Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Розумій & Кажи シ | Українська мова
Añadido 06 dic. 2025

Розумій & Кажи シ | Українська мова

@kazutarozymi
Número de suscriptores: 6 480
Fotos: 2,760
Videos: 85
Enlaces: 3,810
Descripción:
Тут все про нашу мову і не тільки. Для зв'язку з Адміном: @pryten Для тих в кого бан і хоче мені щось написати: @RozumuikazuBot. Ми на Adsell 👉 adsell.io/r/aJtdjy

👥 Número de suscriptores

6 480
Promedio/Día:: -10
Promedio/Tiempo:: -36
Promedio/Mes:: -44

👁️ Vistas promedio por mensaje

1 288
Promedio/Día:: 817
Promedio/Tiempo:: 2,053
ERR: 19.88%

📊 Mensajes por Día

1
Último día: 0
Promedio semanal: 0
Promedio por día: 1

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

Про префікс попо– та слова з нимПрефікс попо– уживається тоді, коли дія повторюється багато разів або виконується інтенсивно, вдосталь.Попоїсти — добре поїсти, наїстися.• Попоївши, Волох кивнув Малюті і вийшов на подвір’я. (Д. Білий)Попогуляти — вдосталь нагулятися, довго й насичено провести час.• Загін з п’ятнадцяти чоловік під їхнім проводом склався ще в одна тисяча сімсот тринадцятому! Добряче попогуляли у Києві та по його околицях. (Г. Колісник)Попокрасти — вкрасти багато чого.• Я не менше попокрав на волі від них. (С. Василенко)Попововтузитися — навозитися з чимось удосталь.• Попововтузився я з тією пляшкою, а таки застромив. (І. Стешенко)Попогрітися — добре прогрітися, відчути тепло.• Поснідав, попогрівся і взявся за книгу. (Т. Шевченко)Попомучитися — докласти багато або надмірних зусиль.• Попомучилися ми, але нарешті пліт був готовий. (В. Нестайко)Попостріляти — постріляти вдосталь, від душі.• Качка вранці і ввечері тягне, перелітає або з Чайок на Лиман, або з Лиману на Чайки… і таки іноді добре попостріляєш. (О. Вишня)Попокружляти — кружляти де-небудь протягом певного часу.• Діти попокружляли навколо ялинки, співаючи пісні.#Словниковийзапас Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник „порівняння“ й широко ним користується:• „З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення“ (З. Тулуб)• „У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності“ (з газети)В обох цих фразах слово „порівняння“ звучить цілком природно, по-українському.А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів „по сравнению“, „сравнительно“:• „При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень“І ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією:„як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури)“, „з порівняння… виходить“Так само й у фразах:• „У порівнянні, з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед“• „Порівняно з тим же періодом минулого року“ Краще було б написати: „як порівняти з феодалізмом“• „як порівняти з тим же періодом минулого року“Як відповідник до російського вислову „по сравнению“ є ще в українській мові прийменник „проти“, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось:Приклади вживання:• „Проти нас трьох нема в світі дужчого“ (Б. Грінченко)• „І стіл був багатший проти звичайного“ (Л. Смілянський)Отож можна було в наведених фразах написати:• „проти феодалізму капіталізм був…“, • „проти того ж періоду минулого року…“Похідний від дієслова „порівняти“ прислівник „порівняно“ буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою:• „Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер“ (Я. Гримайло) — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно:ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).Джерело: Книга Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо»#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
Із задоволенням чи залюбки? Розберімося, і разом з тим приберімо зайві кальки.Сьогодні дуже часто натрапляємо на звороти зі словом задоволення. Проблема в тому, що далеко не завжди вони природні для української мови.Дехто з письменної братії залюбки отримує задоволення, читає щось із задоволенням, відмовляється від дорогого задоволення, віддається задоволенням і навіть живе в своє задоволення. Насправді маємо справу з механічним копіюванням російських конструкцій. Зокрема, зворот одержувати задоволення — це калька з «получать удовольствие». У російській він органічний, а в українській чужорідний.Чи бракує нам власних відповідників? Зовсім ні.