Долучайтеся до збору даних про високогір’я Карпат!Важкодоступність протягом багатьох років рятувала природу Карпат. Саме високо в горах збереглося найбільше пралісів, а полонини стали осередками збереження видів, які не трапляються більше ніде.❗️Але зараз ситуація змінилася — гори під загрозою знищення.ДП «Ліси України» прокладає лісові дороги, вирубує праліси та прагне спростити погодження рубок у високогірних лісах.На полонині Руна вже почали будівництво вітроелектростанцій. Наступні в черзі на знищення — полонини Апецька, Красна, Гостра.🏗️Найбільші полонини — Боржава й Свидовець — хочуть перетворити на новий Буковель, забудувавши готелями та підйомниками.Усе це означає, що дикого краєвиду до обрію та недоторканої природи у Карпатах скоро може не залишитися.Аби цього не допустити, потрібна максимальна інформація про рослинний і тваринний світ високогір’я.💚Тут нам потрібна ваша допомога!Усі, хто живе або мандрує Карпатами — будь ласка, долучайтеся до збереження того, що любите.🤳 Встановіть на смартфон додаток iNaturalist, увімкніть геолокацію та фотографуйте всі рослини, комах, птахів, сліди звірів, мохи та лишайники — усе живе, що побачите в улюблених місцях.🔹Додаток автоматично додасть фото до світової бази даних біорізноманіття, а фахівці-біологи допоможуть визначити ваші знахідки.🌿 Чим більше фото — тим більше шансів зібрати докази цінності кожного дикого місця в Карпатах.Сподіваємося на вашу підтримку!📲 Як користуватись додатком — у відео 👉 тут
🌿 Мошнівська громада погодила створення заказника!Торік ми підготували клопотання про створення на Черкащині ландшафтного заказника “Боровичок”.🔹Територія заказника — це цінна ділянка сосново-дубового рідколісся на піщаних ґрунтах, збережена у наближеному до природного стані.Саме цей фрагмент лісового масиву має особливу цінність завдяки високій мозаїчності рослинного покриву: тут чергуються затінені та освітлені ділянки, лісові та лучно-степові фрагменти, галявини — важливі для підтримання видового багатства.📏 Загальна площа заказника — близько 85 гектарів.☘️ У межах майбутнього заказника зростають рідкісні рослини: - занесені до Червоної книги України: сон розкритий, сон лучний, вовче лико запашне, ковила дніпровська;- до додатку Резолюції 6 Бернської конвенції: півники угорські, льонолисник безприквітковий;- до регіонального переліку рідкісних видів Черкащини: анемона лісова, зміячка пурпурова, волошка сумська, фіалка скельна, чебрець палласів.📍 Також збережене оселище G1.7 Термофільні листопадні ліси (Резолюція 4 Бернської конвенції). Під час дослідження вдалося виявити 53 види тварин із різним охоронним статусом:🔸 Червона книга України: ящірка зелена, мідянка європейська, ризод борознистий, ведмедиця-господиня, джміль глинистий, жук-олень, ксилокопа звичайна.🔸 Два роки поспіль фіксуються сліди лося європейського. Під час міграцій — лунь лучний.🔸 Комахи з Європейського червоного списку: Eumerus ovatus (зникаючий — EN), Lampyris noctiluca (близький до загрозливого стану — NT), комплекс Formica rufa agg. (NT).🌟 Особливо цінна знахідка — ризод борознистий (Rhysodes sulcatus), реліктовий жук та індикатор пралісів. У 2023–2024 роках також відкрито низку рідкісних, малодосліджених і нових для Черкащини видів.Наступний крок — підготовка проєкту створення заказника та його офіційне оголошення Черкаською обласною радою.Дякуємо Мошнівській сільській громаді за важливий крок для збереження природи!
🌿 Круглий стіл: iNaturalist в освіті: досвід Чехії та України📅 29 квітня🕕 19:00📍 ZOOMУ багатьох країнах світу інструменти громадянської науки використовуються в освіті. Молодь отримує знання та формує важливі дружні до природи навички, а викладачі — нові можливості проведення польових практик та опрацювання роботи студентів і школярів. • Використання інструментів громадянської науки в освіті дозволяє залучити велику кількість користувачів до збору інформації про біорізноманіття, але водночас має свою специфіку.У форматі круглого столу обговоримо: 🔸iNaturalist у навчальному процесі: кишеньковий визначник, польовий щоденник, журнал відвідування занять та дослідницький інструмент студентів.🔸Особливості управління "освітніми проєктами" на iNaturalist: "правила гри" й сфера відповідальності викладача.🔸iNaturalist як елемент польової практики.🔸Роль кураторів iNaturalist у навчанні початківців.🔸Чим корисне залучення молоді до роботи з iNaturalist?🔸Які особливості використання iNaturalist в навчальному процесі в Чеській Республіці і в Україні?🔸iNaturalist та інші платформи для моніторингу біорізноманіття у чеських школах.🔸Організація масштабних заходів з моніторингу біорізноманіття - City Nature Challenge та роль національного музею Чехії у цьому.💬 Підключайтеся до ZOOM-конференції й долучайтеся до обговорення!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше — тут).Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію 👇
Суспільство, яке байдуже до питань охорони природи? IT-бізнесмени, які вважають нормальним забудову лісів і берегів? Організатори корупційних схем в екологічній сфері, які лишаються в "тіні"? Науковці, думка яких нікому не цікава у владі?Так, це великі проблеми. Ми хочемо це вирішити.Ми хочемо більше і краще розповідати про проблеми й історії успіху. Знайомити з роботою природоохоронців. Пояснювати, чому збереження природи — це надзвичайно важливо.Тому ми відкриваємо набір стажерів у комунікаційний відділ.Кого шукаємо?
🌿 Студентів 2–6 курсів
🌿 Тих, хто "живе" в соціальних мережах
🌿 Тих, хто вміє доносити інформацію
🌿 Тих, хто хоче змінити ставлення суспільства до охорони природи
🌿 Відповідальних та готових вчитись
🌿 Готових працювати як за комп’ютером, так і в польових виїздах — у лісах, горах, річках, болотахСпеціальність, на якій ви навчаєтесь — неважлива!
💌 Мотиваційний лист та резюме надсилайте на адресу
[email protected] до 4 травня включно.У мотиваційному листі опишіть, чому саме ви хочете займатись комунікаціями та охороною природи в нашій організації.На жаль, ми зможемо відповісти лише тим, кого відберемо для стажування.Більше деталей — за посиланням.
Бузький Гард знову під загрозою!Міндовкілля розпочало розгляд нового Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) щодо підняття рівня Олександрівського водосховища в межах добудови Ташлицької ГАЕС. 🔹 Цей кейс — лакмусовий папірець спроможності держави захищати природну та культурну спадщину. Бузький Гард — осердя природи й козацької історії, частина регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», частина Смарагдової мережі Європи. 📄 Аналіз Звіту з ОВД щодо добудови Ташлицької ГАЕС виявляє критичні проблеми: від сумнівної енергетичної доцільності до численних екологічних, технічних і правових порушень. Особливо тривожною є шкода біорізноманіттю та оселищам, яку не оцінено належним чином, як і загальна низька якість документа.1. Енергетична недоцільність та застарілість проєкту:Проєкт заснований на концепції 45-річної давності, створений ще за часів СРСР без суттєвої адаптації до сучасних кліматичних, енергетичних та безпекових реалій. 2. Маніпуляції з технічними та енергетичними показниками:Звіт містить низку суперечностей щодо технічних характеристик станції та її елементів.3. Критичне зменшення водності р. Південний Буг:Звіт підтверджує тенденцію до маловодності, яка вже призвела до недотримання мінімальних санітарних витрат. Прогнозована зміна клімату загрожує повним припиненням притоку до 2030 року, що ставить під сумнів функціонування станції та забезпечення водозабору для господарства області.4. Відсутність або спотворення оцінки альтернатив:У Звіті фактично відсутній аналіз альтернатив — зокрема сучасних систем зберігання енергії (акумуляторних, теплових, механічних, газотурбінних).5. Екологічні ризики:Підняття рівня водосховища призведе до затоплення природоохоронних територій, знищення біотопів, оселищ видів з Червоної книги та порушення режимів охорони ПЗФ і Смарагдової мережі. 6. Ризики для культурної спадщини:Затопленню підлягають археологічні об’єкти та об’єкти культурного спадку з охоронним статусом — що суперечить чинному законодавству.7. Недостатня оцінка впливу на здоров’я населення:Розділ, присвячений впливу на населення, обмежується статистикою, не включає оцінку ризиків. Компенсаційні заходи не стосуються самої діяльності.8. Порушення законодавчих вимог та відсутність реагування на попередні відмови:Більшість попередніх зауважень залишились неусуненими. Більш того, у новому звіті відсутні обов’язкові розділи, що порушує Закон України «Про ОВД».❗️📢 Ми закликаємо Міндовкілля прийняти рішення про заборону реалізації цього проєкту або видати Відмову від висновку, з огляду на численні грубі порушення українського та міжнародного законодавства.Повний текст наших зауважень — на сайті uncg.org.ua. ⬇️
🌿 Сьогодні — День довкілля.Соціальні мережі будуть забиті фото та відео, як чиновники та депутати садять ліс. Це давня українська традиція.🪨 На Житомирщині ми навіть знайшли пам’ятний камінь на честь висадки лісу депутатами Партії регіонів та Комуністичної партії у 2010 році. Якраз на День довкілля.Але це не про збереження природи. Це — про піар. Бо майже всі такі показові висадки лісу відбуваються на місцях суцільних зрубів.І законодавство зобов’язує тих, хто цей ліс зрубав, проводити його відновлення. Зробити це вони можуть і без зайвої допомоги — бо заробляють достатньо грошей на продажі деревини.🎥 Справжня турбота про ліс — це не піар під камерами.Посадовцям треба не приймати закони, які дозволяють нищити ліси, як сумнозвісний №12089.Не роздавати в оренду під корчування та розорення самосійні ліси.Не погоджувати видобуток піску чи торфу в лісах.Не спрощувати правила проведення рубок у Карпатах.А навпаки — створювати нові заповідні території та охоронні зони, вводити суворі заборони на рубку старих лісів, не віддавати ліси під будівництво.Детальніше розповідаємо у відео⬇️https://www.facebook.com/share/r/1AegCVEvAi/?mibextid=wwXIfr
Круглий стіл: iNaturalist — як створити спостереження правильно? 📅 22 квітня🕕 18:00📍 Онлайн-трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи (UNCG)Працюєте з iNaturalist або мрієте долучитися до громадянської науки? Підключайтеся до розмови з експертами з України та Чехії! Вони поділяться порадами, як робити спостереження так, щоб їх могли точно визначити. Навчіться фотографувати рослини, тварин, гриби та навіть сліди їхньої життєдіяльності так, щоб це було корисно науковцям.📌 Обговоримо: • Найпоширеніші помилки при додаванні спостережень • Як фотографувати, щоб не втратити діагностичні ознаки • Що робити зі знімками слідів, пір’я, гнізд чи хвороб рослин • Як зробити свої спостереження видимими на GBIFНе пропустіть можливість стати точнішою ланкою в дослідженні біорізноманіття! 💬 Підключайтеся до трансляції, ставте питання і долучайтеся до спільноти натуралістів!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше 👉🏼 тут )Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію ⤵️
Вебінар: “Сучасний європейський підхід до охорони природи”🗓 15 квітня🕕 18:00📍 Онлайн-трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи (UNCG)Спікерка: Анастасія Драпалюк, експерт з природоохоронних територій ГО «Українська природоохоронна група», виконавчий директор БО «Фонд природи України»🔹 На цьому вебінарі ви дізнаєтесь про те, як організована охорона природи в країнах Європейського Союзу та чому для цих країн так важлива інформація про біорізноманіття.Питання, які будуть обговорюватися: • Що таке мережа NATURA 2000, як вона визначається і управляється • Сприятливий стан збереження видів та природних оселищ • Як охороняються види відповідно до Оселищної та Пташиної директив ЄС • Закон (регламент) про відновлення природи • Роль громадянської науки у збереженні видів та природних оселищЗахід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу(детальніше 👉🏼 тут )Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію ⬇️
У далекому 2012 році вперше були озвучені плани масового будівництва малих ГЕС у Карпатах. Планували звести сотні гребель, перетворивши вільні річки на каскади ставків.Тоді природоохоронці оголосили це екологічною проблемою №1 в Україні й розпочали кампанію за збереження річок Карпат.Спільними зусиллями — місцевих мешканців, туристів, екологів, митців, журналістів та всіх небайдужих — вдалося відстояти і зберегти Черемош, Стрий, Опір та інші річки Карпат.Але охочі знищити річки повертаються. І знову — на ті самі ділянки.На Білому Черемоші знову планують будівництво ГЕС у с. Голошина Верховинського району. А на Черемоші — перекриття річки в с. Розтоки Косівського району.🔸 Будівництво малих ГЕС жодним чином не вирішує енергетичні проблеми країни — їхня потужність мізерна. Але наслідки для річок, біорізноманіття та туризму — катастрофічні.Крім того, таке будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед ЄС — зокрема, принципу «не завдавати суттєвої шкоди» (DNSH). Його дотримання є однією з умов отримання фінансування в межах програми Ukraine Facility.❗️ Черемош потрібно зберегти! Найкращий шлях — надати статус заказника ділянкам Білого Черемоша та Черемоша в межах Верховинщини та Косівщини.Наукове обґрунтування для створення заказника було підготовлено ще у 2015 році. Тепер слово — за Івано-Франківською ОДА та громадами.📌 Посилання на розпочаті процедури ОВД щодо згаданих проєктів будівництва ГЕС ⬇️https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=11988https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=12321
Чому засновник Монобанку Олег Гороховський лукавить, звинувачуючи громадськість у маніпуляціях щодо законопроєкту №12089?Про це він неодноразово писав у своїх соцмережах. Але насправді маніпулюють лобісти законопроєкту! Адже в проєкті закону №12089: 1. Пропонується встановити 10-річний термін, протягом якого держава може повернути вкрадені у неї ліси та прибережні смуги. Наразі ж цей термін є необмеженим. 2. Попередня норма не поширюється на землі природно-заповідного фонду. Але поширюється вимога про сплату компенсації власнику, який користується вкраденою ділянкою. Тобто, якщо навіть вкрадену ділянку ПЗФ відсудити, за неї все одно доведеться заплатити. Нагадаємо, що лише у 2024 році в судах перебували справи щодо дерибану лише заповідних земель на суму 484,8 млн гривень. 3. Пропонується, щоб спочатку держава чи громада платила повну вартість ділянки. І лише потім могла вимагати ці гроші назад у чиновників, які брали участь у схемах крадіжки землі. Як гадаєте, багатьох чиновників знайдуть у такому випадку?Покажемо на двох прикладах, що сталося і що станеться, якщо №12089 буде ухвалений: 1️⃣ 12 березня 2025 року прокуратура виграла Верховний Суд і остаточно повернула у державну власність понад 60 гектарів лісів на Черкащині, які належали колишньому голові СБУ та першому віце-прем’єр-міністру України часів Януковича Валерію Хорошковському.Вкрадені у держави вони були ще в 2005 році. Минуло понад 10 років. 2️⃣ Прямо зараз триває суд щодо повернення 5 га вкраденої землі в заказнику «Жуків острів» у соратників колишнього «сірого кардинала» часів Януковича Андрія Портнова. І якщо держава виграє суд, то бюджет Києва буде змушений заплатити власникам кілька десятків мільйонів гривень. Бо кримінальна справа закрита, і знайти тих, хто у 2005 році був винний у виділенні цих ділянок і стягнути з них кошти – нереально.Нам сумно й прикро, що власники просунутих IT-компаній захищають земельні дерибани часів Януковича. Ніби Революції Гідності для них і не було.Якщо ви за справедливість і збереження природи — підпишіть петицію 👇
TGLIST.COM.UA
