Мартин Брест

Вже котрий рік поспіль наприкінці літа для дітей і підлітків відбувається справжня магія.Наші друзі з Dominion.School влаштовують міні-онлайн-курс з природничих наук, де простою мовою розповідають про цікавезні речі і, таким чином, допомагають дітям дізнатися багацько корисного з фізики, хімії та біології.Це унікальний шанс прищепити дитині усвідомлене розуміння, що природничі науки - це шалено красиво, зрозуміло і застосовно до реального життя.Отже, з 13 по 15 серпня стартує "Наука смачного":- Наука шоколаду- Наука маршмелоу- Наука попкорнуГрупи 6-9 та 10-14 років.Реєстрація триватиме до 12 серпня.Вартість?Донат від 200 гривень на наш з Anton Senenko проєкт "42 тачки на ЗСУ", в якому ми завдяки Вам забезпечуємо Сили оборони справним автотранспортом.Тобто, так, всі кошти підуть на ЗСУ.Всі деталі про курс, реєстрацію тощо - на сторінці Інна Дьоміна за покликаннямhttps://www.facebook.com/share/p/16TqcBsx3c/Пам'ятайте, що хімії, фізики та біології боятися - рівносильно в світі магії жити))

Антон Сененко:Застосовуючи говірку одного класика, Вашій увагє (словник М.О. Бреста, видання дополнєне та ісправлєне) пропонується дві важливі новини:1. Список людей, ляльки-вуду яких будуть штрикатись автоматизованим штрикальним пристроєм на СТО2. Звістка про те, що завдяки Вам ми придбали і загнали в Україну чергову тачку для ЗСУ.Отже, нижчеперелічені громадяни...1. Oleg Gerasimenko2. Bespalov Dmytro Vadymovych3. Юлія Малишко4. Олександр Овчарук5. Сарканич П.6. Коваленко Л.. від @lucy.ko.art7. Євген Танцюра8. Левчук М.. 9. LYUDMYLA DUNAYEV10. Голубчик А.. 11. KYRYLO BOGUSH12. Бондаренко Т.13. Олександр Горбенко... через те, що не забрали чесно виграні на нашому з Мартин Брест розіграші призи, будуть піддані штрикальним тортурам шляхом застосування штрикальних штрикалок до їхніх ляльок-вуду, як це показано на картінках, люб'язно наданих Iryna Tykhonkova.Якщо серйозно, шановні, зв'яжіться зі мною і позабирайте свої цінні виграші.Я ж не можу їх вічно зберігати :)Новина номер цвай.Завдяки Вашій неперервній донації, а також таланту підборщика і перегонщика Taras Herasymchuk ми із Вами придбали та вже доставили у Київ тачку 76/42 для 129 бригади ТРО. Це Ford Ranger від першого власника з Норвегії.З сервісною історією, чистим салоном, двигуном у маслі, проблемами по електриці і ушатаною підвіскою.Все, як ми любимо, і з усім, що ми любимо доводити до ладу.В найближчий час тачка буде відремонтована, підготовлена, перевзута завдяки таємним родинам пані Олени та пані Катерини і відправлена на фронт.Ще одне.Нам з Мартіном знову вручили подяки.Ну, вручили мені, Мартін про них ще навіть не чув.Але знайте, що то, насправді, Вам - за підтримку ППОшників на північному напрямку.Ви прямо зараз взяли в ремонт одного їхнього бойового коня.Ну, і суто на подивитись:1. Як ми відновлюємо в рамках проєкту реабіліТАЧКИ військовий Форд Рейнджер з використанням деталей Лексуса.2. Фантастичний стан кузова мого улюбленого Дачіі Логан ЕмСіВі, яку таємна родина Максима, Олени та Юлії подарувала Третій Штурмовій. Друзі, Ви круті.Ви рухаєте наші війська.Дякуємо за донати.Реквізити в коментарях.Майте тиху ніч.