Українська мова має природні, питомі способи передати ті самі значення. Наприклад, замість штучного одержувати задоволення вживали й вживають мати насолоду, тішитися, радіти, ті відповідники, які ви зможете знайти у старих словниках та текстах класиків.Якщо зазирнути до старіших словників, стане очевидно: слово задоволення там уживалося значно рідше, ніж сьогодні. Натомість активно функціонували інші, природніші відповідники.• Жити в своє задоволення — заживати життя, жити собі на втіху, розкошувати• Із задоволенням — залюбки, радо, охоче, любо• Відчувати задоволення — зазнавати насолоди• Знаходити задоволення — знаходити втіху, тішитися• Приносити задоволення — давати втіху, дарувати насолоду• Отримувати задоволеннямати насолоду, мати втіху• Дороге задоволення — дорога розкіш.#Вікторина Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
Як сказати "потєряйся" українською?Взагалі тут не все так легко, бо більшість тих джерел, які наводять ці "відповідники" є або кальками з російської або взагалі вигаданими, але про це трохи згодом.Спершу — ті вислови, які дійсно є: • Бачиш двері? Мацай клямку! — напевно, найвідоміший і найуживаніший варіант. • Пензлюй давай.Сапай вазони звідси.Шапка – двері – коридор.Вйо, бо дощ! — явний діалектизм, може в якійсь говірці існує, хай буде.Це ті, які дійсно є в нашій мові, але от стосовно інших. Наприклад "крути ноги роби вітер" це явний переклад з російської «крути ноги делай вєтєр». Отже це не наш варіант.Аналогічна ситуація і з висловами "на раз зібрався на два зʼїбався", "Щічки дуєм і піздуєм", вони перекладені, отож що з ними робити, я не знаю, вже на ваш розсуд.А тепер про ті вислови, які були вигадані, але вони не запозичені з російської, отож чому б їх не додати у вжиток, створити щось нове:) • Чухай ногу об дорогу.Черевик на патик — і на вихід. Вишманделюйся. Взагалі це слово навіть має підгрунтя, але сумніваюсь, що при його створенні автор опирався на схоже слово пошмандигати. • Піну здуй — і піздуй.Бери сандалі — пиздуй подалі.А ви знаєте ще якісьваріанти заміни?#скажицеукраїнською Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
​​Клишавий це який…?Прикметник. Друзі, дуже багато людей, які переходять на українську питають, а як українською буде «косолапьій»? Так ось це гарне слово «клишавий» і є повним відповідником до «косолапого».Це прикметник, що означає: той, хто під час ходи повертає передню частину стопи досередини, має викривлені ноги.Наприклад: клишавий кінь, клишавий ведмедик. • Приклад вживання: Валя Іщенко став клишавим дідусем з порепаними губами, з понівеченими п'ястуками. Вигоріли й постаріли навіть очі. (О. Ізарський) • На стежці після нежданого дощу по вже засохлій грязі видніють ген сліди дитячих ноженят, маленьких, клишавих. (О. Ільченко)Також «косолапость» буде українською «клишавість». • Приклад вживання: Клишавість посідає перше місце серед інших уроджених захворювань опорно-рухової системи. (з навчальної літератури)І ще можна вжити іменник кли́ша чи клишонíг або кутернóга — про людину чи тварину з викривленими ногами або клишавою ходою. • Приклад вживання: стара клиша важко пересувалася подвір'ям. (Зі словника)#Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
З цього витікає чи випливає? Як зрештою правильно сказати українською?Деякі мовці вдаються до висловлень на зразок:• "Отож витікає висновок про сутність цього явища"; • "Звідси витікає висновок..." У цих висловленнях використання слова витікає суперечить його справжньому значенню.Замість «витікає» у цих реченнях треба вжити слово випливає: • Отож випливає висновок про сутність цього явища.Не думаймо, що слово витікати не функціонує в сучасній українській літературній мові. Його вживають, але в інших значеннях, а саме:1. "виливатися звідкись або виходити краплями (про воду або іншу рідину); виходити з балона та ін. (про газ)", наприклад: • З щілин березової кори з тихим шумом витікає пахучий сік — підставляй рот і пий (Степан Чорнобривець);2. "текти або брати початок (про річку, струмок тощо)", наприклад: • Тече вода в синє море, Та не витікає... (Тарас Шевченко); 3. "просочуватися звідки-небудь назовні (про світло і под.)", наприклад: Хай світло не витікає на двір і не ллється з двору (Михайло Стельмах).Отже, в сукупності його вживань, а ті, які я щойно перелічив це і є його основні значення, більше їх нема, не бачимо потрібно нам значення "бути логічним наслідком чогось".