артилерія, яка стріляє 155-міліметровими снарядами, тоді як радянська – 152-міліметровими.2. Боєприпаси калібру НАТО Україні постачають партнери, а радянські снаряди доводиться шукати на складах країн колишнього Варшавського договору або держав, які колись отримали їх від СРСР. Ці запаси вичерпуються.3. Україна має на озброєнні значно більше радянських артилерійських систем, ніж західних. Аналітики підрахували, що через вибухи на складах у 2014-2018 рр. Україна втратила 210 тис тонн боєприпасів, більшість з яких були радянськими снарядами калібру 152 мм та РСЗО. Для розуміння: за ці ж роки війни на Донбасі ЗСУ використали 70 тис тонн боєприпасів. 4. Росія з часом теж може мати дефіцит снарядів радянських калібрів, однак вона має великі потужності для їх виробництва. Російські боєприпаси, вироблені у 2022 році, уже помітили журналісти порталу "Мілітарний". 5. Корупція та халатність призвели до того, що серійне виробництво снарядів в Україні не розвивалося. Імовірно, кількість вироблених артилерійських снарядів до 2022 року далека навіть від того обсягу, що зараз ЗСУ вистрілюють за день.6. На брифінгу 4 листопада міністр оборони Олексій Рєзніков заявив, що "Укроборонпром" запустив серійне виробництво артилерійських боєприпасів калібрів 152 мм та 122 мм. Зараз відомо, що держпідприємства вийшли на серійну потужність, тобто щомісяця постачають ЗСУ понад 1 тис боєприпасів.7. Концерн планує нарощувати випуск. За даними джерел ЕП, він випускає боєприпаси разом з країнами-партнерами, використовуючи їхні лінії. Перша партія спільно виготовлених снарядів має надійти до ЗСУ до кінця 2022 року.

Як насправді вимикають електрику споживачам і що не так з електромережею?

Як влаштована електромережа України, які в неї є недоліки і чому міський голова, керівник військової адміністрації або інший чиновник не можуть вимикати світло, тицяючи пальцем у мапу. У нас вийшов дуже крутий текст, радимо його почитати, але ось кілька важливих тез: 1. Росіяни б’ють вони по генеруючих та регулюючих потужностях, виводячи з ладу високовольтні мережі та підстанції, по ТЕС або по їхніх електричних підстанціях. Через це ми втратили можливість ефективно регулювати потужності в мережі. 2. Якщо раніше диспетчер, щоб відновити баланс генеруючих і споживчих потужностей, давав команду ТЕС або ГАЕС наростити чи скоротити виробництво електроенергії, то тепер він може це робити лише відключенням чи підключенням споживачів. Звідси – непрогнозовані вимкнення та ввімкнення електроенергії.3. Відключають завжди диспетчери, а не чиновники, і на ухвалення рішення іноді є лише кілька хвилин. Роблять це цілими лініями. Технічної можливості відключити один будинок, а інший залишити включеним у них немає.4. У першу чергу намагаються не вимикати лінії, на яких розташовані об’єкти критичної інфраструктури: котельні, лікарні, станції швидкої допомоги, пожежні частини, насосні станції. 5. Переважно в цей список потрапляє ще й водоканал, але не завжди. Він споживає багато потужності: один насос має потужність 150-200 кВт – це як один житловий будинок. А насосів там не один і не два.6. Інший критерій для відключення – швидкість і доступність. Більшість підстанцій обладнані телеуправлінням, тобто ними управляють за допомогою радіосигналу або оптоволоконної лінії. Але не всі. Відповідно, відключають у першу чергу ті лінії, де це телеуправління є і де лінія ще не дуже стара.

Народна зірка смерті. На що скинулися українці замість "Байкрактарів" та як супутник допоможе ЗСУ?

Напередодні фонд Сергія Притули за зібрані українцями 600 мільйонів гривень купив супутник і доступ до бази даних супутникових знімків. Що це за супутник, чому він такий дорогий і чи відрізняється від інших? Розповідаємо:1. Фонд уклав контракт із фінською космічною компанією ICEYE. Україна отримає на понад рік безлімітний доступ до фотографій її 21 супутника та безстроково отримає повне управління одним із них.2. Супутники ICEYE використовують технологію SAR. Такі космічні апарати замість традиційної оптичної зйомки запускають на Землю радіолокаційні хвилі, а потім приймають сигнал, який відбивається від об’єктів. Це дає змогу отримати картинку у високій якості навіть у хмарну погоду та попри деякі перешкоди. 3. За даними Фонду Притули, космічні апарати ICEYE мають високу роздільну здатність – один метр. Це дозволяє не лише бачити переміщення ворожої техніки, а й визначати її тип. Знімки супутників охоплюють площу 15х15 км. Це більше, ніж Маріуполь.4. За добу апарати роблять рівно 15 обертів навколо планети. Завдяки цьому супутник щодня в один час може пролітати над одним і тим же місцем. Це дозволяє щодня з одного супутника отримувати знімки визначеної локації. 5. ГУР матиме доступ до фото з усіх супутників компанії. Вся мережа супутників зможе робити близько 36 світлин на добу.6. Мати власні можливості для супутникової розвідки дуже важливо. Це гарантує, що Україна зможе отримувати якісні розвідданні, навіть якщо США обмежать передавання інформації. Крім того, процес від замовлення до отримання фотографій раніше міг займати 8-12 год. На власному супутнику це триватиме лічені години. 7. Один супутник не може часто знімати одне і те ж місце та відстежувати пересування техніки, бо він постійно рухається по своїй орбіті. Тому чим більше супутників працює на українську розвідку, тим краще.