Коли нарешті УПЛ виграє не Динамо чи ШахтарПісля серії невдалих виступів українських грандів з’явилося багато розмов, що зараз найкраща можливість, щоб хтось інший виграв УПЛ - особливо у контексті Полісся. І це дійсно так - зараз українські топи дійсно слабкі як ніколи.Проте сьогодні Динамо показало вже вкотре, яка різниця між нашими грандами та всіма іншими - за пів години розібрали лідера УПЛ Кривбас. З 36-річним Ярмоленком на позиції форварда, з 32-річним Буяльським й 33-річним Караваєвим на провідних ролях.До цього воно так само абсолютно по ділу розібрало Полісся. Хоч втрачало очки з ким завгодно.В тому зараз й проблема, що вся решта команд у найкращій своїй формі поки не можуть на дистанції випереджати найгірші версії Динамо та Шахтаря. Якщо подивитися у таблицю після 10 турів - вони знову зверху. Кризові, проблемні, програють ноунеймам в єврокубках.Щоб виграти УПЛ, треба весь сезон грати хоча б так, як грає зараз ЛНЗ чи Полісся - і, скоріше за все, цього ще й не вистачить. Треба бути ще краще. Значно краще та впевненіше.І хотілося б дуже, щоб так і сталося на фініші, щоб хтось став краще та витримав. Але поки про це доводиться тільки в жарт говорити. Мені повірити складно, що цього сезону в України може бути новий чемпіон.
Серія помилок Забарного - це навіть добре, бо нарешті ми зрозуміли, що він лише людина, як ми всі, а не робот.Ви можете згадати раніше в його кар'єрі хоч одну таку серію, щоб він стільки привозив? От і я ні.А тут й результативна помилка зі Страсбуром, й дуже слабкий матч проти Азербайджану за збірну України, й два привози та вилучення в Лізі чемпіонів проти Баєра.Така серія невпевнених виступів - здається, вперше. Були невдалі матчі, без цього ніяк, але кількох настільки помітно провальних поряд - ніколи.Деякі вболівальники ПСЖ вже почали істерики та сумніви в рівні Забарного. Хоча, як на мене, мати іноді подібні серії в кар'єрі захисника - це абсолютно нормально. Така це позиція, де ти під постійним тиском - і треба вміти не тільки справлятися з нападниками суперника, а й з подібними проблемами, коли цих нападників зупинити не вдається.Якраз аномальним було те, що з дебюту у 18 років Забарний не мав жодної провальної серії, постійно при цьому зростаючи: Динамо, майже одразу - збірна, Борнмут, лідер збірної, перехід в ПСЖ. Це 5 кроків вперед за 5 років - безперервне дертя вверх без зупинок.Якщо пам'ятаєте, ПСЖ брав Забарного як довгострокову заміну Маркіньйосу та планував поступово підводити до складу - у простіших матчах. Але Іллі якоюсь мірою не пощастило, що бразилець вилетів на місяць - бо йому майже без підготовки довелося грати одразу багато й з підвищеною відповідальністю. Спочатку все виглядало майже ідеально, але як тільки накопичилася втома - Забарний став помилятися.Нічого такого в цих помилках немає. Просто пів кроку назад. Повернеться Маркіньйос, матчів стане менше, одразу стане простіше.Ця серія помилок просто показала нарешті, що Ілля не робот, а людина. Що йому також може бути складно. Все ж ПСЖ - це космічний рівень, про що в перші тижні його адаптації ми якось навіть почали забувати, наскільки все було ідеально.Як до профі на футбольному полі до Забарного взагалі не може бути ніяких питань - він має спокійно подолати цю мінікризу. Питання до нього залишаються зовсім в іншій площині - але то вже не про футбол.
