Estadísticas de telegram channel - @poroblenopodcast

Остання декада лютого закарбувалася як найтемніший час у новітній українській історії. Розстріли Небесної сотні на Майдані, початок російсько-української війни, анексія Криму, повномасштабне вторгнення, і ось нині черговий надскладний період, пов’язаний із тиском щодо перемовин. Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. У цьому випуску “Пороблено” антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynka Тіна Полек розповідає, чому люди починають війни, якою є природа насилля і як її вивчають антропологи.У цьому епізоді ви дізнаєтеся:📍 Що таке антропологія війни?📍 Чому стає можливий геноцид?📍 Яка в ньому роль пропаганди?📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?Дивитися епізод на YouTube:https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGAСлухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Нью-ейдж паломництво: духовний пошук чи тренд?Що спільного між людьми, які пішки йдуть до Почаєва, та тими, хто приносить подарунки на могили рок-зірок чи письменників? Усі вони паломники — але кожен по-своєму.В Україні є чимало місць, які паломники-ньюейджери вважають особливими/магічними.🌟Кам’яне село (Житомирщина), де знаходяться велетенські валуни. За легендою, колись це було село, яке Бог за гріхи перетворив на камінь. 🌟Буша (Вінниччина) — місце стародавніх поховань. «Крім історичних поховань та храмів, які там дійсно були, туди навезли купу всього іншого, чого ніколи не було і не могло бути. І починають все це просувати», — зазначає релігієзнавець, кандидат філософських наук, автор @obranciduchiv Віталій Щепанський. 🌟Також поховання Шевченка на Чернечій горі в Каневі, де особлива активність паломників спостерігається в шевченківські дні.Цікаво, що навіть у давнину паломництво було не лише духовним актом, а й потужною економічною діяльністю. У середньовічній Європі монастирі та храми конкурували за паломників, бо це означало потік грошей. В Україні й зараз у популярних святинях продають цілющі обереги. А в Умані щорічне паломництво хасидів щедро поповнює бюджет міста.Дізнайтесь більше у нашому новому епізоді. Де знайти популярний шлях Святого Якова в Україні, чи справді Японія має могилу Ісуса та з чого все почалося — яким було перше паломництво. Про все це і не тільки — у випуску «Паломництво: місця сили, віра в дива і пошук життєвих рішень».Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=lC0vv_oKyWkСлухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Чи задумувалися ви колись, як дослідити історію власної родини? Сьогодні знайомимо вас з авторкою Лабораторії, яка допоможе це зробити🧡 Анна Ніколаєва — етнологиня, кандидатка історичних наук та співавторка подкасту й ютуб-каналу «Пороблено». Її захоплення історією власної родини стало основою для створення книжки-путівника про дослідження минулого свого роду. Як зазначає сама авторка: «Вивчення сімейної історії може стати чудовим інструментом для самопізнання, терапії або рефлексії. Розповідаючи у своїй книжці про різні історичні періоди, я намагалася занурити читача у різні досвіди, провести паралелі з нашою сучасністю й надихнути на повноцінне дослідження себе через історію своєї родини».📙 «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» стане справжнім дороговказом у світ сімейної історії. Книжка дасть покрокову інструкцію, з чого почати, де шукати інформацію, як працювати з архівами та родинними таємницями, а головне — чому варто почати вже зараз. Анна зазначає: «Ми часто усвідомлюємо значення історії нашої родини, коли вже нікого не залишилося, щоб розпитати. Ця книжка — нагадування про те, що варто встигнути почати вчасно». Незабаром ми розкажемо більше про цю унікальну книжку та відкриємо передпродаж🙌

