4 матчі за 11 днів та шанс на Євро-2028 у Лізі націй – перший справжній іспит Мальдери у збірній України, в якому буде чимало невизначеності до завершення відбору ЧЄНаступні матчі збірної - Ліга націй восени. Розклад та суперники України у Дивізіоні B:25 вересня. Угорщина — Україна (21:45)28 вересня. Грузія — Україна (19:00)2 жовтня. Україна — Північна Ірландія (21:45)5 жовтня. Україна — Угорщина (21:45)14 листопада. Північна Ірландія — Україна (21:45)17 листопада. Україна — Грузія (21:45)Перші чотири матчі відбудуться протягом одного короткого періоду – всього 11 днів. Це нововведення УЄФА – замість звичних трьох осінніх пауз на збірні буде лише дві: одна довга на стику вересня-жовтня та стандартна у листопаді.Схема розіграшу звична: перше місце - вихід в Лігу А, друге - плей-оф за Лігу А, третє - плей-оф за збереження місця в Лізі B, четверте - виліт у Лігу С.Що важливіше за саму Лігу націй: найкращі за рейтингом 4 або 8 (!) переможців груп Ліги націй (їх буде 14) також зіграють у плей-оф за потрапляння на Євро-2028, якщо не пройдуть через відбір. Туди потраплять й найгірші чотири других місця з 12 груп кваліфікації. І тут включається великий елемент рандому та невизначеності. Бо у Євро-2028 одразу чотири господарі - й за нововведенням всі вони братимуть участь у відборі, а не потрапляють напряму. Від того, скільки господарів пройдуть відбір, залежить, скільки місць залишиться на Євро, щоб розіграти їх через плей-оф.Для двох господарів є заброньовані місця. Їх використають на найкращих за рейтингом, хто не зміг потрапити на Євро через відбір. Від цього можливі три варіанти розвитку подій: - Всі господарі потрапили напряму, жодне з заброньованих місць не використано: 4 найкращих переможці груп Ліги націй, які не потрапили на Євро, та 4 найгірших других місця з відбору грають простий плей-оф - 4 переможці потрапляють на турнір.- Три господарі потрапили напряму, одного добирають за бронню, одне заброньоване місце не використано: 8 (!) найкращих переможців ЛН (і в цьому випадку в теорії можуть бути навіть не переможці) та 4 невдахи з других місць відбору грають плей-оф на три гілки за три місця на турнір.- Два або менше господарі потрапили напряму, два добирають за бронню: чотири найкращі переможці плей-оф ЛН та 4 невдахи з других місць відбору грають плей-оф на дві гілки за два місця на турнірі.Накрутили капець просто.Головний висновок: права на помилку немає, дуже треба вигравати свою групу Ліги націй, а також вболівати за те, щоб Англія, Ірландія, Шотландія та Уельс - всі потрапили на Євро одразу з відбору. Тоді залишиться чотири місця на турнірі - і треба пройти лише один раунд, якщо щось піде не так у відборі.Фуххх.Фото: Віталій Клюєв
Пройшовся груповим етапом ЧС - й виділив для себе лише 12 матчів, які точно планую подивитися. Решта - тільки якщо випадуть на робочі зміни або якщо буде настрій.Не так вже й багато цікавих протистоянь. Та ситуація, коли більше матчів - зовсім не краще, а тільки більше інформаційного шуму. Насправді навіть з обраних можна було б скоротити до 8-10.До речі, дуже зручно налаштувати собі матч-центр у застосунку, або просто на сайті Трибуни - один раз пройтися календарем та обрати, що цікавить на груповому етапі.Так сьогодні й зробив. Тепер готовий до ЧС. Розумію, що воно звучить як реклама, але я справді користуюся застосунком кожен день. І пуші з матчцентру неодноразово рятували, коли забував про матч. Та й зручно, коли все в одному місці: Мої обрані матчі у матч-центрі, Персональна стрічка з підписками на теги (новини та пости лише по них туди приходять), ключові оперативні пуші, купа всякої стати за тегами.Я телефон з рук зазвичай майже не випускаю - й навіть по роботі багато що роблю прямо з застосунку, що не потребує адмінки.Ставте під ЧС - це може й реклама для когось, але на правах людини, яка кожен день максимально користується продуктом)УСТАНОВИТИ
