Сьогодні разом з Ясно ми опублікували мій минулорічний матеріал. Про сприйняття і допомогу собі в темряві. В ньому головне: розуміти, які можуть бути реакції. І повернути контроль: Знаю, що. Знаю, як. Знаю, з ким.В наступному повідомленні будуть картинки. Багато, але буде практичним. ☀️ У темряві ми можемо втрачати відчуття орієнтації в просторіНам важливо намагатися упорядкувати простір заздалегідь. Так, щоб не перечепитись у темряві за речі, іграшки, крихкі предмети.☝️Порада: охопіть поглядом усю кімнату у світлий час, закрийте очі та уявіть її, намагаючись відтворити всі деталі.У тих місцях, де є кути, сходинки та будь-які зони, які вам важливі для пересування, розмістіть ліхтарики/гірлянди/світловідбивні стрічки.Також допомагають ліхтарі з датчиком руху (особлива користь від них у кімнатах, де є замкнений простір).☀️ У темряві ми можемо втрачати відчуття кордонів тілаЦе впливає на наше загальне відчуття небезпеки й підсилює тривогу.Нам важливо повертати собі контакт із тілесністю: розтиранням, вправами на заземлення (відчути стопи, як наше тіло торкається стійких поверхонь), вправами на розтягування (будь-які потягування), масажем та самомасажем.Також ми можемо перестати відчувати потреби. Тому важливо питати себе та тих, хто поруч і нагадувати пити, їсти тощо.До того ж у темряві ми чутливі до дотиків. Тому обов'язково потрібно попереджати про свої дії та дотики близьких.☀️ У темряві ми можемо втрачати відчуття часуНам може бути складно розрахувати час роботи чи зустрічей. А ще нам може здаватись, що час без світла тягнеться нескінченно.Тож важливо мати годинник на батарейках чи ставити собі нагадування на телефоні.☀️ У темряві ми можемо відчувати себе більш самотнімиТемрява підсилює відчуття самотності. Тому потреба в близькості може бути загостреною.Важливо створювати своє коло підтримки, а потім дозволяти собі писати та телефонувати тим, хто входить до нього. А ще слід пам'ятати, що в такому стані ми більш чутливі до зворотних зв'язків та коментарів інших.Ще один з наших найбільших страхів після вимкнення світла — втрата зв'язку, можливості контакту та отримання інформації.Подбайте про способи розв'язання цієї проблеми (наприклад, під'єднатися до ще одного мобільного оператора чи придбати радіо на батарейках).☀️ У темряві ми можемо відчувати більшу втомуА ще помічати, як одразу стаємо сонливими.Наш мозок отримує сигнал: «Темрява = засинаємо».Така реакція природна, але важливо бути уважними до режиму сну та своїх емоційних та тілесних потреб.Потрібно давати собі дозвіл на турботу про себе.☀️ У темряві ми можемо зіштовхуватися з загостренням відчуттів (звуків, дотиків, ароматів)Краще не користуватись парфумами та попереджати одне одного про гучні звуки.Останні, на які ми могли не звертати уваги при світлі, можуть бути більш проявленими у темряві. Тому важливо для себе та дітей створювати «енциклопедію звуків», впорядковуючи їх, називаючи та прояснюючі.Сил нам всім! Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні у мене були дві подібні розмови про підлітків. Про ситуації, коли підлітки казали батькам: "ти на мене кричиш". А насправді батьки в цей момент не підвищували голос. Але говорили більш сухо та суворо.Я пояснювала дорослим, що лімбічна система підлітків зчитує зміну нашої інтонації, як загрозу. І це сприймається, так само як і крик, і як відторгнення.У них виникає така сама реакція, як і на загрозу – залежно від психотипу. Хтось дає відсіч, хтось завмирає і виходить з контакту.Ми думали, як з цим вирулити. Бо іноді ми дійсно маємо бути суворими і окреслювати кордони. Домовились пробувати в цей момент говорити: Я кажу серйозно, але я не злюся… бачу, що тобі це неприємно…А ще ми домовились спробувати створити «резерв» контактності – в моменти, коли немає конфлікту (боже, бережи нервову систему батьків 😊))), робити хоч 1–2 хвилини "спільної уваги": розмова, спільна гра, щось разом дивитись, якщо дозволяють - обійми, спільне приготування їжі. Цей «резерв» допомагає підлітку і дорослим зберегти відчуття близькості і тоді, коли є напруження.