Я вважаю, що зараз основною особистою зброєю для тих, хто виходить в поля, є дробовік.Бо в поля виходить не тільки піхота. Ще є бплашнікі різних видів і типів, плюс копатєлі, плюс евакі, ну і так далі.На ділянці "умовна ЛБЗ мінус п'ятнадцять км" шанс отримати скид ноччю або фпв у рандомну пору доби - сильно вище, ніж зустріти противника і потужно вступити з ним у стрілецькій бій. Може і є спєци, що збивають фпвху з калаши чі аркі вльот, але я не знаю, скільки тре спалити часу та набоїв, щоб цьому якось навчитися.Ще є якісь автоматні патрони проти бпла, які розлітаються у повітрі на сегменти, але я такими ще не стріляв.Дробарь дає більше можливостей при меншому часу на підготовку. Чиста матєматіка: більше свинцових кульок на одиницю об'єму повітря дають більший шанс на збиття.Помпа рулить, якщо немає напівавтомата, звісно. Я бачив, як збивають з помпи, і мені здалося, що воно якось поефективніше, ніж автомат. Ну може я неправий, хєр його зна.Ще бачив, що люди масово беруть напівавтомати з від'ємними магазинами, ну мені особисто більш удобніша класична схема, де патрікі у трубчастому магазині під стволом. Може булпапи удобніше в машині, але я з машини не стріляв, я хз.Воно дуже странно - відходити від трьохсотлітньої концепції пульової особистої зброї... але "круті часи вимагають крутих рішень" (с) мультік "Аладін".На фото - куплєний у Ібісі Typhoon Quake. Це не моє ружжо, у мене нема. Але воно класне.

Неожиданное, но очевидное. На самом деле и в покупке #42_тачки_на_ЗСУ (давно уже не только на ЗСУ), и в ремонте #реабилитачки задействовано гораздо больше людей, чем мы с Anton Senenko . Гораздо больше.А в фейсбуке всё выглядит так, будто весь объём работ делаем мы. Ну ладно, даже не мы, а Антон, ну и немножко я. И фоточки наши, и спасибки нам говорят и донаторы, и вояки. Прям медом мы обмазаны со всех сторон, такие лапочки - хоть к ранкам прикладывай.А есть люди, которые машину находят и осматривают. Есть люди, которые выкупают и перегоняют (ага, полторы-две тысячи км с запада на корче через границы. То еще удовольствие). Есть люди, которые тянут своим лафетами застывшие машины с востока и юга. Есть люди, которые ремонтируют, балансируя на грани убыточности. Есть лбди, которые красят, кстати, тоже не самая простая штука.На самом деле в этом нашем движе задействовано более десятка людей, как например тот хлопец, что только что притянул лафетой Рейнджера с войны. Форду плохо, он не едет, парню хорошо - хоть и задолбался изрядно, но зато в Киеве Мак работает. А Мак - это признак нормальной жизни, это почти как помыться без экономии воды.Это как в создании нашей украинской зброи - есть люди, которые её реально делают, и их никто не знает. Этих людей много, и они искренне стараются. Вот эти вот зенитные антишахедные борты, которые дают неплохой результат - они же не из никоткуда. Какие-то хлопцы и девчата их собрали, оттестировали, снарядили, а часто-густо ещё и сами застосовують.Люблю этих людей. Люблю тех десять-пятнадцать человек, которые и являются нашим проектом поставки в войска отремонтированных и укомплектованных тачек. Люблю тех сто - сто пятьдесять тысяч людей, которые создают зброю. Это наши лучшие люди, и мне... и нам за честь быть с ними знакомыми, заниматься одним делом и уважать друг друга.Спасибо им. И спасибо - вам. Вы и не представляете, что же вы делаете.Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)Моно 4441114443028624 (Олег Б)PayPal [email protected]

