Яна про Літературу 🫡 | Міранда з серіалу «Секс і місто» дуже любила шоколадні десерти, китайс...

🔥 Міранда з серіалу «Секс і місто» дуже любила шоколадні десерти, китайську їжу й історичні біографії. Прекрасно розумію останній пункт просто зараз, коли пишу відгук на біографію «Черчилль» Себастіана Гаффнера, прочитану буквально за вечір. 😊 Я вам словами не передам (взагалі-то зроблю це далі), яким розумовим задоволенням наповнює цей текст про премʼєр-міністра Великобританії, що змінив світову історію. 🤌 Себастіан Гаффнер лаконічно й талановито розповідає біографію однієї з найпотужніших політичних фігур, карʼєра якої здається мала закінчитись ще в 1930 — та зоряний час Черчилля прийшов тоді, коли люди зазвичай вже залягають на дно й доживають роки старості в спокої. 🙌 Це, вочевидь, зовсім не науковий текст: навіть навпаки, автор перетворює біографію Черчилля на дещо гостросюжетний фільм, не відступаючись, втім, від історичної достовірності. Це публіцистична книжка, але написана так, що за подіями стежиш ніби за сюжетом кінострічки. 🔥 Не цураючись метафор і сміливих припущень, Гаффнер змушує пройнятися змістом і сутність кожної важливої події/ життєвого періоду Черчилля. 👀 Скажімо, журналіст міг написати «премʼєр-міністр вів напружене листування з Рузвельтом у 1940 році». Так, тепер ми знаємо факт, але не більше. Одним прикметником і нейтральним тоном не донести причин напруги Черчилля в той період. Натомість Гаффнер пише так: «Його завдання було складним, власне, неможливим. З одного боку, він мусив переконати Рузвельта, що Англія в жодному разі не втрачена. З іншого боку, він, знову ж таки, мусив переконати його, що допомога потрібна терміново, бо Англія не повинна зазнати краху. З одного боку, він мусив заспокоїти Рузвельта щодо того, що Британська імперія ніколи не піде на капітуляцію, навіть якщо цей острів буде втрачено; а з іншого боку, він мав не надто присипляти його запевненням»🙏 І це перетворює теоретично нудну біографію з назв посад (а їх у Черчилля було багато) на захопливу мандрівку життям легендарного премʼєр-міністра, який кілька разів поставав зі стану політичного небіжчика до важливої фігури знову. 🙄 Без промахів у Гаффнера не обійшлося. Наприклад, на 72-ій сторінці він називає Черчилля фашистом за те, що той не схвалив більшовицької революції росії. На 112-ій сторінці стверджував: Черчилль поставив на карту життя Англії з честолюбства. Втім, таких зауважень я маю мало, а наявні не змогли перевершити мого захоплення стилем Гаффнера.❤️‍🔥 Раджу книжку безмежно, бо це 150 сторінок концентрованих особисто-політичних пригод Черчилля, які значно цікавіші, ніж хтось міг подумати.