Українське страхування. Правда 🇺🇦

Україна vs Польща: хто платить більше?Польща — зручний «дзеркальний» сусід для порівняння. Ринки різні за масштабом, але саме різниця показує, куди рухається український сектор ОСЦПВ.У поляків застраховано 29,7 млн авто — це у 3,7 раза більше, ніж наші 8,1 млн. Середня ціна поліса в Польщі — 126 євро. Наче дорого. Поки не подивимось на компенсації.За 2024 рік у Польщі врегульовано 1,1 млн випадків за ОСЦПВ. З них 71 тис. — за кордоном, на понад 400 млн євро. В Україні — 142,1 тис. за внутрішнім ОСЦПВ і 14,2 тис. за «Зеленою карткою».Частота подій: 3,7% у Польщі проти 1,75% в Україні. Тобто кожен 27-й водій у Польщі за рік отримує страхову виплату; в Україні — кожен 57-й. Різниця — система врегулювання й культура повідомлення.Середня виплата — найкрасномовніший індикатор. Польща: 2,6 тис. євро. Україна: 1,3–1,5 тис. євро (за новими договорами 2025 року). Майже вдвічі менше. Це питання лімітів відповідальності, доходів населення і вартості ремонту.Сукупні страхові виплати Польщі — 2,8 млрд євро. Україна за підсумком врегулювання договорів 2025 року вийде на 210–225 млн євро. Масштаб — різні галактики, але тренд на збільшення.І найчутливіше: збитковість. Польща — 68,4% (найвища у СЦЄ). Середній регіональний рівень — 47%. Це означає, що з кожних 100 євро премій 68,4 євро йде у вигляді виплат. І це ще без урахування витрат на збут, врегулювання, операційку, ІТ, податки. Нідерландський мінімалізм там давно не працює — це ринок з високою вартістю збитків і жорстким споживачем.У підсумку маємо дві моделі. Польська — дорога, насичена подіями, з високою збитковістю й великими виплатами. Українська — стримана, недофінансована, але з очевидною траєкторією зростання. Пряме порівняння іноді болюче, але корисне: шлях до європейських стандартів завжди починається з погляду на сусіда — навіть якщо там інші правила гри й інша ціна ремонту бампера.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

ARX: стабільність і лідерство у воєнний часЗа підсумками 9 місяців 2025 року страхова компанія ARX зберігає лідерські позиції на українському ринку, демонструючи зростання на рівні ринку +37% і майже 4,5 млрд грн страхових премій. Навіть у складних умовах війни компанія залишається прикладом фінансової стійкості, відповідальності та ефективності.Ключові результати ARX:— КАСКО — 2,05 млрд грн (+18%);— Майно — 623,3 млн грн (+73%);— Автоцивілка (ОСЦПВ) — 674,3 млн грн (+163%);— Лайф-страхування — 249,9 млн грн.Щодня компанія виплачує клієнтам близько 8 млн грн, утримуючи №1 за розміром капіталу, №1 за активами та №2 за обсягом премій і виплат.Фінансова стійкість і репутація. ARX зберігає найвищий показник рентабельності (ROE) серед страховиків. У 2025 році компанія уклала облігаторний договір перестрахування воєнних ризиків із державною корпорацією США DFC та розпочала співпрацю з Lloyd’s of London — безпрецедентний крок для українського ринку.Клієнтський досвід:— рівень задоволеності врегулюванням за КАСКО — 4,85/5;— оцінка застосунку My ARX — 4,7 бали.Соціальна відповідальність:ARX входить до ТОП-80 найбільших платників податків України, сплативши 378,5 млн грн податків лише за 9 місяців 2025 року (з початку війни — понад 1,55 млрд грн).Компанія перерахувала 93 млн грн допомоги ЗСУ, головним партнером є фонд «Повернись живим».«Ми інвестуємо в те, що не видно у балансі — у довіру, стабільність і людей. Саме вони створюють справжнє відчуття захисту», — наголошує Андрій Перетяжко, Голова Правління ARX.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Середня зарплата в Києві восени 2025-го перевищила 40 тисяч гривеньУ вересні 2025 року середня заробітна плата в столиці становила 40 111 грн, повідомляє Головне управління статистики у місті Києві. Це майже на 50% вище, ніж середній показник по країні — 26 623 грн.