Цікава і пізнавальна книжка вийшла у «Віваті» – дослідження Едуарда Андрющенка «Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)». Хоча точніше було б назвати її «шпигунські ігри з Віктором Петровим», оскільки в більшості випадків правила гри для головного героя обирають його куратори. Петров (як і тисячі його сучасників) скоріше пристає на модель, що пропонується. Модель, як слід розуміти, не надто шляхетна – визнавати приналежність до вигаданих терористичних організацій, обмовляти колег, підтримувати своїми свідченнями та донесеннями макабричну дійсність, що пожирала цілком реальних громадян тієї країни. Книжка написана з енергійністю і пристрастю справжнього дослідника, який знайшов таки в архівах спецслужб справжнє сенсаційне свідчення і тепер поспішає донести його до читача. Матеріалу багато і він весь, ясна річ, заслуговує на оприлюднення, оскільки убивчо точно свідчить і про суспільство тодішнє, та й про нас теперішніх. Тож автор постійно удається до розгалудження своєї оповіді, виводячи на сторінки книжки щоразу нових сучасників Петрова. Іноді цей огром інформації починає заважати, крізь нього не завжди легко продертись, а втім головне все одно лишається очевидним – говорячи про українську культуру минулого століття, ми маємо справу з надзвичайно болючим і поламаним етичним простором, опиняючись у якому, просто не знаєш, де натрапиш на черговий розрив, чергову трагедію, черговий злочин. Втім, це не мало б відштовхувати від перечитування і перевідкривання. Скоріше навпаки – історії не потрібно боятись, історію потрібно знати. Тоді вона перестає лякати і починає чогось учити. Щонайменше вона щоразу нагадує нам, що за спрощеними підручниковими темами та означеннями на кшталт «Розстріляного відродження» чи «Хрущовської відлиги» стоять сотні складних, покручених, переплетених і неявних історій, біографій, доль та облич. Власне, облич, а не масок. Бо й епіграфом до книжки, про яку мовиться, стоять слова Віктора Петрова «Я хочу скинути з себе маску». Раджу і рекомендую.
Антонович видав фантастичного Антонича. Себто, Іван Антонович Малкович фантастично видав Антонича. «Зелена Євангелія», що вийшла в «Абабагаламазі» - дивовижна редакторська робота. Змінивши усталений порядок друку прижиттєвих та посмертних збірок Антонича, додавши сторінки щоденника (зовсім трішки, але так влучно), спогади та недописані тексти, Малкович зробив таку просту і таку очевидну річ - показав доробок Антонича як цілісний і логічний корпус, таку собі книгу книг. Коли все життя читані тексти набувають нових барв та контекстів, підсвічуються і означуються в загальному змісті. Дуже раджу всім придбати. До того ж у Києві сьогодні презентація:❤️Запрошуємо на музично-поетичну презентацію збірки «Зелена Євангелія» Богдана Ігора Антонича — одного з найбільших українських поетів першої половини ХХ століття. ⏰29 травня 18:00📍Art Ukraine Gallery, Дніпровський узвіз, 1🎁Вхід вільнийЦього вечора український поет і видавець Ivan Malkovych урочисто представить вірші «вічно молодого поета» в розкішному подарунковому виданні з рельєфним тисненням. У програмі з циклу «Музика слова» — виступи видатних українських митців, неповторні голоси читців у поєднанні з живим звучанням «Ансамблю солістів» під орудою Богдана Пліша і автентичним виконанням Юрій Йосифович.
Друзі в Києві, приходьте!Розпочни червень у Домі в Києві — на дискусії та читаннях із Сергієм Жаданом 📚⠀1 червня зустрічаємося на розмову про українську літературу та її звучання в Європі.⠀У центрі події — збірка короткої прози Сергія Жадана «Арабески», що перекладена данською мовою видавництвом Jensen & Dalgaard й презентована у 2025 році. Саме в Домі відбудеться її перша презентація в Україні.⠀«Арабески» — це дванадцять оповідань, що складаються у багатошаровий візерунок історії про мешканців українського Сходу. Під час події відбудеться дискусія й прозвучать уривки українською та данською мовами.⠀З вітальним словом виступлять:🎤 Томас Лунд-Соренсен, посол Королівства Данія в Україні Embassy of Denmark in Ukraine🎤 Богдана Лаюк, заступниця Міністра культури України Bohdana Laiuk Міністерство культури України⠀Спікери:🎤 Сергій Жадан, письменник, музикант, громадський діяч і військовослужбовець Сергій Жадан [офіційна сторінка]🎤 Йон Кюст, данський славіст, перекладач, дипломат⠀Модераторка:🎤 Марія Діденко, співавторка подкасту «Перефарбований лис» Mariia Didenko ПереФарбований лис⠀Приходь почути уривки з «Арабесок» й запитати все, що цікавить — про книгу, взаємодію митця й перекладача, реакцію данської аудиторії на українську літературу, як говорити про українську реальність зі світом.⠀📌 Реєструйся за посиланням у біо: https://forms.office.com/e/B1r6DDGW5j⠀📅 Коли: 1 червня, 19:45–22:00📍 Де: Київ, Українсько-данський молодіжний дім (вул. Володимирська, 5Б)⠀До зустрічі на глибокій й насиченій розмові. Як завжди, у Домі 🏡⠀*На зображенні — обкладинка данського видання «Арабесок» під назвою «Jeg slukker lyset som den sidste» («Я вимкну за всіма світло»). Гонорар за переклад Йон Кюст передав гуманітарній організації «Biler til Ukraine», яка надсилає машини й автобуси для ЗСУ.
Друзі, 15 червня о 18:00 у Дзеркальній залі Львівської опери розпочнеться Великий благодійний аукціон ХартіїЦього разу мистецтво — вже не є «дарунком за донат». Команда аукціону подбала, аби кожен лот став інвестицією благодійників у перспективні явища сучасного мистецтва. Серед лотів: авторські зразки ювелірного мистецтва, скульптура, малярство та графіка. Представлені художники — авторитетні гравці арт-ринку та нові імена. Організаторами аукціону є Хорунжа Служба ІІ-го корпусу НГУ Корпус «Хартія» та Благодійний фонд Сергія Жадана🎙️Ведучий аукціону: Сергій Жадан🏆Експерт аукціону та ліцитатор лотів: Bohdan MysiuhaЗ каталогом та правилами участі Аукціону можна ознайомитись в соцмережах Благодійний фонд Сергія Жадана за покликанням: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1413028130855013&type=3 ☑️Для участі в аукціоні слід зареєструватися та одержати номер учасника торгів, заповнивши заздалегідь Google-форму:https://forms.gle/2UjiXjyLWAP4EgT76📞Можливі форми участі в аукціоні: наживо та online через телефонний зв’язок із менеджером аукціону.Аукціон транслюватиметься online на сторінці соцмереж Благодійного фонду Сергія Жадана.Долучайтеся до красивого і корисного, підтримуйте військо!
У «Смолоскипі» вийшов перший том майбутнього повного зібрання Стуса, з ранніми віршами. Прекрасне видання і для тих, хто любить поезію взагалі, і для прихильників Василя Семеновича зокрема. Поети серйозні і значимі, на моє глибоке переконання, діляться на два табори, До першого належать ті з них, у чиїх ранніх спробах уже генерально накреслено все, що далі буде поглиблюватись, розроблятись, повторюватись і самодискредитуватись. Такий собі шлях Целана, умовно кажучи. А ранні твори інших краще не читати взагалі. Ось, як наприклад, першу збірку Семенка. З ранніми віршами Стуса все набагато цікавіше – навіть якісь суто школярські тексти, спроби, теми все одно проявляють пошук і думку, демонструють роботу завтрашнього майстра. Це неймовірно цікаво відслідковувати і аналізувати. Не секрет, що Стус-поет у нас часто губиться за Стусом-дисидентом. У читача може скластися враження, що поет таким і прийшов у літературу – зі зваженими рядками, афористичним мовленням, яскравою і виразною візуальністю письма, з інтересом до Брехта, Рільке, того ж таки Целана. А ось звідки це все взялося? І як це все відточувалось? І читання кого саме з класиків відбилось на ранніх поезіях? Ось тепер усе це можна знайти і прослідкувати в першому томі повного зібрання. Тому обов’язково придбайте і прочитайте. Так само як і наступні томи. Стус має бути в кожній порядній бібліотеці.
