UNCG🐜 новини

​​Запрошуємо долучитися до біобліцу "Бобри України" ! 🦫 Бобер (Castor fiber) — це великий напівводний гризун,який відомий своєю здатністю змінювати довкілля. 🦦Цей вид мешкає біля річок, озер і боліт, будує греблі та хатинки з гілок і мулу. Бобри створюють водно-болотні угіддя та підтримують біорізноманіття. Дослідження бобрів — це важлива частина природоохоронної роботи.  Бобер вже став звичайним видом у багатьох областях нашої країни. Оцінка чисельності, особливостей розселення та змін у його популяціях допомагає своєчасно планувати природоохоронні заходи, перевіряти їхню ефективність, а також виявляти й запобігати можливим конфліктам із людиною.🗺️ Картування бобрів у певній місцевості зазвичай проводять за непрямими ознаками їхньої присутності — греблями, хатинками та погризеними деревами. Як долучитися до біобліцу?🔹 Спочатку зареєструйтеся на iNaturalist, якщо цього ще не зробили. Для участі вам потрібен смартфон із безкоштовним додатком iNaturalist або фотоапарат, щоб зробити знімки організмів і пізніше завантажити їх на сайт.🔹 Знайдіть проєкт "Бобри України 2026", натиснувши на меню (три горизонтальні риски) і оберіть вкладку "Проєкти" та приєднайтесь до нього.🔹 Зробіть спостереження слідів життєдіяльності бобрів у проміжок від 1 по 31 травня 2026 року та завантажте до проєкту, додайте якомога точнішу інформацію про знахідку — передусім дату і локацію. Відстань між окремими спостереженнями для погризів має бути не менше за 200 м.🔹 Спостереження можуть бути зроблені і в попередні роки. Завантажте їх до 15 червня 2026 року, включно. Результати будуть опубліковані 1 серпня 2026 року.Більше подробиць за посиланням 👇

​​⚖️ Сьогодні Верховна Рада буде розглядати в першому читанні новий Цивільний кодекс України — №15150.❗️Це — відверта спроба швидко, без обговорення узаконити вкрадене у держави майно.📚 Цьому узаконенню дерибану присвячена окрема книга — дев’ята.💰 Вкрадені у держави ліси, річки, заповідні території, пам’ятки археології достатньо буде внести до реєстру, заплативши «чорним реєстраторам», — і держава, і громада фактично втратять право за них судитися. 😳 Більше того, ті, хто вкрав — «недобросовісний» набувач, — будуть мати право вимагати від держави компенсацію!Виносять кодекс на голосування за прискореною процедурою, без розгляду на екологічному комітеті Ради.🤔 Навіщо це робиться? Бо протягом останніх років Верховний Суд сформував правові позиції на користь держави. І по всій Україні рішеннями судів масово повертають вкрадені в минулі роки у громади ліси, річки, заповідні території.Звісно, це не подобається тим, хто формував свій капітал і має маєтки на таких вкрадених землях.📢 Закликаємо народних депутатів не голосувати за цей законопроєкт!Детальний опис проблем нової версії Цивільного кодексу від колег з «Голки» 👇

​​🌿 За нашим клопотанням рішенням Миколаївської обласної ради в межах Ольшанської територіальної громади створено гідрологічний заказник «Ковалівські плавні» площею понад 394 га.• Ініціатором створення заказника наприкінці 2024 року виступила Ольшанська громада з метою збереження водно-болотних угідь.🧭 Новостворений заказник розташований на схід від с. Ковалівка.Територія представлена заплавою в долині річки Південний Буг. ❕Ця ділянка відіграє важливе значення для збереження плавневих, лучних ділянок.Серед видів вищої водної рослинності виявлено:🌱 рідкісні природні рослинні угруповання латаття білого та глечиків жовтих, що включені до Зеленої книги України. 🌱 У складі рослинності також зафіксовано рідкісну реліктову папороть для півдня України — сальвінію плаваючу.Територія є важливим водно-болотним угіддям для типових та рідкісних видів птахів 🪶🐾 Частина видів тваринного світу, які тут зустрічаються, включені до Червоної книги України, регіонального червоного списку та Бернської конвенції.P.S. Продовжуємо працювати та зберігати природу 💚🐜

