Вітаю!Що поєднує зелений перехід, Харків та В’єтнам?Правильно – локшина швидкого приготування «Мівіна».Давайте детальніше!Є такий виробник електромобілів та електроскутерів у В’єтнамі - VinFast Auto Ltd.Чули?Якщо ні, гляньте Auto.ria – на ранок там продавалися 4 кросовери цього виробника. Кросовери електричні та повнопривідні. З великими акумуляторами. Пригнані зі США.Думаєте, клон якогось «китайця»?Ні – повноцінний виробник електромобілів.Думаєте, гаражна збірка?Ні – у 2025 році компанія випустила і передала покупцям 196914 автомобілів. Точніше електромобілей.Думаєте, великовузлова збірка?Ні – навіть акумулятори робить компанія-партнер, що входить у єдиний холдинг — VinES Energy Solutions.Думаєте, тачки неякісні? Зовсім ні – фізичне виконання на висоті. За відгуками в деяких оглядах в інтернеті та за думкою одного мого товариша – якість підгонки кузова, салону, якість матеріалів краща за Теслу.Тачки експортуються до США і мають усі сертифікати якості та безпеки.Так, є над чим працювати з боку програмного забезпечення, але це нічого не змінює – тачки цілком нормальні.Думаєте, якісь тук-туки?Ні - повноцінні тачки. Здоровенні. Шкіряні салони, круте оздоблення, хороші характеристики.У цього виробника заводи не тільки у В'єтнамі. Індонезія та Індія теж мають виробничі потужності цієї компанії.Але електрокари — це лише половина історії.VinFast виготовляє шалену кількість електричних скутерів різного роду та типу. Від дрібних до мінібайків.Що таке шалена кількість? У 2025 році було виготовлено і продано 406497 електричних скутерів.І скутери тут значно важливіші в контексті моєї доповіді. В’єтнам із населенням 102 млн людей має шалену кількість двоколісного транспорту.І донедавна то був транспорт на бензині.Уявіть Хошимін (Ho Chi Minh City) – населення 14 млн людей і 10,5 млн байків! Уявили? І вони всі жжужать, димлять, жеруть пальне.Думаєте, тільки Хошимін? Ханой, Хайфон чи Кантхо трохи менші кожен. Та ключове слово – «трохи». Це «всесвіт скутерів».А тепер уявіть, що за 3-4 роки всі бензинові скутери стали електричними. Тиша, дихати легше. Менший імпорт нафти та пального в країну.І цей процес уже активно триває. Як зусиллями VinFast, так і уряду В’єтнаму.До чого тут Харків і «Мівіна»?Засновник і головний акціонер Vingroup, до якої входить VinFast Auto Ltd. (акції компанії торгуються на біржі Nasdaq під тикером VFS), — чоловік, що прожив багато років у Харкові.Фам Нят Вионг (Phạm Nhật Vượng) жив у Харкові з 90-х років і заснував ту всесвітньо відому компанію «Техноком», що і виготовляла (і виготовляє) «Мівіну».Компанію він продав у 2010 році корпорації Nestlé.По суті, VinFast Auto Ltd заснована на грошах, що зароблені в Україні. І Ви і я колись купуючи «Мівіну», робили внесок, хай і мікроскопічний, у незвичайні електричні тачки і, головне, купу електричних скутерів. Море скутерів на батарейках.Шкода, що ті гроші не працюють у нас...Але як є.Сайт компанії — в першому коментарі. На Авторіа пошукайте самі, якщо цікаво.UPD. Рома з Біома (той, що шеф Біома в КНР) написав, що в Хошиміні та Ханої заборонять в'їзд на бензинових скутерах у центр міст. Центр Ханоя як пів Києва.Ситуація така, що Роману довелося купити родичам, що живуть у Ханої, електричний скутер. Та він взяв китайський))).Також Роман каже, що практика таких заборон має місце і в Китаї.Тож більше електроскутерів – менше нафти!
