Норман Діксон "Про психологію військової некомпетентності"Військова некомпетентність включає:1) Серйозну розтрату людських ресурсів і недотримання одного з перших принципів війни - економії сили.2) Фундаментальний консерватизм і прихильність до застарілої традиції, нездатність зробити висновки з минулих помилок (частково через відмову визнати минулі помилки).3) Тенденцію відхиляти або ігнорувати інформацію, яка неприємна або суперечить переконанням.4) Тенденцію недооцінювати ворога і переоцінювати можливості своєї сторони.5) Нерішучість і схильність до ухилення від ухвалення рішення особою, у якої це входить в обов'язки.6) Наполегливу наполегливість у виконанні завдань, незважаючи на однозначні дані, що свідчать про неправильність рішення.7) Нездатність використовувати ситуацію, що склалася, і тенденцію "наносити удари" замість вдалого своєчасного удару у слабке місце.8)Нездатність провести адекватну розвідку.9) Пристрасть до фронтальних атак, часто проти сильнішого противника.10) Віра в грубу силу, а не в тактику хитрості.11) Нездатність використовувати раптовість або обман.12) Зайву готовність знайти цапів-відбувайлів у разі поразки.13) Замовчування або спотворення новин із фронту, зазвичай пояснювані необхідністю підняття морального духу або цілями безпеки.14) Віру в містичні сили - доля, невезіння тощо.
Уроки ізраїльських помилок для УкраїниДва роки назад я написав, що Ізраїль не зможе виграти цю війну. Визнання палестинської держави Канадою, Австралією, Великою Британією і Францією є великою геополітичною поразкою Ізраїлю. Фактично, Ізраїль втратив підтримку серед важливих країн Заходу, і що гірше - він втратив репутацію. І це буде мати далекі наслідки для можливостей Ізраїлю.Від початку війни з Хамас в 2023 році Ізраїль допустив дві великі помилки, які коштували йому перемоги в цьому протистоянні. Перша - це поразка в інформаційній війні. Я викладав колись різницю в масштабах інформаційного покриття, яке влаштували палестинці порівняно з ізраїльтянами. З роками підтримка палестинців перетворилась на потужний ідеологічний рух в країнах Заходу. Чимало провідних співаків, акторів, митців приєднались до цього руху, студенти і молодь, стали влаштовувати масові акції проти “геноциду в Газі”. Міста Європи всіяні палестинськими прапорами, графіті тощо. Сьогодні в Європі бути на боці палестинців - це бути за правильні цінності. Було тільки питанням часу, коли політики осідлають цей рух визнанням Палестини - і цей час прийшов.Натомість Ізраїль взагалі забив на інформаційну війну. Ідея швидко знищити Хамас і захопити Газу здавалась більш виграшна, чим щось доводити в інформаційній сфері. Нетаньяху та військові вважали це дурною тратою часу. Але як бачимо по-факту, перемогти в інформаційній сфері виявилось важливішим, чим виграти пару битв на полі бою. Тепер Ізраїль для всього світу асоціюється з геноцидом, що само по-собі викликає шок з огляду на історію. І щоб відбілитись від цього будуть потрібні роки. Друга помилка - лідер, який втратив зв’язок з реальністю. Кожний лідер, який тривалий час знаходиться у владі втрачає цей зв’язок. В якийсь момент віра у власну обраність, починає підміняти реальний розрахунок і аналіз. Такий лідер починає не терпіти, коли з ним не погоджуються або заперечують, він зачищає своє оточення і врешті - решт залишається оточений бовдурами і підлабузниками. Такий лідер починає вдаватись до емоцій, замість виважених рішень, що і призводить до поразки. Саме це сталось з Нетаньяху.Ці помилки важливі для нас і нашої ситуації. Особливо перша. Минулого тижня спілкувався з впливовим американським бізнесменом, і він сказав мені, що Україна не присутня в США. Не приїжджають наші співаки, чи відомі люди, ніхто з голлівудських зірок за нас не включається, бо з ними не працюють, немає жодних інформаційних кампаній на підтримку України. Окрім деяких ентузіастів, які вже видохлись щось робити своїми силами. В Європі аналогічно, немає мітингів на підтримку, заходів, нічого подібного що мають палестинці. Хоча наші втрати у війні з орками значно більші чим палестинські.Приєднатись Купити книгу
