📣 Ми шукаємо підсилення для комунікаційного відділу, бо переконані: результати в природоохоронній діяльності неможливі без сильної комунікації.
Умови:• Любов до дикої природи і бажання її захищати. Без мотивації працювати в громадському секторі складно.• Готовність до польових виїздів у ліси, гори та на болота. Важливо бачити те, що ми захищаємо.• Проактивність і відповідальність. У нас немає щотижневих дзвінків чи формальних звітів — ми цінуємо ініціативність і самоконтроль.• Готовність працювати швидко і нестандартно, адже інколи вчасно написана стаття може зберегти сотні гектарів лісу.• Досвід роботи в медіа та/або комунікаціях щонайменше 3 роки і розуміння українського медіапростору.• Здатність спілкуватися англійською мовою для донесення інформації про природу України до закордонних колег.
Основні завдання:• Підготовка статей, публікацій і розсилок на тему охорони природи.• Комунікація зі ЗМІ та журналістами в Україні й за кордоном.• Організація заходів для журналістів і медіа.• Участь у плануванні та проведенні інформаційних кампаній.• Допомога в підготовці матеріалів для каналів комунікації організації.
Ми пропонуємо:✔️ Можливість долучитися до збереження природи України.
✔️ Дружню команду та регулярні подорожі різними куточками країни.
✔️ Роботу з частковою зайнятістю. Можлива віддалена робота або робота з офісу в Києві.
✔️ Ринкову оплату праці та гнучкий графік.
✔️ Цікавий і корисний досвід, нові знання та навички.
💌 Якщо вакансія зацікавила,
надішліть резюме та короткий мотиваційний лист на адресу [email protected]до 22 березня включно.🤝 З кандидатами, яким буде запропонована співбесіда, ми сконтактуємо до 29 березня.
Запрошуємо на вебінар: «Карта посівів як ефективний інструмент моніторингу»!🗺️ Карта посівів — це аналітичний інструмент, який дозволяє виявляти порушення земельного законодавства та здійснювати системний контроль за фактичним використанням земельних ділянок.Під час вебінару розглянемо:• що собою являє карта посівів та на яких даних вона базується;• як за допомогою карти посівів встановити фактичне використання земель;• як фіксувати використання земель не за цільовим призначенням;• як супутникові дані допомагають документувати порушення;• практичні приклади використання матеріалів моніторингу для звернень до контролюючих та правоохоронних органів;• які типові проблеми можуть виникати під час роботи з картою посівів, зокрема похибки класифікації культур.📢 Запрошуємо представників громад, фахівців, активістів, землевпорядників, студентів та всіх, хто працює або цікавиться сферою земельних відносин та охорони природи.🗓️ Дата: 10.03.2026🕛 Час: 12:00Формат: онлайнДолучайтеся, щоб дізнатися, як карта посівів може стати ефективним інструментом у сфері контролю за використанням земель!
Збереження біорізноманіття: підсумки створення охоронних зон в УкраїніВід початку набрання чинності Постановою про створення охоронних зон в Україні станом на початок 2026 року створено:• 55 охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах на площі 2688,0593 га • 14 охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України на площі 225 га у 15 областях України.🏆 Лідером за площею та кількістю створених охоронних зон є Київщина, де створено 12 охоронних зон у лісах на площі 942 га для збереження місць гніздування лелеки чорного в межах Тетерівського надлісництва ДП «Ліси України».🔹 Загалом станом на початок 2026 року в охоронних зонах під охорону взято 53 види рослин Червоної книги України, 40 видів тварин Червоної книги України та 7 видів із регіональних червоних списків (Донеччина, Миколаївщина).🔹 Найбільшу кількість видів Червоної книги України взято під охорону в межах Донеччини — загалом 16 видів рослин та 20 видів тварин.За нашими дослідженнями та зверненнями протягом 2025 року створено 18 охоронних зон у межах 8 областей на площі 240,419 га.Створення охоронних зон — це стратегічно важливий юридичний інструмент❗️✔️ У ситуаціях, коли створити об’єкт ПЗФ неможливо через відмову землевласників у погодженні, саме охоронна зона дозволяє оперативно захистити локальні місцезростання рідкісних видів та біотопи. Це гнучкий і необхідний механізм, який гарантує збереження біорізноманіття там, де інші методи охорони не спрацьовують.На жаль, зараз Держлісагентство підготувало зміни щодо фактичного скасування цього інструменту збереження природи 😔🤞 Ми сподіваємося, що Мінекономіки не підтримає ці шкідливі пропозиції й збереже цей важливий механізм.Незабаром весна — початок нового польового сезону. 🥾🔍Ми вже активно плануємо виїзди для пошуку нових місць зростання рідкісних видів, де ініціюватимемо створення наступних охоронних зон. Попереду багато роботи, адже кожен знайдений осередок — це ще один крок до збереження нашої природи.