Вітаю!Тут днями Азербайджан передав нашій країні 5 пасажирських автобусів.Точніше, електробусів BYD. Точніше, м. Ірпінь.В новинах все це є. Але доповім детальніше про самі ці транспортні засоби.Це модель BYD eBus K7 / 8.7 m midibus.Низькопідлоговий (370 мм від дорожнього полотна) міський автобус для середніх міст. Довжина 8,75 метри. Думаю, для Ірпеня це те, що потрібно. Довший точно не розвернеться на значній частині вулиць цього прекрасного містечка.Та давайте про наше – електричне.- Акумулятор LiFePO4 з кліматом. - Ємність 174 кВт·год.- На задній осі два мотор-колеса по 90 кВт кожне.- Зарядка – CCS – по трьох фазах змінним струмом – 11 кВт. Постійним струмом – 80 кВт. За 4 години зарядиться легко.- Пробіг на одному заряді залежить від пори року (опалення / охолодження салону та акумулятора тепловим насосом) – від 220 до 270 км – на більшості маршрутів по місту та Бучі й околицях – на зміну з головою вистачить.Як на мене – ідеально для Ірпеня. Електричний автобус серед сосен міста буде ідеальним варіантом.Де той автобус зроблено? В Китаї?Не зовсім.Попри те що компоненти майже на 85% китайські, випуск (а точніше збірка) цих автобусів здійснюється в Азербайджані на підприємстві BYD, SARDA Group / Electrify Azerbaijan – м. Сумгаїт, десь за 35 км від Баку.Там виготовляють близько 500 таких автобусів на рік.Не можна сказати, що це прямо виробництво – скоріше фінальна, великовузлова збірка. Але з часом якась частина компонентів стане місцевою. Тож є куди рухатись!До речі, фейс у цього автобуса теж специфічний – притаманний якраз фабриці в Азербайджані. Дякую Азербайджану за підгін!
Є свіжі данні про китайський експорт сонячних панелей у березні цього року.Ви вже здогадались напевно.Рекорд. Ні - РЕКОРД!68 ГВт панелей експортовано. Посилання на детальний репорт Ember у першому коментарі.Багато чи норм?- Це вдвічі більше, ніж у лютому цього ж року (зазвичай різниця між лютим і березнем близько 4%).- Це рекорд рекордів за всі часи. Попередній рекорд – серпень 2025 року – 45,8 ГВт.- Це в 68 разів більше панелей, ніж Україна встановила в рекордному 2025 році.- Це стільки ж панелей, скільки стоїть в Іспанії всього.- Це 168 700 великих 40-футових морських контейнерів.Це ще не кінець історії.Значне зростання експорту припало на останній тиждень березня.Квітень, скоріше за все, буде рекордним знову, бо, за словами моїх знайомих, логістика з фабрик на порти нарощує обсяги темпами, про які не міг мріяти жоден виробник.Я писав на каналі про це пару тижнів тому.Нагадаю – всі склади різних виробників із панелями попередніх поколінь, що безнадійно чекали утилізації, продані за кілька днів.Залишки продукції переважної кількості виробників наразі нульові. Все з виробництва в контейнери. Сотні гектарів складів спустошилися за тиждень. Знаю про роботу складів без вихідних і у три зміни. Такого ще не було ніколи!Що там з акумуляторами? Як думаєте? Правильно! Зростання березневого експорту на 69% рік до року – до березня 2025 року.І знаєте що? Правильно! Як тільки ці 68 ГВт допливуть до адресатів, «залізуть» на дахи та запрацюють… Акумуляторів буде потрібно значно більше. В рази…Скільки панелей вироблять і експортують за підсумками квітня і травня, навіть важко уявити.Коли Ви зараз питаєте в інсталяторів та імпортерів про панелі – де вони, чого так мало… Згадайте цей пост. Схоже, вся китайська промисловість у цій галузі у квітні-травні вийде на повну потужність – у моменті це 55-58 ГВт на місяць. Може і більше. Тож має трохи полегшати.До речі, з LiFePO4 акумуляторами буде та сама пісня з відчайдушним дефіцитом вже в серпні. Тож якщо щось планували на цей рік з акумуляторів – бажано впоратися до липня включно. Потім буде як із панелями… а може, і гірше.(