Друзі у Львові, приходьте!Почути виставку «Хартія: Спека. 11 поглядів на війну» від співкураторки — Дар’ї Криж.Під час зустрічі Дар’я розповість про логіку побудови експозиції, процес роботи з матеріалом і контексти, які залишаються поза кадром. Це нагода побачити виставку інакше — глибше, уважніше, через живе спілкування.Колективна фотовиставка документальної фотографії фіксує щоденність війни поруч із фронтом: стабілізаційні пункти, бойові виходи, тренування, життя в зоні бойових дій. У роботах — досвід бригади «Хартія» і різні способи бачити та переживати війну. Виставка об’єднує роботи відомих українських фотографів і фотографок, які працюють із документальними та художніми практиками (Роман Пашковський (спільно з журналістом Дмитром Кузубовим), Саша Маслов, Юлія Кочетова, Валентин Кузан, Ліса Букреєва, Георгій Іванченко, Сергій Коровайний, Ніколетта Стоянова, Павло Іткін, Каріна Пілюгіна та Мар’яна Шафро).Куратори виставки: Сергій Жадан — письменник і громадський діяч, Дар’я Криж, Роман Пашковський — фотограф і військовослужбовець.Екскурсію проведе Дар’я Криж — незалежна кураторка, співзасновниця Squat 17b, працює з темами сучасного мистецтва, документальних практик і культурної пам’яті. Серед останніх проєктів — виставки фоторобіт Максима Кривцова (2023–2025) та постійна співпраця з Фондом Кривцова; колективна художня виставка «Мистецтво Гідності» на підтримку 13-ї бригади «Хартія» (2025); виставка Gamlet/Maslov: Wartime Kharkiv Essentials (2022). Вхід за довільний донат: https://send.monobank.ua/jar/7inu5f9ZkXПросимо зберегти скрін донату для підтвердження на рецепції МуМі.
Пауль ЦеланПізно і глибоко Злісно, мов золота промова, починається ніч.Ми їмо яблука оніміння.Робимо роботу, що належить скоріше його зорі;стоїмо серед осені наших лип, як мисляча багряність прапорів,мов гості з півдня, що палають. Ми присягаємо Христу прийдешнього прах поєднати з прахом,птахів з подорожнім взуттям,серце своє зі сходами у воді.Ми присягаємо світу присяганням святим піску,ми присягаємо охоче,ми присягаємо голосно з дахів наших снів, позбавлених сновидіньі розмахуємо сивим волоссям часу… Вони кричать: це блюзнірство! Ми знаємо це давно.Ми знаємо це давно, але що із того?Ви мелете на млинах смерті біле борошно обіцянок,ви його кладете перед нашими братами і сестрами – Ми розмахуємо сивим волоссям часу. Ви нагадуєте нам: це блюзнірство!Ми знаємо це,хай ляже на нас провина.Хай ляже на нас провина всіх засторог,хай надійде бурхливе море,рішучий вітер повернень,опівнічний день,хай надійде те, чого іще не було! Хай людина встане з могили.——————————————Друзі в Харкові та Києві, раптом ви пропустили - приходьте послухати великого Целана. Свої вірші теж почитаю)Зареєструватись можна ось тут:https://forms.gle/BZNkhpmj2C3V5HpZ8
Є в нас у Хартії такий проект – «Бібліотека хартійця». Українські видавці передають нам свої книжки, а ми вже розвозимо їх підрозділами. Свого часу, два роки тому, коли зібрали першу тисячу, перші перші десять комплектів, дещо сумнівались – чи потрібно це комусь. Але, пам’ятаю, була лекція для сержантів, запропонували їм узяти книжки, якщо цікаво. Книжок на всіх не вистачило, тож ми далі звертались до українських видавництв і поповнювали бібліотеки батальйонів.Цієї зими теж зібрали більше тисячі видань. Що особливо щемко – отримали 660 книжоквід ГО «Реформація», видавництва «Наш Формат» і К.Fond. Себто, це книжки, які видав та передавав Влад Кириченко. «Наш формат» і «Реформація» - його проєкти, його робота, яка дає свої результати і по його смерті. 500 книжок отримали від видавництва «Фоліо», 140 книжок передали наші друзі «Книголенд» і «Ранок», 100 книжок маємо від давніх приятелів – видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», ще 100 – «Вавилонської бібліотеки». Наші постійні партнери та соратники, «Меридіан Черновіц», теж надали 100 книжок.Військо різне, у війську нині знаходяться дуже різні люди. Хтось цікавиться культурою та історією, читає, шукає нову інформацію, комусь це менш цікаво. Війську, безперечно, передусім потрібна зброя. Але якщо робота кожного з нас не буде наповнена сенсами і знанням – вся ця конструкція опору буде не надто стійкою і надійною. Тому дякуємо всім, хто долучається до освіти наших військових. Хартія: сила і воля!