А значення "бути логічним наслідком чогось" в українській мові передає дієслово випливати, наприклад:— Виходить, старий не тільки пісні співає, — здивувався і задумався Чорнокнижний після розповіді Лісовського. — Ну, й що ж із того випливає? (Михайло Стельмах).Отож, запам’ятайте найголовніше, слово «випливає» вживаймо щодо абстрактних речей: даних, фактів, результатів, сказаного, розвитку подій.Висновки випливають, з сказаного випливає, з цих фактів випливає, з цього випливає тощо.Наприклад: • «І треба сказати, що цей факт звучить у п'єсі правдиво і цілком логічно випливає з розвитку подій»Витікати виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні «литися звідкись», «брати початок десь»• «З тої хрещальниці витікає вода по ринві в дерев'яну купальню»Джерело: книга Івана Вихованця «Розмовляймо українською».#стилістичніпорадиРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!
Колоніальне мовознавство за часів радянського союзу накинуло на українську мову багато непритаманних суфіксів.Серед них — активне заохочення вживати словотвірний тип іменників (назв діяча) із суфіксами: • -чик-щикі водночас таврування інших типів, із такою аргументацією:«заперечення і заборона слів із суфіксами -чик, -щик (коли такі слова існують у мові) було продиктоване націоналістичним відмежуванням української мови від російської і становить перекручення існуючих фактів української мови»Як дослідив В. Токар, цей суфікс виник, сполучившись із двома суфіксами: прикметниковим -ск- та іменниковим -ик- (ямской → ям-щик пор. плескати → плещу, віск → вощаний) у північно-східних говорах Київської Руси.Із них згодом, сплавившись із фіно-угорською і татарською основами, виростала російська мова. Через те свою продуктивність суфікс -щик зосередив на цих віддалених від Києва теренах, і порівняно із пам’ятками XIV і XVII ст. кількість похідних із ним зросла від 12 до 296 — і власне в епоху розквіту Московської держави у XVII ст. В українські пам’ятки цей суфікс потрапив у XVI ст. під безпосереднім впливом московської мови, перші з яких — це: доставщик, бунтовщик, справщик порівняй доставець, доставник, постачальник. А далі його тріумфальну ходу посилив імперсько-колоніальний 350-літній політичний розвиток і панівна шовіністична московська ідеологія, що пустила коріння у словотвірну будову нашої мови, і аж так, що лексикографічні джерела поволі, але послідовно наповнюються неорганічними щиками-чиками.Якщо в «Історичному словникові української мови» їх заледве 7: • ответчик • донощик • справщик • извощик • досмотрьщик • бунтовщик • челомбитчикТо у «Словарі російсько-українському» М. Уманця і Спілки — 70, а вже в найбільшому засимільованому лексикографічному радянському надбанні — у «Російсько-українському словнику» (1948 р.) таких утворень — 97: від апаратчика до холодильщика. З огляду на мовно-культурні орієнтації нашого суспільства, проблема полягає в тім, що сучасні академічні праці, підручники і посібники тощо йдуть добре второваним чужомовним шляхом, пропонуючи меншою мірою запозичений, а радше накинутий суфікс, і то на місці питомих українських моделей, наприклад: Наприклад: • прапорщик → підхорунжий • наладчик → ладнач, наладовець, припасовець, упорядник. • льотчик → пілот • гонщик → перегонець • наборщик → набирач• пайщик → пайовик• паромщик → паромник• пильщик → пиляр, трач• псаломщик → дяк, причетник• бакенщик → бакенник• доменщик → доменник• звощик → візник• обманщик → обманник• натурщик → натурник• ямщик → кучерБагато відповідників зафіксовано в праці С. Караванського:• гонщик → перегонець, гончак, скорогон• денщик → джура• обманщик → махляр, дурисвіт• прапорщик → підхорунжий• донощик → стукач, клявза• паяльщик → лютівник• банщик → лазебник• сищик → слідeць, шпигВласна словотвірна модель легко працює:• вантажник (не загрузчик)• об’їзник (не обкатчик)• газетяр (не газетчик)• велогонець (не велогонщик)• зломник (не зломщик)• попутник (не попутчик)• валютник, міняйло (не валютчик)• сплавник (не сплавщик)• страйкар (не забастовщик)• катеринник (не шарманщик)Отже, як чужі гості без зазіхань можна прийняти хіба що прикажчика і поміщика як історичні архаїзми.Недарма ще 1936 р. Є. Грицак зазначав: «Поширилися в нас, неначе справжня пошесть, слова з російськими наростками -щик, -чик, що їх варто б обминати. В українській мові є наросток -чик-, але його вживають головно при здрібнілих іменниках: хлопчик, горобчик, а при творенні слів, що означають зайняття або працю людей, треба вживати наростків -ик-, -ець-, -ар-, -ач- й інших. Через те постають хибно складені слова, яких у нас наскрізь повно: покажчик замість показникрознощик замість розносецьнакладчик замість накладецьЯкщо в авторитетних і репресованих джерелах (В. Підмогильний, Є. Плужник; Г. Голоскевич) форми на чик і щик відсутні, то в радянських словниках вони масово насаджені.