Вітаю.Спогади — то штука неточна. Та іноді ними варто поділитися.В мої шкільні роки родина моїх батьків мешкала в стандартній на ті часи квартирі. Такий собі п’ятиповерховий хрущ із тонкими бетонними стінами. Квартира була кутовою. Різниця невелика – три додаткових вікна на торцеву стіну будинку. Така квартира була холодною взимку і спекотною влітку.Попри те, що постійні то холод, то спека робили життя незручним майже 8 місяців на рік, головний спогад зовсім не про сон у светрі завтовшки в сантиметр і не про підігрів квартири газовою плитою, щоб якось не околіти.Сьогодні якраз той день, щоб розказати Вам про головний спогад.Якось у 1986-му, ближче до осені, засинаючи, стало чутно, як у сусідів щось виє. Наче собака. Це було одну ніч, тоді ще і ще… Мені так було шкода, що хтось страждає. Чи воно закрите, чи його б’ють… невідомо. Батьки відводили погляд, коли я питав про цю «собаку». Сусіди теж. Та і бетонні стіни не давали можливості зрозуміти – де це саме – в якій квартирі.Виття тривало і тривало… Та колись сусідка «бабуся Аня» розповіла… Поверхом вище, по діагоналі від нас, жила родина. Кремезний хлопчина та його батьки. Хлопець високий та широкий. 20–30 років. Не можу вже згадати, як його звали.Цей хлопець працював у «пожарці» буквально за 500 метрів від будинку.В якийсь момент на початку травня 1986 року на його зміну прийшов наказ – виділити кілька «добровольців» для «відрядження» — гасіння великої пожежі під Києвом.«Добровольців» призначив начальник пожежної частини. Казав — кілька днів.Як Ви вже здогадались, цей хлопчина був одним із сотень тисяч «ліквідаторів» аварії на ЧАЕС.Всі інші «добровольці» з його частини померли до кінця 1986 року. Він був наймолодший і найкремезніший. Вижив… Якщо так можна сказати.Ніякої собаки не було. Це він «вив» від болю. Постійного, нескінченного болю. Роками…. Променева хвороба вбивала його довго. Років 7, напевно. Він потроху розчинявся. Худнув день за днем, зменшувався навіть на зріст, перестав виходити з квартири і в підсумку помер. Помер у муках.Сотні тисяч наших співвітчизників втратили життя та здоров’я на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.Ще невизначена кількість (думаю, мова про мільйони) отримала відстрочені наслідки у вигляді різного роду захворювань, викликаних цією катастрофою.Наразі на території України близько 2600 кв. км є зоною відчуження ЧАЕС. Майже стільки ж на території Білорусі.24 тисячі років знадобиться для того, щоб Плутоній-239 завершив напів розпад і 10-кілометрова зона стала придатною для життя.Днями вийшла стаття на УНІАНі (посилання в першому коментарі) про те, що найближчими тижнями на ЧАЕС буде введено в експлуатацію СЕС потужністю 2 МВт. Станція вже побудована. Проходить підключення до мережі.Вся потужність даної СЕС буде направлена на часткове покриття споживання на обслуговування об’єкта укриття та поточних потреб станції.З території зони відчуження не можна вивозити нічого через ризик радіаційного зараження. Тож видобувати чи виготовляти там нічого не вийде. Ліс, вода, ґрунт – все отруєно радіацією.На відміну від енергії.Вітру там малувато – такий регіон. А от сонячна станція там би працювала добре. І не тільки ті 2 МВт для власних потреб станції.Мова про значно більший масштаб. Верхня оцінка реальних можливостей окреслена в 2019 році Кабміном – 2,1 ГВт. Так – зона відчуження величезна. Та ліси, болота, прикордонна смуга – все це сильно обмежує можливості.Думаю, і 2,1 ГВт на практиці не вийде.Скромніші оцінки сягають 1,2–1,5 ГВт.Багато це чи мало?У 2025 році в Україні запустили в роботу близько 1 ГВт СЕС. Це був рекордний рік. Тобто можливості зони відчуження – як мінімум 1,5 річного приросту. Як на мене, непогано.До того ж ЧАЕС працювала іншими блоками багато років після аварії – тож вся інфраструктура для передачі енергії в мережу вже є. Остаточна зупинка останнього 3-го енергоблока сталася 15 грудня 2000 року. Я ясно пам’ятаю. Кучма Л.Д., урочистий наказ по телемосту…
Вітаю!Є такий спеціальний транспорт – в оригіналі - articulated dump truck чи articulated hauler. По-нашому приблизно – «шарнірно-зчленований самоскид».Це такий здоровенний самоскид що може трохи вигинатись на дорозі, за рахунок чого отримує додаткові можливості з маневрування.Це переважно транспорт для місць розробки гірських порід. Його обирають, коли стандартні самоскиди незручні з точки зору маневреності на дорогах кар’єру.Можна прожити життя і ніколи не побачити таку вантажівку. Їх на рік виготовляється близько 10 тисяч штук. Дрібниця, подумаєте Ви. Так, є висока ймовірність, що мідь у кабелі, який живить електрикою Ваш будинок, проїхалася на такій автівці, коли ще була рудою. Наприклад, на Cat AD45 Underground Mining Trucks на родовищі Bor Copper Complex у Сербії.Тож транспорт не медійний, але дуже важливий. Та і ціни на нього дорослі. Старт за таку машину від пів мільйона баксів. Є і за 1,1 мільйона.Один із важливих виробників такого транспорту — Volvo Truck Corporation.Так-от, у квітні цього року, тобто от-от, Volvo Truck Corporation у м. Броос у Швеції приступила до серійного випуску таких самоскидів - A30 Electric та A40 Electric на 29 та 39 тонн вантажу відповідно.Electric у назві означає саме те, що Ви подумали.Це електричні, акумуляторні автомобілі.Акумулятори у них такі: на A30 Electric — 270 кВт·год, а на A40 Electric — 324 кВт·год.На перший погляд, невеликі. Але на повноцінну зміну в кар’єрі вистачає повністю.Швидка зарядка за 1 годину.Виробник не розкриває хімію акумуляторів – чи то LFP, чи то NMC. Побачимо згодом.Є дещо особливе, що робить електричні вантажівки такого типу важливими.- Такий транспорт часто працює під землею. Шахти, виробки гірських порід і так далі. Вихлопні гази там — проблема для людей навіть попри вентиляцію.- Такий транспорт далеко не їздить. Переважне життя шарнірно-зчленованого самоскида проходить на одній локації. Тож і час роботи на одному заряді визначається не кілометрами, а годинами роботи. Стояти під завантаженням у крокуючого екскаватора з робочим дизелем — це одне, а просто стояти на електричці – зовсім інше – всі системи життєзабезпечення працюють від акумулятора. Економія не тільки в паливі на рух, а і під час простою.І так – організувати процес заряду на місці значно простіше – підключення зазвичай вже є і переважно дуже потужне.- Такий транспорт у переважній більшості випадків везе вантаж угору, а порожнім спускається вниз. Це значні можливості для рекуперації енергії в акумулятор замість того, щоб стирати гальмівну систему в пил. Виробник про це не забув – рекуперація відпрацьована дуже добре.Наскільки такі вантажівки дорожчі за дизельні версії їх самих?Десь на 15-25%. І хоча в грошах це немало, компанії, що їх експлуатують, передзамовили вже понад тисячу штук, а це, на хвилиночку, мільярд баксів.Як Ви бачите, відносно швидко електрична тяга займає місце в транспорті, на якому її не очікували в найближчому майбутньому!Посилання на джерело — в першому коментарі.Гарного вечора!
Вітаю.Є в мене товариш – Андрій Кіптенко.Здається, ми знайомі 100 мільйонів років.Типова дружба двох дорослих чоловіків. Усе плануємо зустрітися на шашлик, допоки хтось не помре!Та дружба дружбою, а от по роботі ми взаємодіємо постійно.Андрій — імпортер обладнання для опалення та водопостачання. Канаха, поліпропіленові, поліетиленові труби, всілякі фітинги та арматура. Насоси та газові котли! Там багато всього. Величезні склади, купа співробітників і постійний двіж інсталяторів та підрядників на майданчику перед складами.Якщо Ви будуєтеся і наразі актуальне питання про опалення чи водопостачання – то до нього!Промокод «від Сливки» діє в нього десь з 2006 року. Тоді ще я не знав, що таке промокод. Ціни солодкі – бо Андрій це перші руки. Далі — перекупи, які продадуть на ринок чи в магаз, де купите Ви.Тож якщо у Вас хоча б якесь середнє замовлення – звертайтесь до нього. Є відправка по регіонах, доставка по області чи самовивіз з складів на Борщагівці. +380672380228 Андрій Васильович Кіптенко.Додам у довідку постачальника. Завдяки йому мої системи опалення та водопостачання не зняли з мене останніх штанів, як це часто буває в цій галузі.
Днями вийшло відео Сергія Ручко на Грін Павер Толк.Посилання в описі.Це відео викликало сотні однакових питань у моїх читачів щодо суті цього відео.Сотні дзвінків. Тож розпишу тут своє бачення.Що за Сергій?1. Сергій — умовно вождь наших співгромадян, що мають сонячні станції, що віддають електроенергію в мережу. В них своя тусовка. Асоціація чи корпорація… не знаю точно.Об’єднав зусилля вони активно впливають на органи влади щодо її рішень в галузі сонячної енергетики, зеленого тарифу, «активного споживачі» та таке інше.В них багато що виходить.2. Сергій веде канал, на якому випускає відео про технічні та переважно юридично-законодавчі питання функціонування галузі. Ніколи не було випадку, коли я з ним не погоджувався. Повністю адекватний і зважений чувак як у технічній, так і в галузевій частині.3. Робота цих хлопців більше не про конкретні інвертори, акумулятори чи панелі, а загалом про галузь. Законодавство, мережі, взаємодія учасників ринку і так далі. ПУПи, НКРЕКП… ну і так далі. Що не так з відео?Як не дивно з відео все так. Все вірно і додати нічого.Але це той рідкісний випадок, коли неправильно зрозуміли. Думаю, через назву відео: «Сонячні станції працюватимуть в збиток». Така страшна назва.Але насправді в відео про те, що по закінченню дії «зеленого тарифу» (з 1 січня 2030 року) всі сонячні станції будуть продавати вироблену електроенергію на ринку по загальних правилах.Закінчиться дія відповідного закону та і нове законодавство вже дооформлюється.Отже теоритично і вирогідно, що в деякі місяці року в денні години вартість електроенергії що Ви передали в мережу може бути відємною. Тобто теоритично Ви будете доплачувати за віддані в мережу кіловати в ці години. І Сергій мав на увазі, що коли Ви зараз будуєте СЕС під «зелений тариф» як бізнес модель то Вам потрібно брати це до уваги, а не слухати інсталяторів з їх казками про окупність.Зазначимо важливе!- давно вже ніхто не будує СЕС під зелений тариф як бізнес-модель. Там уже років 7, окрім головного болю, нічого не заробиш.- відємний тариф не означає, що Ви прямо реально будете платити в касу живі гроші. Вам просто не доплатять за ту енергію, яку Ви передали в дорогі години. - Схема Схід – Захід яку зараз переважно використовують користувачі для віддачі в мереже не має такої проблеми.- якщо Ви не збираєтесь передавати електроенергію в теоритично мінусові години, чи взагалі маєте СЕС для автономія чи власного споживання Вам взагалі начхати на ці норми і правили.- навіть на інверторах Deye, не кажучи вже про промислове обладнання Ви можете налаштувати віддачу в мережу в потрібні години, а в “дешеві чи мінусові» пхати все в акумулятор.Тож:- це ще не скоро.- може, тоді українська промисловість буде так розвинена, що все забере з мережі вдень, чого, на жаль, наразі немає.- якщо Ви не віддаєте в мережу, це не для Вас.- якщо віддаєте, все можна налаштувати.- Вам точно потрібне обладнання з акумуляторами до того часу.- СЕС під «зелений тариф» — не бізнес давно. Забудьте. Автономія, зниження власних витрат на енергію – це так. Навіть невелика віддача в мережу – теж ок. Бізнес — ні.Відео — це не тільки заголовок, який всі прочитали і не подивилися))).Дякую Сергію (з яким я не знайомий особисто) за його юридичну роботу, корисні відоси про закони, підзаконні акти. Це важливо. Більше, ніж здається.
