Estadísticas de telegram channel - @poroblenopodcast

Чому нас так притягують кримінальні історії — навіть ті, що сталися понад сто років тому? Чому ми знову й знову повертаємося до гучних убивств, судових процесів і постатей злочинців та їхніх жертв, шукаючи відповіді, яких давно немає в архівах, але які живуть у міських легендах і фольклорі?У новому випуску подкасту «Пороблено» ми вирушаємо на Личаківський цвинтар — простір пам’яті, де поруч із видатними діячами культури й політиками поховані герої найрезонансніших кримінальних справ старого Львова. Саме тут переплітаються право, насильство, суспільна мораль і людська цікавість до забороненого.Разом із Данилом Погребняком — юристом, популяризатором історичного трукрайму та автором подкасту «Історії під мікроскопом» — говоримо про те, звідки з’являється інтерес до власних детективних пошуків та які справи ставали по-справжньому резонансними.У цьому епізоді: ⚖️ з’ясовуємо, як виник суспільний інтерес до кримінальних справ і судових процесів; ⚖️ говоримо про суд як місце перформансу для обвинувачених; 🎭 згадуємо справи, що породили жорстокі романси, пісні й міські легенди; 🕯️ розбираємо найгучніші львівські справи; ⚖️ простежуємо, як жінки опинялися в центрі кримінальних процесів — як жертви, обвинувачені й ті, кого виправдовували присяжні.Говоримо про кримінал як культурний і феномен, про фольклор довкола цих подій, що досі живе у містах, і чи можливо сьогодні з сучасним рівнем судмедекспертизи визначити, хто насправді скоїв злочини сто років тому:https://youtu.be/VMj4yL6w7-A

До Дня Соборності України команда "Пороблено" приготувала спеціальний епізод, присвячений розвінчуванню історичних міфів. Чи справді Київ — «мать городов руських»? Чому Данило – не Галицький? Як з’явилися поняття «Малоросія» та «Новоросія» — і чому вони досі працюють як політична зброя?У новому випуску подкасту «Пороблено» Анна Ніколаєва говорить з істориком, публічним інтелектуалом і головою Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим про те, як формуються історичні міфи — і які вони мають реальні наслідки сьогодні:- як коректно говорити про історію Русі;- звідки взялися образи богатирів і чому їх так любить російська пропаганда;- як виникли пейоративи «москаль», «кацап», «хохол» і що вони насправді означають;- чому назви «Малоросія» й «Новоросія» — це не географія, а інструмент колоніальної політики.- чому Перша світова війна досі залишається «нічиєю» у нашому публічному просторі;- що бракує для переосмислення Другої світової;- як працювати зі спільним і травматичним досвідом — зокрема у питанні Волинської трагедії;- що відповідати на закиди про «релігійні переслідування» та як відрізняти віру від політичного впливу.Цей епізод — про відповідальність за слова, пам’ять і важливість імен. Про те, як говорити про історію так, щоб вона перестала бути зброєю ворога та стала інструментом нашої стійкості:https://youtu.be/6OorvcbTOwM

Роми – одна з найбільш стигматизованих спільнот, попри те, що століттями живуть поруч з українцями. Ми часто знаємо про них із новин чи оповідок, але рідко – зсередини.Новий епізод подкасту «Пороблено» присвячений ромській традиційній культурі. Разом із Наталею Зіневич – кандидаткою історичних наук, головною редакторкою медіа «Погляд» говоримо, як у ромських громадах влаштоване життя від народження до поминання предків – без прикрас, але й без упереджень:✨ ромські "президентські" імена, які дивують зовнішнього спостерігача, але мають свою логіку й символіку;👶 культ дітей, ранні шлюби і багатодітність;👩‍🦰 традиційний розподіл ролей між жінками й чоловіками та як він змінюється сьогодні;💍 у чому секрет ромських весіль і звідки любов до «диснеївських» суконь;🍞 Гастрономія та релігія: високі паски та порятунок реліквій;🕯 поминальні звичаї після Великодня і несподівані паралелі з українською традицією.Це епізод про подолання стереотипів, знайомство з тим, що здається інакшим, але насправді – таким подібним, про традиції, які змінюються і пояснюють більше, ніж здається на перший погляд. Вмикайте, слухайте і діліться своїми думками — ця розмова точно розширює уявлення про світ поруч із нами:https://www.youtube.com/watch?v=vL8exZlAjWY

«Просимо не викидати презервативи через вікна, бо гуси можуть вдавитися» — саме таке оголошення можна було побачити у центрі Львова в ХІХ столітті. Надпис знаходився на стіні, що нині розташована поблизу кав’ярні-ресторану «Атлас» на площі Ринок, 41.Дійсно, перші засоби контрацепції виготовляли з натуральних матеріалів — кишок. Тож гуси, ймовірно, намагалися їх з’їсти.Згодом, у 1905 році, з’являється книга львівського аптекаря, в якій описувалися різні методи контрацепції та рекомендації щодо статевого життя.Зокрема, там зазначалося, що коли жінка бачила наближення чоловічого оргазму, то мала затримати подих. Вважалося, коли вона почне синіти від браку повітря, або в чоловіка одразу зникне хіть, або ж їй забракне кисню настільки, що зачаття не відбудеться, адже організм перебуватиме на межі виживання.«Ще одна порада з цього бестселера яскраво характеризує суспільні установки тієї доби. Описується, що чоловік мав братися до сексу сміливо, рвучко, без поцілунків чи пестощів, жодним чином не намагаючись задовольнити жінку. Саме тут проходила дуже тонка межа між повією і порядною жінкою — не можна було допустити, щоб порядній жінці сподобався процес», — пояснює гідеса та історикиня архітектури Тетяна Казанцева.Якою ж мала бути порядна жінка у Середньовіччі? Як виглядали повії того часу? Чому чоловікам фактично дозволялося й навіть заохочувалося відвідування борделів? Чи справді церква толерувала будинки розпусти? Як львів’янок заманювали до будинків терпимості у Стамбулі, Буенос-Айресі та Бомбеї? Що розповідав про львівські борделі Джакомо Казанова?У повному випуску «Борделі старого Львова: вплив проституції на місто, контрацепція, культура інтиму» відкриваємо ці деталі без прикрас:https://youtu.be/EbaY6yj2c4E

Як святкували Водохреще понад 100 років тому?Наші прапра брали з собою до ополонки не лише глечики для освяченої води, а й живих голубів та рушниці.Українці вірили, що на Водохреща під час занурення хреста з ополонок починають вистрибувати чорти. Тому на Гуцульщині, Полтавщині та на Подніпров'ї, щоб ще більше сполохати нечисть, було заведено стріляти з рушниць. Дослідник Іван Манжура фіксував: «Місцеві стрільці із різнокаліберної зброї б'ють чорта, який, вигнаний з ріки силою зануреного в неї хреста, шукає спасіння у просторі. Натовп підлітків, що стоїть позаду стрільців, в цей самий час випускає масу голубів».А от на Запорозькій Січі козаки влаштовували дідькові ефектнішу зустріч — стріляли з гармат.Також під час «розстрілювання коляди» на льоду було заведено випускати в небо голубів як характерний символ свята. Адже, за біблійною традицією, саме цього дня під час хрещення Ісуса в ріці Йордані на нього зійшов Дух Святий у вигляді цієї птахи.Чи справді українці здавна масово купалися на Водохреще, чи це радше сучасна традиція? Кого першого вмивали одразу після освячення води? Які властивості приписували йорданській воді наші предки? Чому це свято називають Писаною Колядою? Більше цікавого — у випуску з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор «Йордан, Водохреща, Богоявлення: чи купалися українці в ополонці і як проводжали свята?»Серед коментарів під відео ми розіграємо міфічний календар від Марисі Рудської, створений спільно з "Пороблено":https://youtu.be/5lQnUUnJ3rg

Маланка та її європейські родичі — карнавал, рядження і маски, які об’єднують Україну з усією Європою.«Наша Маланка неробоча, на ній сорочка парубоча!»Останніми роками Маланка переживає справжнє відродження: про неї знімають фільми, пишуть репортажі, їздять дивитися в села і міста. Але чи справді Маланка — унікальне українське явище? Чи має вона карнавальних «родичів» в інших країнах Європи?У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про Маланку в широкому європейському контексті разом з Іриною Пустинніковою — журналісткою, краєзнавицею, дослідницею української та європейської культури й мандрівницею.Ви дізнаєтеся:🎭 чим українська Маланка схожа з європейськими карнавалів і чим від них відрізняється;🎭 які персонажі європейських ряджень перегукуються з нашими водіннями;🎭 де в Україні сьогодні жива традиція маланкування і чим вона відрізняється в різних регіонах;🎭 як змінюється семантика персонажів — рома, єврея, Чорного Піта — у сучасному контексті;🎭 як впливають на традицію ковід, війна і зміна календаря.Це розмова про Маланку як карнавал межі — між старим і новим роком, життям і смертю, локальним і загальноєвропейським:https://www.youtube.com/watch?v=q1luWTkeYOM

А чи знали ви, що в різдвяно-новорічний період українці водили не лише козу, а й журавля?Журавель, подібно до кози, в різдвяній обрядовості поєднував у собі два ключові значення: сексуальну енергію та переродження.«Цей птах із великим червоним дзьобом у традиційній уяві був пов’язаний із сексуальною енергією та еротичною символікою. А сам жест “дзьобання” в обрядовому дійстві недвозначно відсилав до ідеї коїтусу», — пояснює Дарʼя Анцибор.Саме тому образ журавля фігурує не лише в різдвяній, а й у весільній та родильній обрядовості. Водночас журавель виступає як символ переходу між життям і смертю. Через це його можна зустріти також в поховальних ритуалах. На Поліссі, зокрема, застерігали, що журавлів не можна вбивати. Вважалося, що це накличе нещастя не лише на саму людину, а й на її дітей. Такі уявлення підкреслюють сакральний статус птаха в українській традиції.Де ще фіксували різдвяно-новорічне водіння журавля? Як виглядав костюм журавля та коня? З чого в давнину робили маску кози? Чому водіння кози вважають одним із найдавніших обрядів і що робить його таким архаїчним?Більше цікавого — у випуску з Дарʼєю Анцибор та Анною Ніколаєвою «Давні обряди водіння кози, коня, журавля і святкові рядження: символіка і значення»:https://youtu.be/HEeDcRTacT4