Річки, як і будь-яка частина природи, — це жива система, що працює за своїми законами й принципами рівноваги ⚖️🌱 Вони не існують окремо від ландшафту: русло, заплава, прибережні смуги та підземні води утворюють єдиний механізм, який регулює водний баланс, підтримує життя, очищує воду й захищає території від паводків. У природі все пов’язано з усім: порушення однієї ланки неминуче запускає наслідки в іншій.🚜 Однією з найпоширеніших проблем, що руйнує цей баланс, є розорювання заплав річок — фактичне вирощування сільськогосподарських культур у межах територій, які природно затоплюються під час паводків. 🌿 Заплава — це територія, що має приймати надлишок води та виконувати захисну функцію. Коли луки та природний трав’яний покрив знищуються, зникає природний бар’єр, який мав би стримувати та поглинати воду. У результаті опади й талі води швидко стікають у русло, береги розмиваються, а вода виходить з берегів і підтоплює дороги, мости та населені пункти.І яскравий приклад — ситуація з річкою Велика Вись. Вона вийшла з берегів між селами Потоки Калинопільської громади на Черкащині та Надлак у Кіровоградській області, що спричинило підтоплення мосту. 🛰️ При цьому достатньо відкрити супутникові знімки, щоб побачити: значні площі заплави та берегів розорані. Там, де мали б бути луки й природний трав’яний покрив, — рілля. 🛣️ І коли природний бар’єр знищений, вода просто не має, де безпечно розливатися — вона знаходить шлях через інфраструктуру.Для збереження балансу природних систем необхідно дотримуватися правил їхнього використання та охорони: ❗️заплави повинні залишатися луками, пасовищами та природними екосистемами. Тільки так можна зменшити ризики підтоплень, зберегти біорізноманіття та забезпечити безпеку для громад і інфраструктури.
Вчора Міністр економіки Олексій Соболев дозволив знищення полонини Руна в Українських Карпатах.❗️Проігноровано понад 500 офіційних звернень громадян України, рішення двох комітетів Верховної Ради України, звернення 17 народних депутатів, а також зауваження українських і закордонних експертів.У своєму дописі Міністр запевняє, що підстав для занепокоєння немає: рішення нібито стосується лише Руни, а не інших хребтів Карпат; вирубок лісу під вітроелектростанції не було і не планується; а Мінекономіки забезпечуватиме контроль за дотриманням екологічних вимог під час будівництва.⁉️ Чому ми в це не віримо?🔸 Бо на Красній, Свидовці та Гострій уже сформовані земельні ділянки й встановлені вимірювальні вежі для майбутнього будівництва вітроелектростанцій. Фактично своїм рішенням міністерство дозволило бізнесу спочатку нищити природу — будувати дороги та фундаменти, — а вже потім, постфактум, отримувати необхідні дозволи.🔸 Бо за останні чотири місяці Мінекономіки видало лише один (!) дозвіл на проведення перевірки Державна екологічна інспекція України — зокрема щодо дотримання вимог висновку з оцінки впливу на довкілля. Мешканці Негребівки вже два місяці не можуть дочекатися обіцяного міністерством контролю.🔸 Бо заради будівництва вітроелектростанцій не просто вирубали праліс — просто зараз, поки ви читаєте цей текст, рубають вікові буки для прокладання ліній електропередач на полонину Руна та полонину Гостра.🔸 Бо масштабне будівництво у високогір’ї апріорі не може бути дружнім до довкілля.🔸 Бо підпорядковане Мінекономіки Державне агентство лісових ресурсів України вже розробило проєкт змін до законодавства, які повертають масові суцільні рубки в Карпати та фактично ліквідовують механізми збереження червонокнижних рослин і тварин.Вже наступного тижня стане зрозуміло, чи це окреме рішення, ухвалене під політичним тиском, чи цілеспрямований курс на знищення Карпат.❓Чи дозволять проводити перевірки екоінспекції?Чи відхилять пропозиції лісівників?❓ Чи розпочнуть роботу над створенням заповідних територій на решті полонин?Ми обов’язково повідомимо про рішення, які ухвалить міністерство.🫶 Щиро дякуємо всім, хто писав звернення та поширював інформацію в соціальних мережах. Боротьба за Руну і за Карпати триває.
Минулий рік став для нашої команди періодом інтенсивної польової та адвокаційної роботи. 🏆 Попри те, що створення заповідних об’єктів — це тривалий марафон, який може тривати роками, нам вдалося досягти вагомих результатів.📑 Протягом 2025 року наші експерти підготували та подали на розгляд Мінекономіки та ОДА 58 клопотань про створення нових об’єктів ПЗФ.📏 Загальна площа — понад 72,4 тис. га.🌍 Географія — цінні природні території в 11 областях.🌿 Типи об’єктів — переважно заказники, а також робота над створенням НПП «Ірдинський» та участь у створенні НПП «Чорноліський».🙅 Шлях від наукового обґрунтування до надання реального статусу ПЗФ часто стикається з опором. Проте завдяки постійному діалогу з громадами та лісівниками у 2025 році за нашими клопотаннями погоджено створення 14 об’єктів загальною площею близько 2500 га. ⚠️ Це критично важливий етап, який відкриває шлях до офіційного оголошення територій заповідними.🌱 У 2025 році за нашими клопотаннями було офіційно створено два нові заповідні об’єкти та розширено межі існуючого парку: 1. Вінниччина: створено ландшафтний заказник «Гарячківка» (182,03 га) — найбільший за площею новий об’єкт року. 2. Миколаївщина: створено ботанічний заказник місцевого значення «Степовий клин» (127,6 га). 3. Київщина: розширено межі Регіонального ландшафтного парку «Студениківський» (на 261,31 га).Ми продовжуємо роботу і сподіваємося, що 2026 рік принесе результати зусиль, які ми вкладали протягом останніх років 🤞
Друзі, сьогодні багатьом із вас надійшли відповіді від Мінекономіки на звернення щодо збереження Карпат.📑 На жаль, міністерство обмежилося формальною відпискою: мовляв, строки громадського обговорення забудови полонини Руна минули, а створення заказників — це компетенція Закарпатської ОДА та місцевої влади.Так, формальне громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля справді завершилося. ❗️Але важливо інше: вчасно були подані численні аргументовані зауваження від науковців і громадських організацій.☘️ Що ж до заказників — Мінекономіки має законні повноваження створювати їх і без участі місцевих органів влади, зокрема на землях, переданих у комунальну власність під час земельної реформи 2021 року. Закон це прямо дозволяє.🏔️Мета наших спільних звернень — показати владі, що суспільство хоче збереження Карпат, а не перетворення їх на промислову зону.І те, що досі не видано позитивний висновок з ОВД на будівництво на Руні — це один із реальних результатів ВАШИХ листів 🙌🏻⏳ До крайнього терміну ухвалення рішення міністерством залишилося лише кілька днів — до 13 лютого.Якщо ви ще не надіслали звернення або не тегнули в соцмережах Міністра економіки Олексія Соболева — зараз саме час це зробити.🎥 Чому це важливо — розповідає у відео наш колега Андрій, біолог і ветеран війни.⬇️
Як зберегти гербарії для майбутнього — навіть у часи війни?За нашої підтримки 🐜 вийшов друком посібник, присвячений оцифруванню гербарних колекцій 🌿Це не абстрактна теорія, а практичний гід, створений на основі реального досвіду оцифрування колекцій Державного природознавчого музею НАН України.У посібнику зібрано:🔹 чіткі принципи та засади оцифрування гербарних зразків🔹 деталізовані протоколи, перевірені на практиці🔹 поради, які дозволяють організувати процес оцифрування з нуля — навіть за обмежених ресурсів🔹 пояснення, як працювати з даними, публікувати й архівувати їх так, щоб вони були корисними для науки та доступними світуЧому це важливо?Природничі колекції — це унікальні джерела наукових даних, які, на жаль, не є вічними. Волога, шкідники, зношення, пожежі, повені, а сьогодні ще й війна — усе це реально загрожує їхньому існуванню. Оцифрування не замінює оригінали, але дає їм шанс на практично нескінченне життя та відкриває доступ до міжнародних досліджень 🌍📖 Друковану версію посібника можна отримати за довільний донат на сайті UNCG.Це внесок не лише у збереження колекцій, а й у розвиток природоохоронної справи та підготовку наступних видань.Зберігаємо природу — зберігаючи знання 💚P.S. Фото посібника - ілюстративне)
Заповідна статистика 2025Протягом 2025 року в Україні було створено 48 нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) у 10 областях та м. Києві. 🌿 Загальна площа новостворених ПЗФ — трохи більше 1785 га.Також було розширено 2 об’єкти ПЗФ (понад 267 га) у Київській та Волинській областях. 🔸Водночас статус ПЗФ було скасовано для 2 об’єктів: 1) пам’ятки природи «Група вікових дерев тополі білої» у м. Києві 2) заказника «Речиця» на Житомирщині.Фактичний приріст заповідності за рік, з урахуванням усіх втрат та скасувань, становить лише 1642 га.😢 У межах 15 областей за рік не з’явилося жодного нового ПЗФ.Частина областей роками демонструє повну байдужість до розширення природоохоронних територій. Особливо тривожною є ситуація в областях-аутсайдерах, як-от Харківська та Дніпропетровська, де розвиток заповідної мережі роками перебуває у стані повної стагнації.Натомість варто відзначити Донеччину, де було створено 6 заказників площею понад 286 га.🥳 Лідером за кількістю та площею у 2025 році стала Вінницька область — 11 об'єктів на понад 356 га.У цій статистиці є і наш внесок 🐜За клопотаннями та дослідженнями наших експертів у 2025 році створено 2 нових ПЗФ та розширено регіональний ландшафтний парк (РЛП):📍Миколаївська область — ботанічний заказник місцевого значення «Степовий клин».📍Вінницька область — ландшафтний заказник «Гарячківка», який став найбільшим за площею серед усіх створених ПЗФ року.📍Київська область — розширено РЛП «Студениківський».Загалом площа ПЗФ, створених завдяки нашим дослідженням та поданням у 2025 році, складає понад 570 га. ➡️Це третина площі всіх нових територій, заповідних в Україні протягом 2025 року.Попри успіхи у заповіданні окремих цінних територій, слід визнати: показники створення нових заповідних територій у 2025 році стали справжнім антирекордом десятиліття 🫠🔗 Детальніше з усіма цифрами та даними можна ознайомитися на сайті. 💚 Менше з тим, робота триває, і сподіваємося, що саме цього року вона принесе результат тепер уже кількарічних зусиль.
Витратьте 5 хвилин, аби зберегти Карпати! 🏔️Цього тижня Мінекономіки вирішує, чи дозволити знищувати Карпати вітряками.⚠️ Якщо міністр Олексій Соболев видасть позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля щодо проєкту забудови полонини Руна, це означатиме не лише знищення Руни. • Рішення стане зеленим світлом для знищення вітряками інших полонин Карпат — Свидовця, Боржави, Гострої, Красної, Апецької.Схема, коли спочатку вирубують праліси, нищать гірські ландшафти під фундаменти, тиснуть на активістів, а потім узаконюють це свавілля, може отримати підтримку з боку держави. 🚜 І навесні екскаватори та трактори поїдуть на інші гірські хребти Закарпаття.Можливість це зупинити є. У міністра є всі юридичні підстави відмовити у схваленні будівництва.Ми вже бачили і знаємо: коли суспільство не мовчить — влада дослухається ✔️✍️ Тому просимо вас витратити 5 хвилин часу і відправити до неділі, 1 лютого, включно звернення до Олексія Соболева. 🔗 Інструкція — за посиланням. Чим більше людей долучаться, тим більше шансів, що нас почують.🏔️ І обов’язково напишіть у соціальних мережах, чому ви проти забудови Карпат і за їх збереження, тегаючи міністра та Мінекономіки.
TGLIST.COM.UA