🇺🇦 Такс, ось тут швидкий розбір дебютного матчу Мальдери – точніше, визначення чотирьох головних змін у грі збірної України.4 перші зміни Мальдери у грі збірної УкраїниЗ головного виділю другий пункт з тексту. Для початку – цитата Андреа в його інтерв’ю перед спарингами:🗣 «У тій старій збірній пам’ятаю Коноплянку та Ярмоленку. Це були два надзвичайно сильні гравці на флангах, які створювали ширину та чудово діяли в ситуаціях 1v1. Сьогодні, можливо, у нас гравці з іншими характеристиками. І немає таких лідерів для ізоляції на флангах. Але в них є інші сильні сторони. Можливо, краще грають всередині поля».***У матчі з Польщею одразу стало зрозуміло, що це натяк на зміну підходу при побудові атак. Вінгери Мальдери (Судаков та Ярмоленко до замін, Циганков та Назаренко після замін) справді не обіймали широкі позиції – а постійно скупчувались у центрі. Взагалі за 90 хвилин регулярно у ширині опинявся тільки один гравець – Миколенко.Глобально ця зміна спрацювала – другий гол з 16 передачами поспіль та класним обіграшем у центрі став якраз наслідком того, що креативні футболісти перебували близько один до одного. Виходить банальне, але ефективне підлаштування під підбір виконавців: уся нинішня трійка атаки (Ярмоленко-Циганков-Судаков) справді може бути ефективнішою всередині, ніж у ширині.***А що сподобалось найбільше – те, як Мальдера побудовою пресингу нагадав, що успішно працював аналітиком, який визначає сильні/слабкі сторони суперника. Але про це додатково читайте вже у тексті – як і про один з недоліків у цій грі без м'яча 🥂***🤟 Vatras
Що хочеться сказати: це дві шикарні тренерські роботи - не тільки у цьому фіналі, а й у всьому сезоні. Артета, розуміючи, що не має видатних гравців в атаці, побудував команду, яка грає від своїх найсильніших гравців - Райс, Саліба, Габріель - вміє розбити гру будь-якому супернику. І вони ж все добре зробили й у фіналі, проти ультраатакуючого та надпотужного ПСЖ- не дали майже нічого створити, самі використали високу лінію оборони суперника. ПСЖ забивав сьогодні лише з пенальті. Це фантастична робота Артети, відштовхуючись від своїх ресурсів. Енріке ж ідеально розподілив зусилля команди по сезону: спокійний початок та накат на фініші, коли треба було достиснути у Лізі 1 та ЛЧ. Звичайно, таке можливо, лише граючи у такій лізі, як Франція. Але Енріке два роки тримає всю футбольну Європу у своїх руках - й це величезне досягнення.Мені насправді цей матч сподобався. Він був саме таким, як очікувалося - протистояння двох зовсім різних філософій. Й гра не виявила переможця - обидва заслуговували виграти ЛЧ. Вирішив усе випадок - хто з гравців начудить з пенальті. А це вже не тренерська робота, а чисто як пощастить.Тренери ж зі свого боку все зробили класно.
Динамо на рік продовжило контракт зі 36-річним Ярмоленком, хоча той кілька разів наголошував ще у 2025-му, що "з упевненістю можу сказати, що це мій останній рік як футболіста".На це ж два погляди.1. Він просто женеться за рекордами по голах. Треба забити ще пару в УПЛ, в Кубку поряд також, й навіть в збірну викликають - в там все близько з Шевченком.2. Ярмоленко показав цього сезону, що досі може бути ефективним у відведені для себе хвилини. Ефективнішим ніж майже будь-хто в УПЛ. До того ж він як ніколи потрібен Динамо у сезон 100-річчя - й було б правильно залишити його, навіть якби не було ефективності, як діда й легенду. А тут ще й потрібна реальна допомога, щоб не зганьбитися у такому важливому історичному для клубу сезоні.***Думаю, в обох поглядах є право на життя. Скоріше за все якраз комплекс причин (й рекорди, й те, що на фоні інших виглядає якісно) призвели до рішення продовжувати.Й, чесно кажучи, не маю нічого проти цього. З Ярмоленком точно цікавіше, ніж без нього.Тільки від Ярмоленка залежить, яку спадщину та відбиток на всю його кар'єру залишить наступний сезон: чи це буде красива крапка з суттєвим внеском в результати та побитими рекордами; чи це буде страждання хорошого футболіста, який не знає, коли вчасно закінчити й підставляється під критику та статус "гонщика за рекордами".Навіть цей сюжет робить наступний сезон цікавішим.
