Ховайтесь, бо лонгрід.В стрічці зайшла мова про державну культурну політику - наприклад, про якісний проукраїнський контент в кіно, книгах, коміксах. Якраз нещодавно про це думав. І знайшов неочікувану пастку.В чому основна проблема, ми знаємо занадто часто патріотичний наратив є єдиною цінністю такої творчості. Воно проукраїнське - і це все, що ми можемо про нього сказати хороше. Що характерно, останні років 15 у наших північних диких небратів та сама проблема.При цьому на захід від нас, в Центральній Європі, є цікаві зразки "як треба". Наприклад, "гуситська" серія Сапковського чи шедевральна чеська гра Kingdom Come Deliverance. Порівняйте з будь-чим, що у нас виходило про козаччину. Чи з російською грою "Смута", від якої навіть заболотна аудиторія плювалась так, що долітало до Сан-Дієго.І не сказати ж, що в нас не вміють робити ті ж відеоігри. Серія Сталкер, наприклад, має культовий статус в усьому світі. Себто як постапокаліпсис - так ми молодці, а як щось хороше про історію - так суцільна киностудія Довженка.І в якийсь момент гри в Kingdom Come я зрозумів, чому.Проблема не в авторах. Проблема в аудиторії. Авторів українського Kingdom Come, української "гуситської серії" чи навіть українських "Трьох мушкетерів" побили б не дуже чистим ганчір'ям українські ж патріоти.Бо всі ці твори - при тому, що буквально зачаровують людей естетикою країни та епохи - представляють країну та епоху не в найкращому світлі. Як, наприклад, вестерни зазвичай представляють Дикий Захід значно більш диким, ніж він був насправді.Ну от самі подивіться. Kingdom Come Deliverance. Головний герой разом з купкою дрібних феодалів з напівбандитським минулим воює проти нормального претендента на престол, щоб зберегти корону за безвідповідальним алкоголіком. Причому "кінець трішки передбачуваний" - з історії ми знаємо, що все одно зрештою нормальний претендент візьме корону собі.Гуситська серія? Там Сілезія взагалі не Польща жодним чином, а більшість польських персонажів - остолоп на остолопі.Про Трьох мушкетерів всі знають. Чотири злочинці-соціопати рятують королеву легкої поведінки від виведення її на чисту воду буквально єдиним патріотом-державником тієї епохи.Секрет в тому, що ідеальні герої і події нецікаві.Цікаві неідеальні герої і неідеальні події. Цікавить зростання персонажів в межах їхньої арки. Або падіння. Цікавлять сумніви і рішення.А коли хтось ставить собі на меті зробити Патріотичний Твір, всього цього нема. Герої від початку ідеальні. Їм змінюватись можна лише в бік зростання крутотені. Сумнівів нема, є чорний, як тухес дракона, ворог, і є героїчна з ним боротьба до перемоги або скону. І маємо на виході фільми 90-х про козаків, комікс "Воля", або кіно про Стуса, де два вертухая у вільний від катування в'язнів час розважаються содомією.А зробиш інакше - поб'ють. Напиши-но історію, в якій українські повстанці чи там гайдамаки ведуть себе так, як в Kingdom Come чи гуситській трилогії веде себе низка позитивних персонажів (наприклад, рублять мирняк, що аж гай гуде) - проклянуть.І я навіть розумію, чому. Ми зараз в такому історичному періоді, коли будь-яка згадка негатива у власній історії збурює людей.Проблема в тому, що - диви вище - без згадки негатива будь-які сюжети будуть виходити пласкими та прісними, що та маца. І нема на те ради.Тож, певно, ще деякий час з хорошими художніми матеріалами у нас ще буде не дуже. Хоча вже ветерани пишуть - так що хтозна, може до переламу ближче, ніж я собі надумав.
