«Зелене» біопаливо з радіаційних та забруднених внаслідок війни земель – нове ноу-хау аграріїв! Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?П'яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди - найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає.Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!
ДП «Ліси України» саботує розширення заповідника «Єланецький степ»!Днями ДП «Ліси України» похвалились, що вони ініціюють розширення заповідника «Єланецький степ» на цілих 700 га. Перемога? Ні, чергова маніпуляція!«Єланецький степ» – єдиний степовий заповідник півдня України, що не потрапив під окупацію. Тому його збереження і розширення надзвичайно важливе для збереження унікальних степових екосистем.У 2023 році заповідник спільно з нами підготував клопотання на розширення, яке було погоджено Міндовкіллям. І воно передбачає включення 43,7 га земель ДП «Ліси України». Це степові ділянки, які безпосередньо примикають до заповідника. Лісівники відмовили.Водночас на Миколаївщині працює робоча група, що визначає степові ділянки серед тих, які заплановані під заліснення, і відповідно виключає їх з планів лісорозведення. Назбиралось їх якраз під 700 га.І тоді у ДП «Ліси України» народилась ідея, яка здалось їм дуже гарною: давайте замість розширення заповідника на ділянки, визначені науковці, просто передамо заповіднику всі розкидані по різним районам Миколаївщини степові ділянки, які «Ліси України» тепер не можуть заліснювати? А ще поставимо умовою розширення заповідника – скасування статусу заповідного урочища «Андріївське». І пафосний пост напишемо! Хитро ж?Звісно, це недопустимо. Бо нормально керувати розкиданими по всій області шматочками степів заповідник не зможе. І це неодноразово наголошувалось лісникам.Збереження степових екосистем, розширення заповідних територій – це вимоги законодавства і державної політики.Тому ми закликаємо Міндовкілля не вестись на манупуляції лісівників – а добитися розширення заповідника «Єланецький степ» саме на ті ділянки, які визначені його адміністрацією. А ці 700 га – решта степових ділянок області – мають отримати статус заказників.
Продовження антології «Асканія-Нова» вже доступне онлайн!Ви вже чули про наш найбільший книжковий проект – антологію публікацій про біосферний заповідник «Асканія-Нова», що зібрав багато сотень вже практично забутих публікацій про заповідник, починаючи з 1845 року. Два нових томи антології охоплюють період 1932-1945 років – від сталінських репресій і до завершення Другої світової війни.В історії заповідника «Асканія-Нова» ці роки стали найбільш нищівними. Частину науковців заарештовано і знищено, а сам заповідник перетворився на господарські угіддя однойменного інституту тваринництва.Серед розміщених у томах публікацій – дослідження і рукописи тодішнього очільника заповідника В. Станчинського, які раніше ніколи не були опубліковані, частина архівної справи ГДА СБУ зі сфабрикованими справами проти асканійських науковців, праці українських науковців-емігрантів, які рятувалися від утисків комуністів, і навіть статті тих, хто в страшні роки допомагав режиму знищувати асканійців. Також ми зібрали і опублікували праці німецьких авторів: вони за два роки окупації у 1942-1943 видали у кілька разів більше, ніж радянський союз з моменту деокупації до завершення війни. Більшість публікацій, які ми зібрали, існують у єдиному екземплярі, частина з них зараз – в аварійному стані і недоступні читачам. Через повномасштабне вторгнення росіян низка матеріалів з антології, можливо, вже втрачена.Тому ми продовжуємо рух до своєї запланованої мети – зберегти надбання природоохоронців минулого і відкрити доступ до рідкісних джерел кожному.
Завантажити видання тут:Асканія-Нова. Том 6Асканія-Нова. Том 7 Якщо ви хочете отримати
друкований примірник, пишіть сюди:
[email protected].З
попередніми виданнями можна ознайомитися за посиланням.