Юхима Коноплю підловили на лайках російського контенту, м'яко кажучи, стрьомного наповнення - типу Жириновського чи "росія не для слабких".Основний захисник збірної України на секундочку, не просто гравець Шахтаря.Зацініть, як відрізняється його реакція на критику - два поста з різницею в кілька годин. Принаймні так це виглядає особисто для мене.Ось так, коли ти дєрзкій пацан й пишеш сам, щоб відчепилися всі:🗣️ «Як людина, яка представляє нашу країну та робить все задля того, щоб підтримати її у війні з росією – мені дивно чути подібного роду обвинувачення у свій бік. Я вважаю себе патріотом нашої країни і справжніх українців, які зрозуміють, де правда, а де брехня.Прошу перевіряти інформацію, яку вам надають у соцмережах. Дякую за увагу. Сподіваюсь на підтримку та розуміння»А ось так, коли настукали по голові в клубі та змусили вибачитися:🗣️ «Ви праві. Я не вкладав у свої лайки ніяких намірів. Не підтримував ні в якому разі росію та її діячів і послідовників.Я патріот своєї країни. Висновки зробив. Щиро перепрошую. Більше не повториться»Ще раз - кілька годин між постами 🤣🤣🤣
Зять Ігоря Суркіса та захисник Динамо Крістіан Біловар - яскравий приклад, чому іноді краще мовчати, ніж говорити. Краще для самого гравця та його клубу, звичайно.Нам-то як раз хоч є з чого посміятися та покрінжувати - зараз такі часи, що таке дуже потрібно. На цьому ж і виживає український футбол.Давно в мене не було стільки фейспалмів від одного інтерв'ю, якщо цей "подкаст" з Денисом Бойком, як вони самі це називають, взагалі можна назвати інтерв'ю.🗣 «Від жодного з ультрас я не чув поганого слова на адресу когось з «Динамо». А підпивасні фани – вип’ють 2 пивка, напишуть 2 коментаря, облають людину і підуть бухими спати»🗣 «Зараз думка деяких експертів про мене змінилась тільки тому, що моя дружина – це донька Ігоря Суркіса»🗣 Про можливість взяти громадянство Угорщини: «Чесно, хотілося б, коли інколи задумуєшся, що тебе трохи не люблять в інтернеті… Але Україна – моя рідна країна, і не хотілося б повести себе некрасиво, бути нечесним»🗣 В цих відео Бленуце були якісь, як він сказав, висловлювання про ЛГБТ-ком’юніті, і він з його дружиною – проти цього ЛГБТ-ком’юніті. Їм попалися оці відео, де, я не буду називати ім’я людини, і він висловлювався проти цього ЛГБТ. Тобто у нас в країні теж є люди, які висловлюються проти ЛГБТ-ком’юніті. Так, я ні в якому разі не виправдовую його. Якщо ти їдеш у таку країну, як мінімум ти маєш повидаляти ці всі відео н###й зі своїх соцмереж, і щоб їх і близько там не було.🗣 «Вважаю, що мене можуть викликати поїхати з національною командою на збір. Своєю роботою я на це заслуговую»🗣 «Напевно, Ярмоленко краще за мене знає, як грати навіть на моїй позиції»***Особливо мені дві останніх цитати подобаються поруч: я заслуговую на виклик в збірну України, але Ярмоленко краще за мене знає, як грати на позиції центрального захисника 😂
Все, закриваємо історію з Бленуце. Біловар все пояснив:«Я до нього після цього підійшов, питаю: «Тобі сказали чи ти сам вирішив так зробити?» Він каже: «Я сам вирішив так зробити, але мене люди трохи неправильно зрозуміли, тому що я постив ці відео не тому, що я підтримую Росію, а тому, що там саме в цих відео…», – я їх просто не дивився, а коли він мені це сказав, я тоді це зрозумів.В цих відео були якісь, як він сказав, висловлювання про ЛГБТ-ком’юніті, і він з його дружиною – проти цього ЛГБТ-ком’юніті. Їм попалися оці відео, де, я не буду називати ім’я людини, і він висловлювався проти цього ЛГБТ. Тобто у нас в країні теж є люди, які висловлюються проти ЛГБТ-ком’юніті».Так, фактично Соловйов говорив у тому відео про сутички між правоохоронцями та «маршем проти ЛГБТ». Публікую його тут для ознайомлення в навчальних цілях і перепрошую за пропаганду, бо в нас вже в інфопросторі навіть коментатори матчів додумали цьому відео трохи того, чого не було (ну і сам Бленуце нічого не писав, тільки репостив).Але лишається кілька питань – і до Бленуце, і тепер ще й до Біловара:Я правильно розумію, що якщо тейк гомофобний, то можна репостити російських пропагандистів, і в «Динамо» гомофобія вважається нормальною?Суто змістовно – а точно нормальні порівняння пропагандистами правоохоронців, які забезпечували громадський порядок, зі «слугами сатани»? Вий про «рєбьонка на зємлю кінулі» вам розіпʼятого мальчіка не нагадує?Коли ми вже нарешті почуємо хоч якусь комунікацію від Владіслава, його дружини, «Динамо», Біловара, кого завгодно, про те, що дружина Владіслава Бленуце репостила самого путіна? Не соловйова, не скабєєву, не «брігаду», а от саме путіна?
Коли футболісти ображаються на критику та дивуються, що вболівальники вважають їх привілейованими знахабнівшими мажорами, які незрозуміло за що гроші отримують, то це якраз от завдяки подібному рівню спілкування:https://t.me/bombardyr_ua/15250Насправді немає значення, що там фанат казав Караваєву. Бо завіруситься саме реакція. І знову буде хейт. Не очікував такого від Караваєва, чесно кажучи. От до кого так точно мінімум питань було в цьому Динамо. Та й завжди здавався дуже адекватною людиною, яка б мала розуміти наслідки таких відповідей.АПД. Ось пояснення ситуації від нібито очевидця: "Перед цим вболівальник до нього почав лізти: і кричати, що "ти найгірший гравець світу, позор футболу, ти повне дно" і тд, його почали відштовхувати, а той мужик далі ліз і провокував".Як писав вище, проблема в тому, що б не сказав фанат, публічно такі речі робити - створювати якраз собі та іншим футболістам ось цей образ, про який я й говорив. Навіть якщо за фактом це була відповідь на будь-що. Бо фанат - непублічна персона, а Караваєв - публічна.
А це взагалі нормально, що президент Української асоціації футболу представляє Серію А на якомусь великому міжнародному заході? Взагалі вже є купа питань до Шевченка, бо публічної представницької функції для українського футболу від нього майже не видно. Проте їздить представляти Серію А. Я говорю не поторгувати обличчям та пофотографуватися з Матерацці, який їздив в росію. А про відсутність публічних реакцій Шевченка майже по будь-якому гострому питанню, де треба проявити жорсткість та не можна всидіти одночасно на всіх стільцях. Наприклад, публічно присоромити своїх приятелів з Італії, що їздити в росію, що це дно. Наприклад, публічно натиснути на УЄФА, яка не виплачує гроші деяким українським клубам, а виплачує російським. Наприклад, публічно витурити з УАФ Межейка, пов'язаного з антимайданом.Я насправді розумію, що Шевченко непублічно робить багато представницької роботи. Це точно допомагає збирати якісь гроші, завдяки його міжнародному авторитету. За це тільки респекти.Проте він це міг робити і без позиції президента УАФ. Непогано б було захистити український та допомогти добити російський футбол і в публічній площині. А він просто мовчить.
Хороший же матч вийшов. Нетипово хороший для аутсайдерів УПЛ.Звичайно, намагатися побачити якісь оригінальні тактичні рішення у протистояннях такого рівня - це обманювати себе. Немає тут інновацій й боротьби тактичних геніїв.Що зробило цей матч хорошим: ані Кудрівка, ані Епіцентр не грали з низькою лінією оборони та постійно дуже активно намагалися йти вперед. При втраті - контрпресинг, позиційні атаки зустрічалися як мінімум в середньому блоці.Все це створювало багато простору, що, з одного боку, дозволяло грати командам з адекватним рівнем якості. З іншого боку, постійні перехідні фази краще виглядають для глядача, якому потрібна не структура гри чи тактичні схеми, а жвава гра, моменти, удари, емоції.Також додало цікавинки налаштування команд. Обидві розуміли, що програвати тут не можна - й рубилися з бажанням та класною спортивною агресією. Швидкості були доволі непоганими. А все це те, чого часто не вистачає командам УПЛ, особливо з нижньої частини таблиці. Іноді здається, що гра у футбол їм взагалі не приносить задоволення, а на поле їх вигнали під дулом пістолета, змушують рухатися, коли вони просто з баночкою пивка прилягти на диван та подивитися улюблений сітком - наскільки вони виходять на поле без налаштування та без жодних емоцій.А саме бажання, агресія та сміливий футбол здатні компенсувати певну відсутність якості та неідеальні технічні моменти. Програючи, Кудрівка понеслася вперед з розташуванням крайніх захисників, як в якогось Шахтаря - вони фактично грали до бровки суперника. Як тільки Кудрівка відігралася, Епіцентр почав робити заміни на підсилення атаки - і створив кілька шикарних моментів. У відповідь Кудрівка також не укріплювала захист, а підсилила атаку. І вирвала таки цей матч.Бажання. Нерв. Активність в атаці.Це було приємно дивитися. Я ж вам говорив - не пропускайте цей матч.Якщо шукати відповідь на питання, хто ж зробив крок вперед в порівнянні з Першою лігою, то навіть перемога Кудрівки тут не дала однозначної відповіді. Це був більш-менш рівний матч, я б навіть сказав, що з певною перевагою Епіцентру по дійсно небезпечних моментах. Одні отримали пенальті, інші - ні. Одні забили свої моменти, інші - точно могли забити більше.Напевно, Кудрівка стала ближче до Епіцентру, ніж це було в першій лізі, але точно поки його не випереджає - принаймні якщо робити висновок по цьому конкретному матчу.Але тепер команди гратимуть далі у зовсім різному контексті: Епіцентр ускладнив собі боротьбу за виживання, в Кудрівка з 10 очками зараз почуватиметься дуже спокійно й може просто грати у футбол.***Всі, хто читає цей канал, знають моє ставлення до таких команд, як Кудрівка та Епіцентр. Де окрім футболістів немає нічого. Це дуже погане явище, яке треба викорінювати з українського футболу. Бо по своєму підходу це фактично команди з розвитком саме клубу на рівні аматорів.Проте респект саме командам та тренерам. Це був хороший матч. Українському футболу треба менше таких клубів, але більше таких команд й таких матчів.
Українські вболівальники, можливо, памʼятають голкіпера Ніколу Васіля, який був частиною праймової «Зорі» та перемагав з нею «Лестер» у Лізі Європи.Після луганського клубу Вáсіль (правильний наголос) відправився у «Санкт-Паулі» у другу Бундеслігу (подейкують, Віктор Скрипник дав хорошу рекомендацію) – і відразу ж став там основним воротарем.Чотири роки потому боснієць все ще є основним голкіпером «піратів» – тепер вже у Бундеслізі.У Ніколи, до слова, ще й дуже непогана статистика у німецькому обергаузі (вищому дивізіоні) – 45 пропущених та 10 кліншитів у 37 матчах. Погодьтеся, дуже непогано як для голкіпера команди-аутсайдера чемпіонату.Окрім цього всього, Васіль просто божить на пенальті – відбив 6 із 7 (!!!) і водночас має найкращий penalties-saved rate в історії Бундесліги (85,7%) серед тих, кому пробивали 7 і більше 11-метрових.Прикол у тому, що саме Васіль, відбивши пенальті Серу Ґірассі у першому турі нового сезону Бундесліги, побічно став співавтором рішення тренерського штабу «Дортмунда» зробити Рамі Бенсебаїні штатним пенальтистом за відсутності Емре Джана. Виходить, Ґірассі ледве не побився із Бенсебаїні через боснійця 🤣@wasfureintor
Новина, яка показує рівень українського професійного футболу: аматорський Агротех (!!!) вибив з Кубка України лідера Першої ліги Чорноморець – і став першим аматорським клубом, який зіграє в 1/8 фіналу.На попередній стадії змагань Агротех вибив клуб УПЛ Епіцентр. Так, це саме той Агротех, який перед Епіцентром замість тренувань збирав кавуни. А я говорив, що збірній України та українським топам в єврокубках допоможуть лише кавуни!Що маємо зараз: в 1/8 фіналу Кубка України зіграють лише 6 (!!!) клубів УПЛ. Межі ліг зараз розмиті як ніколи: окрім 7-8 клубів, все решта - те й саме болото, де команда другої ліги чи аматорів може вибивати клуби УПЛ. Якщо що, я не критикую – це об’єктивна ситуація. І, здається, з неї можна знайти й позитив. Рівень очікувано низький, але інтрига на ньому величезна, багато сенсацій, що додає інтересу до змагань. Особисто мені слідкувати за нашим болотом набагато цікавіше, ніж за топлігами чи лігою чемпіонів. Тут свої історії, нерв, бекграунд, вайб. А ось то все заморське – воно якесь чуже та неприроднє)
TGLIST.COM.UA