Взяв відгул, вдруге вигуляв подаровану друзями парадну форму і згадав, що я не тільки військовослужбовець, а ще й релігієзнавець. Себто, доїхав до Молитовного сніданку в київському Арсеналі.Дуже незвичний для мене (та й для країни) формат події. Зазвичай усі мої довколарелігійні заходи ближче або до свята, або до наукової конференції. Тут же щось середнє між молебном та світським раутом. Що, втім, не виключає можливості поспілкуватися на будь-які теми, або просто пообіймати старих знайомих.Взагалі якщо в США молитовний сніданок - це внутрішньополітична подія, то у нас вона несе скоріш зовнішньополітичний сенс. Коли йде гібридна війна, і коли спеціально навчені люди працюють над тим, щоб довести американському загалу думку "в Україні переслідують християн" (читай - Московський патріархат), такі заходи - можливість перехопити ініціативу.Бо хоч Московський патріархат на них і не ходить - коли західні гості, як світські, так і духовного сану, бачать реальне українське релігійне різноманіття - в них розбігаються очі. Україна, насправді, дуже поліконфесійна та ліберальна країна. Коли на одній сцені православний та греко-католицький єпископ, а також протестантський пастор, чи коли муфтій тисне руку равінові, а усі разом обіймають ветеранів та моляться за перемогу, звільнення полонених чи пам'ять вбитих росіянами - видовище дуже переконливе.А для тих, хто не все зрозумів - на виході фотогалерея насправді знищених церков. Знищених росіянами. Та свідоцтва тих одновірців, що втратили родини від російської агресії.Наскільки я можу судити, воно повільно, але працює. Цього разу особливим гостем був духівник Дональда Трампа, пастор Марк Бернс, і він прямо серйозно запалив. Зазвичай українці, виховані в східнохристиянській традиції, скептично ставляться до проповідей, що за емоційним накалом нагадують мітинг, але слова про те, що Путін має відповісти за свої злочини, швидко знайшли відгук в аудиторії. І він був таким далеко не один.Поки що обережно виглядає на те, що цей тайм у питанні церковної дипломатії та формуванні іміджу України за нами. Хоча Росія, звісно, з поля нікуди не йде.
Останнім часом в Інтернеті нова дебільна мода.Окремі люди вважають, що якщо вбити в ChatGPT текст опонента і попросити відшукати маніпуляції, то можна просто запостити результат - і сим перемогти.Є проблемка.ChatGPT - генеративний АІ, і має спільну рису з українськими телеекспертами: не вміє говорити "ні" та "не знаю". Якщо ви поставите завдання знайти, він знайде й те, чого нема.В якості перевірки попросив ChatGPT знайти маніпуляції в рецепті шарлотки. Впорався.Шарлотка з яблукамиІнгредієнти:3 яйця1 склянка цукру1 склянка борошна3 яблукаВаніль, кориця – за бажаннямСпосіб приготування:Збити яйця з цукром до пишної піни.Додати борошно, обережно вимішати.Очистити та нарізати яблука, додати до тіста.Випікати при 180 градусах 30–40 хвилин.Смачного!А тепер – аналіз маніпуляцій:🔥 1. Апеляція до традиції“Шарлотка з яблуками” — назва апелює до усталеної кулінарної традиції, створюючи відчуття безальтернативності. Це нав'язування кулінарного патріархату, де шарлотка – єдиний десерт, вартий приготування.🧠 2. Евфемізми і викривлення реальності“За бажанням” щодо ванілі та кориці — маніпуляція свободою вибору. Насправді це провокує тривогу: «А якщо я не додам – вийде гірше?» Тобто рецепт морально тисне на читача, примушуючи сумніватися у своїх рішеннях.🍎 3. Вибіркове представлення фактів3 яблука — але які? Антонівка? Голден Делішес? Гренні Сміт? Цілеспрямоване замовчування сорту дезорієнтує аудиторію, підриваючи її кулінарну впевненість.⏱️ 4. Маніпуляція часовими рамками“Випікати 30–40 хвилин” — широка амплітуда часу дозволяє автору рецепта перекласти відповідальність за результат на читача. Якщо згорить – винен сам.👩🍳 5. Ілюзія простотиЛаконічна форма рецепта створює хибне враження, що приготування шарлотки не вимагає кулінарних навичок. Це може призвести до розчарування, невдач та втрати віри у себе.🎯 6. Імпліцитне звинуваченняЗаключне “Смачного!” — це більше, ніж побажання. Це імператив, що не допускає варіанту “мені не сподобалось”. Таким чином, будь-яка критика рецепта сприймається як прояв невдячності або кулінарної некомпетентностості.