Ми регулярно вам розповідали як лісівники робили незаконні рубки з порушенням природоохоронного законодавства: вигадували різні «рубки рідколісся», вирубували санітарними рубками живі дерева, «переформовували» природні старовікові ліси.Але останнім часом в ДП «Ліси України» набуває масштабів інша тенденція. Не маючи можливості отримати документи на рубку старих лісів, лісівники рубають їх без жодних документів 😡Рік тому посадовці філії Ківерцівське лісове господарство» незаконно зрубали десятки вікових дубів в Цуманські Пущі. А зараз – сотні 100-річних ялин у філії «Ясінянське лісове господарство». У нас немає сумнівів, що такі масштаби рубок не могли відбутись без відома самих лісівників.Але якщо керівник Ківерцівської філії лишився на своїй посаді, то значить, ДП «Ліси України» такі дії цілком толерує? Може, саме тому лісівники і блокують створення нових національних парків? Аби мати можливість от так незаконно вирубувати старі ліси? Ми закликаємо правоохоронні органи притягнути винних у цій незаконній рубці до відповідальності. А міністерку захисту довкілля Світлану Гринчук проявити політичну волю і нарешті створити нові та розширити існуючі національні парки в межах ДП «Ліси України». «Чорний Ліс», «Дермансько-Острозький», «Соколині Гори», «Верховинський» і ще з десяток інших. Бо взагалі-то лісівники підпорядковані Міндовкілля, а не навпаки.Бо як інакше зберегти унікальні українські ліси від того, що ви бачите на відео? ⤵️https://youtu.be/2vwWqDdPBtE
Готуємо збірку «Сучасні дослідження раритетного біорізноманіття України»!Запрошуємо дослідників долучитись до збірки наукових публікацій, присвячених поширенню видів рослин, тварин та грибів, які знаходяться під охороною Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та офіційно затверджених регіональних охоронних списків!Вона продовжує серію видань, спеціалізованих на публікації інформації про поширення рідкісних видів. Переглянути можна тут.
🌿 Умови участіДо збірки приймаються повідомлення, що містять в табличному вигляді інформацію про зустрічі видів рослин, грибів та тварин, включених до Червоної книги, регіональних охоронних списків, а також Резолюції 6 Бернської конвенції. За бажанням авторів, таблиці можуть доповнюватися текстовою частиною з інформацією про умови перебування виявлених авторами видів.Мінімальний необхідний набір даних для знахідки: назва виду, географічні координати, дата, автор. Для тварин можливо також зазначати чисельність, стать та іншу важливо для кожної групи додаткову інформацію (по можливості). Додаткові дані – наприклад, популяційні, ценотичні, екологічні тощо – вітаються.Подані матеріали не повинні бути опубліковані раніше у подібних збірках.Участь – безкоштовна.Обсяг матеріалів не обмежується.Збірка буде видана в електронному і друкованому вигляді (лише для авторів, що висловлять бажання).
🌿 Яким чином здійснюватиметься публікація матеріалів?Етап I. Підготовка електронної та друкованої версії видання.Етап II. Публікація усіх знахідок раритетних видів у вигляді датасету у базі GBIF (із зазначенням бібліографії матеріалів у збірці та авторства у вказаній афіліації).Етап III. Пропозиція усім авторам збірки стати співавторами великої статті, що описує датасет у міжнародному виданні Biodiversity Data Journal.
Дедлайн: 30 жовтня 2024 року.
Куди надсилати: на адресу
[email protected] із темою повідомлення «Збірка знахідок видів».
Контакти організаційного комітету: [email protected], +380971000473.Деталі участі і правила оформлення – за посиланням.
Нещодавно на території Екостанції «Глибокі Балики» Ржищівської громади ми заклали ділянки для моніторингу амфібій та рептилій.Одними з перших в Україні ми працювали за методикою, популярною в Чехії, де її використовують для моніторингу, зокрема, полоза лісового. У Ржищівській громаді полоза, звісно, немає, утім, є інший представник родини вужевих ꟷ мідянка звичайна з Червоної книги України.Суть методу полягає у встановленні певної кількості штучних укриттів, зроблених зі спеціальної плівки. На ділянці ми встановили 10 таких укриттів ꟷ на сонці, під кущиками, на траві, під деревами. Під укриттям ꟷ підстилка ꟷ шматки дернини, шифер, каміння ꟷ те, що може бути привабливим місцем для амфібій та рептилій.Студенти їх перевірятимуть щомісяця протягом кількох років. Так ми зможемо зрозуміти, скільки тут і чи є популяції тварин, яких ми намагаємося промоніторити.Будемо сподіватися, що нам пощастить і вже скоро зможемо порадувати вас відео, де молоді спеціалісти покажуть, що в нас під цими покриттями живе.
Літо – пора ягід 🍒 Вони не лише смачні, але й корисні! Кожен вид має свої унікальні властивості.Для українців ягоди – це частина культури, у тому числі нематеріальної. У кожній сім’ї є власні традиції збору, вживання, переробки та заготівлі. І народжуються традиції нові: властивості ягід дозволяють експериментувати зі смаками. Як збирати та зберігати ягоди, розповідає геоботанік Української природоохоронної групи Сергій Панченко.P.S. Раптом якийсь плід ми незаслужено з точки зору ботаніки віднесли до ягід ─ дуже не критикуйте, бо ягоди ─ це не стільки про ботаніку, а більше про культуру. В Україні багаті традиції їх заготівлі та споживання. Орнітологи в чомусь нас теж підтримають, бо є ціла група птахів, що споживають дрібні соковиті плоди. ⤵Збір ягід – справжній ритуал. Коли збираєте ягоди, не забувайте про відповідну тару: кошик, дерев’яний короб, контейнери з отворами. Це допоможе повітрю циркулювати, а ягодам – зберегти форму. Пам’ятайте й про правила зберігання: свіжі ягоди краще вживати й перероблювати протягом кількох днів, щоб вони не втратили свої корисні властивості. Мийте ягоди безпосередньо перед вживанням. Якщо зробити це перед зберіганням, термін зберігання скоротиться.На Поліссі вже зібрали чорницю і розпочинається сезон брусниці, на черзі журавлина. Для поліщуків ягоди важливий ресурс - джерело вітамінів та народний лікарський засіб. Брусниця та журавлина добре зберігаються до весни. Якщо брусницю заливають водою й таким чином квасять, то журавлина просто зберігається в моху у коморі чи навіть під ліжком традиційної хати. Залиті водою товчені ягоди - оригінальний напій. Зростає журавлина на сфагнових безлісих болотах, а навколо них трапляються брусничники.В лісостепових заплавних лісах саме сезон на сизу ожину. Якщо натрапити на її сланкі пагони, то жменьку ягід точно назбираєте. Навідуйтеся регулярно і будете мати не багато, але стабільно до початку вересня. А якщо знати гарні місця, то можна назбирати й на баночку варення чи навіть на наливку. На півдні саме час полуниць ─ степової суниці. Приквіткові листочки щільно облягають плід, та на них не зважайте. Жменя ягід ─ незабутній делікатес з багатим смаком та незрівнянним ароматом. Цьогоріч ягоди полуниці рідкість через спеку ─ надибати на них можна десь на низинці чи в затінку.Природні оселища нам дарують багато смачних і корисних плодів. Та найбільш вони корисні диким мешканцям, особливо взимку. Жостер, крушина, омела, свидина споживаються птахами і людям не годяться в їжу, навіть злегка отруйні. Ту ж бузину чорну краше споживати після термічної обробки, додаючи до компоту з яблук, чи у варення. А можна й у начинку до вареників ─ бузиняників. Почервоніє скоро й горобина, але набуде приємного смаку з першими морозцями. Калину у вересні-жовтні традиційно зривали з китицями, так і підвішували пучечком. Раптом хто захворіє - перші ліки. А ще з калиною смачні пироги, кисіль.
Карпатський національний природний парк чи Карпатський національний лісгосп? Це черговий пост про те, як адміністрація заповідної території хоче вирубати побільше лісу, який мала б охороняти?Майже. Те, що ми побачили в планах рубок Карпатського парку нас шокувало. І мова не про те, що планують провести в цьому році рубки на 270 га. Питання в аргументації.На думку директора нацпарку Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка, мертва деревина ꟷ ледь не основна загроза лісу.Бо якщо почитати написане ними обґрунтування, то наявність наявність мертвої деревини:— сприяє поширенню інвазійних видів;— заважає лісовідновленню;— принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;— заважає природному поновленню;— обмежує виконання завдань нацпарку. Хоча важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Наприклад, нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини в лісах.Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев. І це ще не все! Наразі триває процес розробки матеріалів лісовпорядкування національного парку. Вони закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі. Ми відправили зауваження і закликаємо Міндовкілля їх врахувати.
У Веселинівській громаді з'явиться екостежка «Долина троянд»Екостежку ми задумали для підтримки ідеї створення заказника «Чичиклійський степ» у межах Веселинівської громади на Миколаївщині. Назва «Долина троянд» для екостежки з’явилася не дарма: 3 століття тому в цих місцях існувало татарське селище-фортеця Чикчахли (Чичиклія), що означає буквально «долина троянд». У другій половині XVIII ст. на місці фортеці виникло сучасне село Покровка, на схід від якої колись текла повновода річка Чичиклія.За задумом, протяжність екостежки становитиме трохи більше кілометра, тож на прогулянку стежкою піде приблизно година. На маршруті передбачено 5 зупинок. На кожній з них буде споруджено інформаційні стенди. На екостежці відпочивальники зможуть дізнатися про історію регіону, про природну цінність долини, про місцевих тварин і рослини, про особливості ландшафту, а також про екосистемні послуги, що їх надають степи людині.Очікуємо, що екостежка допоможе привернути більше уваги до збереження біорізноманіття і продемонструє місцевим та туристам унікальність території й важливість її охорони. Територія пониззя Чичиклії має великий туристичний потенціал. І створення екостежки тут – це маленький крок до розвитку туризму.Також сподіваємося зовсім скоро побачити перших туристів, які милуватимуться краєвидами на проектований заказник «Чичиклійський».
Розвиток сімейного бізнесу задля продовольчої безпеки держави – як під час війни дерибанять українську природу?У березні 2022 року задля продовольчої безпеки Уряд ухвалив Закон 2145-IX, який призвів до незаконного землекористування.За законом, комунальні сільськогосподарські землі можна було передавати без земельних торгів усім охочим на 1 рік (або до збору врожаю). Важливі умови:1. Законними визначалися договори, що укладались до відновлення роботи Державного земельного кадастру: з 07.04.2022 до 9.06.2022. Уся подальша передача незаконна.2. Законом заборонялося змінювати цільове призначення та вид угідь. Тобто «пасовище» не можна змінювати на «ріллю», а «землі запасу» – на землі «для ведення товарного с\г виробництва».Реалізація закону не виключала обмеження норм природоохоронного законодавства.Ми запитали у Колодяжненської громади на Волині інформацію про землі, передані в оренду на підставі Закону. Загалом громада передала в оренду 19 ділянок площею 236 га. Але ми розглянемо лише одну – 0722183600:04:003:0582.Ділянка є землями запасу, тобто вона не підпадає під «забезпечення продовольством». Але Колодяжненська сільрада передала її в оренду Фермерському господарству «Волошки» на рік за договором від 12.09.2022 року. Тобто незаконно, оскільки Державний земельний кадастр вже працював.«Волошки» – це сімейний бізнес голови Колодяжненської громади Віталія Кашика, яким володіє його дружина Людмила.Згадана ділянка до Кашиків була самосійним лісом на землях запасу сільгосппризначення. Утім, після передачі ділянки в користування «Волошкам» 13,7 га лісу зникли. Сталось це в травні-червні 2023 року, коли вже діяв Закон 2321-IX про збереження самосійних лісів. За законом, саме громада має віднести ділянку до самозалісеної. Але Кашик вирішив передати ділянку дружині в оренду для сільгосппотреб.Виходить, природоохоронні закони посадовці ігнорують, а сприятливі до дерибану – швидко реалізовують.Наразі справа перебуває в прокуратурі.
TGLIST.COM.UA