Стекла вылетают не как в кино. Без вот этого водопада брызг-осколков, посверкивающих в свете профессиональных фонарей.Стекла вылетают с треском, с каким-то совсем не стеклянным скрежетом, оставив в раме острые кривые лезвия, присыпанные непременной пылью.Хотя это, естественно, не имеет никакого значения, бо и на Донбассе тоже стекла (ну или плёнка) - всего лишь небольшое препятствие от проникновения удушающей, мерзкой, липкой и снова-таки пыльной жары.Иногда мне кажется, что при +35 плавится мир. Размягчается асфальт (это ведь возможно, да?), отекают дома. И даже вот та зеленая Навара, шо тошнит впереди перед поворотом - сейчас просто стечёт на асфальт тягучей лужей.На Донбассе жарко, так жарко, что при мысли о том, каково людям на позициях - прямо таки ощущаешь дыхание раскаленного песка, запах немытого тела и пыль на коже.Пленка рвется точно так же, как и разлетаются стекла. Всё - дома, гаражи, дороги, мосты - всё разносится противником, прорывактся, лопается, превращается в щебенку или в эти самые стеклянные кривые лезвия.Кроме людей на позициях. Они держатся. Не как в кино.

Пули рвут композит шахеда влегкую. Если попасть, конечно, типа как в анекдоте: "он бы попал, да кто ж ему даст".У нас с Anton Senenko есть знакомый підрозділ... нет, не так. У нас есть знакомый человек. Підрозділ - это просто штатка на бумаге, "за штатом - за списком - в наявності", и эта штатка нихрена не может сбить трехметровую стапятидесятикилограммовую дуру на стыке Киевской и Черниговской областей. А вот человек... человек - это, брат, така істота, шо умудряется сбивать черные фюзы черной ночью над Черным (нет, шучу, пока не над Черным, а над Киевским) морем.Мы с тобой покупали им пикап для новой тогда аббревиатуры "Эм-вэ-гэ" еще осенью 22-го. Мы с тобой стараемся им помогать по мере возможностей - то машину починим, то девчата им мониторы привезут, то планшеты получится найти. Бо они сбивают то, шо летит прям вот туточки, на нас.Эти парни из ППО давно и надежно обосновались в нашей очереди на машины, и для того, чтобы эту самую очередь ускорить - я ниже напишу реквизиты. И даже если не получится ускориться с машиной для них... нет машины - нет группы на точке. Нет группы на точке - шахед пролетает в Киев на спокойном. На сигарете. И потом его гоняют уже над домами. А нахрена нам надо вот это над домами? Надо его сбивать раньше. Хай в море тонет. В Черном, бгггг)))Это хорошие парни из ППО. Они тащат свою работу справно, не жалуются, не ноют, просто каждую ночь выкатываются и честно стараются, очень стараются, сильно стараются порвать пулями этот проклятый композит.Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)Моно 4441114443028624 (Олег Б)PayPal [email protected]

Та понимаю, шо тупо писать пост в субботу. Это типа как "не бизнес время", да, но у меня в голове - тысяча двести пятидесятое февраля двадцать второго, и я надеюсь, что и у тебя тоже.Кто-то из больших волонтеров сказал когда-то, что сборы на FPV убили все остальные сборы. Может оно так и есть, но мы с Anton Senenko как-то умудрялись, благодаря тебе, выкручивать (покупать-ремонтировать-дооснащать) полторы-две машины в месяц.И еще - #реабілітачки, то есть ремонт военных корч... машин. Тоже движ, который абсолютно и полностью зависит от тебя. Движ, кстати, офигенный и очень результативный: отремонтировано дбайливими руками Руслана и его ребят за это время более сорока (!) машин. Это круто.Тяжело сказать что-то новое, когда пишешь пост со сбором. Но нам очень надо выкупить хорошую машину, и не хватает 208 000, и если вы нас читаете, и тоже считаете дни февраля тысячами, то реквизиты - ниже.Спасибо.Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)Моно 4441114443028624 (Олег Б)PayPal [email protected]