Міни-«пелюстки», КАБи, FPV-дрони, артилерія.Усім цим ворог прицільно б’є не тільки по позиціях, але й по людях та техніці. Зокрема, по автівках. А без машини на фронті – ніяк. Транспорт на війні потрібен під найрізноманітніші завдання: від перевезення військових і БК на позиції й назад, до евакуації поранених з поля бою.Зараз у нас триває великий збір на купівлю та ремонт «корчів».
Зібрати потрібно 2,25 млн грн. Вже є 1 025 000. 🔺1 500 000 – на придбання 5 «корчів»
🔺500 000 – на ремонт та (за потреби) фарбування автівок, які купимо
🔺250 000 – на допомогу бійцям з ремонтом їхніх побитих та зламаних автівок (за наявними запитами про підтримку).Тож просимо підтримати збір посильним донатом, аби якнайшвидше забезпечити військових «колесами»:
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal —
[email protected](Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od
📷: на фото шини автівки після наїзду на ворожі міни-«пелюстки»
Тут мав бути анонс чергового суботнього збору. Ми планували невеличку кампанію, щоб закрити поточні потреби військових. Але пошарудівши на складі й поговоривши з військовими, а після — порахувавши запити, ми виявили, що критично не вистачає терміналів зв’язку!
Саме тому раді вітати — новий збір на 70 Starlink! Як завжди терміново, бо за нами зафіксована хороша ціна, якщо ми оплатимо до 3 червня. Але й бюджет немаленький: 1 200 000 ₴ Як будемо збирати? Мемами, відео, жартами, історіями. Тож якщо ви від них втомилися, допоможіть зібрати грошей пошвидше. Будемо вдячні за лайки, коментарі для просування, репости та, звісно, внески в будь-якій кількості та валюті:
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal —
[email protected](Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od Донатьте! І хай ваш день буде спокійним та сонячним
❤️
Коротше, про особливості російських широт.Час дії - травень 2025 року. Місце дії - місто Красногорськ, один зі супутників Москви, житловий комплекс "Ільїнські луга".Об'єкт дії - величезний голий мужик, що сидить в позі роденівського мислителя у зовнішньому коробі для кондиціонеру восьмого поверху будинку. Пікантність ситуації в тому, що господарям квартири він не знайомий, а на контакт не йде.Мешканці квартири намагаються його втягнути всередину своїми силами, але сили нерівні відносно його ваги, гравітації та загальної неготовності до співробітництва. Дедуктивно вивівши згідно якого хлоп міг потрапити туди, лише випавши з вікна згори, а там тільки один, дев'ятий, поверх, господарі квартири навпроти постраждалого стукають до сусідки згори. Та посилає їх якнайдалі, викидує за двері ворох чоловічого одягу та лягає спати.Лише за допомоги МЧС мужика якимось чином вдається втягнути до квартири та підтвердити підозру, що він бухий в соплі. Впродовж всього процесу 140-кілограмовий хлоп стікав кров'ю, срав лайном та погрожував визволителям.Реконструкція подій зайняла добу. З'ясувалося наступне.Чоловік, що по життю працював таксистом, заявився на п'янку до дівчини. Дівчина мала добре серце і вирішила, що п'яному йому краще за руль не сідати, тож замість відправити гостя додому, вони бухали половину ночі. В якийсь момент хлопець так оцінив її доброту, що забажав плотського кохання, а оскольки піти до неї він вже не міг, то поповз. Виникла патова ситуація, оскільки реалізувати свій злочинний задум хлоп вже не міг, бо для цього йому не вистачало координації рухів, а звільнитися дівчина також не могла, бо її придавило півторма центнерами пристрасті.На зойки дівчини прибіг сусід, який почав ломитися в закриті двері та погрожувати викликати поліцію. Ці дії справили враження на таксиста-агресора, тож той вирішив покинути місце злочину. Оскільки двері в якості варіанту виходу він не розглядав, то вирішив відходити через вікно, похапцем забувши, що поверх взагалі-то дев'ятий.Вийшовши в вікно, хлоп під впливом безжальної гравітації полетів донизу, з триочковою точністю потрапивши у кондиціонерний короб знизу, застрягши в ньому, акі Вінні Пух, і сильно обідравши сраку в процесі. Оскільки далі він пересуватися вже не міг, він, за заповітами Достоєвського, сів обмірковувати власну поведінку і тихо какати на вікна ветерана Другої світової знизу. Панянку, з якою він проводив час, така ситуація, в принципі, влаштовувала, тому поліцію вона викликати не стала, а просто лягла відпочивати після важкого вечора. Якби не мешканці квартири, навпроти якої, власне, і застряг наш герой, він би міг бути там і досі.А ви кажете "у нас теж буває, як в них". Неправильно ви кажете, люде, неправильно. Є недосяжні вершини. І короби від кондиціонерів.
Ніколи такого не було — і ось знову. Але це просто маленьке нагадування, що нам потрібні гроші. А що його робити, коли запитів настільки багато, що ледве встигай на них збирати. Різні напрямки, різні підрозділи, різні потреби. Але прохання однакові у всіх:«Потрібні зарядні станції та, за можливістю, якнайскоріше».
🔺Що купуємо? 70 портативних зарядних станцій.
🔺Скільки вже зібрано? 240 000 з необхідного 1 000 000.Навіщо так багато? Бо ціна зараз суттєво нижча, ніж пів року тому. Та й половина вже «заброньована» військовими, тож залишку ледве вистачить на найближчі місяці. Ваша підтримка зараз вкрай необхідна: поставте вподобайку, напишіть коментар, зробіть репост та закиньте 50-100 гривень на збір.Кожен донат — це ще один крок до автономності й мобільності, які критично важливі у сучасній війні.
🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal —
[email protected](Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od
Так, з подивом маю дещо зауважити. Бо, здається, є люди, які щиро повірили в російські наративи.Російські наративи звучать наступним чином: давайте швидше-но перемир'я, перемир'ячко, бо далі буде тільки гірше, Росія наступає, Україна програє, краще зафіксувати тут і зараз.Це брехня.При всіх проблемах, які зараз є в Україні, Росія не здатна і не буде здатна досягти навіть мінімальної своєї військової цілі - виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Просто по факту того, що вона з кінця 2023 року йде до Покровська, це основний вектор її зусиль. Там вже з три загальновійськових армії поховано, танків спалено, як у кількох країн Європи, разом узятих, на озброєнні стоїть, а з буханок на моцики довелось пересісти. Результат - вони навіть в саме місто не зайшли.Ну, себто, Україна зараз землі не звільняє, за виключенням локальних контратак - але й Росія своїх цілей досягти не зможе в жодному з сценаріїв. Отака зараз ситуація на землі. Плюс економіка РФ в рецесію вже увійшла.Таким чином, агресія вже станом на зараз б'є по агресору більше, ніж по нам. Саме тому агресор вдається до психологічних кампаній (вливанню грошей в різних говорливих інфузорій) та тероризму (постійних обстрілів цивільних об'єктів). Саме тому агресор в перемовинах наполягає на тому, щоб йому дали перепочинок та зняли санкції.Бо саме це - перепочинок і зняття санкцій - є для нього умовою для подальшого продовження агресії. Вони зможуть вивести з рецесії економіку, поновити запаси озброєнь, поновити зв'язки на Заході - а от обрізати допомогу Україні, пославшись на "війни-то вже нема", нескладно, достатньо пари орбанів та півфіцо. Після чого рочок перепочинку - і по новій, вже переозброєними. Якраз коли в Україні мобілізовані повернуться додому та почнуться звичні політико-економічно-соціальні чвари.Таким чином, будь-які перемовини, які дадуть РФ шанс на відновлення (зокрема, з умовою зняття санкцій) - запрошення до наступної агресії, зі значно більшими загрозами.
- Добрый день, уважаемый Стивен Уиткофф, добро пожаловать в Москву, очень рады вас здесь видеть. Очень приветствуем ваши усилия по заключению мира на наших справедливых условиях. Как мудро замечает Дональд Трамп, наш большой друг, у Украины совершенно нет карт.- бззз!- шьто это летайл?- Не обращайте внимания, Стивен, это, кажется, дрон.- о, знаменитые бьютифул российский дрон?- ну как российский. Давайте сосредоточимся на том, что это очень хороший качественный дрон, на нашей территории.- он хорошо протектед от эйр дефенс?- да сука к сожалению неплохо он мудила защищен. В смысле да, конечно, мы гордимся российскими военными технологиями.- фшшш!- а это шьто летайл? тоже дрон?- Нет. К сожалению, это, кажется, генерал-майор Ярослав Москалик.- а почему он соу смолл?- летит не весь.- фэнтестик текнолоджиз!- тыдыщ!- а это что почему ёрсквейк?- а это не у нас, в смысле не в Москве. Это во Владимирской области, на складе детонация.- Оу, ай андерстенд, пробный запуск, учения?- да можно блять и так сказать. Учения сука по оборудованию складов ракетного вооружения.- Вандерфул. Фантастик. Вери бьютифул.- Хуютифул, Стивен, пожалуйста, давай как-то блять сделай с этими ебаными хохлами что-нибудь, мы заебались их побеждать, третий год сидим как на иголках думаем что завтра пизданёт и кого забаранят в тыще километров от линии фронта. Сил никаких нет уже так тотально доминировать. Покровск уже второй год как обречён, а они как будто не понимают нихуя по человечески. Сделайте пожалуйста что нибудь.
Серед усіх аргументів, що супроводжують війну та мобілізацію, найбільш дивний - це апеляція до справедливості.Війна - по суті несправедлива. Справедливість на ній вмирає першою. Особливо в умовах, коли на мирну країну напав кратно більший ворог. Звісно, у нас в усіх були трішки інші плани на життя, звісно, російська агресія їх перекреслила - але зараз вже немає сенсу лити над цим сльози. Зараз має сенс рятувати Україну та українців.Довоєнні часи були найбезтурботнішими в моєму житті. Я працював в чудовій компанії в умовах, про які й мріяти й не міг, виписував все, що хотів, у свій вже тоді доволі читаємий блог, і здобував додаткову освіту на філософсько-теологічному просто тому, що міг. І якби мені хтось сказав, що я піду служити в армію - я б сміявся з півгодини.Не хочеш - мусиш. Я зрозумів це тоді, коли вже не міг відвідати дім, в якому виріс.Після повномасштабного вторгнення це варто було зрозуміти всім.Мобілізація цивільних - несправедлива, неприємна річ, яку ми дуже хотіли б залишити в минулому. Але за всю свою історію людство так і не знайшло іншого способу перемогти більш сильного супротивника. Тому подібне відбувалося усюди, в будь-якій країні в подібній скруті, і в нас методи залучення людей до війська чи не найлояльніші. Якщо ми не змогли залишити в минулому війни в центрі Європи, ми просто маємо до цього вдаватися.І знаєте що? Воно працює.Мені доводилось спілкуватись не з одним та не з двома хлопцями, які не хотіли самі йти до військомату. Вони воюють, і знаєте що? Воюють непогано. Деякі вже командують невеликими підрозділами. За окремими яскравими виключеннями, страх минає ще десь проміж ТЦК та БЗВП.Бо це, якщо чесно, не страх перед смертю чи каліцтвом. Якби серед українців це було поширено, ніхто б не гуляв вулицями під час повітряної тривоги. Це один з найпотаємніших людських страхів - страх перед зміною життєвих обставин. Людина боїться потрапити у незвичне для себе середовище, де життя йде за іншими правилами, а її попередні статуси та здобутки залишаються “десь там”.Це нормальний страх, і нема психічно здорової людини, яка б його не відчувала. Але, як і будь-який інший, його треба вміти в собі помічати. І вміти долати тоді, коли цього вимагають обставини.Бо це потрібно не тільки країні. Це потрібно тобі самому. Це та перемога над собою, яка залишиться з тобою назавжди, це знання, що зробив правильний вибір. Навіть якщо тебе до цього вибору за руку привели. Тут у нас скоро Великдень, і в церквах читатимуть Слово Іоанна Золотоуста - всього сторінка тексту, а чи не найкраще, що було написано в святоотечеській літературі за дві тисячі років. Бог щедрий, каже автор - прийме і того, хто з першого дня постився, і того, хто в останню годину прийшов.Підручник історії України теж. І ваше власне сприйняття себе. Стати в лави захисників країни не пізно до тих пір, допоки не спиняється агресор. А він поки що ще огризається.Коли ми його спинимо - будемо знати, що хай які б ми не були смішні, сварливі та часом безпорадні оболтуси, але кращих за нас людей на цій блакитній кульці нема.
TGLIST.COM.UA