​​Щороку Держекоінспекція проводить операцію «Первоцвіт» зі збереження ранньоквітучих рослин. Це правильно і дає свої результати.Але деякі її територіальні органи чомусь не помічають, коли ці ж первоцвіти нищаться лісівниками. Наприклад, Держекоінспекція у Львівській області.🔸 Місяць тому ми виявили факт проведення суцільної рубки в місцезростанні білоцвіту весняного в Дрогобицькому надлісництві і звернулися до екоінспекторів, додавши фотографії пнів і рослини. • Бо це ж пряме порушення не тільки законодавства про червонокнижні види рослин, але й екологічних умов висновку з оцінки впливу на довкілля.🤷‍♀️ Відповідь перевершила найгірші очікування. ДЕІ навіть не пробувала виїхати на місце і просто послалася на те, що «в матеріалах лісовпорядкування та у звіті ОВД білоцвіт відсутній».Уявляєте❓Тобто якщо в документах чогось немає, то його в принципі і не може існувати — така логіка? 🤔Ми маємо підозри, що така сліпота львівських екоінспекторів не випадкова.А в тому, що ділянка заболоченого вікового дубового лісу з червонокнижними видами знищена назавжди, винні не тільки лісівники, але й аудитори компанії SGS, які видавали цьому лісгоспу сертифікат FSC і з року в рік підтверджували, що лісгосп виявляє і зберігає рідкісні види флори, і автори звіту з оцінки впливу на довкілля, які чомусь «не побачили» білоцвіт.📝 Ми готуємо скаргу до правоохоронних органів. Вважаємо, всі причетні до цієї ситуації мають понести відповідальність.

​​🌿Запрошуємо долучитися до City Nature Challenge!City Nature Challenge (CNC) – це щорічний чотириденний міжнародний біобліц, спрямований на вивчення та збереження дикої природи в містах. Представники різних країн змагаються між собою, фіксуючи якнайбільше спостережень і виявляючи якнайбільшу кількість видів у міських громадських просторах, парках і садах, на узбіччях доріг, біля будинків чи у власних дворах тощо.⚠️ Важливо пам’ятати, що увага конкурсантів зосереджена саме на дикій природі, тому домашніх тварин і спеціально висаджені рослини потрібно позначати відповідною відміткою.Як долучитися❓📱 Спочатку зареєструйтеся на iNaturalist, якщо цього ще не зробили. Для участі вам потрібен смартфон із безкоштовним додатком iNaturalist або фотоапарат, щоб зробити знімки організмів і пізніше завантажити їх на сайт.Участь окремих учасників не потребує попередньої реєстрації у проєкті — достатньо зробити спостереження в iNaturalist, які відповідають вимогам конкурсу:🔹 містять точну дату й локацію;🔹 зроблені в межах території, зареєстрованої у проєкті;🔹 виконані в період з 24 по 27 квітня 2026 року включно;🔹 завантажені до 10 травня 2026 року включно.У цьогорічному конкурсі Україна представлена 35 проєктами (26 міст і 9 територіальних громад) — найбільшою кількістю серед країн Європи.Ми (команда UNCG 🐜) також долучилися до ініціативи. Фіксуватимемо спостереження та закликаємо всіх приєднуватися, щоб разом краще задокументувати біорізноманіття наших міст!🔗 Долучитися можна за посиланням 👇🏼Міста: Березівка, Біла Церква, Вінниця, Володимир, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Звенигородка, Київ, Ковель, Конотоп, Кривий Ріг, Кропивницький, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Очаків, Рівне, Харків, Херсон, Черкаси, Чернігів, Чортків, Ужгород.Територіальні громади: Броварська, Вишгородська, Диканська, Іванківська, Коблівська, Обухівська, Петрівська, Смолінська, Славутська.

​​Обговорення імплементації природоохоронного законодавства ЄС в Україні!🌿10 квітня 2026 року відбувся семінар на тему «Практичні аспекти імплементації Оселищної та Пташиної директив ЄС» — обговорення ключових документів, які формують основу мережі Natura 2000 в Європі.Захід організовувала Українська природоохоронна група 🐜 в межах проєкту ЄС ConNaturLIFE Ukraine.Про що говорили:- як Україна переходить від Смарагдової мережі до Natura 2000- які види і оселища мають бути включені до європейських списків- як формуються референтні списки- як працює система відступів і звітування- як реально запускати моніторинг і звітність📑 Також презентували нові практичні матеріали — від методик моніторингу до планів дій і великого видання про природоохоронні території.Серед спікерів — науковці, юристи, представники державних органів і природоохоронних організацій.🎥 Записи семінару вже доступні на YouTube-каналі Української природоохоронної групи.Ділимося повними відео виступів і обговорень:🔗 Частина 1: https://youtu.be/OBaw-xaV98I🔗 Частина 2: https://youtu.be/3DTxi0rRZZsГарного перегляду!📸| Фото - Н. Диренко

Видобування доломітів біля села Негребівка на Житомирщині — це приклад паралічу державної системи охорони довкілля.🗣️ Про це ми говорили сьогодні спільно з Негребівський Кар'єр та Greenpeace Україна на пресконференції.Протягом більше ніж пів року місцеві мешканці, Радомишльська міська рада, громадські природоохоронні організації, науковці вимагають від органів державної влади провести перевірку виконання умов висновку ОВД надрокористувачем та заповісти оточуючі кар’єр цінні природні території.Але Мінекономіки, напевно, вважає, що бізнесу в Україні дозволено все…Тому місяцями не надає Державній екологічній інспекції дозволу на проведення перевірки, дозволяючи фактично безкарно місяцями нищити ліси та забруднювати річку.⚠️ Це чергове підтвердження, що для міністерства-монстра питання захисту довкілля — останнє за пріоритетом.🔸Аби не допускати таких ситуацій у майбутньому, необхідно не тільки відновити окреме Міністерство захисту довкілля, але й внести зміни в законодавство, які повернуть місцевим громадам право вирішувати, дозволяти чи ні видобуток корисних копалин на землях комунальної власності.📸 На фото — як виглядає Негребівка станом на тиждень тому 👇