Найвищі зарплати у Києві традиційно зафіксовані у високотехнологічних і ресурсних секторах:— добувна промисловість і розроблення кар’єрів — 88 420 грн;— інформація та телекомунікації — 76 179 грн;— фінансова та страхова діяльність — 57 183 грн.Також вище середнього заробляють працівники промисловості (45 975 грн), енергетики (48 809 грн), держуправління (49 821 грн) і науки (44 311 грн).Найнижчі середні доходи залишаються у так званих бюджетних галузях:— освіта — 24 385 грн;— охорона здоров’я та соціальна допомога — 25 485 грн;— тимчасове розміщування та харчування — 21 285 грн;— мистецтво, спорт, розваги — 30 596 грн.Для порівняння, у серпні середня зарплата по Києву становила 40 546 грн, а рекорд тримала сфера телекомунікацій — майже 80 000 грн.Зростання номінальних зарплат у столиці свідчить про стійкий попит на кваліфіковану працю, але за умови високої інфляції реальне зростання доходів поки залишається помірним.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

НБУ посилює правила прозорості: нова редакція Положення про структуру власності вже на фінішній прямійНацбанк ухвалив оновлене Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг. Воно почне діяти наступного дня після опублікування. Регулятор систематизував старі оновлення і вводить жорсткіші стандарти для всіх небанківських установ, включно зі страховиками.Документ став спробою довести ринок до рівня європейських практик. Прозора структура — це не формальність, а передусім інструмент обмеження тіньового контролю й підвищення довіри.Що змінюєтьсяФінансові компанії та страховики отримують двомісячний строк, щоб подати повний пакет документів за пунктами 34–35 та викласти ту ж інформацію на своєму сайті. Має бути і схема володіння, і опис ключових учасників, і підтвердження відповідності.Якщо є проблеми — шість місяців на виправлення. Власники істотної участі (10%+) повинні протягом місяця надати всі довідки компанії. Це створює ефект двостороннього тиску: компанія мусить розкрити власників, а власники — свої зв’язки.Що таке “прозора” структураРегулятор орієнтується на здатність ідентифікувати всіх власників та осіб, які мають вирішальний вплив (контрольні зв’язки; significant influence). Ланцюг володіння має бути повним, без “дір”, трастів без бенефіціарів і циклічних схем.Якщо хоч один елемент не встановлений — структура непрозора. Це стосується і випадків, коли у ланцюгу з’являються особи з санкційних юрисдикцій.Електронний документообіг і нові дедлайниКомунікація переходить у цифровий формат: вебпортал або електронна пошта з КЕП. Усі страховики щороку до 1 лютого подають оновлені дані станом на 1 січня.Будь-які зміни — новий власник істотної участі, поява публічного діяча, угоди з акціями понад 2% для страховиків чи 5% для інших компаній — потрібно заявити за 15 робочих днів. Інформація на сайті має бути у PDF і відповідати тому, що бачить НБУ.Навіщо це ринкуПростою мовою — менше тіні, більше передбачуваності. Регулятор хоче бачити справжніх власників, а не номінальних директорів чи кіпрські “схеми”. Це збільшує відповідальність керівників: вводиться поняття “відповідальна особа”, яка персонально відповідає за точність даних.Для страхового сектору це болюча, але необхідна реформа. Ринок роками жив з непрозорими холдингами, де справжні власники губилися між трастами. Тепер це вже не працюватиме.Вплив на страховиківКомпанії з непрозорою структурою ризикують отримати вимогу усунути недоліки, обмеження для власників або навіть призупинення дії ліцензії на страхову діяльність. Після низки “гучних” кейсів НБУ вирішив більше не толерувати формальних бенефіціарів.Публічна схема власності на сайті — додатковий бар’єр для маніпуляцій. Партнери й клієнти бачитимуть, хто реально стоїть за компанією.Аналітики прогнозують часткове очищення та консолідацію небанківського сегменту. Ті, хто не зможуть розкритися, підуть з ринку — і це природний процес для перехідної економіки.Що це означає для ринку, посередників і клієнтівДля ринку — більше передбачуваності та можливість притягувати інвесторів. Рівень корпоративного управління має підрости, хоча шлях буде нервовим.