Estadísticas de telegram channel - @poroblenopodcast

Як має виглядати здорова декомунізація в Україні? Це питання сьогодні актуальне як ніколи. Про пам’ять, повернення своєї історії, конструктивний діалог з мешканцями Анна Ніколаєва поговорила з Олександром Федоришеним, істориком та директором “Музею Вінниці”.Олександр поділився декомунізаційним досвідом Вінниці та розповів про непроговорений біль Другої світової війни, перенесення Меморіалу Слави й чому похованням не місце у центрі українських міст.❓Що треба робити з забальзамованим Пироговим? Чи треба його деколонізувати?❓Як врятували найстаріший пам’ятник Вінниці – колону Магдебурзького права? ❓Як китайці та турки потрапили на Поділля і чому загинули тут і що робити з місцями чужої пам’яті?❓Що насправді турбувало мешканців під час перенесення Меморіалу Славу?❓Як освоюються місця чужої пам'яті?Про переосмислення простору українських міст, абсурдність радянських місць пам’яті, туристичний потенціал Вінниці та інтерес до місць Другої світової дивіться у новому випуску подкасту “Пороблено”. Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=Sz0Qd-S75GwСлухати у форматі подкасту: https://linktr.ee/porobleno

Чи можна зупинити епілептичний напад, сівши голим задом на обличчя людині?Наші пра-пра-пра вважали, що так. За народними уявленнями епілепсія мала містичне походження. Хворобу повʼязували з духами, зуроченням та іншими надприродними силами. Тож для боротьби з недугою використовували різноманітні ритуали.Сідати голим задом на людину, у якої стався епілептичний напад, — це лише один із багатьох дивних народних методів.Крім того, могли накривати хворого темною тканиною (чорною хусткою) або ж власним оголеним тілом. На Волині лікували епілепсію, вживаючи кров бобрів або кротів. А подекуди для хворого варили серце їжака. Навіть коли медицина почала пропонувати ефективніші способи лікування, люди продовжували вірити в магічні методи. Про головні міфи, забобони та народні способи лікування епілепсії в українській народній традиції дивіться у випуску «Кров бобра, серце їжака, голий зад та амулети з могил: як раніше лікували епілепсію». Якщо ви досі не переглянули епізод з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор, переходьте за посиланням:Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/a4tAVQIrcr8?si=TVPg5Cy_mdAyROR5Слухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/poroblenoА щоб дізнатися, чому шипіння гарячої води біля печі вважалося методом лікування кору та які інші не менш приголомшливі методи народної медицини, підтримайте нас на Patreon, Buy Me a Coffee або станьте нашим спонсором на YouTube та дивіться додатковий випуск Пороблено про холеру, кір і малярію.Посилання на Рatreon: https://www.patreon.com/POROBLENO

"Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди і зухвалим хижим поглядом оглядав жінку в синьому… На його гладко голеному, червоному й блискучому, як стиглий помідор, виду, що виглядав з-під круглої з золотим верхом шапочки, малювалась зарозумілість з одтінком презирства до жіноти, яка свідчила, що він добре розібрав смак провідницького життя, та що не одна московська "бариня єго любил… денга давал", і що він на ті "денга гулял". Емене любувалася його міцним, здоровим, як огірок, тілом, тісно затягненим в тонке сукно, його нахабним поглядом, який приймала за ознаку сміливості й лицарського духу. Він здавався їй ясним місяцем, що одбився в морі її серця та простяг блискучий шлях до щастя"Це уривок із твору Михайла Коцюбинського "В путах шайтана". І так, тут дуже загальними мазками, але таки згадано про роботу провідника.На межі XIX — поч XX ст. у Криму існувало специфічне явище жіночого секс-туризму. Молоді красиві хлопці з кримськотатарських селищ приїжджали в сезон до курортних міст. Вони за гроші пропонували послуги супроводу туристок під час кінних прогулянок місцевими горами. Часто йшлося і про сексуальні послуги (знову ж таки, за додаткову плату). Саме тому це явище й варто розглядати через колоніальну оптику. Це проаналізований у нашому епізоді орієнтальний образ "містичного дикуна", який так засвоювався в Російській імперії, що для багатьох тамтешніх жінок ставав причиною приїздити до Криму.У нашому останньому випуску Олексій Савченко згадував про те, що туризм ставав способом колонізації. Це лише одна зі сторін цього процесу, і про нього згадують досить рідко. А повний випуск про те, як росіяни привласнювали Крим, ви можете переглянути отут: https://youtu.be/IJQikanOsI0?si=BCYpk3nfw6pvYdUi