Друзі в Харкові, приходьте!Запрошуємо на презентацію збірки поезій «Фуга» Пауля Целана за участі перекладача Сергія Жадана у Харкові! Четвер, 23 квітня 19:00 📍 Art Area ДК (вул. Чернишевська, 13) «Фуга» - це збірка вибраних віршів, перекладених з німецької мови Сергієм Жаданом. Книжка нещодавно побачила світ у видавництві Meridian Czernowitz. «Фуга» вміщує 150 віршів Пауля Целана із восьми його книжок, а саме із видань «Мак і пам’ять» (1952), «Від порога до порога» (1955), «Ґрати мови» (1959), «Нічия троянда» 1963), «Злам дихання» (1967), «Сонцеволокна» (1968), «Світлотиск» (1970), «Партія снігу» (1971), а також передмову та післямову. Сергій Жадан про збірку (з передмови): «Чого тут найбільше? Пам’яті. Очевидно, що пам’яті. Навіть не відчаю. Відчай великою мірою теж розчинений у пам’яті, сформований нею, фіксований. І, очевидно, не люті. Пам’ять позбавляє лють гостроти, дієвості, тут-і-тепер задіяності. Травма лишається в минулому. Разом із нею в минулому лишається те, що виникло внаслідок цієї травми — твій особистий надлам, поміченість болем, наповненість смутком. Біографічна, життєва надламаність перетворюється на надламаність мовну. Мова зазнає шалених перетворень і переінакшень — вона деформується, спресовується, згасає і спалахує знову — гострим болючим вогнем метафори, порівняння, упізнавання. Тримається все це пам’яттю. Хоча і любов’ю так само». Реєстрація: https://forms.gle/pArmhCg3oe5agPan7 Вхід - вільний донат. До зустрічі!
У мене з Лубнами давні стосунки. Уперше був тут на екскурсії, страшно сказати — сорок років тому. Памʼятаю готель «Лубни», пам’ятаю ліфт, який тоді здавався дивом техніки. Памʼятаю, як це диво техніки зламалось і ми з друзями застрягли. Мабуть, це був перший досвід складних відносин із реальністю.Відтоді багато разів проїжджав Лубни — між справами і містами. І лише тепер нарешті зупинився тут по-справжньому — разом із Радіо Хартія.Ми приїхали говорити про речі, які для нас важливі: про голос, про довіру, про радіо як простір, де люди ще можуть чути одне одного. Про те, що в часи, коли довкола забагато шуму, дуже важливо не втратити інтонацію.Радіо Хартія — це теж міст: між тими, хто говорить, і тими, хто слухає; між містами, які тримаються; між людьми, які не розходяться після розмови.І в Лубнах це особливо відчувається. Подивіться наш мандрівний «Говорить Харків» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ZE-yPe1TLbUМожливо, впізнаєте в цих розмовах щось дуже своє. Дякуємо партнерам:ЛНУ імені Тараса Шевченка — за теплий прийом.І Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine — за те, що ці зустрічі стали можливими.