Для посередників — зрозуміліші правила взаємодії зі страховиками та менше ризику опинитися в “сірій зоні” без власної вини.Для клієнтів — більше довіри. Структура власності, що відкрито висить на сайті, — важливий індикатор стабільності фінансової установи, навіть якщо більшість людей на неї не дивиться.ВисновокОновлене Положення — черговий крок у бік європейських стандартів. Регулятор прагне чистого поля, і правила прозорості — фундамент для майбутнього небанківського сектору. Простіше кажучи, тепер кожен має показати, хто за ким стоїть. І зробити це чесно.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

НБУ відмовив споживачам у зустрічі з кандидатами на посаду керівника підрозділу із захисту прав споживачівВсеукраїнське громадське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» звернулося до Національного банку України з пропозицією провести дистанційну зустріч із кандидатами на посаду начальника Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ.Підставою для звернення стала закрита позиція попередньої керівниці підрозділу — пані Лобайчук, яка за шість років на посаді, починаючи з 2019-го, жодного разу не зустрілася з представниками об’єднання. У «Страховому захисті» наголошують, що їхні неодноразові пропозиції щодо співпраці та спільних заходів залишалися без відповіді.Метою звернення було почути від кандидатів на посаду їхнє бачення взаємодії з громадськими організаціями споживачів, адже саме вони представляють тих, чиї інтереси має захищати нове керівництво управління.Втім, Національний банк України відмовив у проведенні такої зустрічі. У відповіді, підписаній директором департаменту персоналу Людмилою Єропкіною, зазначено: «Проведення зустрічей (бесід) з кандидатами на вакантні посади у Національному банку за участі членів громадських об’єднань чи їх керівних органів не належить до функцій Національного банку, а також не передбачено розпорядчими актами НБУ». Також НБУ послався на статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади «зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».Водночас у «Страховому захисті» нагадали про статтю 42 Конституції, де держава зобов’язується захищати права споживачів і сприяти діяльності громадських організацій споживачів.Фактично, головний регулятор фінансового ринку відмовив єдиному всеукраїнському об’єднанню споживачів фінансових послуг у праві долучитися до обговорення кандидатур, які безпосередньо визначатимуть політику захисту прав клієнтів банків і страховиків.Цей випадок демонструє хронічну закритість НБУ у кадрових процесах і водночас — слабку комунікацію між державним регулятором і громадськими представниками споживачів.І саме це може пояснювати, чому рівень довіри клієнтів до фінансових інституцій росте значно повільніше, ніж до самих продуктів.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Смотрящий за «чистотою» ринку по горло в багні: кейс заступника голови НБУ Дмитра ОлійникаІсторія проста й гірка. Орган, який має бути символом порядку, сам опиняється в центрі корупційної підозри. ВАКС зобов’язав НАБУ внести до ЄРДР дані щодо можливого незаконного збагачення заступника голови НБУ Дмитра Олійника — після звернення економіста Бориса Кушнірука.У матеріалах — натяк на приховані активи. Ідеться про квартиру в Dubai Zenith Tower, оформлену на колишню дружину посадовця. У декларації за 2023 рік є дані про посвідку на проживання в ОАЕ та доходи — близько 7,7 млн грн. Але самої квартири — немає.Кушнірук натякає на класичну схему «фіктивного розлучення». У таких історіях цей інструмент часто працює як ширма для походження майна. Позиція проста: або спростування фактами, або відставка. Інакше довіра до НБУ падає швидше, ніж курс у кризовий день.Для фінансового та страхового ринку наслідки очевидні. Регулятор не має права демонструвати дві моралі: одну — для учасників ринку, іншу — для «своїх». Якщо вершина системи дає тріщину, навіть добросовісним компаніям стає складніше пояснювати клієнтам, що правила працюють.