Estadísticas de telegram channel - @sashas_reads

Колись дуже-дуже багато років тому, я абсолютно випадково прочитала культову «Дорогу» Маккарті, бо вона згадувалась у популярних в ті часи списках топ-скількись найстрашніших книг ever.💀 І вона виявилась дійсно страшною, при чому страшною не в тому сенсі, що я очікувала — без чогось надприроднього, без різких рухів, лякала саме атмосфера безвиході, безнадії, і реалістичність зображення людей, які стають надзвичайно жорстокими монстрами, коли всі обмеження знято і йдеться лише про те, хто проживе трішки довше.І графічна адаптація від Ману Ларсене передає цю атмосферу ще виразніше. 💀 Монохромні, промовисті образи з дрібною деталізацією втілюють справжній жах і розпач та пашіють відчаєм і приреченністю.🪶 Текст лаконічніший, ніж в оригіналі, проте доповнений промовистою графікою, він підсилює акценти і сенси, закладені в оповідь.Варто відмітити, що зараз, коли ми живемо в умовах війни і ймовірність ядерного апокаліпсису вже не здається такою невирогідною, ця історія сприймається трохи по-іншому. З одного боку, більш правдоподібно, з іншого — більш прагматично, бо підштовхує до того, щоб серйозно замислитись про свій потенційний план дій у подібних обставинах🤪🌹 Графічний роман став абсолютним бестселером у Франції і вже був перекладений більш ніж 10 мовами.Минулого року він отримав премію Айзнера у категорії «Найкраща графічна адаптація».Український переклад — від літературознавця Максима Нестелєєва.Вийшов у видавництві Видавництво, замовити можна отут 🖇 https://vydavnytstvo.com/shop/doroha/Рекомендую, бо щиро вважаю, що це маст хев і маст рід.#реклама

🪶 Коли я вже втягнулась в цикл і читаю аж третій том, то не бачу особливого сенсу писати на нього окремий відгук — очевидно, мені воно подобається, інакше я б не зайшла так далеко.В цілому, «Хроніки червоних лисиць» не належать до того типу книжок, які я читаю більшу частину часу, а скоріше потрапляють в категорію літератури, з якою я відновлюю ментальний стан — як от зараз, після затяжного зимового морального занепаду.Тут досить канонічний романтично-фентезійний сюжет, не перевантажений світоустроєм, проте з акцентом на динамічному екшені, таємницях і стосунках між персонажами — не тільки романтичних, хоча, безперечно, сюжет рухає переважно романтика.Мені в цілому подобається, куди розвивається сюжет, але починаючи з другого тому, не дуже імпонує напрям розвитку головної героїні, у якої, на мою думку, куди більший потенціал.І так само не дуже імпонує загальний відкат від, скажімо так, сучасних феміністичних норм, особливо враховуючи те, що це не дуже личить провідному тропу історії.Але це добре написано, грамотно структуровано і все ще доволі захопливо. І історія не поступається західним аналогам, і це для мене абсолютний плюс.Про враження від першої частини писала тут, а отут — про другий том. 📖 «Вогняна лисиця»✍️ Валерія В.РастетВидавництво Віхола

🍓 Пристрастні, гарячі, чуттєві, відверті, часом затишні і ліричні, а іноді надривні і дуже темні — сучасні любовні романи мають дуже багато різних відтінків.🚹 І якщо вам близький цей жанр, якщо ви любите емоційне чтиво з виразною хімією і сильною романтичною лінією, то обов’язково зазирніть на канал MikRead, присвячений саме сучасним любовним романам у всій їхній багатогранності.📿 Одна з ключових спеціалізацій каналу — глибокі і напружені дарк-романи з моральною неоднозначністю, що лоскочуть нерви і викликають бурхливі та суперечливі емоції.💝 Але романтика тут присутня у різних проявах, тож авторка не обходить увагою і чуттєві, ніжні slow-burn історії або спортивні та академічні love story.Тут є:💖 Чесні рецензії без «рожевих окулярів»💖 Огляди книг і новинок💖 Підбірки за тропами та вайбом💖 Рекомендації для різного настроюА також паралельні читання з елементом книжкового клубу, щоб ділитись враженнями, доки вони найсильніші і найсвіжіші.MikRead — не просто книжковий блог, а спільнота для тих, хто не соромиться любити любовні романи.Підписуйтесь і пориньте у вир емоцій 🖇 https://t.me/MikRomanceHub#реклама