Скільки ж в УПЛ яскравих нападників, які запалювали цього сезону!Днями обговорювали з Дімою Ватрасом кандидатів на позицію нападника для опитування під збірну найкращих гравців УПЛ. На більшості позицій, з опитування яких у збірну потрапить один кандидат, намагалися обмежуватися 5 прізвищами - зручно й з технічного погляду, бо в опитуваннях на Трибуні одразу видно тільки 5 варіантів, й елементарно в УПЛ не так багато справді яскравих футболістів, які саме виділялися серед інших, щоб розтягувати на більше.А тут обговорюємо - й у нас цілих 8 (!) кандидатів. Що довелося Вадима Сидуна перекинути до вінгерів, де він зіграв частину матчів, щоб хоча б почати скорочувати.А потім так задумався: з усіх наших яскравих нападників за 30 турів найбільше забив Пономаренко, який пів сезону не грав. І це 13 голів - топово для пів сезону, але у масштабі сезону близьке до найгіршого рекорду найкращого бомбардира число (12).Решта ж навіть стільки не забили, хоча більшість відіграла повний сезон. Хіба Траоре також розривав після травми саме навесні й дійсно класно та концентровано провів свій відрізок. Ось так і маємо. Начебто багато близьких й цікавих нападників для опитування - ну, ми задроти УПЛ, нам вони дійсно цікаві 🤣 . Але є нюанс...***До речі, якраз сьогодні/завтра зранку закінчуємо голосування по всіх позиціях та завтра покажемо результат. Ще можна зайти обрати своїх фаворитів - в цьому пості можна знайти лінки на опитування по кожній з позицій
– Ви серйозно хочете 16 команд? Україна зараз ледве тягне 10-12 живих клубів. У нас щороку хтось у передбанкрутному стані, хтось без стадіону, хтось грає на базі в сусідній області. І в цій ситуації ви пропонуєте розмазати ресурси ще тонше?– А ви пропонуєте зробити закритий клуб для «своїх». Бо 12 команд – це не розвиток футболу. Це спроба законсервувати нинішню еліту. Менше місць, менше конкуренції, менше шансів для нових клубів.– Ні. Це спроба підняти середній рівень ліги. Подивіться правді в очі: половина матчів між нижньою частиною таблиці – це футбол рівня поганої Першої ліги. Низький темп, автобуси, випадкові голи, порожні трибуни. Кому це потрібно?– А кому потрібен чемпіонат, де одні й ті самі команди грають між собою по чотири рази? «Динамо» – «Кривбас» у серпні, жовтні, березні й травні. Це вже не афіша, а серіал із повторами.– Краще чотири якісні матчі, ніж два якісні й два «Шахтар» – умовний аутсайдер 5:0. Ви чомусь плутаєте кількість із якістю. Велика ліга не означає сильна ліга.– А мала ліга не означає сильна автоматично. Ви думаєте, якщо прибрати чотири клуби, то український футбол раптом стане рівнем Нідерландів? Проблема не в кількості команд. Проблема в менеджменті, дитячому футболі, грошах і тренерах.– Проблема ще й у тому, що у нас банально немає 16 клубів рівня УПЛ. Це головний факт, який прихильники «великої ліги» постійно ігнорують. Ви хочете брати сирі клуби тільки для цифри «16». А потім дивуватись, чому вони зникають через два роки.– А знаєте, чому вони «сирі»? Бо їм майже неможливо закріпитися нагорі. Якщо ліга маленька, то прірва між УПЛ і Першою лігою стає ще більшою. Новий клуб отримує мінімум шансів на розвиток. Ви створюєте футбольну кастову систему.– Ні, ми створюємо конкурентне середовище. У 12-командній лізі кожен матч важкий. Молоді гравці ростуть швидше. Темп вищий. Інтенсивність вища. Менше «мертвих» турів.– «Кожен матч важкий» – це красивий міф. Насправді це просто постійне варіння у власному соку. Європейські чемпіонати не скорочуються до 12 команд. Англійська Прем’єр-ліга – 20. Серія А – 20. Бундесліга – 18. Навіть Екстракляса має 18.– Ви зараз порівняли економіку України під час війни з Англією та Німеччиною. Геній аргументації. Давайте тоді ще скажемо, що нам треба 20 команд і контракти по 5 мільйонів.