Фільми для всієї родини і також про підлітків. ☀️ 1. День "Так". В родині 3 дитини різного віку. Старша донька - підлітка. Батьки - мама - частіше в ролі "поганого поліцейського" і діти частіше чують від неї "ні". Тато - на роботі жорсткий керівник, вдома - ні в чому не може дітям відмовити. Під час кризи родина домовилась про "день "так". В якому батьки повністю йдуть за бажанням дітей. І вся родина досліджує межі - свободи та відповідальності, гри та правил.☀️ 2. Родинний обмін - в родині три дитини і собака. Раптом під час найбільших сварок всі міняються тілами. Батько з сином, донька з мамою, а малюк з собакою. Вони мають полагодити та знайти скло в обсерваторії - але насправді, полагодити свої стосунки, та знов знайти один одного.☀️ 3. Чумова п’ятниця (2003) і 2025р з Джеймі Лі Кертіс. Мати - психологиня та донька- підлітка не можуть порозумітись. А ще й у мами, після смерті батька, з'являється коханий чоловік. Фантастичне втручання з обміном тілами допомагає відчути, те, що насправді важливо мамі та доньці.☀️ 4. Із 13 в 30 - підлітка, яка почувається невдахою в свої 13 прокидається в тілі 30 річної. Трохи наївне кіно, але в ньому є те, що може бути важливим для дітей, які хочуть стати швидше дорослими. І дорослим, які забули, як бути дітьми.☀️ 5. Татові знову 17 - розчарований своїм життям чоловік, що у своїй юності мав блискучі здібності до спорту, і мав би робити спортивну кар'єру, кидає її, бо його дівчина каже, що вагітна. Зараз він нудьгує на роботі, не відчуває близькості з дружиною та дітьми. Дружина планує розлучатись. Діти віддаляються. Але після дивної зустрічі він повертається в свої 17, коли приймав важливі рішення. В фільмі є розмови про секс. Важливий монолог про повагу до рішення дівчини і згоди на секс.☀️ 6. Мультфільм "Я панда". (Чи я червонію)☀️ 7. Мультфільм "Хоробра серцем" В мультфільмах - про стосунки мами та доньки - підлітки, дорослішання, пошуки своєї ролі та сили, супротив, та агресію, контроль та опіку дорослих, та примирення й повагу. А ще - про силу роду.☀️ 8. серіал Дівчина Гік. Нейровідмінна дівчина дозволяє собі стати моделлю. Вийти на подіум. ☀️ 9. фільм Висока дівчина. 2 частини. Хороший фільм про самоповагу, булінг, впевненість, прийняття своєї зовнішності. ☀️ 10. серіал Клуб нянь - головні героїні створили свою агенцію нянь. в кожній серії досліджується якась актуальна для підлітків тема. ☀️ 11. Фільм Ми купили зоопарк (уважно, там є тема втрати)☀️ 12. Мітчелли проти машин - мультфільм про сепарацію, відчуття близькості і пошуки себе ☀️ 13. Думками навиворіт - мультфільм, 2 частини Насправді, все це - і фільми, і Інформація не тільки про підлітків ☀️ Доброї безпечної ночі. І вихідних. І Близькості. ❤️ До понеділка #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Виявилось, що сьогодні цікаві міжнародні свята: День незавершених справ. І День цокання годинника.Я подумала, що ці два неофіційних міжнародних свята пов’язані. Вони з’явились на початку 2000-х років – Саме в час, коли ми намагаємось закінчити те, що заплановане. І сильніше відчуваємо плин часу. Рахуємо дні до закінчення і до початку року.Я сьогодні так і запитала знайому: ви рахуєте час до закінчення року чи до початку нового року.В першому - фокус на минулому циклі: відповідальність, втома, перевантаження, бажання нарешті видихнути.А друге – про очікування, надію, відчуття, що попереду простір.Помітили, що Іноді ми змінюємо цю оптику і протягом дня. Вранці може бути: скільки ще всього!