Яна про Літературу 🫡

🔥 Міранда з серіалу «Секс і місто» дуже любила шоколадні десерти, китайську їжу й історичні біографії. Прекрасно розумію останній пункт просто зараз, коли пишу відгук на біографію «Черчилль» Себастіана Гаффнера, прочитану буквально за вечір. 😊 Я вам словами не передам (взагалі-то зроблю це далі), яким розумовим задоволенням наповнює цей текст про премʼєр-міністра Великобританії, що змінив світову історію. 🤌 Себастіан Гаффнер лаконічно й талановито розповідає біографію однієї з найпотужніших політичних фігур, карʼєра якої здається мала закінчитись ще в 1930 — та зоряний час Черчилля прийшов тоді, коли люди зазвичай вже залягають на дно й доживають роки старості в спокої. 🙌 Це, вочевидь, зовсім не науковий текст: навіть навпаки, автор перетворює біографію Черчилля на дещо гостросюжетний фільм, не відступаючись, втім, від історичної достовірності. Це публіцистична книжка, але написана так, що за подіями стежиш ніби за сюжетом кінострічки. 🔥 Не цураючись метафор і сміливих припущень, Гаффнер змушує пройнятися змістом і сутність кожної важливої події/ життєвого періоду Черчилля. 👀 Скажімо, журналіст міг написати «премʼєр-міністр вів напружене листування з Рузвельтом у 1940 році». Так, тепер ми знаємо факт, але не більше. Одним прикметником і нейтральним тоном не донести причин напруги Черчилля в той період. Натомість Гаффнер пише так: «Його завдання було складним, власне, неможливим. З одного боку, він мусив переконати Рузвельта, що Англія в жодному разі не втрачена. З іншого боку, він, знову ж таки, мусив переконати його, що допомога потрібна терміново, бо Англія не повинна зазнати краху. З одного боку, він мусив заспокоїти Рузвельта щодо того, що Британська імперія ніколи не піде на капітуляцію, навіть якщо цей острів буде втрачено; а з іншого боку, він мав не надто присипляти його запевненням»🙏 І це перетворює теоретично нудну біографію з назв посад (а їх у Черчилля було багато) на захопливу мандрівку життям легендарного премʼєр-міністра, який кілька разів поставав зі стану політичного небіжчика до важливої фігури знову. 🙄 Без промахів у Гаффнера не обійшлося. Наприклад, на 72-ій сторінці він називає Черчилля фашистом за те, що той не схвалив більшовицької революції росії. На 112-ій сторінці стверджував: Черчилль поставив на карту життя Англії з честолюбства. Втім, таких зауважень я маю мало, а наявні не змогли перевершити мого захоплення стилем Гаффнера.❤️‍🔥 Раджу книжку безмежно, бо це 150 сторінок концентрованих особисто-політичних пригод Черчилля, які значно цікавіші, ніж хтось міг подумати.

💋Якщо вас раптом теж наздогнала фаза захоплення Чарльзом Діккенсом, то я прийшла ще з однією (і останньою) цікавинкою.🔥Є музей Діккенса. Всі експонати відцифровані й розміщені у вільному доступі. Там цілих 173 екземпляри. Показую те, що припало мені до душі й даю посилання вам для самостійного розглядання! 😈1 — дзеркало Чарльза Діккенса. Їх письменник дуже любив і мав не менше пʼяти у письмовій кімнаті літнього будинку в шале. Використовував його, щоб тренувати міміку під час розробки персонажів романів👀 2 — театральний пропуск до Театру Її Величності, яким користувався Діккенс, коли був редактором своєї газети The Daily News.3 — це Діккенс у костюмі чарівника, з казанка якого піднімаються герої. Створив зображення художник Джоні Клейтон Кларк.4 — гарний керамічний глечик, привезений Діккенсом з французького курортного містечка. Я б хотіла мати такий (тому і винесла це фото в пост хехе)5 — письмовий стіл і крісло для курця. Виглядає елегантно.🔥Тепер ваша черга роздивлятись — гайда всі СЮДИ!