Чому антропологи досліджують сни під час війни?Сновидіння — це не лише про особисті переживання. Вони часто відображають спільний досвід суспільства, особливо під час криз, як-от війна.За словами докторки філологічних наук Оксани Кузьменко, зараз людям часто сняться такі образи, як сире м’ясо, кров, зруйновані будівлі, чорні хмари чи брудна вода. Ці символи пов’язані з хаосом і небезпекою. Але є й позитивні образи: світанки, веселки, сади чи молоді дівчата. Вони говорять про прагнення до миру, відновлення та надію на перемогу.Німецький історик Райнхарт Козеллек зазначав, що сни — це не лише про емоції, а й про історію та культуру. Вони відображають досвід цілого покоління. Саме тому антропологи зараз вивчають сучасні сновидіння українців, а також порівнюють їх зі снами часів Першої світової війни.Що ж спільного між снами про війну столітньої давнини та сучасними сновидіннями? Виявляється, набагато більше, ніж ми думаємо. Детальніше про це — у випуску «Сновидіння про війни: фольклорні образи, віщі символи, трактування, паралелі з Першою світовою» з Оксаною Кузьменко та Дарʼєю Анцибор.Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=xlJv3AVcGRwСлухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Що роблять котик сіренький та гулі в колискових? Чому саме ці тварини так часто фігурують у текстах?Колискові — це не лише спосіб заспокоїти дитину перед сном, а й особливий пласт народної творчості, наповнений символами та глибоким значенням. «Часто доводиться чути, що в колискових якби гукають тварин або птахів на поміч, щоб вони опікувалися дитиною», — розповідає етномузикологиня та кандидатка музикознавства Маргарита Скаженик.Наприклад, голуби в колискових можуть не тільки заколисувати, а й годувати та охороняти:"Сіли гулі на люлі, в червоних чоботях,Стали думати-гадать, чим дитину годувать".Натомість коти настільки часто згадуються в текстах, що іноді на колискові навіть можуть казати «співати кота». Нерідко їх запрошують до колиски, щоб заколисувати дитину. "Киця сірий, киця білий, киця волохатий,Не ходи по хаті, а ходи до нас,Будеш Ганю колихать, будеш пісеньку співать".Коти в українській традиції здавна уособлюють домашній затишок, тепло та безпеку. Вони також мають особливе значення в інших сімейних звичаях: наприклад, котів першими запускають у нову домівку, щоб принести гармонію та добробут.Чи знали ви, що колискові можуть бути як замовляннями на щастя та здоровʼя дитини, так і на смерть? Що спільного між посмертними голосіннями та колисковими? Як колискові допомагають мамам? Як звучать і чим відрізняються колискові різних регіонів України?Більше про магію колискових — у нашому випуску«"Ой ходить сон коло вікон": українські колискові». Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=AMoEHvOLCpIСлухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Лукашенко якось заявив: «Білоруси — це росіяни зі знаком якості». Євген Магда, історик, кандидат політичних наук та директор Інституту світової політики в новому випуску Пороблено розповідає «Це неправда. Насправді білоруси — це європейці, які живуть у державі з глибокими європейськими традиціями. Їхня історія тісно пов’язана з європейськими процесами та культурою». Наприклад, чи доводилось вам чути про білоруських магнатів Радзивілів та Сапег? Колись їхні імена асоціювалися з впливом, розкішшю та політичною вагою в Європі. Вони були не просто багатими родинами, а справжніми творцями історії.Томаш Радзивіл, ймовірний сучасний представник історичної династії, нині є польським політиком і підтримує білоруські демократичні сили.Чому без демократичної Білорусі немає безпечної Європи? Як змінювалося ставлення українців до білорусів? Чому білоруські добровольці ризикують життям заради України?Більше про європейську сторону Білорусі, революції, Лукашенка, мову, культуру та нашу спільну історію — у новому випуску з Анною Ніколаєвою та істориком, кандидатом політичних наук і директором Інституту світової політики Євгеном Магдою «Така близька й така далека Білорусь: хто такі білоруси?».А в коментарях напишіть, як ви сприймаєте білорусів після повномасштабного вторгнення?Переглянути епізод на Youtube: https://youtu.be/hSFWjpt5_SgСлухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Дорогі друзі! У нас є дуже приємна новина. Ми долучитися до створення унікального календаря на 2025 рік разом з талановитою Марисею Рудською. Календар про українські свята і традиції. Він вам нагадає, коли починати готуватися до Великодня, на яку дату перенесли андріївські вечорниці й коли перевіряти подушку на Миколая. Ми ретельно обговорили кожен місяць, кожну деталь, кожен символ, щоб календар створював затишну атмосферу до особливих дат і пригадав цікавинки їхнього традиційного святкування. Ціна 750 грн.Для ранніх пташок – 650 грн до 11 листопада. Замовляйте за посиланням. Відправка з 12 листопада до 18 грудня. Потім різдвяні канікули і на початку січня зможемо дослати тим, хто забарився.Тим, хто за кордоном і хоче отримати календар до Різдва, бажано встигнути до 20 листопада. Доставка можлива Новою поштою та Укрпоштою.Формат ближче до А3 (240х420мм) на цупкому папері. Кожен місяць має фольклорний текст, який можна прослухати через к’юар.П. С. Вгадали, який місяць зобразила Марися?