Зараз можна побачити, що ялинки масово прикрашають іграшками з соломи в етностилі. Чи дійсно це давня українська традиція?Насправді — ні. Подібні прикраси ми зустрічаємо тільки зараз. Наші пра сприймали солому як буденний матеріал. Для оздоблення ялинки намагалися обрати щось красиве та ошатне. Спочатку вішали горішки, пряники, печива, яблука та свічки. Верхівки найчастіше прикрашали восьмикутними зірками, рідше — янголами. Пізніше почали використовувати саморобні іграшки з вати, в техніці пап'є-маше, жіноче намисто з «дутого» скла тощо. Предтечею перших ялинкових прикрас українців можна вважати також витинанки. Їх чіпляли на двері, вікна і теоретично могли вішати й на ялинку.«А от соломʼяні ялинкові прикраси — це більше про сучасну традицію. Мені це дуже подобається, однак в Україні я подібного не зустрічала, але, наприклад, в Німеччині таке було», — зазначає дослідниця історії ялинкових прикрас Марина Лукʼянова.Солом’яні ялинкові прикраси здаються давньою традицією, але це не зовсім так. Чим насправді оздоблювали ялинку 100 років тому? Де ми плутаємо сучасну моду з історією? Як радянська влада змінила вигляд ялинки українців?Більше цікавого — випуску «Історія ялинкових іграшок: золоті горішки, радянські космонавти і Миколай-лісоруб» з Мариною Лук’яновою — дослідницею історії ялинкових прикрас: https://www.youtube.com/watch?v=68JN0JOrUQsА якщо залишити коментар під відео на ютубі, то можна виграти книгу Марини Лук'янової «Українська ялинкова іграшка – від давнини до сьогодення» з підписом авторки.

🎄Коли з’явилися перші ялинкові прикраси в Україні і якими вони були? З чого робили іграшки 100-150 років тому? Наскільки ідеологізованими є радянські іграшки?У новому випуску «Пороблено» говоримо з Мариною Лук’яновою — дослідницею історії ялинкових прикрас — про еволюцію новорічної іграшки: від літографії з обличчям святого Миколая до ватяних героїв казок, від скляних супутників до сучасних виробів незалежної України.Разом розберемося:🎄Якими були перші українські ялинкові іграшки та з чого їх робили?🎄Де купували прикраси ті, хто мав гроші, і як викручувалися ті, хто не мав?🎄Як радянська ідеологія потрапляла в кожну домівку через «дружбу народів», космонавтів і фігурки овочів?🎄Хто створював іграшки: від артілі й кустарних майстерень до склозаводів?🎄Що ставили на верхівку ялинки на різних етапах історії?🎄Які мотиви вважалися українськими в радянський період та як змінювалася ялинка в часи Незалежності?🎄Як правильно зберігати старі іграшки, щоб передати їх нащадкам? Це розмова про пам’ять, моду та ідентичність, заховану у скляних кулях, сріблястому дощику і саморобних фігурках, які пережили десятиліття:https://www.youtube.com/watch?v=68JN0JOrUQs

Як козаки на Новий рік «кидали ляси»?Новорічні свята на Січі починалися не з гулянь, а з розподілу території між куренями. Відбувалось це за допомогою щорічного жеребкування, яке називали «киданням лясів» на Дніпро. Чому на Дніпро? Насамперед ділили річкові території. Адже річка для козака — це і промисел, і їжа, і шлях. На жеребках писали назви місцевостей уздовж річок, і кожен курінний отаман витягував свою ділянку, де курінь хазяйнуватиме цілий рік. Територія могла дістатися яка завгодно: кращі чи гірші угіддя, ближчі до ворога чи більш безпечні. Результати не обговорювали. Витягнув — значить, так має бути. Хазяйнували на ділянках треба було відповідально, бо після тебе прийдуть інші. Якщо територія буде зіпсована, то відповідатимеш. І, зрештою, наступного року ти можеш повернутися на те саме місце.Уже після жеребкування розпочиналися інші, ще більш гучні традиції — вибори на Новий рік, ритуали посвяти, знущання з новообраного кошового та обов’язкове обмащування його голови багнюкою. А ще справжні стрільбища на Водохреща.Хочете дізнатися, як усе було насправді? Вмикайте наш новий випуск «Як запорожці зимували й святкували: Різдво, Новий рік і Водохреща» з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук і професоркою Запорізького національного університету. https://youtu.be/H8H-ieVjh0w