Увага, я тут знайшла ідеальний куточок для фанів всесвіту Гаррі Поттера ✨Я обожнюю канали, де можна знайти щось рідкісне і ексклюзивне та чиї автори щиро люблять копати глибше і ділитись унікальними і не помітними на перший позір деталями, і оце — саме таке місце.📚 Наприклад, тут є серія захопливих дописів про цікаві місця Единбургу, пов’язані із Гаррі Поттером, і коли авторка каналу Ніна писала пост про кавʼярню, де Роулінг писала Гаррі Поттера, то підняла архів Единбургських газет за 1997 рік.А ще вона відвідала кладовище в Единбурзі, де Роулінг брала імена для книг, і знайшла на ньому 8 імен, що є у Гаррі Поттері🔥📚 Тут є класні пости про всесвіт ГП — наприклад, про привидів Гоґвортсу, і інші навкологарріпоттерні статті — як то про звʼязок безоару зі шлунку кози та інвестицій.⚡️І тут збирається спільнота, яка розділяє любов до деталей — наприклад, таких, любить складні питання по книгах, не проти обговорити теорії і так далі.Карочі, канал дуже класний, можна залипнути на пів дня🥰Сходіть і переконайтесь самі 🖇 @diagonalley934#реклама

Є тут поціновувачі сучасного українського фентезі?У мене тут свіженьке видання з виразними ілюстраціями про студентку, що несподівано виявляється спадкоємицею могутньої київської відьми і потрапляє у вир потойбічних подій, яких ще нещодавно навіть уявити не могла ✨Чи мріяла Тамара, студентка медичного універу, про власну квартиру в Києві? А якщо до неї додається мертва бабка, диваки сусіди і демонічний кіт? Чи під силу простій дівчині розпутати клубок інтриг та здобути силу роду? 📖 «Відьомський спадок»✍️ Авторка Катерина Юнакова🎨 Ілюстрації Марії Зінкевич🔸 Видавництво «Видавництво»✨ Дуже динамічна і чарівна історія, де багато цікавих істот, магії і власне Києва з усіма його особливостями і родзинками.Місцями напружена, але без надмірної темряви, проте з легким вайбом, захопливими пригодами, детективними елементами, жартами і романтичною лінією.І це не лише фентезійний світ з відьомською тематикою, але й реальні проблеми, як то пошук себе, внутрішні конфлікти, родинні зв’язки, сила та відповідальність, яку вона накладає — тож історія допоможе не лише відволіктись від поточної реальності, а й добряче порефлексувати на особисті теми.На сайті видавництва можна замовити або книгу окремо, або цілий магічний бокс з милим і прикольним мерчем ✨📖 Книга тут 🖇 https://vydavnytstvo.com/shop/spadok/🎁 Бокс отут 🖇 https://vydavnytstvo.com/shop/spadok_box/А в такі складні часи, як зараз, трошки чарів точно не завадить — щоб швидше пережити рештки цієї лютої зими 😊#реклама

Вчора на лекції я розповідала дуже романтичну історію про канібала Арміна Мейвеса, який зумів знайти свою другу половинку — чоловіка, який мріяв бути зʼїденим заживо 🌚І трукрайм про Арміна ідеально пасує до 14 лютого не тільки тому, що підкреслює, що якщо навіть він знайшов собі ідеального партнера простигосподи, то надія є у кожного😄, а й тому, що Мейвес дуже полюбляв читати.А сьогодні ж ще і день книгодарування, тож тримайте добірку його книжкових рекомендацій 😁📖 «Гензель і Ґретель» — улюблена казка Арміна з дитинства. Саме відьма, яка намагалась зʼїсти дітей, наштовхнула його на ідею, що найкращий спосіб навічно зберігти із кимось звʼязок — це зʼїсти його, щоб він став частиною тебе 🌚📖 «Робінзон Крузо» — один з улюблених романів Арміна в підліткові роки, але найбільше його вразила екранізація і сцена, де Робінзон рятує Пʼятницю від племені канібалів📖 Пригодницькі романи Джека Лондона — ними Армін також захоплювався у юні роки. Там його цікавили мотиви виживання, первісності, тілесності.📖 Тексти Маркіза де Сада сприяли розвитку і поглибленню його фантазій, бо поєднували еротику, контроль і тілесне руйнування.📖 Роман з всесвіту Star Trek (конкретна назва не уточнюється) Армін читав безпосередньо в момент очікування смерті своєї жертви, вже після того, як вони разом посмакували його частиною 🌚Ну а якщо вас цікавлять книжкові рекомендації не тільки від канібалів, то в цій теці ви знайдете купу класних українських книжкових каналів від блогерів і письмеників 🥰https://t.me/addlist/GfkeTL_pJ2YxYWIy#вбивчікнижки