А ввечері: скоро має початися щось нове. більш легкеНехай годинники своїм цоканням відміряють наш час спокою та впевненості. А ми дозволимо зменшити внутрішній тиск від незробленого. Можливо, достатньо зробити лише частину задачі, а не виконати все Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Я зараз з колегою працюю над проєктом про підлітків. І в цей святковий день – пишу-пишу - пишу матеріали. Якщо проєкт перевести в сторінки – це буде близько 100 сторінок тексту. Про фізіологію, нейробіологію, реакції підлітків і про підтримку дорослих. З дослідженнями та практиками. Має бути готовим в лютому.Саме зараз згадувала нещодавні інсайти з результатів дослідження, яке проводили Рейтинг Груп.☀️ «Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше мають низький або помірний рівень стресу (68%). Натомість серед однолітків, які мало займаються хобі, таких менше половини. Особливо ресурсними є спільні хобі дітей і батьків».Причому - і батьки, і діти, у яких є спільне хобі демонструють більшу стресостійкість та рівень близькості. https://www.ratinggroup.ua/news/family360-mh-1\З підлітками не так просто знайти спільні заняття. Я попросила нашу підлітку написати для нашої родини план дозвілля – якісь дії, ігри, фільми, дії, які ми б могли робити разом з нею. Очікую!Доброї безпечної святкової ночі. І близькості з тими, хто нам дорогий ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Я купила пакувальний папір і при ліхтариках запаковувала подарунки. Коли у нас відключення світла, мобільний зв’язок теж зникає. В темному селі відчуваєш себе самітником.Це таке дивне відчуття: в темряві. при гірляндах, за вікном гудуть генератори сусідів. В кімнаті грає різдвяне радіо. І одночасно ти наче в майстерні зимових ельфів чаклуєш над подарунками. Що самі символізують зв’язок.Я сьогодні говорила зі знайомою: коли ти не можеш дотягтись до людини поглядом, доторком, словом - зв’язок внутрішній стає ще відчутнішим.Але потім, коли зв’язок з людиною відновлюється, може прийти розчаруаання. Бо коли ми ведемо внутрішні діалоги, ми іноді наділяємо людину тим, що їй не притаманно. І важливо уникнути очарування таким ідеалізованим контактом. Коли я запаковую подарунки, виникає відчуття, мов я пеленаю їх, як колись дітей. Хотіла б, щоб в кожному подарунку збереглася ця сила зв’язку та турботи.Нехай буде зв’язок з тим, що для нас важливо❤️Доброї безпечної ночі!#роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні я згадувала, як колись дуже вчасно натрапила на одну метафору з кабали.В кожній людині є голос світла і голос Сатана. Не «сатани» у релігійному сенсі, а саме Сатан. У кабалі це слово означає «той, хто ставить під сумнів».Його роль не знищити нас, а перевірити нас на вірність тому, що ми обрали і на впевненість. Саме "він" часто говорить голосами наших внутрішніх критиків, голосами значущих для нас авторитетних фігур. Зовнішні слова лише озвучують ті сумніви, які вже існують усередині. Він "сумніватель". Цей голос активізується тоді, коли ми майже підійшли до свого «внутрішнього світла»: до успіху, впевненості, важливого вибору.Якщо ми прислухаємося до його голосу, не зробимо вигляд, що його не існує, але й не дозволимо собі втратити відчуття того, куди йдемо, сенсу дій та руху – зможемо відчути в собі нову силу. Пам’ятаєте: Сатан прокидається, коли ми вже за крок до чогось дуже важливого. ☀️ Світла нам зовні та всередині!Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні ми говорили зі знайомою про користь смутку. Про те, що коли ми намагаємось поспішати з тим, щоб заспокоювати дитину чи того, хто знаходиться поруч, це може бути більше нашим намаганням уникнути складних почуттів, проявом почуття провини чи втоми. Ми можемо допомогти знизити інтенсивність переживань, щоб вони були стерпними, щоб їх можна було витримати. Для того, хто сумує, так важливо відчути, що його не кваплять, не виправляють, не стають аніматором – а що з ним залишаються.Ми сумуємо лише за тим, що було важливим. Можливо, смуток - це форма любові, яка шукає для себе нову форму. І це процес: коли ми йому дозволяємо бути – він змінюється. А коли швидко трансформуємо, відволікаємо, коли його уникаємо – він наче застрягає, стає заважким.Смуток з’єднує - коли ми проявляємо повагу до того, хто сумує, до того, з чим втрачено контакт. Коли ми поруч. Він може робити нас глибшими, більш співчутливими, він дає нам можливість відчувати цінність.Я лише зараз не про втрату. Це вища і глибша форма смутку. В ній має бути окремий супровід.Дитині ми можемо сказати: я бачу, що ти сумуєш. Ми завжди сумуємо, коли втрачаємо те, що нам важливо. І хочеться це повернути, щоб було все, як колись.Коли я сумую, я іноді плачу. А іноді пригадую це і дякую. Що б тобі зараз хотілось зробити? Я з тобою! Доброї безпечної нам ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика “вмивання”.Доторки до обличчя- одна з най най давніших форм самозаспокоєння, ще з самого дитинства: малюки торкаються обличчя, коли їм страшно чи тривожно. Обличчя має дуже високу чутливість та іннервацію, тому будь-який м’який дотик миттєво передає в мозок сигнали безпеки.Повільні, теплі рухи під час “вмивання” активують рецептори тиску - механорецептори (тільця Пачіні та Мейснера). Їх стимуляція передає в мозок сигнали заспокоєння для системи стресу, активує блукаючий нерв і переводить нас у стан «відновлення і спокою».М’які доторки та рухи по чолу, щоках, підборіддю й повіках працюють як тілесний маркер безпеки. У цей момент у роботу включається трійчастий нерв, який передає мозку сигнали спокою. Саме тому доторк до обличчя так швидко повертає фокус у теперішній момент і допомагає “заземлитися”.А ще ці рухи зазвичай синхронізуються з повільнішим, довшим видихом.А здається, така проста дія«Вмиваємося" і відновлюємося❤️ @stijkist Світлана Ройз
Сьогодні міркувала над стосунками, в яких мені некомфортно чи складно. Де немає прямої комунікації та співрозмірності. Думала, що найлегший спосіб - їх взагалі припинити.Міркувала, що саме спонукає людей до нещирості, пліток, агресії, конкурентності. І була одна проста відповідь. «Це їх спосіб зберегтися».Кожен з нас шукає можливість зберегти: самооцінку, цілісність, кордони, систему цінностей, стабільність. І у кожного є свої стратегії і потреби.Людина може діяти проти нас, але саме зараз у неї є сили та спроможність саме на такий спосіб "самозбереження" .Це не виправдовує її. Не каже про те, що я не маю себе захищати чи не давати зворотний зв'язок.Але мені це дало можливість поміркувати, що в моїх діях могло викликати таку реакцію, що саме «захищає» людина від мене? яка потреба насправді за її діями.І найголовніше, це одразу «розрядило» мої емоції. На них йшли сили, яких і так дуже обмаль.Ну і ми також "зберігаємося" своїми реакціямиДоброї безпечної ночі❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Я ще почуваюся досить слабкою, але вже виходила на вулицю.Зраділа, що хочеться розрізняти, і можна побачити щось приємне та зворушливе. Мене лякає стан, коли перестаю це бачити. На ділянці зустріла єдину квітку лаванди. і троянду, і маргаритку. І сонечко серед пожухлого листя.Навіть якщо воно єдине – в цій єдиній квітці, комашці є життя і цвітіння. Кілька днів я відчувала справжнісіньке обнуління. Вже розуміла, що так і може виглядати вигорання.Сьогодні з партнерами з’ясували, що не зможемо втілити один красивий проєкт і я навіть зраділа, бо щось в ньому мене муляло. А після "обнуління" – якщо дати собі можливість не поспішати, всередині можуть виникати ідеї нової якості, досвіду та сили.А замість одного проєкту для дітей, що ми зупинили, я написала концепцію для двох нових і думаю над третім.Сьогодні думаю про те, що ми не знаємо, коли саме час для квітування нашого,чи ідеї. І що так важливо дати собі "обнулитись" Відновлення нам ❤️ Доброї безпечної ночі #роздуми@stijkist Світлана Ройз