​​На Черкащині біля Чубівки вирубали дерева на туристичній ділянці, важливій для місцевих — «Місце сили — Полярна зірка».А тепер готуються розорати пасовище, яке за офіційними документами ДЗК… «чомусь» визначене ріллею. Абсурд? Так, але саме так виглядає бюрократія на практиці.Ми звернулися до Держекоінспекції Центрального округу: виїхати, зафіксувати порушення, порахувати збитки.І що зробила Інспекція?👉 Визнала, що має повноваження👉 Визнала, що здійснює державний нагляд…і відмовилася діяти. Аргумент: «немає повноважень для оперативно-розшукових заходів, звертайтесь до Держгеокадастру».Тобто Екоінспекція визнає свої повноваження, але просто їх ігнорує.⏳ Поки тривало це «листування» — деревину вивезли, залишки знищили, сліди порушення стерли.У результаті значна частина доказів втрачена. І це ключове. Бо тепер майже неможливо довести порушення.❓ Це державний екологічний контроль?❓ Чи просто спосіб нічого не робити і уникати відповідальності?Ми написали скаргу до Мінекономіки та Державної екологічної інспекції на бездіяльність підпорядкованої їм установи. Дуже сподіваємося, що Екоінспекція нарешті запрацює.

​​Зв’язність лісів (Forest connectivity) — один з індикаторів Регламенту ЄС про відновлення природи (Nature Restoration Law). І країни ЄС мають працювати, аби щорічно цю зв’язність збільшувати.❓Що ж це і навіщо воно потрібно? Є цілі наукові методики, як його рахувати, але простими словами це оцінка того, наскільки ліси є зв’язаними між собою.⚠️ Бо якщо лісові масиви ізольовані, фрагментовані — це призводить до їх деградації через неможливість міграції видів і перерізання екологічних коридорів.Навіть старий, віковий ліс, який росте невеликим масивом і оточений сотнями гектарів полів, може бути зовсім бідним на біорізноманіття.🇪🇺В ЄС існують практики створення на полях нових лісів для збільшення такої зв’язності, на що витрачаються мільйони євро.В Україні ж відбувається протилежне — створені самою природою самосійні ліси масово корчуються 🪵 під розорення і поля, в тому числі на землях у власності громад. Більшість ОТГ обирають миттєвий прибуток сьогодні, не зважаючи на наслідки для біорізноманіття і їхнього ж майбутнього.Держекоінспекція, прокуратура, лісівники, громадські екологічні організації пробують захищати самосійні ліси, але їхніх зусиль часто недостатньо 😔Аби вирішити цю проблему і забезпечити зв’язність, необхідно, з одного боку, запровадити стимули для ОТГ і приватних власників.🔸 Наприклад, розробити спрощені підходи до ведення лісового господарства для маленьких за площею лісів, надавати їх власникам технічну і консультаційну підтримку з боку держави, запровадити спеціальні кредитні програми.🔸 А з іншого боку — посилити контроль за несумлінними землевпорядниками, незаконними рубками і не надавати дотації та кредити агровиробникам, які корчують самосійні ліси.Над аналізом проблем збереження біорізноманіття та шляхів їх вирішення ми працюємо в рамках проєкту «Стратегічна інвентаризація та аналіз прогалин у діях зі збереження біорізноманіття в Україні», який фінансується Федеральним міністерством охорони довкілля, захисту клімату, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).

​​Обговорення імплементації природоохоронного законодавства ЄС в Україні — долучайтесь онлайн!🌿10 квітня 2026 року відбудеться семінар на тему «Практичні аспекти імплементації Оселищної та Пташиної директив ЄС» — обговорення ключових документів, які формують основу мережі Natura 2000 в Європі.Захід організовує Українська природоохоронна група 🐜 в межах проєкту ЄС ConNaturLIFE Ukraine.Про що будемо говорити:- як Україна переходить від Смарагдової мережі до Natura 2000- які види і оселища мають бути включені до європейських списків- як формуються референтні списки- як працює система відступів і звітування- як реально запускати моніторинг і звітність📑 Також презентуємо нові практичні матеріали — від методик моніторингу до планів дій і великого видання про природоохоронні території.Серед спікерів — науковці, юристи, представники державних органів і природоохоронних організацій.🗓 Дата: 10 квітня 2026🕜 Час: 14:00–17:00🔗 Онлайн-участь (відкрита для всіх): Meeting ID: 379 577 733 490 2Passcode: QH2h5DZ9Програма заходу додається 👇