UNCG🐜 новини

​​Ми рятуємо того, хто не вміє кричати про допомогу!⠀4–5 липня ми вирушили на край села Суховоля, де степ ще дихає, хоч і затихає. Там - серед луків, які пам’ятають іншу Україну - ми розчищали простір для тих, кого можна не помітити.⠀🔸 Крапчастий ховрах (Spermophilus suslicus) - реліктовий степовий гризун, який живе виключно на відкритих луках і пасовищах. Він не виживає на ділянках, що заростають високою травою, чагарниками або деревами. У останні роки ми спостерігаємо стрімке зменшення чисельності худоби, а відповідно - і випасу, що критично впливає на стан біотопів цього виду. Тож навіть сама втрата постійного випасу означає загрозу вимирання популяцій ховраха⠀Йому потрібна відкрита лука, де видно небо і чути вітер - як це було сотні років тому.⠀🌿 Через припинення традиційного випасу територія почала інтенсивно заростати деревами та кущами, втрачаючи придатність для існування ховраха. За оцінками польових досліджень, ховрахом нині заселено лише 50–60% урочища.⠀Саме тому ми, разом із працівниками Національного природного парку «Північне Поділля», волонтерами, дружніми ГО та мешканцями села, провели перший етап практичних робіт зі збереження його місця існування.⠀💬 Організацію заходу взяв на себе НПП «Північне Поділля». Хоча ця територія не входить до складу національного парку, керівництво та співробітники установи проявили щирий ентузіазм і повну підтримку, адже саме вони є головною природоохоронною установою в околицях і мають авторитет для місцевого населення. 👋🏻 🌾 Усі роботи проводилися руками учасників, а скошене сіно безкоштовно передали місцевим господарствам, які досі утримують худобу.На жаль, підтримання біотопів стає все більш критичною потребою в збереженні природи - і рідкісних видів зокрема. ⠀Це копітка й важлива робота. І ми тільки на початку.⠀❗️Проте головне - не лише знати, а практикувати. Саме набуття практичного досвіду з відновлення оселищ ми вважаємо одним із найважливіших напрямків нашої роботи. І саме це, власне, й відбувалось днями на Львівщині.

​​Два тижні тому ми виявили незаконне будівництво гребель на річках Теснівка і Тня і написали про це скарги.❓Що ж відбулось за цей час?• Свіжозбудовану греблю на річці Тня чиновники-водогосподарники “не помітили” і назвали “безгосподарською спорудою”, яка існує 30 років.• Виявилось, що ніяких погоджень на будівництво греблі не надавалось.• Трохи нижче за течією Тні русло річки “невідомі особи” теж перекрили плитами.• Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять нарешті помітило незаконні перемички на річці Теснівка і видало припис фермерському господарству “Аделаїда” на демонтаж.• Звягельська окружна прокуратура почала перевірку за фактом наявності гребель.Проте не відбулось головного - відновлення вільної течії. І поки органи влади пишуть один одному листи - річка Тня помирає. З кожним днем води в ній менше і менше.🥔 Бо вона тепер йде на зрошення посадок картоплі фермерського господарства “Аделаїда”. 📸 Подивіться на фото.Необхідно прямо зараз:• Демонтувати всі незаконні споруди в руслах річок Тня і Теснівка.• Призупинити дозволи на забір води для зрошення з цих річок до моменту проходження процедури оцінки впливу на довкілля.Відповідні правові механізми у держави є. А от чи буде бажання?

​​Найближчим часом, під час голосування за новий Уряд, планується ліквідувати Міністерство захисту довкілля і приєднати його до Міністерства економіки, створивши нове Міністерство ресурсів.Це буде катастрофою для природи України, яка і так надзвичайно страждає від дій російської агресії.Бо як би ми не критикували Міндовкілля за окремі аспекти його діяльності, але саме його наявність як окремого міністерства дозволяла хоч частково вгамовувати апетити тих, хто хоче наживатися на українській природі.Необхідність отримання погодження Міндовкілля зупиняла плани масштабних рубок у старих лісах, у заказниках і національних парках, масового видобутку корисних копалин у лісах та болотах, скасування заповідних територій тощо.А незгода Міндовкілля дозволяла не допускати зміни в законодавстві, спрямовані на скасування екологічних вимог до господарської діяльності.Без окремого міністерства не було б ухвалено протягом останніх п’яти років ключових природоохоронних норм:🌱 збереження самосійних лісів,🌱 створення охоронних зон для збереження біорізноманіття,🌱 заборони на вирубку найстаріших дерев,🌱 створення кадастру заповідних територій,🌱 та багато інших ініціатив.Особливо шкідливою виглядає ліквідація Міндовкілля на фоні необхідності запроваджувати в найкоротші терміни в Україні європейське природоохоронне законодавство: ◾️ Оселищну та Пташину директиви, ◾️ Закон про відновлення природи,◾️ Регламент про запобігання знелісненню та багато-багато іншого.Погляд на природу як лише на ресурс призведе до катастрофічних наслідків. ❗️Відновити природні екосистеми коштуватиме на порядок більше, ніж їх зберегти. А дещо, як, наприклад, втрачені праліси, відновити буде просто неможливо.А необхідні ресурси для забезпечення потреб держави можна отримати шляхом боротьби з корупцією!Наприклад, у лютому цього року Національне агентство з запобігання корупції підготувало величезний звіт про корупцію в лісовій галузі, який містить конкретні проблеми і шляхи їх вирішення. Але фактично він лишається проігнорованим з боку лісівників, які замість припинення корупційних схем роблять акцент на збільшенні обсягів рубок.⚠️Тому ми закликаємо зберегти Міндовкілля як окреме міністерство!📌 Посилання на спільну заяву громадських організацій, ініційовану ГО «Екологія-Право-Людина» 👇

​​Державна екологічна інспекція у Закарпатській області вважає, що оцінка впливу на довкілля непотрібна?📝 Саме це написано в акті перевірки будівництва фундаментів ВЕС на полонині Руна, який підготували інспектори Свереняк Ігор Ігорович та Вудмаска Алла Миколаївна.Більше того, замість самостійно дослідити вимоги законодавства, вони просто повірили поясненням забудовника та висновку Державної інспекції архітектури та містобудування.🤦 Абсурд, але саме це написано в акті!Не зважили вони ані на лист Міндовкілля, де чітко пояснювалося, чому будівництво фундаментів потребує ОВД, ані на те, що в самому звіті з оцінки впливу на довкілля слово «фундамент» згадується ❗️290 разів. Ані на те, що згідно із законом процедурі ОВД підлягає будівництво вітропарків в цілому, а не лише встановлення турбін на готові фундаменти.Ми розуміємо, що наводити юридичні аргументи закарпатським екоінспекторам марно. Ця ганебна «перевірка» назавжди залишиться на їхній совісті.💬 Але ми б хотіли нарешті почути публічні коментарі щодо ситуації з Руною від очільника Держекоінспекції України Ігоря Зубовича та очільниці Міндовкілля Світлани Гринчук.Бо те, що відбувається, - це не просто нищення Українських Карпат, поєднане з ганебними інформаційними кампаніями проти активістів. Це - нівелювання тих євроінтеграційних природоохоронних норм, які вводилися Україною протягом останніх років.І якщо зараз це не зупинити - нас чекають такі самі історії з забудовою інших полонин: Апецька, Свидовець, Красна, Гостра!📌 Акт можна переглянути за посиланням 👇

​​Вчора завершилася Школа молодого природоохоронця.Зараз далеко не найкращі часи для української природи. Саме тому важливо залучати до природоохоронного руху нових мотивованих людей і підвищувати власні навички.Протягом п’яти днів ми:✔️ ділилися історіями успіхів і поразок,✔️ дискутували про заліснення степів і лук,✔️ дізнавалися, як правильно й ефективно комунікувати в соцмережах та ЗМІ,✔️ шукали червонокнижні види в лісах, аби врятувати їх від рубок,✔️ вчилися визначати оселища, охоронювані Бернською конвенцією,✔️ планували, як зупиняти реальні й потенційні природоохоронні проблеми,✔️готували самостійно їжу, годували собою комарів, лізли через кропиву, дерлися через бурелом, пеклися на сонці та купалися у Дніпрі водосховищі, і ще багато чого іншого.🌿 Результати спостережень уже завантажено в iNaturalist — і ми використовуємо їх у роботі над збереженням лісів.Школа проводилася в Черкаській області спільно з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, ГО «Екосоціум» та Національним природним парком «Холодний Яр».

​​На початку цього року Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування затвердив рекомендації комітетських слухань, присвячених заповідній справі (детальніше). Ці слухання відбулися у жовтні 2024 року та були покликані актуалізувати завдання охорони природи з урахуванням наслідків війни.У затверджених рекомендаціях окреслено конкретні дії, які необхідно здійснити для забезпечення збереження біорізноманіття відповідно до міжнародних угод. Зокрема, Міндовкіллю, ДАЛРУ, Держгеокадастру та обласним державним адміністраціям рекомендовано забезпечити подання на розгляд Президента України матеріалів щодо створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі — на тимчасово окупованих територіях.З метою допомогти державі реалізувати ці завдання, ми протягом кількох місяців працювали над підготовкою клопотань щодо створення нових територій ПЗФ у межах тимчасово окупованої Луганської області. У більшості випадків ці пропозиції не є новими, а оновлюють раніше зібрані матеріали.🌱 Ми подали до Міндовкілля клопотання про створення ландшафтних заказників загальнодержавного значення:• “Преображенський” (137,7 га)• “Дельфінієвий схил” (451,4 га)• “Річка Красна” (254,1 га)• “Березівка-2” (130,9 га)• “Танюшевський” (696,28 га)• “Оріхівсько-Вишневецький кряж” (9399,2 га)• “Ельба” (12 433,3 га)Перші п’ять заказників є місцями збереження рідкісних типів природних оселищ — E1.13 Continental dry rocky steppic grasslands and dwarf scrub on chalk outcrops / Континентальні сухі кам’янисті остепнені трав’яні угруповання та чагарнички на крейдяних відслоненнях — занесених до Резолюції №4 Бернської конвенції. Цей тип оселищ є унікальним для України й не трапляється більше ніде в країнах Ради Європи. Тут сконцентровано багато рідкісних видів тварин і рослин, значна частина яких — ендеміки.🌾 Проєктовані заказники “Оріхівсько-Вишневецький” та “Ельба” охоплюють один із найбільших степових масивів в Україні. Вони географічно приурочені до Донецького кряжу — найвищої частини Донецької височини, рельєф якої має гірський характер і глибоко розчленований річковими долинами, балками та ярами. У таких ярах сформувалися природні байрачні ліси.🌿 Ці території мають високу природоохоронну цінність через наявність численних видів, занесених до Червоної книги України, а також оселищ і видів, які підлягають охороні згідно з Бернською конвенцією.

​​📸 Стартував конкурс “Вікі любить Землю” 2025!Це найбільший міжнародний фотоконкурс, присвячений природоохоронним територіям. 🎯 Його мета — зібрати вільні зображення пам’яток природи для ілюстрування Вікіпедії та створення найбільшого відкритого фотобанку природно-заповідного фонду України.Чому це важливо?Бо багато територій, які є дійсно цінними і охороняються, залишаються невидимими для суспільства. 🎞 Створення фотобанку про них - гарантія збереження знань про їхній вигляд, цінність, рослини і тваринний світ.В умовах війни, коли втрати довкілля потребують фіксації, а заповідні об'єкти — підтримки через увагу, фотодокументування набуває особливої ваги.📆 З 1 до 31 липня можна подавати фото та відео пам’яток природи — як непорушених, так і пошкоджених.🏞 Основні номінації:✔️ Кількісна — найбільше сфотографованих об'єктів;✔️ Якісна — найкращі фото в кожному регіоні;✔️ Спецномінації — «Відео» та «Втрати природи».🔗 Головна сторінка: https://wikilovesearth.org.ua/🔗 Як взяти участь: https://wikilovesearth.org.ua/participate/🔗 Як завантажувати відео: https://wikilovesearth.org.ua/2025/06/how-to-upload-video-2025/📧 Питання — на пошту: [email protected]📸 | Фото: Alex Arendar, CC BY 4.0

​​Хоч це не було помітно широкому загалу, але починаючи з кінця 2023 року Міндовкілля нарешті зайняло державницьку позицію у питанні видобутку широкорозповсюджених корисних копалин.Чиновники міністерства не дозволяли виставляти на аукціон ділянки торфу, бурштину, піску, якщо вони потрапляли в межі заповідних територій, лісів або їх видобуток міг призвести до значної шкоди водним ресурсам.Це було пряме дотримання норм різноманітних стратегій, які роками лишались поза увагою. Ну, наприклад, Лісової стратегії – яка прямо каже, що не можна передавати ліси під інші види землекористування, якщо є альтернатива. А для таких широкорозповсюджених копалин, звісно, вона майже завжди є!Звідки ми це знаємо? Бо скоро буде вже два роки, як ми аналізуємо всі такі ділянки, які погоджує міністерство.І були дуже неприємно здивовані побачити зовсім протилежне!Бо в травні–червні під кар’єри на Рівненщині погодили:• Ділянка «Покровська», бурштин — 12 гектарів лісу.• Ділянка «Корчин», пісок — 60 гектарів лісу.Не менше питань викликає і ділянка «Садова 85», частина якої є болотом, що межує з територією розширення Рівненського заповідника.Чи були альтернативи? Звісно! В області повно ділянок, пошкоджених незаконним видобутком бурштину. І повно сільськогосподарських земель, де можна видобувати пісок.Чесно, це фейспалм 🤦❓Бо як можна одночасно розповідати, як важливо берегти ліси — і відразу погоджувати їх знищення?❓Залучати кошти міжнародних донорів для відновлення осушених боліт — і при цьому перетворювати в пустку такі ж болота за пару кілометрів поруч?І не треба обманюватись тим, що чиновники міністерства прописали жорсткі екологічні умови видобутку — як-от: «використання ділянки допустиме за умови відсутності впливу на екологічний характер та гідрологічний режим».Бо після того, як бізнес заплатить державі на аукціоні мільйони гривень за дозвіл на видобуток, він так чи інакше — через політичні рішення — протисне потрібні йому висновки оцінки впливу на довкілля. Хіба що буде шалений супротив громадськості і великі скандали…❗️Ми закликаємо Міндовкілля припинити цю ганебну практику і повернутись до позицій, які вони займали останні роки!А глобально ситуацію може виправити лише проведення процедури оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування до проведення аукціону, а не після.

​​Перший загальноукраїнський біобліц: результатиЗ 19 травня по 8 червня 2025 року в Україні вперше відбувся загальнонаціональний біобліц — змагання з пошуку видів у природі за допомогою додатку iNaturalist.Сьогодні публікуємо першу частину результатів — передусім статистику, яка вже сама по собі вражає:✅У біобліці взяли участь 731 активний спостерігач (тобто ті, хто завантажували власні спостереження на iNaturalist) і 1 595 ідентифікаторів, які допомагали з визначенням видів.✅ Разом вони завантажили на платформу 105 000 спостережень, з яких 52 500 (майже половина!) вже зараз мають дослідницький рівень.• Для порівняння: це близько 6 % усіх спостережень, які були завантажені на iNaturalist з території України з 2016 року.✅ Усього виявлено 5 279 видів, з яких:🌿 36 % — рослини🦗41 % — комахи.А це — 28,4 % усіх видів живих істот, що були зафіксовані в Україні через iNaturalist.✅ У середньому за ці три тижні спільнота була в 11 разів активнішою, ніж за весь попередній період користування платформою, або в 5,7 раза активнішою, ніж у середньому протягом 2024 року.✅ Ідентифіковано понад 5 000 знахідок 155 чужорідних для України видів, які зафіксовані у дикій природі.✅ Понад 500 експертно підтверджених спостережень стосуються 36 видів, занесених до охоронних списків.✅ Окремо завантажено 7 679 спостережень культурних рослин і свійських тварин (1 284 види).Хоча вони не враховуються в офіційній статистиці біобліцу, ці спостереження також мають наукову цінність.👉 на нашому сайті вже доступний перелік переможців у загальноукраїнському рейтингу та за областями.✔️ У наступних дописах ми розкажемо про особливі спостереження, які варто відмітити окремо.🏆На всіх переможців чекають памʼятні призи та сертифікати учасників. • Детальніше — на сайті 📸🌿А поки — закликаємо не припиняти дослідження природи.Біорізноманіття не обмежується рамками змагання. Кожне фото, кожне точне визначення — це ще один крок до кращого знання і кращого захисту живого світу довкола нас.

На Кіровоградщині створили ще одну охоронну зону для рідкісних рослин!У травні ми подали до Кіровоградської ОДА документи для створення охоронної зони для двох червонокнижних видів рослин :🌿 тюльпана дібровного (Tulipa quercetorum) 🌿цибулі ведмежої(Allium ursinum).Ці рідкісні та безумовно красиві рослини зростають у межах Чорноліського надлісництва ДП «Ліси України» і проєктованого НПП «Чорнолісько-Боковеньківський». Їм вдається підтримувати сталі популяції, активно квітувати та плодоносити. Для того, щоб і надалі існувати, цим рослинам потрібно, щоб навколо них зберігалися необхідні для зростання умови.🔹Створення охоронних зон дозволить убезпечити цю унікальну територію від шкідливих видів діяльності, наприклад суцільних рубок.❗️Найголовніше те, що завдяки активній роботі департаменту екології Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації цю охоронну зону вдалося створити у рекордний термін — 30 днів з моменту подання звернення до оголошення.💚 Дякуємо всім залученим фахівцям департаменту! Цей випадок надзвичайно надихає та має стати прикладом для департаментів екології інших областей, які ігнорують вимоги законодавства і не створюють охоронні зони. 👆Наприклад, Київська обласна державна адміністрація та Київська міська державна адміністрація з 2023 року все ніяк не можуть створити охоронні зони за нашими знахідками рідкісних видів рослин.📸| фото з цієї чудової локації 👇