Litosvita запускає новий шикарний курс — «Українська література XX–XXI століття: ключі до прочитання» 📚📍 Навчання проходитиме онлайн🗓 16 лютого − 8 квітня 2026 року (заняття з 19:00 до 21:00 щопонеділка й щосереди)🤓 2 формати участі: тільки лекції або лекції + семінари✨ 10 лекцій для розуміння основних течій та напрямів української літератури✨ 32 години години навчання✨ 13 досвідчених літературознавців і критиківКурс допоможе:🔸 Поглибити знання з історії літератури та дізнатися про історичний час, суспільно-політичний контекст та естетичну модель мистецтва🔸 Дослідити основні напрями і течії у літературі і мистецтві цього періоду🔸 Розібратись, хто і як саме впливав на літпроцес у різні періоди🔸 Переосмислити вже знайомі тексти і відкрити для себе нові — із фаховими коментарями від визнаних лекторів, що вміють розповідати просто про складне Це курс для тих, хто хоче структурувати свої знання і прагне глибше зануритися в український літпроцес, а також для авторів, яким важливо розуміти традицію, в якій вони працюють.Детальна програма, ціни і реєстрація тут 🖇 https://litosvita.com/ukrainian-literature/А з моїм промокодом книгожерка (копіюється по кліку) ви отримаєте 10% знижку на участь ☺️#реклама

От іноді буває важко провести чітку межу між детективом і трилером, бо це споріднені жанри, і часто відмінність лише у полутонах — але оце ідеальний зразок саме трилеру яким він має бути: глибоко психологічним, зосередженим на внутрішньому, а не зовнішньому світі, сповненим саспенсу й хаосу, запаморочливим, емоційним і в певному сенсі безнадійним, хоча й без крайньої жорстокості у звичному сенсі.Сюжет обернений, тобто відразу відомо, що сталося, лишається тільки розібратись, чи воно взагалі сталося, і якщо так, то як саме — і от саме це найцікавіше, бо в цьому моменті історія стає дуже нетиповою.Але основний фокус книги взагалі не на злочині, а на тому, як це все вплинуло на головну героїню і як вона збирає себе з уламків, намагаючись полагодити свою вщент зруйновану особистість.Маємо ненадійну оповідачку, що переживає синдром відміни після багаторічного вживання психотропних ліків; непоясненні смерті на межі містики; непропрацьовані травми, що нашаровуються одна на одну; фрагментарні притлумлені спогади, що ніяк не складаються у звʼязну картинку.Історія трохи виходить за межі реалізму і науково доведених фактів, але така гіперболізація тільки поглиблює основну проблематику: крихкість пам’яті, механіку газлайтингу, вразливість жіночого досвіду та страх втрати контролю над власною реальністю.В ній є кілька різних шарів, що перегукається з нашаруванням — чи навіть розшаруванням — спогадів героїні.Сьогодення, де розгортається основна детективна лінія; фрагментарні спогади, оповиті туманом і з купою пробілів, які поволі заповнюються; ініші спогади, в яких ніби все чітко й ясно, але бракує цілісності; історія в історії, що виявляється відсилкою на іншу історію, яка так само прихована в ще одній історії.Цікавий і досить нетиповий сюжет, глибока деконструкція травматичного досвіду, виважений темп, помірний катарсис і на рідкість органічна розв’язка.Книга найближчим часом вийде друком у Старого Лева, дуже варте уваги.📖 «Будинок у соснах»✍️ Ана Реєс

Це фоторобот підозрюваного у щонайменш 7 вбивствах ґеїв у Лодзі, найбільшій нерозкритій кримінальній справі в історії Польші.Вбивства тривали протягом 5 років, з 1988 по 1993, і лише після останнього знайшовся свідок, що і сам мав сексуальний контакт із підозрюваним та знав, що той був останнім, хто бачив останню жертву, 62-річного Казімежа К., живим.Підозрюваний представився Романом і розповів багато особистої інформації про себе — зокрема, що він живе із матірʼю поблизу вулиці Жґовської, працює на бавовняному комбінаті, і що у 15 років його зґвалтував вихователь у виправній установі.Свідок також надав дуже багато деталей щодо зовнішності злочинця, у тому числі, розповів про характерні татуювання: крапку біля лівого ока, крапку на гортані та літери на пальцях лівої руки.У переддень вбивства, свідок був у квартирі вбитого разом із Романом та іншими гостями. Коли всі розійшлися, лишався тільки Роман і Казімеж, якого на ранок знайшли забитим і задушеним, а з його квартири зникло кілька цінних речей — як і у випадку з іншими вбивствами.Та навіть з такими детальними свідченнями, поліція не змогла знайти жодного сліду підозрюваного.Вбивства відтоді припинились, справа лишається нерозкритою, а Ната Гриценко у своєму оповіданні «Херувим» зі збірки #я_бачу_зло намагається зробити те, що не вийшло у польської поліції — піти по його сліду і зʼясувати, куди він міг би привести і як вбивці вдалося уникнути викриття.Передзамовлення триває.

Джон Лінлі Фрейзер мав всі задатки вбивчого письменника, от тільки за виконанням божествених наказів не знайшов часу написати жодного повноцінного твору — лише стосик релігійно-апокаліптичних нотаток, фрагментів, послань і гасел, частину з яких він лишив безпосередньо на місці свого звірячого злочину.Почавши вживати наркотики навесні 1970, він дуже стрімко дозволив своїм параноїдальним ідеям не просто поглинути його, а повністю спотворити його світогляд, і це не тільки зруйнувало його цілком нормальне середньостатистичне життя, а й невдовзі призвело для страшної трагедії.Обірвавши всі свої соціальні контакти у 24 роки, Джон втік подалі від цивілізації і почав жити у хижці в лісі.Але місцина була не надто глуха — його недалекими сусідами виявилась родина заможного офтальмолога Віктора Ота.І дуже скоро Джон усвідомив, що саме їхній матеріалізм був однією з причин близького і неуникного апокаліпсису, зупинити який міг тільки сам Джон.Тож 19 жовтня 1970 року, Фрейзер увірвався до будинку родини Ота із «божественною місією».Вдома була лише дружина Віктора, Вірджинія. Погрожуючи їй револьвером, Джон звʼязав жінку і став чекати на решту мешканців, і незабаром додому повернулась особиста помічниця доктора Ота, Дороті Кадволладер, з одним із його синів, а тоді і сам Віктор із другим сином.Спочатку Джон примусив усіх присутніх вислухати його лекцію про те, як матеріалістичне суспільство руйнує екологію, і коли Віктор Ота спробував вступити у дискусію, Джон штовхнув чоловіка до басейну, біля якого озвучував свою палку промову, а тоді тричі вистрілив у нього.Тоді одного за одним пристрелив і решту присутніх, після чого увійшов до будинку, надрукував записку, яку лишив під двірниками Роллз-Ройсу Віктора, і підпалив будинок.У записці містився мікро-маніфест, що пророкував початок Третьої Світової, смерть матеріалізму і ще більше вбивств в імʼя цієї мети.Вбивства родини Менсона ще були свіжими у пам’яті суспільства, тож цей інцидент спровокував панічні настрої. Комуни хіппі виявились під підозрою, та дуже швидко стало зрозуміло, що члени цих комун не менш налякані і були раді допомогти піймати винного.Саме одна з таких груп впізнала радикальні ідеї Фрейзера, бо до того, як повністю ізолюватись від соціальних контактів, чоловік контактував з кількома її учасниками.Його відбітки також знайшли на місці злочину, тож вже у листопаді Джона Лінлі Фрейзера заарештували.Було багато суперечок щодо його осудності, та зрештою, його визнали відповідальним за власні дії і засудили до довічного увʼязнення.Він провів за ґратами 29 років, а у 2009 повісився у власній камері.Оповідання Ірини Пасько «Йона і його друзі» зі збірки #я_бачу_зло не присвячене цій конкретній кримінальній справі. Воно скоріше зачіпає певний історичний період і відрефлексовує цілу низку подібних злочинів, ґрунт для яких був закладений через стигматизацію психологічних розладів і ненадання належної допомоги людям, які від них страждають.Але авторка згадує цю історію серед тих, що підштовхнули її до вибору цієї теми.А збірку трукрайм-оповідань «Я бачу зло» ще кілька днів можна передзавмовити за спеціальною ціною у видавництва 🖇 https://t.me/zhorzhclub/1853