– А давайте не будемо прикривати всі проблеми війною. Бо війна не пояснює, чому ви хочете скоротити професійний ринок для українських футболістів. Чотири додаткові клуби – це десятки робочих місць. Це хвилини для молодих. Це шанс для футболістів не закінчувати кар’єру у 21 рік.– Хвилини заради хвилин не мають сенсу. Якщо молодий гравець проводить сезон у слабкій команді, яка сидить у низькому блоці й вибиває м’яч уперед – він не росте. Він деградує.– А якщо він взагалі не грає, бо у вас лише 12 клубів і вузький ринок? Тоді що? Ви дивитесь на футбол лише через призму топ-4. Але футболова система – це не тільки єврокубки.– Єврокубки – це гроші, рейтинг і виживання українського футболу. І для них потрібен нормальний календар. А не зайві матчі з командами, які через рік можуть зникнути.– Ні. Для виживання футболу потрібна широка база клубів по країні. Бо без регіонального футболу у вас через 10 років не буде ні гравців, ні вболівальників, ні нових власників. Буде кілька «великих» клубів у вакуумі.– А зараз у нас є «широка база»? Половина клубів грає не у своїх містах. У деяких відвідуваність рівня шкільного турніру. Ви хочете утримувати штучну конструкцію.– А ви хочете визнати поразку й офіційно сказати: «Україна – занадто маленька й бідна для нормального чемпіонату». Ось що таке 12 команд. Це не стратегія розвитку. Це стратегія виживання.– У нинішніх умовах виживання – це і є реалістична стратегія.– А без розвитку виживання перетворюється на повільну деградацію.***Як змусити ШІ сратися сам з собою, як сруться вболівальники, та відстоювати дві абсолютно протилежні точки зору 🤣
Шахтар викупив Глейкера Мендосу у Кривбаса. Перша реакція: куди, навіщо?Але, можливо, сенс для клубу є. Попри величезну кількість гравців атаки в обоймі, після відходу Кевіна якраз лівий вінгер з робочою правою ногою - відносно проблемна позиція.Невертон. Ніяк не може розкритися, хоча вже три роки в Шахтарі. Йому ось тільки виповниться 21, тому хрест навряд варто ставити. Але щось мені здається, що в клубі можуть й не сильно покладатися на його розвиток. Заплатили за нього всього 3,6 млн, трансфер був зроблений у зовсім інших обставинах у 2023-му, коли Шахтар брав, до кого міг дотягнутися, й не знав, яке буде його майбутнє. Тут явно обмежений потенціал й скромні габарити також не допомагають.Егіналду. Десь загубився між позиціями вінгера та нападника. Як на мене, він краще виглядає у нападі, де також тепер забагато людей, а на фланзі не вистачає швидкості. Можливо, навіть для Шахтаря буде сенс спробувати його інсайдом/десяткою, як цього сезону успішно перевели туди Педрінью. Там не так багато людей на одну позицію, можна знайти хвилини. В нього зовсім різний профайл з Невертоном, але схожі ситуації: ще доволі молодий (влітку буде 22), вже три роки в клубі, але не спрогресував настільки, як би того хотілося, заплатили за нього також 3,5 млн в зовсім інші часи. Шахтар може розуміти, як і з Невертоном, що стеля тут невисока, а це чисто гравець для ротації, закрити сміттєві хвилини.Оба. Скоріше амбідекстр, ніж правша. Але я б сказав, що праву Проспер використовує все ж активніше, тому підходить. Хоч й номінально вважається правим вінгером або нападником. Гравець зовсім іншого профайлу - інтенсивний та агресивний, значно більше вертикальний. Його купували, тому що могли. Тому що після продажу продажу Кевіна та Судакова у клубу купа грошей, й 4,6 млн за найкращого гравця першої частини УПЛ - не захмарний ризик та ще й послаблення конкурента. Здається, навіть сам Туран поки не дуже розуміє, що робити з Оба. Він не є зараз важливим гравцем. Решта вінгерів - Аліссон, Феррейра, малий Бруніньо, який приїде влітку - всі з робочою лівою ногою.