Як львівські медіуми пересварилися з міжнародною спіритичною спільнотою та повпливали на друк часописів?На початку XX століття Галичина стала осередком містичних практик, а спіритизм знайшов тут чимало прихильників. Серед галицької еліти, особливо в містах, спіритичні сеанси стали популярною формою проведення дозвілля. Що ж спричинило міжнародний скандал?«Вважалося, що під час спіритичних сеансів дух не вселяється у тіло і не говорить з кимось конкретним. Він просто приходить, і всі присутні можуть чути його. Однак львівська спільнота вирішила, що обовʼязково має бути провідник — людина, яку дух використовує, щоб комунікувати зі спіритами», — розповідає Анна Ніколаєва.Лондонська спіритична спільнота засудила такі зміни в проведенні сеансів та назвала неправильними. Закінчилося все спаленням львівських альманахів як протестом проти дій галицьких спіритів.Хочете дізнатися, як сестри Фокс започаткували моду на спілкування з духами та чому Артур Конан Дойль став палким прихильником спіритизму? Як відбувалися спіритичні сеанси в Києві та Львові? Чому інтелігенція та навіть священики влаштовували спіритичні сеанси і як це явище поширилось в Україні? Що спільного між духами, медіумами та екстрасенсами?Дивіться наш новий епізод «Таємниці спіритичних сеансів: від перших контактів із духами до сучасних битв екстрасенсів» з Дарʼєю Анцибор та Анною Ніколаєвою.Дивіться новий випуск на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=Xq9l7lm8TK4Слухайте у форматі подкасту та підтримайте нашу роботу: https://linktr.ee/poroblenoА для наших платних підписників ми підготували окремий мініепізод, де розповідаємо про віру в ходячих мерців у нашій традиційній культурі. Долучайтеся до нашої спільноти, щоб бачити більше унікального контенту.

Носити автентику в сучасному житті чи ні? Перекроювання, недбале поводження, приватне колекціонування чи навіть продаж старовинних українських речей за кордон — питання ставлення до автентики дуже чутливе. Адже кожен старовинний елемент вбрання, особливо вишиті сорочки або плахти, створювалися вручну і є унікальними.Ці речі давні й вже не можуть витримати сучасного використання. Експерти розділяються в думках. Хтось радить одягати автентичний одяг лише раз на кілька років, в особливих випадках і з обережністю. Хтось категорично проти будь-якого носіння, лише за відшивання реплік старих зразків.Найкраще зберігати такі речі у спеціальних умовах.Сучасні бренди та майстри все частіше створюють репліки старовинного одягу. І це чудова альтернатива, щоб підтримувати традиції, водночас зберігаючи оригінальні речі для майбутніх поколінь. В епізоді «"Постоли за день станцюєш": українське традиційне вбрання, колекціонування та етика зберігання» етнолог, колекціонер, кандидат історичних наук Володимир Щибря розповідає про те:🧵що і як носили наші предки, 🧵з чого шили одяг та виготовляли взуття,🧵яке значення мали ті чи інші елементи гардероба. 🧵А також розмірковує про те, як торгівля стародавніми речами власне підсвітила їх цінність для суспільства.Напишіть в коментарях свою думку, чи згодні ви з позицією, що давні сорочки та інші елементи строю не варто носити в сучасному житті.Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=z8hc9P6hT2wСлухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno

Як радянська влада перетворювала популярні зони відпочинку на місця пропаганди?Після Другої світової війни в дію вступив ленінський монументальний план. Укожному місті ініціювали створення місць пам'яті. Постаменти зазвичай зводили у людних місцях і часто підсилювали їх похованнями. Такі дії мали певну мету — нагадувати хто тут головний, хто переможець. Цікаво, що ці поховання посеред міст могли бути фейковими. Приміром, Меморіал Слави у Вінниці — відомий монумент, присвячений Другій світовій війні, який знаходиться на місці колишньої зони відпочинку.Ще на початку XX століття це був бульвар в центрі міста, де призначали зустрічі, відбувалися різноманітні події, політичні мітинги, концерти тощо. У 1920-х радянська влада зводить тут Меморіал Слави і ховає продзагонівців. Це були здебільшого китайці й росіяни, які здійснювали злочинну політику воєнного комунізму: грабували місцевих селян, забирали хліб. У 1950-ті тут начебто перепоховують загиблих у вінницьких шпиталях червоноармійців. Цікаво, що пошукові дослідження не виявили їхньої присутності. Тобто фактично зробили фейкову могилу з іменами людей, останки яких насправді залишили на старих вінницьких цвинтарях.«Потрібно зазначити, що в процесі досліджень на місці меморіалу таки виявили поховання Другої Світової, як індивідуальні, так і колективні. Однак ті, про які не знали. А поховання, які начебто мали там бути, виявилися фейковими. І я впевнений, що подібні сфальсифіковані місця пам'яті, цвинтарі існують в багатьох містах», — зазначає історик Олександр Федоришен.Про те, як правильно переосмислювати такі місця без руйнування пам’яті загиблих. Про поховання османських воїнів на Поділлі. Про ставку Гітлера під Вінницею: як місце історичної пам'яті успішно перетворили на туристичний магніт. Про колону Магдебурзького права: пошуки та повернення одного з найстаріших пам’ятників Вінниці.Декомунізація не просто процес, а переосмислення історії. Олександр Федоришен, історик та директор «Музею Вінниці» розказує, як це працює у випуску «Здорова декомунізація, або як Вінниці вдалося: секрети радянських поховань, ставка Гітлера і Пирогов».Дивіться епізод на ютуб https://www.youtube.com/watch?v=Sz0Qd-S75GwСлухати у форматі подкасту та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno