UNCG🐜 новини

​​Літні експедиції UNCG в околицях ОбуховичівВлітку 2025 року Українська природоохоронна група провела серію експедицій в околицях села Обуховичі на Київщині. Метою виїздів було вивчення біорізноманіття для підготовки створення нових заказників. Дослідження охопили території Обуховицького лісництва, колишні колгоспні лісові масиви, а також заплави річок Любша, Болотна, Збинка і Бичок.У липні в складі експедиції працювали провідні ботаніки країни, які досліджували соснові ліси Чорнобильського заповідника та наслідки воєнних пожеж 2022 року. Повертаючись, науковці обстежили кілька ділянок біля Обуховичів, де виявили нові місцезнаходження рідкісних рослин — коручки чемерникоподібної та наперстянки великвіткової.У серпні відбулися два виїзди, які ще більше підсилили цінність регіону. Один з них дозволив знайти нові популяції дикої орхідеї — любки дволистої — та плавуна булавовидного, а також описати ділянки старовікового лісу біля річки Любша. Тут ростуть дуби й сосни з обхватами стовбурів понад два метри, а один із дубів досяг 410 см в обхваті. Це свідчить, що ліс має надзвичайне природоохоронне значення й заслуговує на особливий статус.Під час іншого виїзду до досліджень долучилися гідробіологи та зоологи. Вони зафіксували цілий спектр рідкісних видів тварин, серед яких журавель сірий, підорлик малий, лелека чорний, а також червонокнижні ракоподібні — бранхіпус Шаффера та щитень літній, якого називають «живою викопною твариною». Додатково виявлено регіонально рідкісні рослини, зокрема чемерицю Лобелієву.Ці дослідження є продовженням робіт, розпочатих у попередні роки. Наразі нами підготовлена стаття за результатами досліджень 2023–2024 років, у якій ми пропонуємо створення десяти нових заповідних об’єктів. Серед них три ландшафтні заказники місцевого значення: • «Зінчина Лоза» (13 га) — включає однойменне трав’яне болото та прилеглі ліси; • урочище «Ніновичі» (37 га) — охоплює три прилеглі трав’яні болота; • «Долина пам’яті Максима Козачини» (114 га) — включає заплаву та борову терасу річки Мурава.Також запропоновано створити сім ботанічних пам’яток природи місцевого значення:🌿 «Діброва на Розі» (5 га) — вікові дубово-соснові насадження;🌿 «Станішівський Курган» (0,2 га) — курган з охоронною зоною 10 м завширшки, із трьома віковими дубами; • п’ять вікових дубів:🌱 «Станішівський дуб» — обхват стовбура 5,0 м;🌱 «Грабський дуб» — 4,39 м в урочищі Грабське;🌱 «Дуб-Вулик» — 3,7 м, де мешкають рідкісні поліські темні бджоли;🌱 «Дуб Кузьми» — 3,1 м в урочищі Ніновичі;🌱 «Зінчин Дуб» — 3,69 м в урочищі Городище.Статтю можна переглянути за посиланням:Мойсієнко, І., Баранський, О., Град, Ю., Діденко, В., Дідух, Я., Диренко, Н., Костіков, І., Лисенко, Р., & Шаповал, В. (2024). Перспективні заповідні об’єкти в околицях села Обуховичі Вишгородського району Київської області (Україна). Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», (26), 47–56.https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/3http://visti.askania-nova.kherson.ua/index.php/journal/article/view/171Результати цих виїздів доводять, що навіть добре відомі лісові масиви на Київщині зберігають унікальні комплекси біорізноманіття, які потребують посиленої охорони. UNCG працює над тим, щоб старовікові ліси й заплавні території довкола Обуховичів отримали статус заказників чи пам’яток природи й були збережені для майбутніх поколінь.📸 💚| Дякуємо за ініціативу та фото, доктору біологічних наук, завідувачу кафедрою ботаніки Херсонського державного університету Івану Івановичу МойсієнкуP. S. Сьогодні у Івана Івановича День народження!🎂 Давайте разом привітаємо його донатами на збори, що позначені на його сторінці - https://www.facebook.com/share/p/1CSrcAyv4Q/?mibextid=wwXIfr

​​У межах Ірдинського болота вже існує близько 17 об’єктів природно-заповідного фонду — від заказників до пам’яток природи. Вони покликані зберігати вікові ліси та водно-болотні угіддя. 🌿 Саме тут зосереджені численні популяції рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.Але є проблема: ці об’єкти існують у розрізненому вигляді, без єдиної системи управління. Їхня фрагментованість не дозволяє ефективно зберігати цілісні природні комплекси — вони втрачають зв’язки між собою, а це може призводити до деградації.⚠️ Території між ними перебувають під загрозою знищення: суцільні рубки лісів, плани повторного осушення болота та відновлення торфовидобутку. Це матиме критичні наслідки для цілісних екосистем.Саме тому створення національного природного парку — не просто правильне, а необхідне рішення. Воно дозволить об’єднати розрізнені території, забезпечити ефективне управління та зберегти унікальні природні комплекси для майбутніх поколінь.Міністерство захисту довкілля до своєї ліквідації встигло погодити клопотання щодо створення парку на площі майже ❗️25 000 гектарів.Але ДП «Ліси України» вважає, що заповідний статус Ірдинському болоту непотрібен.Набір «аргументів» у лісівників стандартний і повторюється кожного разу: «ліс всохне, пропаде і згорить». І взагалі, лісівники «краще знають і вміють» 🙄Ага, «вміють». Якраз тиждень тому ДБР затримало керівника Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Йому інкримінують, що під загрозами звільнення він змушував підлеглих щомісяця сплачувати відсоток 💰 від заготовленої лісництвом деревини.🤔 Може, це і є справжня причина, чому лісівники проти створення національного парку «Ірдинське болото»?

​​📢 Ми звернулися до Миколаївської ОВА щодо створення 8 охоронних зон навколо природного заповідника «Єланецький степ» — загальною площею майже 500 га.Це критично важливий крок для:• збереження видів з Червоної книги України 🐾• охорони степових оселищ і видів Бернської конвенції 🌾• запобігання розорюванню унікальних ділянок природи 🚜🛡 Ми майже два роки працюємо разом із заповідником над розширенням його меж. Але попри всі зусилля — існує реальний ризик втрати цих земель. Це останні природні «форпости» навколо заповідника.⚠️ Особливо тривожать дії Сухоєланецької громади, яка розглядає варіанти приватизації та розорювання частин степу — попри водоохоронні обмеження.❗Продаж в оренду 7 гектарів у балці Лінкіна — приклад ігнорування природоохоронного законодавства.В Єланецій ОТГ наміри подібні. Хоч більшість депутатів підтримує розширення заповідника, проте старости вважають, що можна порушити законодавство та роздати частину ціллиного степу, розорати днища балок, які навіть згідно земельного кадастру визнані водоохороними зонами.📍Створення охоронних зон — ключ до захисту біорізноманіття й запобігання незаконному втручанню.

​​Уряд планує найближчим часом ліквідувати Державне агентство водних ресурсів!⚠️ Це — безпосередня загроза нашій природі.Бо це не просто якесь чергове скорочення чиновників. Нам виглядає, що це свідомий крок на зміну підходів до управління водними ресурсами.• Замість збереження річок як природних екосистем — перетворення їх у каскад ставків для зрошення полів.• Замість збереження боліт і заплав — їх осушення і подальше розорювання.❗️Саме тому серед озвучених пріоритетів Мінекономіки — меліорація.❗️Саме тому у Верховній Раді зареєстрований урядовий законопроєкт №13554, яким хочуть кардинально спростити процедуру будівництва нових гребель та створення ставків.❗️Саме тому в плані дій Уряду немає збереження торфовищ, а є — спрощення зміни цільового призначення земель.Так, ми регулярно критикували чиновників Держводагентства:— за дерибан коштів на розчистки,— за неналежне ведення водного кадастру, яким вони зайнялись лише після десятка звернень,— за халтурні й формальні плани управління басейнами річок.І в тому, що зараз розглядають питання їх ліквідації — безперечно є й провина їхніх чинних та попередніх очільників.Але хворобу треба лікувати, а не вбивати хворого.В Україні має бути незалежний орган, який буде захищати річки❕У якого не буде внутрішнього конфлікту інтересів між господарською діяльністю і збереженням довкілля.Який зможе висловлювати і відстоювати свою позицію під час розгляду законодавчих змін.📷 На фото — перегороджена річка Тня на Житомирщині. Це зробили, аби акумулювати воду на зрошення картоплі.Таке майбутнє нашим річкам бажає Уряд?