Ось і виходить, що начебто футболістів багато на позиції, але немає нікого ані суперперспективного на майбутні 40 млн, як Кевін, ані просто надійного стартера, який зараз буде тягнути.24-річний Мендоса - це також не про перспективу. Але коли ти можеш взяти всього за 3 млн з відривом найкращого за гол+пас (11+9) гравця ліги на позицію, яка в тебе сумнівна, тут багато думати навіть не треба. Брати, а потім вже розбиратися, як воно вийде. Ціле літо попереду. Якщо буде необхідність, то можна когось й в оренду віддати або продати, щоб чисто відбити гроші. Ми ж не знаємо, що там Шахтар ще планує. До того ж цей сезон його точно навчив, що мати два склади з євроамбіціями - не розкіш, а необхідність. А Ліга чемпіонів потребує більше зусиль та концентрації на ній, відповідно й більшої ротації.Звичайно, будь-який інший клуб в Україні не може дозволити собі так діяти - це справжнє жирування. Але Шахтар може. Знову ж - в масштабах продажів Судакова та Кевіна - це сльози.Тому всі задоволені. Шахтар за сльози для нього купив одного з найкращий гравців ліги, Кривбас отримав гроші на існування далі. Там з ними зовсім не добре зараз.
А ви говорите, що УАФ зовсім нічого не робить. Щось таки роблять - лагідну натуралізацію)Журналіст Михайло Співаковський повідомив, що Українська асоціація футболу (УАФ) натуралізувала опорного півзахисника «Сараєво» Сергія Ігнаткова і веде роботу по оформленню українського футбольного громадянства для півзахисника «Пітерборо» U-21 Патріка Сікута.«На наступному зборі команди (збірної України U-19 – прим.) мають з’явитися нові обличчя. І це не просто перегляд. Це люди, які не брали участі ані у відбірковому циклі, ані у раунді плей-оф, але на них розраховують як на основних гравців цієї команди.Справа в тому, що Українська асоціація футболу в останні місяці дуже активно займається натуралізацією футболістів, які грають в інших країнах і в яких є пряме українське коріння. Вже сьогодні можу підтвердити, що повністю вирішені всі де-юре і де-факто питання по молодому опорному півзахиснику Сергію Ігнаткову, який вже був заграний за збірну Боснії U-17. Він виступає за команду «Сараєво», дуже фактурний хлопець, 189 см в його віці. Це футболіст, який має постійну ігрову практику в чемпіонаті Боснії.І наразі ведеться робота по оформленню українського футбольного громадянства ще одному футболісту, у якого є українське коріння. Це Патрік Сікут, який грає за команду «Пітерборо» U-21 в Англії. Йому 19 років (насправді 17 – прим.), він може закривати будь-яку позицію в центральній вісі півзахисту – 6-ка, 8-ка, 10-ка», – сказав Співаковський.
Кумедно чути, що Сергій Ребров, цитую, "просрав кар'єру" та "знищив свою репутацію", заплативши 30 млн грн з застави за ЄрмакаЗвичайно, всі розуміють, що, скоріше за все, Ребров тут ризикує не грошами, а саме підставляє своє ім'я. Йому безперечно прилетіло й ще прилітатиме. Репутація його просіла чи впала до історичного мінімуму, повагу певної кількості людей він втратив, якщо взагалі мав на цей момент.Проте вона не зруйнована. Або, якщо хочете - якщо вона й зруйнована, це майже не має значення в глобальному масштабі.В Україні не існує як такого інституту репутації. Зашкварені й в гірших речах люди спокійно продовжують не просто існувати, а займатися, чим хочуть, й залишаються рукопожатними. Доволі швидко ось ця вся хвиля негодування суттєво зменшується - й зрештою залишається лише фон. Неприємний, але зовсім не критичний для існування.А щодо кар'єри, то Ребров спокійно продовжить жити та працювати за кордоном, як робив до приходу у збірну України. І нічого йому не буде.Тому, так, він ризикнув репутацією та підставив ім'я, але ризикнув він лише тим, що треба зараз трошки потерпіти поки всі перебісяться. Бо за кілька днів чи тиждень буде якийсь новий скандал - і все це залишиться в минулому, залишивши лише позначку в резюме та неприємний осад.
TGLIST.COM.UA