Що спільного в кримських пенсіонерів, колишніх співробітників силових структур радянського режиму та римських легіонерів-колонізаторів?Колоніальні імперії черпають натхнення з певних історичних моделей. Приміром, країни Далекого сходу переймали колонізаційним досвід Індії, Китаю. Європейські колоністи — Римської імперії.«Для римських часів колоніалізм зокрема проявлявся у видачі колишнім легіонерам наділів в новозавойованих провінціях. Таким чином імперія приносили свій спосіб життя, традиції, лояльність на нові території. Зрозуміло, що римські легіонери мали вищий статус, ніж місцеве населення.Власне, цю традицію ми бачимо у багатьох модерних імперіях, в тому числі в Радянському Союзі. Згадайте хоча б кримських дачників-пенсіонерів, колишніх співробітників силових структур, які після депортації кримських татар отримали землі як винагороду за багаторічну лояльність», — розповідає історик Олексій Савченко.Як відбувалась колонізація Криму: від російської імперії та радянської влади до сучасності. Як так склалося, що за Радянським союзом на міжнародній арені закріпився образ імперської жертви. А також про теорії расової вищості, перші депортації кримських християн, туризм як форму колонізації та багато іншого дивіться у випуску «Привласнення Криму. Реалії колоніальної політики росіян та справжня ціна туристичного раю» з кандидатом історичних наук та автором телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" Олексієм Савченком @orientalistnotes.Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/IJQikanOsI0?si=BCYpk3nfw6pvYdUiСлухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

9 серпня – Міжнародний день корінних народів світу.В Україні такими народами визнані кримські татари, караїми та кримчаки. Для всіх них історичною батьківщиною є Крим. Для всіх них російська колонізаторська політика мала невідворотні наслідки.Наш 70-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо темі колонізації Кримського півострова. Поговоримо сьогодні з Олексієм Савченком – істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, а також автором телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" @orientalistnotes.Дар'я Анцибор розпитала Олексія про те, яким був колоніалізм у Російській імперії та СРСР, як під російським впливом змінювалося сприйняття і навіть ландшафт півострова та якими стереотипами обростало корінне населення в різні часи.Які риси романтизації Півдня, як Крим змінювався з приходом росіян та яким чином туризм ставав формою колоніальної політики Росії навіть у часи української незалежності – дивіться у нашому новому випуску за посиланням https://youtu.be/IJQikanOsI0?si=BCYpk3nfw6pvYdUi

«Знаєте, як розшифровують PhD (ступінь доктора філософії) емігранти в Канаді? Як Pizza Home Delivery. Це жорстоко, але це правда», — розповідає Лариса Дідковська, психологиня, президентка Української Асоціації Гештальт-терапії, ректорка Українського вільного університету в новому випуску Пороблено.Така втрата соціального статусу — одне з поширених психологічних переживань серед людей, які виїхали до іншої країни.З якими проблемами стикаються та які етапи адаптації доводиться пройти іммігрантам. Які неочевидні причини переїзду, як-от несвідомий пошук кращої матері.Що не так з популярним мотивом «забезпечити кращу долю для своїх дітей». Про це і більше дивіться у випуску з Анною Ніколаєвою та Ларисою Дідковською «Еміграція: Очікування vs реальність. Реальні мотиви та труднощі на новій землі».Переглянути на Youtube: https://youtu.be/--Xfm1lhlno?si=dTr6rW-Xcja0aXAXСлухати як подкаст та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/poroblenoФото — українські іммігранти в Канаді. Саскачеван, 1937.

Часом кажуть, що в українській традиції немає кровожерливих ритуалів. Спростовуємо це, поділившись з вами давнім народним способом лікування епілепсії, в якому брала участь чорна курка чи півень.Тож як боролися з епілепсією наші предки? Існував звичай розривати чорного півня або чорну курку. Птицю буквально шматували над хворим, забризкуючи кров'ю. Потім все, що залишалося від курки чи півня, збирали й закопували. Вважалося, що після цього хвороба має відійти, оскільки чорна пташка символічно вбирала в себе епілепсію.Які ще традиційні асоціації з курями та півнями існували в українців? Як кури пророчили смерть? Як дівчата ворожили на півнях? Про яйце, як символ створення світу. Про курей, півнів та статеві органи. А також про інші еротичні контексти, пов’язані з цими птахами, дивіться в новому епізоді з Дар'єю Анцибор та Анною Ніколаєвою «Кури та півні в традиційній культурі: герої казок, обрядові страви та ліки в народній медицині» Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=xeCq_ILoXHEСлухати у форматі подкасту і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno