Estadísticas de telegram channel - @kyivpassengers

Наші Гроші знайшли "заточки" в тендері на будівництво метро на ВиноградарНайбільша будівельна угода цього року в «Прозорро» – це контракт «Київського метрополітена» на будівництво лінії метрополітену на житловий масив Виноградар вартістю 13,79 млрд грн.Контракт без конкуренції отримала одна з найбільших будівельних компаній України – ТОВ «Група компаній «Автострада» Максима Шкіля. Раніше вона також без конкуренції отримала контракт на ремонт аварійного перегону між станціями «Деміївська» і «Либідська» вартістю 445 млн грн.В ході проведення тендеру стало зрозуміло, що «Київський метрополітен» зробив низку вимог в своїй тендерній документації, які унеможливлювали участь багатьох інших компаній. Частина цих вимог була законною, тобто такою, що дозволена законодавством. А частину дозволив Антимонопольний комітет, відкинувши скарги інших будівельників.Докладніше про "заточки": https://nashigroshi.org/2024/09/03/klychko-viddav-shkiliu-pidriad-na-metro-na-syrets-za-14-mlrd-ale-ts-oho-roku-zaplatiat-lyshe-1/

Куплена "перемога" проєкту «аквапаркінгу» на ОболоніЛобісти «аквапаркінгу» використовують як додатковий фінансовий ресурс, так і адміністративний вплив, щоб забезпечити реалізацію цього непотрібного проєкту. Нещодавно вони протягнули свою петицію, і почали фіксувати в комунальних (і не тільки) ЗМІ будівництво паркінгу, як доконаний факт.Хоча триває суд, відкрите кримінальне провадження і відсутні дозвільні документи на це будівництво.Тим паче, що цей паркінг коштує 120 мільйонів гривень наших податків. Очевидно, що їх можна направити на більш корисні для громади проєкти.Освоєння цих бюджетних грошей також відкриє шлях для освоєння і комерційної забудови рекреаційної зони – коси затоки Собаче Гирло площею 33 гектара. Якраз про це представники київської влади намагаються не говорити.На захист «аквапаркінгу» кинули вже тези і про військових, і про спортсменів, яким нібито треба паркувати авто, щоб тренуватись.Громада Оболоні виступає активно проти проєкту паркінгу на тому місці, де його лобіює КМДА. Водночас, в своїй успішній петиції вони пропонують інші місця для паркінгу і що важливо – щоб він будувався за рахунок приватного інвестора, а не киян.На чиєму боці КМДА зрозуміло, та попри все оболонці налаштовані рішуче і блокуватимуть проєкт аквапаркінгу.

Понад півроку без метро на Теремки та забутий швидкісний трамвайСьогодні 8 місяців із аварійного закриття перегону Либідська – Деміївська, хоча місто планувало відновити рух за 6 місяців, але поки не вдалося.Та роботи ведуться активно і терміни відновлення десь у вересні виглядають реалістичними. І це добра новина. Не дуже добре тут лише те, що на відновлення 27 метрів тунелю місто витратило 486 млн. грн., що еквівалентно десь 500 метрам тунелю при новому будівництві.Зовсім інша ситуація відбувається зі станціями швидкісного трамвая «Кільцева дорога» та «Романа Шухевича».«Кільцева дорога» була зачинена ще у жовтні 2018 році через передачу містом землі на розворотному кільці маршрутів №2, 3 для будівництва торгівельного центру.На «Романа Шузевича» ще у 2022-2023 роках частину виходів почали закривати через аварійний стан сходів, а у січні 2024 після обвалу одних з них, входи закрили повністю. І хоч формально станція не закрита, але через відсутність зручних входів вона фактично перестала виконувати свою основну функцію пересадочного вузла.На обох станціях ніякі роботи не ведуться, бо міській владі на чолі з паном Кличком, не цікаві пасажири громадського транспорту, а цікавий лише рейтинг. Тож через велику увагу ЗМІ до метро, там роботу йдуть активно, а про якісь там два транспортно-пересадочних вузла можна не турбуватись, ЗМІ ж про них майже не пишуть.

Все сказане вище є теорією, фактично ж на швидкісному трамваї, наприклад, де платформи мають висоту у 360 мм, вагон, у якого висота сходинки значно нижче, зустріти майже неможливо. Тому ГО «Пасажири Києва» в цьому питанні пропонує наступну методику:1. Необхідно визначити відповідно до нормативів техобслуговування та з урахуванням фактичної експлуатації допустимі коливання діаметру колес для всіх моделей і, на основі цього, допустиме коливання висоти підлоги.2. Визначити рівень просідання вагонів при різному завантаженні від 0 до 100% експериментальним шляхом для різних моделей. А далі на основі розрахунку середньої завантаженості, яка також потребує заміру або розрахунку на основі даних пасажиропотоку, визначити середнє значення просідання вагонів через завантаженість.3. Віднявши від середньої висоти першої сходинки/підлоги усереднене експлуатаційне значення по п.1 та значення по п.2 визначити типову висоту платформ. За нашими попередніми оцінками це може бути близько 320-330 мм.Такий підхід призведе до того, що теоретично очікувана висота сходинки відносно платформи коливатиметься від -30-40 до +30-40 мм. Але наголошуємо ще раз, це потребує уточнення і практичних замірів і лише після цього визначення остаточних цифр.Не часті випадки, коли висота платформи буде вищою ніж сходинка завантаженого вагона на зношених бандажах, можуть сприйматись пасажирами незвично. Але чи вартує ця звичність додаткового зменшення висоти платформ до мінімальної висоти сходинки 270 мм чи, навіть, до прийнятих зараз у Києві 250 мм з метою надлишкової перестраховки?_____Під цим постом пропонуємо висловити конструктивну критику та пропозиції по цьому питанню.

Із 27 липня в Києві відновлять рух автобусів № 39 «Станція метро «Голосіївська» – вулиця Ракетна»Із 27 липня відновлять рух автобусів № 39 «Станція метро «Голосіївська» – вулиця Ракетна (селище Жовтневе)». Про це повідомляє Департамент транспортної інфраструктури КМДА.Раніше на маршруті курсували автобуси малої місткості, проте на початку повномасштабного вторгнення маршрут був призупинений.Нині силами ШЕУ Голосіївського району було змінено геометричні параметри розворотного кільця, що дає змогу автобусам великої місткості безпечно проїхати маршрутом.Відтепер автобуси цього маршруту курсуватимуть за такою схемою: просп. Голосіївський – просп. Науки – вул. Голосіївська – вул. Добрий Шлях – вул. Еллана-Блакитного – вул. Лисогірська (до транспортної розв’язки на перетині з вул. Ракетною та вул. Панорамною); у зворотному напрямку: вул. Лисогірська – вул. Еллана-Блакитного – вул. Добрий Шлях – вул. Голосіївська – просп. Голосіївський.https://kyivcity.gov.ua/news/iz_27_lipnya_v_kiyevi_vidnovlyat_rukh_avtobusiv__39_stantsiya_metro_golosivska__vulitsya_raketna/

Лобісти непотрібного «аквапаркінгу» знову активізували тему його будівництва із кошторисом в декілька сотень мільйонів гривень з бюджету Києва. Зараз соцмережами розміщена реклама, яка просуває будівництво паркінгу на набережній Оболоні з абсолютно відірваними від реальності аргументами про те, що він покращить безбар'єрність міста.Ця реклама платна і за чиї кошти розміщена - велике питання, якщо паркінг заплановано будувати саме за бюджетні гроші. Більше ж немає куди їх дівати з користю для киян, очевидно.Давайте приведемо лобістів "аквапаркінгу" до тями і покажемо, що хай будують, якщо дуже кортить – але в іншому місці і за кошти інвесторів, а не киян.Тим паче, що будівництво «аквапаркінгу» передбачається на (чи замість) захисної гідротехнічної споруди побудованої у 70-х роках минулого століття.Наші друзі з ГО «Парк Прирічна» закликають підписати петицію, в якій пропонується:1) Розглянути альтернативні місця для будівництва багаторівневого паркінгу на проспекті Володимира Івасюка. Там де у цьому дійсно є необхідність і за рахунок інвестора.2) Відмовитись від планів будувати «аквапаркінг» на Прирічній у зоні регулярних підтоплень, і головне на берегоукріплюючій споруді кар’єру Канівського водосховища ГЕС.3) Захистити від капітальної забудови 33 гектара рекреаційної зони на Прирічній, куди планують будувати третій місток, в районі якого і хочуть будувати «аквапаркінг».Підписати петицію:Київ ЦифровийСайтКиїврадиДавайте максимально швидко наберемо голоси під цією петицією, щоб нарешті міська влада остаточно відмовилась від абсурдного будівництва паркінгу на Прирічній.