Путін робить ставку на те, що українська армія виснажиться раніше, ніж російська економіка, що дозволить йому «нав'язати умови переможця», пише The Wall Street Journal.«За нинішніх траєкторій він (Путін – Ред.) може виграти свою ставку», – йдеться у статті.Економіка Росії зростала протягом 2023-2024 років, незважаючи на західні санкції, завдяки експорту енергоресурсів і бюджетним стимулам від масштабних військових витрат. І, хоча накопичуються напруга і дефіцити, це не означає, що країна близька до кризи, яка змусила б Путіна скоротити військові витрати, пише видання. «Проблеми очевидно наростають, але російська економіка найближчим часом не вріжеться в стіну», — каже директор Центру Карнегі Росія-Євразія в Берліні Олександр Габуєв.Навіть за погіршення перспектив економіка може підтримувати військові зусилля Росії як мінімум ще 18–24 місяці, перш ніж проблеми стануть серйозними, вважає він. Інші експерти називають, втім, терміни в межах трьох років.За нинішніми тенденціями на полі бою ще два-три роки війни «можуть довести українських захисників до межі».Незважаючи на повільне просування РФ, «постійні втрати людей виснажують українську армію, яка не може відновлювати їх так само легко, як Росія з її набагато більшою чисельністю населення».«Головна військова мета Москви — не стільки захопити землю, скільки виснажити сили України, поки Київ не буде змушений капітулювати», — пише WSJ.Ключовою залишається також проблема нестачі особового складу у ЗСУ. «У Донецькій області, основному осередку боїв, піхоти настільки мало, що невеликим групам російських солдатів часто вдається проникати в широкі проміжки між українськими окопами. Україна покладається на міни, артилерію і, перш за все, дрони, щоб вражати росіян. Київ постійно покращує можливості своїх дронів, щоб компенсувати дефіцит піхоти, але однією «роботизованою армією» країну не захистити», - йдеться в статті.У тексті також критикуються «негнучкі радянські звички українського військового командування, які, за словами багатьох солдатів, призвели до невиправданих втрат, підірвали довіру до армії і готовність громадян йти служити».
Німеччина більше не може фінансувати поточну соціальну державу, заявив канцлер Мерц.«Соціальну державу в нинішньому вигляді більше неможливо фінансувати з того, що ми можемо собі дозволити економічно», - сказав він на партійній конференції ХДС в Оснабрюку.За його словами, сучасна модель соціальної держави в країні «більше не є фінансово стійкою». Він закликав до перегляду системи допомоги, витрати на яку перевищили минулорічний рекорд у 47 млрд євро.Газета The Telegraph нагадує, що Німеччина, яку раніше вважали експортним лідером Європи, з 2017 року показала зростання ВВП лише на 1,6% проти 9,5% у решті єврозони. Економіка країни скорочувалася два роки поспіль - на 0,3% 2023 року і на 0,2% 2024-го, а в другому кварталі 2025-го ВВП знову впав на 0,3%.На тлі старіння населення і зростання безробіття витрати на соціальне забезпечення продовжують стрімко зростати, і значна їхня частка припадає не тільки на громадян Німеччини, а й на іноземців.Незважаючи на ці труднощі, рівень держборгу Німеччини залишається одним із найнижчих у єврозоні - 62,5% ВВП (для прикладу, у Великій Британії він сягає 96,3%, здебільшого за рахунок витрат на соцвиплати).
Брифінг Зеленського перед Білим домом після саміту:▪️Хочу подякувати президенту Трампу за цю зустріч. Це була найкраща з наших зустрічей. Вдячний європейським лідерам, які особисто приїхали підтримати Україну і обговорити, що далі.▪️Довга розмова, в деталях. Багато речей я навіть зміг показати на карті американським колегам щодо ситуації на полі бою.▪️Я поки не можу сказати всіх деталей щодо гарантій безпеки - як це все буде, але найголовніше - вже є політична воля і рішення. Гарантії безпеки повинні бути формалізовані на папері протягом 10 днів.▪️Трамп буде допомагати в обміні «всіх на всіх». Не тільки військових, але й цивільних, журналістів, політв'язнів.▪️Після нашої зустрічі Трамп зв'язався з російською стороною. Вони обговорили дипломатичні кроки. РФ запропонувала спочатку двосторонню зустріч, а потім тристоронню. Ми готові до будь-яких форматів на рівні лідерів.▪️[РФ готова зустрічатися без попередніх умов або там знову вимоги до Донбасу, все інше?] Ми не знаємо деталей. Ми з президентом Трампом проговорювали, що всі сторони повинні продемонструвати бажання закінчити війну. Такою демонстрацією має бути зустріч на рівні лідерів. Якщо будь-яка зі сторін не продемонструє такого бажання, ми будемо просити США перейти до дій - тиску.▪️[Раніше ви говорили, що спочатку припинення вогню, а потім зустріч. Ви готові зробити виняток?] Ми готові до будь-яких форматів на рівні лідерів. Якщо Україна почне ставити якісь умови, хоч вони, безумовно, і справедливі, то у Росії з'явиться 100 умов з їхнього боку. Так що ми без будь-яких умов повинні зустрітися.▪️[Те фото карти з Овального кабінету, що вам на ній показували?] Я навіть трохи посперечався з тим %, контрольованих територій, який був на карті :) Тому що я дуже добре орієнтуюся в тимчасово окупованих відсотках. Проте, у нас не було суперечок - це була дійсно тепла, хороша, предметна розмова.▪️[США продовжують наполягати на "обміні територій"? Яка прийнятна формула для України?] У нас була дуже довга розмова про це біля карти. Важливо розуміти, що не всі українські території були окуповані в результаті бойових дій - той же Крим. Тому окупація - не завжди наслідок того, що у них така сильна армія.▪️Потрібно, щоб президент США розумів, яке реальне просування їхньої армії і яка сила української армії. Наприклад, за 1000 днів вони окупували до 1% української території. Люди думають, 20% або 18%. Насправді - 1%. Це трохи змінює оптику, оптику правди і реальності. Це змінює погляд на баланс сил.▪️І такі речі у мене вперше - вперше! - вийшло обговорити з президентом США і його командою. Без папірців, не читаючи з карток. А дуже добре розбираючись в кожному нашому квадратному кілометрі, залитому кров'ю наших бійців... І, мені здається, президент Трамп почув.▪️Тому питання територій - це те, що ми залишимо між мною і Путіним.▪️[Чи прозвучало на переговорах щось неприйнятне для вас?] Це дискусія, це діалог, у кожного з нас свої аргументи. Неприйнятних рішень не було. Кожен з нас зробив свою роботу.▪️[Трамп дзвонив Путіну. На якому етапі це сталося і що Трамп сказав після цього?] Був двосторонній трек, потім був широкий формат, потім обговорили наші кроки щодо гарантій безпеки і можливих зустрічей. І потім президент Трамп сказав, що обговорить це з Путіним, щоб повернутися до нас з фідбеком. І він сказав, що пропонується двосторонній формат, а потім перейдемо до тристороннього.▪️[Чи є дата зустрічі з Путіним?] Поки що ніяких дат. Ми просто підтвердили, що готові. І якщо Росія запропонує зустріч, то ми ніколи не станемо перешкодою, ми готові до будь-якого формату, але на рівні лідерів.__P.S. Мерц, до речі, теж сказав, що зустріч пройшла краще, ніж він очікував. "Президент Трамп емоційно відреагував на розповіді про долі сімей в Україні і був дуже відкритий. Ми говорили 5 годин. Тісний контакт продовжиться в найближчі дні і тижні".
Сьогодні доля Української республіки як і доля української політичної нації залежить від рішення президента ЗеленськогоМорально прийнятного виходу з ситуації немає. Або ми зраджуємо принципи, які проповідували останні сто років, або вступаємо в гру з відкритим фіналом, де ненульовою опцією є ядерна катастрофа. При цьому не факт, що навіть ціною зради принципів цій катастрофі можна запобігти. У нас є шанс зберегти певну кількість життів «у даний момент», але є побоювання, що саме тому ми згодом заплатимо за компроміс ще більшими жертвами, і немає такого ШІ, який би більш-менш достовірно розрахував для нас ризики.Ми можемо віддати частину територій України в надії врятувати ціле, але це може виявитися лише прелюдією до захоплення цілого іншим, вже не військовим, а хоч навіть і військовим, але більш витонченим способом, тому що раптом виявиться, що ціле без цієї частини було нежиттєздатним, а територіальна ампутація неминуче веде до політичного сепсису всього організму.Ми думаємо, що можна вигадати якісь «священні гарантії» для України, що залишилася, у разі її часткової капітуляції, але прекрасно розуміємо, що в світі, де не залишилося нічого святого, ніяких гарантій ні для кого бути за визначенням не може. Єдина гарантія для України – це здатність ЗСУ тримати фронт: нині, повсякчас і на віки віків. Посипеться фронт - втратимо державу. Відповідно, провалимо мобілізацію - провалимо фронт. Не цього року так наступного. Ми ніколи не були у фан-клубі Зеленського, не бачили більшості випусків 95-го кварталу, ледь подивилися кілька серій «Слуги народу», мали сумніви у доцільності його президентства, так і в його ефективності на посаді президента. Але наразі сьогодні висловлюємо йому глибоке співчуття і підтримку. Зрештою, він виявився людиною, якій доведеться прийняти сьогодні остаточне рішення за всіх - Путін і Трамп звалили це на нього. Я не вважаю його святим, але впевнений, що в цей момент він не буде вже думати про збереження влади і навіть про збереження життя. Під таким тиском людина перероджується. Протягом доби Зеленському доведеться або прийняти те, що він не в змозі змінити, або відкинути те, що він вважає можливим змінити, і лише він один відповідає за те, щоб правильно визначити, де проходить межа між першим і другим. Жодна розвідка, жодна аналітика, нічия мудра порада йому в цьому вже не допоможуть.Його інтуїція повинна підказати йому, чи є допомога європейців чимось реальним, на що можна спертися для продовження війни, чи є у нього власний ресурс, щоб зрушити Путіна з його «мертвої позиції» по Донбасу, чи готовий Трамп просто відійти або він почне чинити тиск на Україну і особисто на Зеленського не тільки «за поняттями», але і «за беззаконням».Що б він не вибрав, ми не кидатимемо у нього камінням. Сьогодні він знову один на сцені, а ми всі знову в партері, але нам вже не смішно.
The EconomistКлючове:…Зеленський зробив стратегічну помилку, яка підриває підтримку Заходу.…Військові зусилля України залежать не тільки від мужності та зброї, а й від довіри: довіри власних громадян та західних союзників. Ця довіра зараз під загрозою. …Закон, який передає 2 основні антикорупційні органи під контроль президента, був організований на найвищому рівні Зеленським і його всесильним главою адміністрації Єрмаком. …Цей закон є прямою загрозою міжнародній підтримці і викликав перші антизеленські протести з моменту вторгнення.…Закон підриває інституційну автономію, яка була одним із найвизначніших досягнень України після Революції Гідності.…Перемога України не полягає у вигнанні російських військ – бо це неможливо. Перемога – це процвітаюча, стабільна, демократична держава, заснована на ліберальних цінностях, керована верховенством права....Створення двох антикорупційних органів було центральним елементом цих зусиль. Це забезпечувало постачання зброї та фінансів. І допомагало переконати виборців в Європі та Америці нести усі витрати з допомоги Україні. …У більшості західних країн підтримка України слабшає. Європейські лідери намагаються виправдати масштаби своїх зобов'язань тим, що Америка робить менше, тому Європа мусить робити більше.…Та якщо Україна почне нагадувати корумповану автократію, західним політикам буде важче доводити, що ця справа варта захисту. …Росія не мусить перемагати на полі бою – вона може перемогти, знищивши Україну зсередини. Подивіться на Грузію, яка колись була улюбленицею Заходу, а тепер є покірною державою-клієнтом Кремля.…Захід несе відповідальність за все це. Надто довго обожнювали Зеленського і закривали очі на його дедалі довші списки провалів. …Усі мовчали, коли Зеленський переслідував активістів і застосовував сумнівні «санкції».…Зеленський робить Україну схожою на ворога, з яким вона бореться, і менш схожою на країну, якою вона прагне стати. …Він послаблює моральні аргументи на користь західної солідарності в той час, коли ця солідарність і так є крихкою.