2/2 Старе подружжя Акселя й Беатріс живе в напівміфічній Англії раннього Середньовіччя: правління короля Артура скінчилось, між бритами й саксами панує мир. Цей край накрила «імла» — так люди називають втрату своїх спогадів. Одного ранку Аксель і Беатріс рушають у подорож, аби провідати свого сина. Вони вже й не знають, як він виглядає, коли й чому від них пішов. Та треба йти. Мандрівка відкриє подружжю й читачам таємницю імли, міфічну історію, химерних героїв і мальовничо моторошні місця. Куди ж, звісно, без нових знайомств у такій пригоді!Важкі дні були, коли взялась за цю книжку. Тому вирішила читати її як просту казку, стилізовану під оповідь старого мудреця. Книжка добре читалась і з таким настроєм: текст затишний, життєдайний, сповнений якогось чистосердечного тепла. Коли ви не впевнені, що хочете взятись за історію «серйозно», то не хвилюйтесь: Кадзуо Ішіґуро створив сюжет, який стане по-справжньому особливим читацьким досвідом у будь-який період життя. Згодом роздуми про травму, горе й забуття, як спосіб зцілення почали мені відкриватись. Чи ж розвіяти «імлу» — справді хороша ідея у масштабі цілих народів? Зараз таке питання нас може злити, та Ішіґуро взагалі не навʼязує і не називає відповідей, усією історією спонукаючи до рефлексії самим. Окреме мистецтво цієї книги — фінал. Здавалось би, подія, що відбулась, чітка й ясна. Та як її інтерпретувати? Кожен прочитаний мною згодом огляд пропонував різний варіант розуміння завершення. Й мого серед них не було. Кадзуо Ішіґуро написав історію, яка не покидатиме ваших думок. Бо вона чесна, талановита й суперечлива. Це книжка, що нагадуватиме про себе й потребуватиме перепрочитання: з кожним прожитим роком і отриманими досвідом, знанням вона проявлятиме себе по-новому.

👀 Одна з небагатьох речей, за які я вдячна університету — це вибіркова дисципліна «Сценарна майстерність». Своє майбутнє з написанням сценаріїв я пов’язувати не планую, але виконання домашніх стало дуже часомістким і цікавим досвідом. Вирішила розповісти вам дещо цікаве про те, що запам’яталось зі створення історій, сценаріїв і героїв. 1. Для документальних фільмів пишуть сценарій тоді, коли відзнято вже весь матеріал. 👀 Спочатку оформлюється сценарна заявка на документальний фільм, потім документальний синопсис – про що історія, хто головний герой, чого він хоче й чому ця історія важлива для майбутнього глядача. Далі – документальний тритмент з деталізацією сцен, структурою і героїв. Остаточно ж сценарій пишеться після закінчення зйомок. Для мене це стало неочікуваним фактом, бо я трохи не зрозуміла механізм, як це працює. Є проміжний план, є проміжний сценарій зйомки, але це не остаточний сценарій, а річ, від якої можна й треба відхилятись. 2. У кінематографічному діалозі кожна фраза має якесь значення. Він завжди має ціль. Немає і не може бути в кіно таких розмов-філлерів про погоду, графіки вимкнення світла чи нові плітки. 😊Діалог у кіно має рухати дію або ж розповідати щось для розкриття герою. Втім, з екрану про всі ці речі за лаштунками глядач має не здогадуватися. 3. Кожен герой має отримати від сценариста таке пропрацювання – психологічне й стилістичне – щоб персонажа впізнавали з репліки, навіть текстом. З початківцем може трапитися, що герої говорять просто його словами й мають лише його мовний портрет. 4. Мені сподобалось завдання, в якому треба було аналізувати конвекції – певні особливості, які визначають жанр. Потрібно було обрати два фільми одного жанру різних років і визначити спільні, відмінні конвекції. Я обрала романтичні комедії. До речі, викладачка сказала, що цей жанр зараз переживає кризу. 🙉 Аналізувала «Красуня» (1990) і «Люблю тебе ненавидіти» (2023). З цікавого спільного виділила, наприклад, страх у чоловіка, який він потім змушений долати, що символізує закоханість. 5. З героєм має щось відбуватися: він мусить проходити певну трансформацію. 👀 Оце, до речі, не стається з Хвильовим у фільмі про будинок «Слово»: з самого початку письменник абсолютно все розуміє. Який шлях він тоді долає? 6. Деколи, у творчому пориві губиться трошечки логіки 🥲І в цьому вам допоможе сторонній погляд. 7. Ви маєте створити біблію героїв: документ, що міститиме про ваших героїв максимальну кількість інформації. 😜Але! При написанні сценарію ви можете зрозуміти, що не все вигадане вами дозволяє змусити конфлікт працювати, тому сценарій може дещо не відповідати біблії героїв – і це абсолютно нормально. 8. І трохи абстракції. Не бійтесь братись за якесь завдання вперше, адже майстри своєї справи також колись починали з нуля. Дивившись на деякі домашні, я була впевнена, що це варто просто закинути, але все таки, наважившись, зробила! :)