Клієнти, купуючи будь-який поліс, підсвідомо спираються на авторитет регулятора. Якщо регулятор втрачає довіру — падають продажі, ростуть підозри, посилюється нервовість у всіх сегментах. У страхуванні нервовість — прямий ворог довгострокового контракту.Посередники теж відчують наслідки. Довіра — їхній капітал. В атмосфері скандалів питання «а чи чесно все насправді?» починають чути навіть там, де раніше вистачало репутації.НБУ мовчить. Мовчання — теж сигнал. Сигнал про те, що інституція не поспішає ані відмежуватися від скандалу, ані показати рівні правила гри. А ринок — не терпить вакууму.Поки що це — не вирок. Це — етап розслідування. Але для наглядача «чистоти» ринку стати фігурантом такої історії — удар по власному моральному мандату. Якщо НБУ не покаже здатність чистити власний двір, то всі розмови про контроль, прозорість і вимоги до компаній звучатимуть як театральний задник.Сектор страхування й фінпосередників звик працювати під тиском. Але коли тріщить фундамент регулятора — це вже не лінійний ризик, це репутаційний обвал, який легко перекидається на всіх учасників. Якість нагляду — не декоративна функція, а запобіжник від хаосу.Українському ринку давно потрібна чесна розмова. І ця історія — не про одну квартиру в Дубаї. Це про те, що правила мають діяти однаково: для підлеглого, для мільйонера, для заступника голови НБУ. Інакше вартість довіри буде дорожча за будь-які активи, які намагаються приховати.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

ПЗУ Україна наростила премії на 44% — лідер росту в ОСЦПВ і «Зеленій картці»СК «ПЗУ Україна» за 9 місяців 2025 року залучила 2,376 млрд грн страхових премій, що на 731 млн грн (+44,4%) більше, ніж за аналогічний період 2024 року.Найбільше зростання показав сегмент ОСЦПВ — +71%, до 788 млн грн, що становить третину всього портфеля. Це результат розширення агентської мережі, активнішого використання прямого врегулювання і збільшення середнього тарифу.КАСКО додало 29%, сягнувши 398 млн грн (17% загального обсягу).За міжнародними полісами «Зелена картка» компанія зібрала 659 млн грн (+60% р/р), або 28% премій, — суттєвий ривок на тлі зростання перетину кордону та подорожчання відновлювального ремонту авто за кордоном.Медичне страхування дало 229 млн грн (+46%) і становить 10% портфеля.За іншими видами страхування компанія залучила ще 301 млн грн.Компанія працює в Україні з 1993 року і має підтримку материнської PZU S.A., що входить до складу PZU Group — однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи.Ріст ПЗУ виглядає системним — баланс між ОСЦПВ, КАСКО, «Зеленою карткою» та медичним страхуванням забезпечує компанії диверсифікацію ризиків і стійку частку на ринку, який зараз переживає турбулентну фазу перегляду тарифів.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Пряме врегулювання, Європротокол і цифри: як змінився ринок ОСЦПВ у 2025 роціЗа даними Форіншурер, за 9 місяців 2025 року страхові премії за внутрішніми договорами ОСЦПВ досягли 16,85 млрд грн — на 122,8% більше, ніж у 2024-му.Втім, кількість укладених договорів зменшилася на 5,7%, до 5,4 млн.Ключовим проривом року стало пряме врегулювання — тепер усі страхувальники можуть отримати страхове відшкодування безпосередньо у свого страховика.Це скоротило строки розгляду справ із 65 до 29 днів.Також розширено мережі партнерських СТО та цифрові сервіси для клієнтів.Водночас водії активніше користуються Європротоколом: кількість самостійно оформлених ДТП зросла на 23,9%.Врегульовано 48 506 випадків, виплачено понад 1,3 млрд грн (+78,9% р/р).З 2025 року страхова сума за ОСЦПВ підвищена до 250 тис. грн (проти 160 тис. у 2024-му).Ринок оновлюється швидко: менше договорів — але більше грошей і довіри.Далі буде питання ціни — чи вистачить страховикам запасу міцності, щоб утримати тарифи.