Дуже сильно демотивує й стимулює до виїзду за межі рідної країни недолугість й абсолютна байдужість (безініціативність) бюрократичного апарату. «Все пох…», «Якось воно буде» і «Все буде добре» – класичні маркети мислення сучасного держслужбовця. Їм пиши – не пиши, пропонуй – не пропонуй, нічого не змінюється. Пох…. та ІБД (імітація бурхливої діяльності) були є і будуть надалі основними фундаментальними принципами діяльності української влади. Більше року тому ми закликали, просили, попереджали, пропонували допомогу з релокацією ключових унікальних підприємств подалі від кордону з агресором та лінії фронту. «Ви що, не вірите в українську перемогу?», «Ми – армія наступу! Ми не будемо тікати на власній землі», «Припиніть мислити, як зрадники і панікери!» – намагалися нами маніпулювати пристосуванці-кар’єристи, які й досі бояться сказати правду своєму вищому керівництву. А щось є у вас крім лозунгів, гасел та істеричної злочинної пропаганди? Можливо з’явилася здатність аналізувати й критично мислити, або хоча б взяти відповідальність за кожне слово та вчинок? Криками про Бандеру та волелюбну націю війну не виграти. Крім балаканини й замилювання очей власному народу, варто ще й припинити красти, не брехати й почати дбати про майбутнє, думаючи на 3, 5, 10 років вперед. Створювати передумови для стійкості й не втрати державності за 5-10 років. От, наприклад, що досі роблять стратегічні підприємства на території Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей? Чи ви чекаєте поки вартість нерухомості зросте утричі у західних регіонах? Чого бідне? Бо дурне. А чого дурне? Бо бідне…
Берні Сандерс про наслідки політики ТрампаБерні Сандерс вважає законопроєкт Трампа руйнівним ударом по американському народу та одним із найнебезпечніших документів у сучасній історії США. Він стверджує, що цей закон — не що інше, як цинічний подарунок класу мільярдерів, який вони самі собі «оплатили» через внески у виборчі кампанії, що є прямим свідченням корупції в політичній системі.За його словами, цей законопроєкт ділить суспільство на переможців і переможених:Хто виграє? — Найбагатші:1% найзаможніших отримує податкові пільги на суму $975 мільярдів.Великі корпорації — на $918 мільярдів.Найбагатші 0.2% населення отримують $211 мільярдів за рахунок послаблення податку на спадщину, тоді як 99.8% американців не одержують нічого.Хто програє? — Робітники, бідні та середній клас:Здоров'я: Понад 16 мільйонів людей втратять медичне страхування. Бюджети програм Medicaid та доступного медичного обслуговування (Affordable Care Act) будуть скорочені більш ніж на $1.1 трильйона. Сандерс, посилаючись на дослідження, попереджає, що це може призвести до понад 50 000 смертей щороку, яких можна було б уникнути.Майбутнє: З бюджету буде скорочено $350 мільярдів на освіту, що ускладнить доступ до неї для дітей з робітничих родин. Також ліквідуються програми харчової допомоги для мільйонів голодних дітей.Пріоритети: Замість інвестицій в екологію та відновлювані джерела енергії, законопроєкт збільшує бюджет Пентагону на $150 мільярдів.Сандерс підсумовує, що цей закон — це жорстокий напад на основні потреби американського народу. Він руйнує систему охорони здоров'я, забирає майбутнє у молоді та віддає перевагу військовим витратам над добробутом власних громадян, і все це — задля збагачення тих, хто вже має все.https://www.youtube.com/watch?v=8xmxl0R3Xw0
«Якщо Китай введе обмеження - виробництво дронів в Україні припиниться»Власник однієї з фірм з продажу компонентів для дронів оцінив перспективи налагодження масового виробництва безпілотників в Україні та ЄС, а також комплектуючих до них.За його словами, за будь-якого розвитку подій все буде впиратися в залежність від китайських комплектуючих - і подолати її в найближчому майбутньому неможливо.«Квадрокоптер складається з чотирьох основних компонентів: рами з пропелерами, навігаційного комп'ютера, високострумових іоно-літієвих батарей і потужних мікромоторів на неодимових магнітах», - пояснює він.При цьому залежність від продукції з КНР за цими напрямками величезна.«По-перше, електроніка. Компоненти для навігаційних комп'ютерів формально є в Європі, але вони в рази дорожчі за китайські аналоги. А самі китайські плати часто — це копії фінських мікроконтролерів. Ціна — в 5–6 разів нижча, а параметри порівнянні.По-друге, батареї. В Європі просто немає виробників літій-іонних акумуляторів з необхідними характеристиками для військових дронів.По-третє, мотори. Вони працюють на неодимових магнітах, а в їх виробництві Китай є монополістом. Навіть європейські фірми закуповують магніти саме там, тому що рідкісноземельні метали і необхідні технології є тільки у Китаю.Нарешті, FPV-камери і радіопередавачі. Вони є в Європі, але в 5-10 разів дорожчі за китайські і при цьому гірші за характеристиками».За його словами, вся ідея масштабного виробництва дронів в Україні та Європі тримається «рівно на одному припущенні — що Китай не закриє експорт неодимових магнітів». В іншому випадку, за його оцінкою, «весь світ присяде з електромоторами мінімум на п'ять років».На думку співрозмовника, всі розмови про безпілотну індустрію в її нинішньому вигляді звучать «трохи смішно».«Якщо завтра Китай введе обмеження на експорт електронних компонентів, все це «виробництво» закриється у той же день», - вважає він.
