УП. Кляті питання

Життя після USAID. Що відбувається з українською медициною без американських грошей?Протягом останніх років USAID був одним із головних партнерів української медичної системи. Що саме фінансував USAID? Як це вплине на пацієнтів, лікарів і майбутнє медичної системи? Та чи є шанс втримати досягнення останніх років без американських грошей? Якщо коротко: 1. Що саме фінансував USAID у сфері охорони здоров’я? Програми USAID в Україні сприяли боротьбі з інфекційними захворюваннями, розвитку медичних установ, реабілітації поранених, цифровізації медицини та підготовці нових медичних кадрів.2. Одна з важливих змін, яка сталася в Україні завдяки коштам USAID, – технічна та юридична підтримка медичної реформи. Існує висока ймовірність, що тепер впровадження нових механізмів фінансування лікарень або розширення пакета медичних гарантій може бути відкладене. Так само може значно загальмуватися процес цифровізації медицини в Україні.3. Чи стане складніше отримувати медикаменти? USAID напряму не фінансував програму "Доступні ліки", але фахівці USAID допомагали розробляти нормативно-правові акти, давали рекомендації щодо розширення програми. Відсутність підтримки USAID може вплинути на зменшення кількості аптек-учасниць програми "Доступні ліки" через бюрократичні складнощі; затримки у виплатах аптекам за відпущені ліки, що може призвести до небажання аптек брати участь у програмі; обмеження доступу до деяких груп препаратів.4. Що буде з ліками проти ВІЛ і туберкульозу? USAID фінансував закупівлю антиретровірусних препаратів та тестування, що було критично важливим для стримування поширення ВІЛ. За даними ВООЗ, Україна увійшла до переліку восьми країн, які можуть зіткнутися з дефіцитом препаратів для лікування ВІЛ через скорочення фінансування USAID. 5. Яке обладнання та ресурси USAID надавав лікарням – і що може змінитися? Зупинка фінансування USAID вплине на скорочення мобільних бригад лікарів, що обслуговували сільські та прифронтові райони; зниження рівня готовності лікарень до надзвичайних ситуацій, оскільки USAID фінансувало аварійні запаси медикаментів; зменшення можливостей для лікування поранених у деокупованих районах через брак технічної підтримки; збільшення навантаження на держбюджет, що може сповільнити виплати медикам у регіонах. 6. Як допомога USAID змінювала сферу реабілітації поранених? Програма Rehab4U з реабілітації воїнів, яку USAID планував реалізовувати впродовж п’яти років (до 2029 року), передбачала створення сучасних центрів реабілітації, проте тепер реалізація програми під загрозою через відсутність фінансування.7. Як компенсувати втрату підтримки USAID? ЄС вже анонсував намір розширити фінансову підтримку охорони здоров’я в Україні, зокрема через програми Європейського інвестиційного банку та фінансування структурних реформ у межах майбутньої інтеграції до ЄС. Також активізуються переговори з ВООЗ, Глобальним фондом та Світовим банком щодо можливого часткового фінансування програм, які раніше підтримувалися USAID.

Чому зарплати військових наприкінці року опинились під загрозою? Державі знову не вистачає грошей на війну. Чому військові видатки знову вийшли за межі ухваленого бюджету та чи підвищуватимуть українцям податки знову, аби профінансувати війну? Пояснюємо: 1. Закладені в бюджеті на 2025 рік видатки Міноборони становлять 1,568 трлн грн, що лише на 31 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Проте цьогорічного бюджету оборони все ще буде замало. 2. Співрозмовники ЕП в уряді й парламенті зазначають, що держава наближає видатки Міноборони, через що наприкінці року їх може не вистачити на виплату грошового забезпечення військовим. Загальний обсяг видатків, які таким чином наблизили, перевищив 200 млрд грн. За даними співрозмовників ЕП, переважна більшість цих коштів пішла на контрактування снарядів. Ще частина – на закупівлю дронів та іншого озброєння.3. За даними співрозмовника ЕП в уряді, держава вже використала видатки на виплати військовим за останній квартал року. Інший співрозмовник, знайомий із станом фінансового забезпечення Міноборони, зазначив, що держава вже почала використовувати гроші на виплати військовим за вересень.4. Чому не вистачає грошей на снаряди? У 2025 році на наближення видатків оборони впливає фактор США. З огляду на це військове командування вирішило наростити обсяги контрактування боєприпасів за бюджетні кошти в перші місяці 2025 року. Це дозволило Україні бути менш залежною від рішень адміністрації Білого дому.5. Співрозмовники ЕП в економічному блоці уряду та парламенті впевнені, що є кілька джерел покриття цих видатків. По-перше – перевиконання плану доходів бюджету. За перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн. Річ у тім, що під час планування бюджету закладалися набагато гірші умови, наприклад, що взимку світла не буде по 12 годин на добу. Як бачимо, цей сценарій не справдився.6. По-друге, частину оборонних закупівель профінансують коштами партнерів. Зокрема, Велика Британія направить свою частку кредиту, забезпеченого замороженими російськими активами (близько 90 млрд грн), на закупівлю зброї. Крім того, уряд готовий наростити обсяги внутрішніх запозичень через випуск ОВДП.7. Проте урядовці в розмові з ЕП припускають, що обсяг необхідних змін до бюджету може виявитися набагато більшим. Усе залежить від того, що відбуватиметься на полі бою та на переговорах. Багато в чому це визначатиме стратегію, тактику та необхідність у фінансуванні до кінця року.

Чи справді у владі готуються до швидких виборів, і до яких саме? Ми вирішили розібратися, чи справді у владі готуються до швидких виборів уже влітку 2025-го, до яких саме – президентських чи парламентських, і як на перспективи переобрання Зеленського впливає його публічний конфлікт із Трампом. Отже: 1. У статті The Economist йшлося про те, що в другій половині березня Зеленський зібрав нараду в ОП і поставив задачу команді готуватися до виборів. Співрозмовники УП в оточенні глави держави ухиляються від прямої відповіді про таку нараду, але саму підготовку не заперечують.2. Що стосується питання послідовності виборів, то, за даними УП, у Банкової є переконання, що найбільш ефективним сценарієм збереження влади буде стрімка президентська кампанія. Цей варіант дає конкурентам чинного президента менше шансів на організацію кампанії. Та й виграш Зеленського на виборах має стати чудовим переходом на виборчу кампанію в Раду.3. Скандал з Трампом мав несподіваний ефект для Зеленського. Згідно зі свіжими даними КМІСа, в березні рівень підтримки президента стрибнув на +12%, якщо порівнювати з початком лютого, і сягнув 69%. Єдина проблема – ніхто не може точно спрогнозувати, наскільки тривалим буде його дія. Тому, з погляду технологів Банкової, найбільш логічним кроком було б проводити вибори максимально швидко. 4. Певна непубілічна підготовка владної команди до виборів іде. Всі розмови про неї впираються у прізвище віцепрем'єра Михайла Федорова. "Міша привозив технологів з Іспанії, які насправді українські. Щось думає, шукає варіанти. Намагається щось придумати по партії. Але це не штаби і регіональна сітка, це поки пошук ідей", – розповідає один зі співрозмовників із близьких до Банкової політтехнологів.5. Частково в політичний процес на Банковій залучений відомий ІТ-підприємець Олександр Ольшанський. В його функціонал входить робота із соціологами, тож він може пропонувати якесь стратегічне бачення та інтерпретувати виборчі тенденції. 6. Ще однією групою, залученою до пошуку нових сил для влади, є вертикаль глави ОП Андрія Єрмака: віцепрем'єр з відбудови Олексій Кулеба та заступник глави Офісу з регіональної політики Віктор Микита. Віднедавна разом із ними тісно працює глава Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко.7. Тhe last but not the least – Олег Татаров. Як переконують більшість співрозмовників УП у владі та опозиції, саме під його "загальним науковим керівництвом" проводиться дослідження, як далеко без ризиків зовнішнього втручання можна зайти у створенні проблем політичним опонентам Зеленського.

Мита на імпорт авто в США: як Трамп почав автомобільну війну?3 квітня Сполучені Штати запроваджують мита на автомобілі неамериканського походження. Що це змінить і наскільки зростуть ціни? Розповідаємо:1. Трамп оголосив, що з 3 квітня набудуть чинності 25% мита на імпорт автомобілів та деяких запчастин. Це, переконані в Білому домі, стимулюватиме внутрішнє виробництво. У Білому домі очікують, що нові мита принесуть американському бюджету щорічно додаткові $100 млрд. Проте, за підрахунками економіста Пола Ешворта, насправді ця сума буде вдвічі меншою.2. Експерти очікують, що мита підвищать вартість виробництва всіх автомобілів, що продаються в США, на тисячі доларів. Незалежно від того, чи підвищать ціни виробники, вартість машин у Штатах зросте через дисбаланс попиту і пропозиції.3. Директор з досліджень фондового ринку інвестиційної компанії Wedbush Ден Айвз очікує загального підвищення цін для американських покупців від $5 тис до $10 тис. Масштаб і терміни зростання цін, за його словами, будуть варіюватися залежно від того, чи походить модель або її частини із США, а також від оцінки виробниками здатності своїх клієнтів покрити вищі витрати.4. Очікується, що мита також призведуть до зростання вартості вживаних моделей, оскільки вищі ціни на нові авто змусять багатьох шукати варіанти з пробігом. Ба більше, навіть автомобілі, які не підпадатимуть під дію мит і збираються в США, можуть зіткнутися із зростанням цін, оскільки виробники робитимуть спроби розподілити нові витрати між своїми моделями. 5. За оцінкою Morgan Stanley, через два-три місяці, після вичерпання запасів авто в США, економічно обґрунтоване зростання цін становитиме 11-12%. Автострахування також, найімовірніше, подорожчає на 20%: мита зроблять ремонт дорожчим, частково – через вищі витрати на нові запчастини.6. Запровадження мит може означати не лише подорожчання машин для покупців і зниження прибутків автовиробників. Це також призведе до звільнення працівників американського автопрому.

Чи планують США виходити з НАТО?Публічно у НАТО усі говорять, що "впевнені" у прихильності Трампа до організації – та у приватних розмовах оптимізму меншає. Тож які є можливі сценарії розвитку подій? Пояснюємо: 1. Минулого тижня генсек Марк Рютте наполегливо попросив усіх навіть не згадувати про можливість того, що США відійдуть від зобов’язань перед НАТО. Мовляв, Трамп особисто дав обіцянку, що Штати залишаться з Альянсом.2. Утім, лише за два дні після цього видання The Washington Post опублікувало зміст закритої стратегії Пентагону, в якій ідеться, що США вивчають лише один варіант свого військового залучення у разі нападу ворожої держави на союзника. І цей союзник – не НАТО, а Тайвань.3. Документ також визнає, що це означає зростання ризику нападу Росії на Європу – і не пропонує нічого з цим робити. За майже повний тиждень, що минув відтоді, з боку Пентагону не було заперечень змісту цього документа, а генсек НАТО 2 квітня, по суті, підтвердив, що сприймає його як реальний.4. Зміна стратегії та дій США у відносинах із союзниками зачепила також Україну. Днями відбудеться засідання у форматі "Рамштайн", у якому США вперше не братимуть участі. 5. Усі співрозмовники ЄП очікують, що ключову роль матиме саміт НАТО у Гаазі 24-25 червня. Саме там, найімовірніше, Трамп або оголосить про свій підхід до участі США у подальшому гарантуванні європейської безпеки, або й ухвалить його. 6. Найбільш оптимістичний сценарій – це домовленість з Трампом про поступову передачу відповідальності європейським партнерам, скажімо, за 5-10 років. А роль США може лишитися, приміром, у гарантуванні "ядерної парасольки".7. Але чи потрібний Трампу такий м’який варіант? Наміри Європи купувати менше американської зброї і так дратують США, а після розбудови європейського ВПК ця залежність може стати ще меншою. Тому неможливо відкидати і варіант швидкого виведення частини військ США з Європи та їхнього озброєння – з тиском на європейські уряди, щоб вони замовили заміну в американських виробників.

Що таке наземні дрони, і чи зможуть вони замінити людей на фронті?Вже цього року військо отримає 15 тисяч наземних роботизованих комплексів. Що це таке, і як вони зарекомендували себе на полі бою? ЕП опитала трьох командирів підрозділів НРК, аби оцінити різні аспекти використання цих роботів. Отже: 1. Логістика – 5,5/10. Перевезення вантажів – це один з найбільш популярних напрямків застосування наземних роботів. Водночас їм досі не вистачає надійності та прохідності на полі бою. Також залишається відкритим питання балансу ціна/якість. Важливо, щоб на таких дронах була система скидання вантажу, бо в іншому випадку люди сильно ризикуватимуть, намагаючись забрати припаси вручну. 2. Роботи з турелями – 3/10. Проблемні зв’язок та прохідність поки не дозволяють наземним роботам ефективно використовувати стрілецьку зброю. Водночас є проблеми з точністю турелей. Якщо завдання – знищити ворога, то зараз це зробити буде складно. Але якщо завдання – налякати противника кулеметним вогнем, а потім добити його FPV-дроном, то наші автоматичні турелі вже з цим справляються.3. Роботи-камікадзе – 5,5/10. Часто роботи-камікадзе та логістичні моделі використовуються як "мінери", скидаючи на землю протитанкові міни і повертаючись на базу. Деякі роботи здатні перевозити до 20 штук за один виїзд. Утім, через проблеми із зв’язком, прохідністю та невідточену тактику наразі використання таких роботів далеке від ідеалу.4. Розмінування – 4,5/10. Військові, які випробували один український наземний дрон з мінним тралом звітують: з 15-ти протипіхотних мін підірвалися лише дві. Інші або розкидалися, або опинялися на дроні. Розмінувальники існують і в інших варіаціях. Наприклад, інженери 3-ї штурмової бригади розробили власну модель для знищення легких протипіхотних мін, яка йде попереду військових.5. Евакуація – 3/10. "Ми використовуємо роботів-евакуаторів лише в крайньому випадку, коли немає інших варіантів. Поки в нас було зовсім мало виїздів, але у всіх цих випадках вдалося врятувати життя. Щоправда, в одному з них робот почав буксувати. Евакуаційні дрони мають бути дорогими, з хорошою підвіскою та надійним зв’язком, щоб людину не трясло, вона не випадала і поранений не загинув. У майбутньому роботи-евакуатори можуть бути оснащені спеціальним медичним обладнанням або принаймні зігрівати пораненого до приїзду в госпіталь.6. Перенесення спеціального обладнання – 3,5/10. Це можуть бути системи РЕБ, РЕР, оптичної розвідки, обладнання для БПЛА. Бійці кількох підрозділів також встановлюють на свої дрони обладнання для розтягування колючого дроту. Зазвичай такі інженерні роботи вимагають багато часу та сил, тож військові під час кожного такого виходу наражають себе на небезпеку. Наземні дрони дозволяють автоматизувати цей процес.7. У 2025 році держава взяла за ціль поставити 15 тис. роботів. В Агенції оборонних закупівель ЕП повідомили, що за друге півріччя 2024 року Міноборони уклало шість контрактів на постачання наземних роботів на 100 млн грн, а за перший квартал 2025 року – 31 контракт на 6 млрд грн. Майже всі роботи будуть вироблені в Україні.

Що нам розповів голова ЦВК Олег Діденко?Усі складнощі не скасовують того, що вибори Україні провести доведеться. За даними The Economist, на Банковій уже навіть почали готуватися до швидкої президентської кампанії влітку. Та чи готова Україна до виборів, і які зміни в законодавстві необхідні? Коротко переказуємо наше інтервʼю з головою Центральної виборчої комісії Олегом Діденком:Про проблеми з реєстром виборців: Якщо громадянин не зареєструвався за новим місцем перебування, то він значиться в реєстрі за старим, навіть якщо це, скажімо, місто Бахмут. Для розуміння, якщо говорити про місто Бахмут, на початок повномасштабного вторгнення там у реєстрі значилося близько 57 тисяч виборців, а на зараз – близько 56 тисяч. Тобто зміна відбулася на тисячу, а фактично ми всі знаємо, що там нікого немає...  І тому виникає питання механізму, як цю фактичну невідповідність відобразити і врахувати. Про те, як провести вибори в умовах масового переміщення: Уже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. Цю можливість запровадили з прийняттям Виборчого кодексу, й у 2020 році на місцевих виборах вона уже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості.Про недостатню кількість дільниць закордоном:У нас є оцінки, що десь 5–6 мільйонів виборців за кордоном. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему. Пропускна здатність дільниці – 4-5 тисяч виборців, це в дуже інтенсивному режимі роботи. А цього недостатньо. Наприклад, у Польщі, здається, 960 тисяч українців і всього 5 дипломатичних установ.Про те, як вирішити питання закордонного голосування: Ідея в тому, щоб наші громадяни за якийсь час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично у посольство чи онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам утворити додаткові виборчі дільниці. Станом на зараз, закон передбачає можливість утворювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств. Відповідно, мають бути прийняті зміни до закону.Про небезпеку електронного голосування: Електронне голосування – це система, яку дискредитувати значно легше, ніж традиційне паперове. Тому що голосування відбувається в неконтрольованому середовищі, ніхто не бачить, де і як голосують. Неможливо забезпечити таємницю волевиявлення, щоб спостерігачі чи хтось міг переконатися, що виборець віддає свій голос вільно, без чийогось впливу. Неможливо, наприклад, коли є спір, взяти і перерахувати голоси. Про ризики повоєнних виборів: Я часто говорю, що повоєнні вибори – це не місце для експериментів. Повоєнні вибори будуть дуже відповідальними і чутливими. Якісь необережні рухи, а тим більше зловживання, можуть спровокувати внутрішні конфлікти. А вони можуть мати дуже негативні наслідки, особливо зважаючи, що у наших виборців після війни буде, з одного боку, загострене почуття справедливості, а з іншого – багато зброї. Важливо, щоб ми не отримали внутрішній конфлікт зі ще гіршими результатами, ніж поразка у війні.