🦇 Осіння міграція кажанів: як допомогти тваринам і зберегти спокій людямЗ серпня в Україні стартує важливий період для рукокрилих — осіння міграція. Вони залишають літні сховища й шукають місця для зимівлі. Кажани пролітають через міста у великих кількостях і відкриті вікна та кватирки можуть стати для них смертельними пастками:❗️ Тварина залітає до приміщення, дезорієнтується та не може вилетіти, через що, без їжі та води, швидко гине.❗️ Якщо одна видає сигнал біди, до неї можуть приєднатися десятки інших.Що робити, щоб уникнути біди:✅ Зачиняйте вікна на ніч (особливо, якщо вас немає вдома).✅ Встановіть москітні сітки — вони захистять і від комах, і від несподіваних гостей.✅ Якщо залітає один кажан — можна обережно випустити самостійно (за порадами фахівців - https://batsukraine.org/find-a-bat-ua/).✅ Якщо кажанів багато — одразу телефонуйте спеціалістам!📞 Український центр реабілітації рукокрилих: +380663059895 (дзвінок, Telegram, Viber)Чому це важливо?Кажани — червонокнижні тварини й важлива частина екосистем. Вони рятують нас від тисяч комах щодня.Центр реабілітації щороку рятує сотні рукокрилих, але зараз для волонтерів — найгарячіший сезон.💙 Допомогти можна просто:🔁 репостом,💳 донатом,⭐️ підпискою на Patreon (деталі на сторінці Українського центру реабілітації рукокрилих - https://batsukraine.org/).Давайте зробимо цей міграційний сезон безпечнішим для людей та кажанів ❤️

​​Як повідомляє громадська ініціатива «Голка», наступного тижня Верховна Рада може голосувати за законопроєкт №13174 ⚠️Це відкриє «зелений» шлях остаточному знищенню полонини Руна! 🌄❌ Бо якщо його приймуть, то автоматично буде відновлено процедуру отримання дозволів, необхідних для встановлення вітряків на Руні.З лютого вона призупинена наказом колишнього Міндовкілля, адже в суді розглядається справа щодо законності виділення земельних ділянок під будівництво ⚖️.Це відповідає і європейській практиці, і здоровому глузду🧠: спочатку дослідити, чи законне будівництво — і лише тоді будувати. А не навпаки.Але ні — є ті, хто вважає інакше. Депутаткою від нині забороненої партії ОПЗЖ 🛑 була включена правка до тексту законопроєкту, яка дозволить будувати до завершення суду 🏛️.Мовляв, «недоброчесні активісти, псевдоактивісти подають до суду штучні позови», які заважають 🤦‍♂️. Спочатку побудуємо — а потім будемо вже розбиратися в суді?І з такою ж риторикою прямо зараз ведеться замовна брудна інформаційна кампанія проти закарпатських активістів, які борються за збереження рідних гір 🏔️.Ми закликаємо народних депутатів не підтримувати законопроєкт №13174 і не брати на себе відповідальність за знищення Карпат! 🙏🌲Більше деталей - в статті 👇

​​І до інших гарних новин :) 🌿 Веселинівська громада на Миколаївщині підтримала створення нових заказників! 🌿Нещодавно Веселинівська селищна рада рішенням сесії погодила створення ландшафтних заказників місцевого значення: 📍 “Кручі” – 327,67 га 📍 “Покровський” – 132,7285 гаЗавдяки цьому під охорону буде взято понад 500 га цінних природних територій!📅 Ми подали клопотання та наукові обґрунтування ще на початку цього року — після майже трьох років періодичних обстежень. Проєктовані заказники розташовані біля с. Покровка та охоплюють виключно землі комунальної власності.💡 Ще у 2021 році громада за нашими зверненнями підтримала збереження степових екосистем, створивши заказники “Райдолинський степ” та “Веселинівські плавні”. У процесі створення — “Чичиклійський”. У 2024 році ми разом з громадою відкрили екостежку “Долина Троянд”, що знайомить відвідувачів зі степами Миколаївщини.🌱 У майбутніх заказниках виявлено 13 видів рослин з Червоної книги України: ковила волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська, дніпровська, шафран сітчастий, дрік скіфський, тюльпан бузький, астрагал одеський, півники понтичні, сон лучний тощо.📍 Очікуємо погодження від Прибужанівської громади, адже понад 45 га “Кручів” розташовані на її території. Після цього черга за Миколаївською ОВА та обласною радою.💚 Дякуємо Веселинівській громаді за системну підтримку збереження унікальної природи. Це — приклад для інших!

​​🌾 І знову збережені степові ділянки на Миколаївщині!📅 5–6 липня наша експертка, біолог Катерина Лавріненко, спільно з лісівниками філії Південний лісовий офіс ДП “Ліси України” обстежувала ділянки, заплановані для створення нових лісів восени 2025 року.📍Обстеження проходило в межах роботи робочої групи з аналізу фонду лісорозведення в Миколаївській області.❗️ Це надзвичайно важливо, адже законодавство вимагає не допускати заліснення степових і лучних ділянок. Цей підхід відповідає європейським нормам, які забороняють створення лісів на природних екосистемах, багатих на вуглець і біорізноманіття.📏 Всього було обстежено 8 ділянок площею понад 80 га у Доманівському та Мурахівському лісництвах.🌿 Степову рослинність виявлено на 5 ділянках загальною площею 36,3 га!📕 Спільно з лісівниками зафіксовано рідкісні види з Червоної книги України:• ковила волосиста• ковила Лессінга• ковила пірчаста• астрагал шерстистоквітковий• півники понтичні✅ Ці ділянки тепер будуть збережені як степи!🤔 І тут виникає питання — чому цю успішну практику Миколаївщини ігнорують лісівники та чиновники військових адміністрацій в Одеській та Дніпропетровській областях? Де досі триває заліснення степів!

​​🌿 Минулого тижня в Києві відбувся 10-й науково-методичний семінар «ГІС та заповідні території», який зібрав дослідників,біологів, екологів і захисників природи з усієї України. Говорили про те, як ГІС-технології допомагають берегти природу - зокрема, у моніторингу біорізноманіття, аналізі супутникових знімків і роботі з просторовими даними.👩‍💻 Наша Олександра провела майстер-клас, де поділилася практичним досвідом використання застосунку QField під час польових обстежень цінних ділянок природи.📱 QField - це мобільний застосунок, який дозволяє працювати з проєктами з QGIS просто з телефону. У ньому зручно орієнтуватися на місцевості завдяки заздалегідь підготовленим картам, додавати нові дані прямо з поля, а також вмикати трекінг маршруту.🔍 Цей застосунок ми використовуємо, коли досліджуємо ділянку і шукаємо червонокнижні види для створення нових заповідних територій.Або навпаки - коли шукаємо незаконні рубки,оранки, забудови та інші порушення законодавства. 🌍 Для нас ГІС - це не просто карти. Це реальний інструмент захисту природи.🎓 Дякуємо організаторам - ГО «Природоохоронні геоінформаційні системи України», біосферному заповіднику «Асканія-Нова», Інституту агроекології і природокористування та національному природному парку «Куяльницький» - за створення простору для обміну досвідом!

​​🌿 Цієї весни наша команда разом з друзями багато їздила в експедиції. Ми шукали червонокнижні види рослин. Це було цікаво і весело, незважаючи на дощ чи спеку.📄 Потім працювали з документами та вели переговори з чиновниками та лісівниками. Це було нудно і марудно. Але маємо результати! 💪✨ Ще в трьох областях створені перші охоронні зони для збереження біорізноманіття в лісах:Закарпаття – під охорону потрапили 40 гектарів унікального заплавного лісу урочища Атак вздовж річки Боржава. Ці рівнинні ліси – одні з найцінніших в Україні, адже вони досі регулярно затоплюються водою після сильних дощів у Карпатах.Черкащина – збережено 34 гектари старого дубово-ясеневого лісу в межах майбутнього НПП «Ірдинський». Цей ліс планували вирубати суцільно протягом наступних років.Вінниччина – створена охоронна зона на 58 гектарах приміських лісів Вінниці. Це сторічний ясенево-дубовий ліс, який тепер захищений і від рубок, і від забудови.🙏 Дякуємо фахівцям обласних адміністрацій за роботу та лісівникам з Центрального і Карпатського лісових офісів за конструктивну позицію.