Стилістичні поради!Вулиця носить назву чи має назву?Дієслово носити в українській мові має чітке значення:• „Ненагодоване і босе сорочку до зносу носить.” (Т. Шевченко)Вживають його також у переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію:• „Таки явивсь! Де тебе носило так довго?” (Леся Українка)Або в розумінні „підіймати":• „Кашель носив його груди.” (І. Франко)Як бачимо, це слово вживають, коли йдеться про рух або дію, але не про щось нерухоме.Тож про вулицю чи заклад кажемо не „вулиця носить назву”, а „вулиця має назву” або „вулиця зветься”.• „На нашому заводі, що зветься „Світлий шлях”, вона одна працює на чотирьох станках.” (Г. Бойко)• „Ця вулиця має назву імені ТарасаШевченка.” (з живих уст)Що роблять «на мові»?На українській мові пишуть вірші. На українській мові пишуть прекрасні пісні. Два попередні речення у мовному стосунку бездоганні, але говорять і пишуть не на мові, а мовою українською, китайською, будь-якою іншою. Розмовляти українською, німецькою або по-українськи чи по-німецьки, але не на українській.Також і перекладають з англійської українською,а не на українську перекладають.#Стилістичніпоради Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
​​Утори це що…?Бачте оці металеві пази на краю бочки на світлині? Оце і є утори у які вставляють дно діжки. • Приклад вживання: Ну, челяднику, тоді покажіть зараз же, що ви добрий бондар, беріть відбірку в руки і в отій бочці, що стоїть он там, зробіть утори. (Ернст Теодор Амадей Гофман переклад С. Сакидон) • Мартинко припав унизу біля дна діжки, рачкував біля неї. Діжка важко схитнулася, потім утори дна відірвалися від кам'яної підлоги, діжка нахилом зводилася. (І. Ле)Але більш цікаве не це слово, а фразеологізм з ним — слабкий на утори.Що означає неврівноважену, нетерплячу, невтриману людину. Наприклад, він ще той вишкварок, дуже він слабкий на утори. • Приклад вживання: Буває так: людина одважилася на відчайдушний крок, але в критичний момент може виявитися слабкою на утори — спасувати. (В. Бойко)Також ще цей фразеологізм може означати поступливу стосовно сексу жінку, та яка хоче займатися коханням. • Приклад вживання: Богині в гніві.. на утори слабі. (І. Котляревський)І на останнок це напевно найкращий вислів із цим словом — «утори розійшлися», що означає напердіти, насмерідити, коли все ж вийшли гази.#Словодня Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!
Які слова і як ми відмінюємо в родовому відмінку?У родовому відмінку часто припускаються помилок — особливо в закінченнях. Тож тримайте зручну добірку: які слова й яке закінчення вони мають.Закінчення -ів• брело́ків, а не брелків• гра́мів, а не грам• грузи́нів, а не грузин• кілогра́мів, а не кілограм• коректи́вів, а не коректив• мандарині́в, а не мандарин• осетині́в, а не осетин• партиза́нів, а не партизан• помідорі́в, а не помідор• солдатів, а не солдат• судді́в, а не суддей• стилів, а не стилей• тунелів, а не тунелей• центнерів, а не центнер• шпротів, а не шпротНульове закінчення• болга́р, а не болгарів• бур, а не бурів• вірме́н, а не вірменів• галича́н, а не галичанів• гальм, а не гальмів• заробітча́н, а не заробітчанів• канікул, а не канікулів• конопель, а не конопелів• литавр, а не литаврів• облич, а не обличів• підошов, а не підошвів• слов’ян, а не слов’янів• татар, а не татарівЗакінчення -ей• галузе́й, а не галузів• гастроле́й, а не гастролів• гроше́й, а не грошів• зустріче́й, а не зустрічів• медале́й, а не медалів• моделе́й, а не моделів• осе́й, а не осів• паралеле́й, а не паралелів• повене́й, а не повенів• подороже́й, а не подорожів• попаде́й, а не попадів• постате́й, а не постатів• путе́й, а не путів• сане́й, а не санів• соле́й, а не солів• статте́й, а не статтів• тіне́й, а не тінів#ВідмінюванняРозумій & Кажи. Підписуйсяシ!