Два перемир’я на користь Росії. Пояснюємо деталі та проблеми "мирних переговорів" у Ер-РіядіЯкщо подивитися в очі реальності, то відносним переможцем цього раунду стала Росія – Кремль зміг нав’язати США свою версію бачення "енергетичного перемир’я". Про що ще домовилися сторони у Саудівській Аравії? Пояснюємо усі нюанси тут: 1. Головний результат нинішнього раунду переговорів – зобов’язання лідерів Росії та України дотримуватися "часткового перемир’я" щодо ударів по об’єктах енергетики. Найголовніше: обидва лідери підтвердили, що вважають перемир’я вже чинним.2. Але навіть щодо енергетики заборона значною мірою одностороння. Це – головна неприємна несподіванка. З переліку, який Росія вважає чинним, "випала" частина з енергооб’єктів, по яких Росія останнім часом завдає ракетні удари. Це – потужності нафтогазовидобування. 3. Крім того, нинішній раунд переговорів завершився без узгодження спільних заяв – це означає, що сторони не дійшли згоди. А ключове правило міжнародних переговорів каже, що сторони не домовилися ні про що, доки немає домовленості про все (nothing is agreed until everything is agreed). 4. Американці погодилися піти росіянам на поступки і взяли на себе зобов’язання "допомогти відновити доступ Росії до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив" через зниження вартості страхування кораблів, які прямують до портів РФ, та спрощення платежів російським виробниками за агропродукцію та добрива, які зараз ускладнені через санкції. По суті, США погодилися почати знімати з росіян санкції. 5. У Кремлі висунули низку умов щодо конкретного переліку санкційних послаблень; лише за цієї умови РФ готова рухатися далі у переговорах. І Трамп вже підтвердив готовність розглядати російський ультиматум. По суті, Кремль вимагає, щоб США змусили Європу зняти санкції з РФ. Зокрема, система SWIFT не є підконтрольною американцям. Хто має переконувати європейців піти на це? Є підстави вважати, що США бачать у цій ролі Україну. 6. А що робить Росія у відповідь на зняття санкцій? Це – ще більш цинічна деталь. У разі виконання ультиматуму щодо санкцій Кремль пообіцяв запровадити перемир’я на морі і відновити так звану "чорноморську зернову ініціативу". Фактично, зараз Україні цей механізм не потрібен, бо судноплавство вже відновлене після того, як українські морські дрони вигнали флот РФ до Новоросійська. 7. Якщо ж відновити його зараз, то виходитиме, що російські вантажі ходитимуть через Босфор без обмежень (з кораблів РФ знімуть санкції, і ніхто не перевірятиме, чи не везуть вони військову техніку). А кораблі до українських портів – будуть обмежені у пересуванні. Тому в Києві до цієї іде ставляться зі скепсисом. А міністр оборони Умеров попередив: Україна вийде з перемир’я, якщо російські військові кораблі вирішать, що можуть безпечно пересуватися Чорним морем.