🏅🔥 Перший Герой України у бригаді "Хижак"Михайло Кравчук, на псевдо "Койот", — піхотинець бригади "Хижак" Департаменту патрульної поліції, патрульний поліцейський із Рівненської області.Президент України Володимир Зеленський присвоїв йому найвище звання — Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".Взимку 2025 "Койот": — знищив чотирьох росіян у ближньому бою, коли ті намагались прорватися до піхотних позицій;— керував контратакою, під час якої було взято в полон чотирьох окупантів;— провів десятки розвідвиходів під постійною загрозою бути виявленим;— відбив щонайменше десять ворожих штурмів;— тридцять шість діб утримував ключову позицію в напівзруйнованій багатоповерхівці Торецька — без води, у мороз -20°С;— отримав поранення ноги, але залишився в строю.Коли забирав скинутий з дрона боєкомплект, "Койот" наступив на міну. Отримав поранення ніг і залишався на позиції до запланованої евакуації. Зараз воїн проходить реабілітацію.🫡 Найсильнішим людям — найважчий шлях.Пишаємось, брате. Ти — честь і міць бригади "Хижак" та патрульної поліції України.Фото: Офіс ПрезидентаПідписуйся на наші сторінки:Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦

Привет, пап. Я на Донбассе, и тут шахеды херачат за окном как маршрутки.И это, пожалуй, все, что я тебе могу рассказать. Шо такое "шахеды" - рассказывал прошлый раз. Или позапрошлый. Я скучаю, пап. Иногда больше. Иногда меньше.У нас дела в целом неплохо. Конечно неплохо, если мы три года валимся с огромной страной, и при этом я спокойно могу пройтись по Славику. И за это "неплохо" много неплохих людей отдали свои жизни.Ты бы, я точно знаю, ни на какие тревоги никуда бы не ходил. Ты ничего не боялся, и тут бы тоже посчитал ниже своего достоинства ховаться. Такой уж ты был. Я не ты, пап, конечно.Ты всегда хотел, чтоб я стал был инженером... и я им стал, да. БпЛА. Не скажу, что было просто, всякое было, но знаешь, пап, все то, что ты в меня заложил - оно работает. Я не такой умный, как ты, конечно, но клянусь - я делал всё как надо.Не знаю, гордился бы ты мной. И не узнаю никогда. Просто... просто я скучаю, пап. Иногда меньше. Иногда больше. Пока эти долбанные Шахеды херачат как маршрутки.

Баришня такої типової, чутка донбасько-зайобаної зовнішності йде по двору між трьох панелєк і невимушено несе здоровенну пусту картонну коробку.Шовковиці позав'язувалося... море. Донбас, зелений всього пару місяців у році - за ці тижні намагається вижати з дерев та кущів всі запаси краси, на яку, який би зайнятий ти не був, постійно дивишся.І на стрімах - теж все зелене. Інколи шось падає і вибухає, частіше - ніхєра. Никаються і їхні, і наші. Один мавік уходить на заміну батарей, інший продовжує рити посадку. Може шось і нариє.В підвалах, бліндажах, еспешках та різних ямах сидить піхота, яку тре було вивісти ще тиждень тому, але - погода, погода. Дощ тре. Гарний такий, на пару-тройку годин добротний дощ, щоб ні одна падла, навіть наша, злетіти не могла.Над піхотою інколи пролітають КАБи і уйобують десь тут, де стріми, планшети з кропивою та вічно садящієся айкоси. Де є невиспаний бетл кеп, енергетос ящиками та БЧС на вечір.- Чуєш. Есемеска. Донецька ОВА пропонує мешканцям евакуюватися.- Їба. Ну наконєц-то. Збираємо речі, я заправлю тачку.- Макс.- Що.- То не тобі.- Я шо, не мешканець?- Ти майор.- А, йопт. І точно.І по цьому прекрасному, громкому та душному вечору йде баришня викидувать коробку. З під гітари. З під гітари, Карл. За пару десятків кеме від лінії фронту вона вирішила придбати гітару.Цей народ не перемогти.Ох і шовковиці буде...