Вітаю!Цьому каналу приблизно два з половиною роки.Тоді, у серпні 2023 року, можна було побачити на дорогах з електричного вантажного транспорту лише «пиріжок» Renault Kangoo та крихітний бусик Nissan e-NV200. Побачити в столиці eSprinter чи eCrafter можна було раз на пару місяців.Що ж зараз?З особистих причин цікавлюсь вантажними електричками. Малувато мені однієї. Чим далі, тим болючіше заправляти транспорт на ДВЗ. Ну, Ви ціни бачили на пальне – не буду розказувати.Так от – на платформах з продажу наразі значне різноманіття різних вантажних «возиків» на батарейках. І батарейки вже більш дорослі – вже і 75 кВт-год можна зустріти. Багато чи мало – питання. По області не взимку цілком ок. А наша робота проста: доїхав до клієнта – працюй, ввечері на базу. 200–250 км пробігу на одному заряді – вистачає у 100% випадків. Якщо раз на 100 років потрібно далі – є транспорт на ДВЗ.Та от – окрім того, що такого транспорту багато, останні тижні цікава тенденція – багато транспорту «улетіло». І те, що стоялодовго,о іте,е що приїхало ось-ось…І попит народив пропозицію – з’являються цікаві екземпляри. Один – у першому коментарі до поста.Одразу скажу – не знаю, хто його продає. Чи то людина, чи компанія. Не знаю, чи дорого, чи дешево – не розбираюсь у тягачах.Але хочу відмітити сам момент. Поворотну точку.На Auto.ria вже можна купити дорослий сідельний тягач на батарейках.Це китайська тачка Sinotruk. Середній брат між HOWO і SITRAK.Плід співпраці CNHTC (China National Heavy Duty Truck Group) з MAN. Напевно, чесно буде сказати – плід використання технологій MAN.До електричного MAN такого ж типу цьому возику дуже далеко. Батарея на 300 кВт-год тут прямо за спальним місцем водія. Враження, що її корпус зробили десь у гаражах за пляшку горілки. Колір ніби заявляє всім, хто його бачить: «Я китаєць!». Лазуровий дракон))).Це жарти, в яких лише частка правди.Цей возик заощадить на солярці астрономічну суму його власнику.Щодо якості – переговорив з товаришем, що живе в передмісті Пекіна: каже, що такого електричного добра в них дуже багато. Є і тягачі, і самоскиди, і всілякий спецтранспорт. Наче все працює на тверду четвірку.Доповідав Вам про вантажний транспорт на батарейках 06.12.2025 року, 21.12.2025 року та 07.01.2026 року.Якщо є бажання – подивіться, пліз!
Вітаю!Зранку глянув стрічку YouTube.Заголовки під відосами говорять самі за себе.- «Криза пропану в Індії».- «Китайський бум електромобілів на фоні викликаної іранською війною нафтової кризи».- «В аеропортах по всьому світу палива на кілька тижнів».- «В Італії обмежують авіарейси через брак палива».- «Поштовх ВДЕ на фоні війни в Ірані».- «Американці переходять на ВДЕ після останніх подій».- «Канадці повертаються до електромобілів».І так далі. Переклад заголовків мій – довільний. Жменя посилань у коментарях під цим постом.Та що й казати – ми теж робимо все можливе для переходу на електрику. Все, що в досяжності електричного буса – тепер на 100% на ньому. Дизель і бенз – лише за гострої необхідності. З легковими – на 100% на електриці вже давно.Як не дивно, 40 кВт панелей дозволяють більш-менш нормально заряджатися навіть у не дуже сонячну погоду. Але, звісно, потрібно ще. І акумуляторів теж.Тож Рудий дід у своїй боротьбі проти вітряків, електромобілів та всього зеленого взагалі програв усуху.Після подій в Ірані навряд чи лишилися країни, які хочуть залежати від дідів різного роду та типу. Хай то рудий дід, дід-хуйло чи кровожерливий бармалей із рушником на голові.Як сказав днями пан Гутерріш — директор ООН (той, що завжди висловлює стурбованість) – тепер ВДЕ це не тільки питання клімату. Тепер насамперед це питання енергетичної незалежності, національної та економічної безпеки. Діди не зможуть перекрити сонце та вітер.Для нас як покупців це проблема.З кожним днем збільшується попит на все, що дотичне до галузі. Панелі, акумулятори, інвертори і так далі. Деякі фабрики панелей розпродали склади ще зі старими поколіннями панелей, які вже зависли як пару років.Покупці з Індії, Бангладеш, Філіппін чи країн Африки не перебирають — усе гребуть як не в себе.Як не дивно, попит на цю групу товарів у самому Китаї також відчутно зріс. Здавалося б куди ще – світовий лідер із величезним відривом. А ні, виявилося — ще. Мій товариш, що живе в передмісті Пекіна, розповідає про те, що останній місяць на дахах його передмістя постійно працюють монтажники панелей. Навіть у кого панелі вже є – тулять їх на допоміжні споруди, паркани та навіси. Ще… ще… ще… З середини березня запрацювала якась програма, де влада провінції дає податкову знижку тим підприємствам, які фінансують встановлення панелей і вітряків своїм співробітникам.Такий попит у всьому світі не сприяє зниженню цін. А нам, покупцям, це не дуже подобається.З іншого боку, виробничі потужності у світі значні і далі зростають (зростання є і за межами КНР). Тож прорвемось.Кілька відосів у коментарях. Гляньте, пліз. Особливо мене шокувала історія про роль пропану в Індії. Реально люди голодують через те, що не можуть приготувати собі їжу. З мене сьогодні – завтра відос про нову однофазну 8 кВт Deye. Ту, що майже в корпусі шістки. Всім гарного дня!
Вітаю!Ми отримуємо сонячні панелі в пачках – піддон і вертикальні панелі запаковані поліпропіленовою стрічкою, картоном та часто плівкою. Від Сабіни чи десь ще.Так само і інвертори та акумулятори на Біомі.Такий формат дуже зручний. Маніпулятор, вилковий навантажувач, навіть ручний штабелер чи рокла – зможуть вільно оперувати значною вагою. Це збереже сили і спини.Після того як панелі чи обладнання займають своє проєктне положення на дахах чи стінах – нижня частина палети – піддон – залишається. Хто старший, як я, пам’ятають старі піддони – кошмарні, збиті з дощок, що розповзаються.Та піддони від акумуляторів, інверторів і панелей – не такі, коли тільки з них знято обладнання.Гладенькі, красиві і світлі. Цвяхи не стирчать. Клас!Тут і згадуються всі картинки з інтернету про щось, що можна зробити своїми руками із піддонів. Полиці, дачні стільці, дивани… Все класно і красиво.Та є момент.Ті піддони, про які мова, хороші тільки на перший погляд. Задля економії виробники обладнання обирають найпростіші матеріали. Фанера з мінімумом клею, цвяхи ані на міліметр не довші, ніж потрібно, щоб вони доїхали до контейнера. Економія тут у всьому. Та головна проблема в іншому.Такий піддон зовсім не водостійкий. Ані крапельки в прямому сенсі. Крапля кави, що впала на нього і не висохла за хвилину, утворює на ньому пагорб. Потрапляння під дощ середньої інтенсивності за пару разів зробить із цього піддона мотлох із дерев’яних волокон упереміш із іржавими цвяхами. Тоді головною проблемою стане – як позбутися цього мотлоху.І навіть 3 шари лаку сильно не врятують ситуацію. Повірте – перевіряв кілька разів.Що ж робити із такими піддонами?Мій вибір – повернути ці піддони постачальнику. На Біом, Сабіні – у ті місця, де беру щось на них.Причина проста – такий піддон у сухому складі, авто, на Новій пошті ще відпрацює пару десятків циклів і привезе багато всього корисного.А значить, якісь дерева в лісі на Закарпатті чи на Чернігівщині не підуть на піддони.Повірте – масштаби переробки деревини на піддони значні. І Ваш піддон, навіть такий «дохлий», за свій короткий цикл обертання по складах та вантажівках легко збереже половину куба деревини – 2-3 середніх дерева. Тисячі таких піддонів – це значний об’єм деревини.Бережіть природу! Використовуйте піддони повторно!Не можете повернути постачальнику – закиньте тому, хто поруч! Нова пошта, сусідній магазин завжди раді прийняти.Тихої ночі!
TGLIST.COM.UA
2024-07-14