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Страхування, яке не спрацювало: у Дніпрі жінка втратила 41 тис. грн попри поліс від шахрайстваУ Дніпрі жінка позбулася 41 тисячі гривень після крадіжки телефону, навіть маючи страховку від шахрайства у ПриватБанку. Суд визнав кредит недійсним, але компенсувати втрату страховик відмовився.Як усе сталосяУ вересні 2023 року у жінки вкрали телефон із застосунком Приват24. Зловмисники створили віртуальну картку, оформили кредит і за пів години вивели всі гроші.Клієнтка одразу повідомила банк та поліцію, однак кошти з рахунків продовжували списуватись на погашення кредиту, який вона не брала.Поліс, який не покрив ризикЖінка мала страховий поліс на 50 тис. грн, який мав компенсувати збитки від шахрайства через Приват24 або викрадення телефону. Але страхова компанія відмовила у виплаті, пояснивши, що викрадені гроші були кредитними, тобто належали банку, а не самій застрахованій особі.Іншими словами, поліс покривав лише власні кошти, а не чужі (у даному випадку — позичені).Що вирішив судСуддя Чечелівського райсуду Дніпра погодилася, що жінка не оформлювала кредит, тому банк зобов’язали анулювати позику та повернути понад 9 тис. грн, які списали для погашення боргу.Також банк мав сплатити понад 3 тис. грн судового збору.Втім, позов до страховика суд відхилив: компанія діяла в межах договору, а витрати жінки на адвоката не компенсували. Що це означає для клієнтівЦей випадок — ілюстрація слабкого місця багатьох «страхувань від шахрайства», які масово продаються банками як «захист від кіберзлочинців».Більшість таких полісів покривають лише збитки з власних коштів клієнта, а не втрати за рахунок кредитних лімітів. Тобто, якщо злодії візьмуть кредит від вашого імені, — страховка не допоможе.Для ринку це тривожний сигнал: продукт, який рекламується як антифрод-захист, у реальності може не працювати в найкритичніших випадках.Банкам і страховикам доведеться чіткіше прописувати умови, а клієнтам — уважніше читати договори, особливо пункт про те, які саме гроші вважаються «власними».ТК «Українське страхування. ПРАВДА»

Енергоатом застрахував наглядову раду на 390,9 млн грн — тепер це вже не формальністьНАЕК «Енергоатом» офіційно уклав договір D&O-страхування (відповідальність директорів і посадовців) зі СК «Колоннейд Україна».Премія — 19,3 млн грн, страхова сума — 390,92 млн грн, тариф — 4,9375%. Договір діятиме рік і охоплює весь світ, крім США та Канади.За документами: 17,37 млн грн іде на страхове покриття відповідальності, 1,93 млн грн — на компенсацію витрат членів ради.Покриття включає витрати на юрзахист, застави (до 10% суми, не більш як 500 тис. грн за випадок), репутаційні збитки (до 100 тис. грн), психологічну допомогу (50 тис. грн) тощо.На перший погляд — звичайна практика для держкомпаній. Але фон — вибуховий.НАБУ і САП розслідують масштабну корупційну схему у енергосекторі, де, за даними слідства, «Енергоатом» вимагав 10–15% “комісії” від контрактів. Сума збитків — до 100 млн доларів США.Наглядову раду вже звільнили, частину посадовців — відсторонили, а у фокусі опинились фінансові потоки останніх 15 місяців.І тут виникає питання: чи не стане цей страховий договір черговим епізодом у перевірці «тендерних відкатів»?Тариф майже 5% — явно «воєнний», але й виглядає завищеним на тлі корпоративних D&O-полісів схожого масштабу. Якщо буде доведено, що ціна договору включала «комісію», — під підозру може потрапити і страхова компанія.Для «Колоннейд Україна» це репутаційний виклик: будь-яка тінь на державному клієнті автоматично перекидається на страховика.Навіть якщо договір був прозорим — сам факт появи його в полі корупційної справи може вплинути на імідж компанії серед міжнародних партнерів.D&O для «Енергоатому» мав би стати знаком зрілості корпоративного управління. Тепер він ризикує перетворитися на лакмусовий тест того, чи можна в Україні страхувати чесність без лапок.ТК «Українське страхування. ПРАВДА»