Що означатиме для України місія "миротворців" ООН?Миротворча місія ООН може стати альтернативою "коаліції рішучих". Принаймні, за даними ЗМІ, такий сценарій президент Франції Макрон обговорював із генсеком ООН. Що це означатиме для України? Пояснюємо: 1. Якщо справа доходить до місії ООН, то для цього має бути встановлене довгострокове перемир'я – за 30 днів розгорнути місію ООН технічно неможливо. Місія може гарантувати дотримання перемир’я на землі, адже в них немає засобів, щоб гарантувати дотримання перемир’я в повітрі та на морі.2. Кожна нова місія має свій специфічний мандат, затверджений Радбезом. Це може бути патрулювання кордону, можливо – роззброєння бойовиків, або відбудова мостів, або розмінування території, охорона важливих об'єктів, супроводження конвоїв з гуманітарними вантажами, або суто моніторинг – контроль за дотриманням режиму зупинки вогню. 3. Місія ООН буде складатися не тільки з європейців і навіть не переважно з них. Станом на початок 2025 року у трійці країн, які делегували найбільше миротворців ООН – Непал, Руанда та Бангладеш. На четвертому місці Індія, у топдесятці – Китай. А от європейців дуже мало, хіба що Італія направляє біля тисячі миротворців щороку. 4. Чи можемо ми довіряти індійським чи китайським миротворцям? Зокрема, щодо їхньої рівновіддаленості від сторін конфлікту. Скоріш за все, так. За довгу історію операцій не виникало значних скандалів за участю представників цих країн у рамках місій ООН. Хоча, звичайно, завжди обговорюється питання міжкультурних комунікацій, наскільки представники тієї чи іншої країни будуть сприйматися місцевим населенням.5. Але головне – РФ є постійним членом Радбезу ООН, тож вона матиме вплив на формування місії, оскільки інакше цей мандат просто не проголосують. Більше того, у будь-який момент РФ може заблокувати продовження мандата або виділення коштів. Київ не може принципово відмовитися від місії ООН, оскільки такий крок дасть Росії аргументи на користь того, що ми не хочемо миру.6. Проте наявність місії ООН не означає заборону інших місій. Яскравим прикладом є Косово, де одночасно наявні місії ООН, ОБСЄ, НАТО та ЄС. Так само у нас теоретично можуть перебувати чотири місії. Подібно до того, як наші двосторонні безпекові угоди містять пункт, що вони не є замінником членства в НАТО, місія ООН має стати доповненням, а не заміною "коаліції рішучих".

Що відбувалося на Курщині в останній місяць оборони?Наша журналістка Ольга Кириленко стала однією з небагатьох представників медіа, яким за останній тиждень вдалося дістатися на Сумщину і попрацювати біля українсько-російського кордону. А також поговорити з двома десятками солдатів і командирів із чотирьох підрозділів, що беруть участь у Курській операції. Ось що вона розповідає: 1. Проблеми з логістикою, зв'язком, браком досвідченої піхоти тягнулися з осені 2024-го. І, як переповідають співрозмовники УП, ігнорувалися управлінням військ "Курськ", яке з осені було зосереджене в руках Командування Десантно-штурмових військ.2. З вересня 2024-го, відколи російська армія пішла в контрнаступ на Курщині, вона насамперед атакувала фланги. Росіяни практично одразу відкинули українські війська ліворуч від дороги на Суджу – в районі сіл Глушково та Корєнєво. А потім щомісяця "надкушували" український виступ, відсуваючи Сили оборони все ближче до дороги Суми – Юнаківка – Суджа. Праворуч від дороги ситуація була трохи ліпшою. Однак і тут, у листопаді – грудні 2024-го Силам оборони довелося відійти ближче до Суджі та основної дороги, залишивши район Борок і Плєхова.3. За словами більшості співрозмовників УП з офіцерського складу, командування операції припустилося помилки, виставивши на фланги Курського виступу слабші підрозділи. Тоді як сильніші, зокрема 95, 80, 82 бригади ДШВ, залишили на центр українського виступу – на залізницю в напрямку Льгова та дорогу в напрямку Курська.4. Доволі неоднозначно серед військових було сприйняте рішення командування проводити наступальні дії в напрямку Большого Солдатського на початку січня. Це вздовж дороги, що веде з Суджі на Курськ. Адже в такий спосіб Сили оборони ще глибше затягували себе на територію противника, а не рятували фланги, які постійно звужувалися. Згодом Сили оборони все ж вирішили розширити свій правий фланг і на 3–5 км відсунули росіян від Суджі. Однак суттєвого впливу на ситуацію це вже не мало.5. З січня 2025-го, коли росіяни почали масово літати над основною логістичною артерією українського угруповання – дорогою Суми – Юнаківка – Суджа дронами на оптоволокні, ситуація в українського угруповання погіршилася ще більше. Щонайменше з початку – середини лютого український гарнізон на території Росії не міг завозити людей на позиції машинами, не міг працювати технікою, не міг оперативно відправляти поповнення на відбиття штурмів. Будь-які дії стали повільними та тяжкими для виконання. Ефективна оборона в таких умовах була неможлива.6. Найбільш категоричні, але все ж позитивно налаштовані до Курської операції співрозмовники були переконані, що, суто з військового погляду, виходити з території Росії варто було після контрнаступу росіян восени 2024-го. Але в такому випадку Силам оборони явно не вдалося б знищити там зо 20 тисяч росіян. Інші ж запевняють, що критичною точкою виходу мав стати січень 2025-го, коли росіяни почали перекривати логістику.