🌿 Вербна неділя у Києві: де ще встигнути освятити гілочки?Сьогодні, 5 квітня, християни східного обряду відзначають Вхід Господній у Єрусалим. Це світле свято за тиждень до Великодня, що символізує визнання Христа та надію на відродження життя.📍Де проходили основні служби сьогодні?З самого ранку святкові літургії відбулися у головних святинях столиці:Михайлівський Золотоверхий собор та Софія Київська (ПЦУ);Патріарший собор Воскресіння Христового (УГКЦ);Володимирський собор;Храми Києво-Печерської Лаври.Вже вечір, але ви не встигли?Попри те, що основні урочистості завершені, у вас ще є шанс освятити вербу в наступних локаціях:1️⃣Михайлівський Золотоверхий собор (Центр)Вечірнє богослужіння триває орієнтовно до 19:00–19:30. Священники зазвичай залишаються на подвір'ї або біля входу до завершення служби, щоб окропити вербу всім, хто запізнився. Територія зазвичай відкрита до 20:00.2️⃣Патріарший собор Воскресіння Христового (Лівобережна)Це один із найбільш відвідуваних храмів. Тут традиційно йдуть назустріч вірянам: якщо ви підійдете зараз (до 19:30–20:00), можна звернутися до чергового священника всередині собору або на подвір’ї.3️⃣Володимирський собор (б-р Шевченка)Вечірні служби тут тривають допізна. Ви можете зайти в храм і попросити освятити лозу індивідуально — зазвичай у цьому нікому не відмовляють.Якщо ви зовсім не встигаєте до храму через логістику чи комендантську годину, церква допускає освячення верби вдома святою водою з щирою молитвою. Також це можна буде зробити завтра під час ранкової служби (близько 8:00–9:00).Бережіть себе та світлої вам Вербної неділі!
⚡️У КМДА погодили капітальний ремонт декоративної підсвітки моста Патона в той час як науковці попереджали про критичний стан спорудиПро це нам стало відомо під час підготовки дослідження стану моста Патона.На початку 2018-го року у першому випуску журналу “Промислове будівництво та інженерні споруди” виходить наукова стаття матеріал про міст Патона.Автори Шимановський, Котлубей та Шалінський з першого абзацу пишуть:...проблеми з мостом Патона загострились через недотримання термінів обстежень, відсутність фінансування та стратегічного плану.
У своїй праці науковці зазначають, що під час огляду у 2017-му встановлено, що стан мосту — обмежено працездатний, а найближчим часом взагалі може перейти у стан непрацездатного.Тоді було виявлено корозію елементів, руйнування бетону, порушення гідроізоляції, тріщини покриття, обвал штукатурки, дефекти опор. Це неповний перелік того, що зафіксували тоді науковці. Автори закликали негайно розпочати ремонтні роботи.Ми вирішили знайти на сайті Київради та КМДА згадки про міст Патона за той період.👉У серпні 2017 року у КМДА погоджують проект капітального ремонту, який стосується моста Патона. Проте замість капітального ремонту пошкоджених і зношених елементів вирішили ремонтувати декоративнупідсвітки. Сам це чітко і визначено в документі, який нам вдалося знайти.Більше про стан мосту дивіться у першій серії нашого дослідження — https://youtu.be/aLmUXxsh5Tc?si=eUQb8XTYJzTVs6ek
МІСТ ПАТОНА. МИ ЗАПУСКАЄМО ВЕЛИКИЙ ПРОЄКТ-ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГОЛОВНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ АРТЕРІЇ СТОЛИЦІПЕРШУ СЕРІЮ ДИВІТЬСЯ НА КАНАЛІ.⚠️ Залишковий ресурс мосту ще з 2018 року дорівнює нулю. Коли міст повністю зруйнується — питання часу. І коли це станеться ніхто не знає. Станом на зараз щодня мостом пересувається 130 000 транспортних засобів, при тому, що розрахований міст Патона лише на 10 000 на добу.Ми почали велике дослідження теми моста Патона — коли почалися перші ознаки руйнувань, які роботи проводили, як взагалі мають підтримувати мости у належному стані? Що насправді писали науковці у висновках після обстежень? І ще багато питань, відповіді на які ми шукаємо, допоки інші маніпулюють. Першу корозію зафіксували ще у 1985-му, а у 2004-му споруду визнали непридатною для нормальної експлуатації. Жодного капітального ремонту за 70 років міст так і не побачив. У 2017 році, коли інженери вже били на сполох через аварійність, міська влада погоджує проєкт ремонт декоративної підсвітки.❓ Чому КМДА скасувала тендер на капітальний ремонт з аргументом «відсутність потреби», коли науковці попереджають про можливість неконтрольованого руйнування? ❓ Хто насправді є балансоутримувачем і чому обіцянка Кличка відремонтувати міст до 2025 року залишилася лише на папері?❓ Чому з програми, яка передбачала капітальний ремонт, у КМДА забрали кошти саме з мосту Патона?❓ Якими були реальні висновки науковців щодо стану мосту з 2004 по 2026?❓ Хто насправді сьогодні відповідає за ремонт: місцева влада чи уряд?Здається, ми знайшли відповіді на ці питання, документи, фрагменти висновків після досліджень і коментарі експертів. Зібрали хронологію, вивчили закупівлі, рішення та розпорядження.🎬 Перша серія циклу “Міст Патона” за посиланням — https://youtu.be/aLmUXxsh5Tc
У ці хвилини в Києві прощаються з почесним патріархом Філаретом20 березня на 98-му році життя помер патріарх Філарет, який очолював невизнану Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП).На сайті Православної церкви України вказали, що почесний патріарх Київський і всієї Руси-України помер внаслідок загострення хронічних хвороб.9 березня 2026 року 97-річного Філарета госпіталізували в Києві «у зв’язку з погіршенням стану здоров’я», повідомляли в ПЦУ.Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (у миру Михайло Денисенко) народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне Донецької області. Після закінчення духовних навчальних закладів у Москві прийняв чернечий постриг (1950) з ім'ям Філарет.У 1990 році Філарет увійшов до списку трьох претендентів на престол російського патріарха, а після здобуття Україною незалежності у 1991 році закликав до надання українській церкві автокефалії.У 1995 році Філарет (Денисенко) став патріархом Київським і всієї Руси-України. Він активно розвивав УПЦ КП.2018 року УАПЦ та УПЦ КП оголосили про власну ліквідацію на виконання формальних вимог для отримання томосу про автокефалію Православної церкви України. Згодом Філарет розкритикував томос і заявив, що Київський патріархат із ним на чолі досі існує.Фото: KASHTAN NEWS
На 98-му році життя помер Почесний Патріарх Православної церкви України Філарет. Про це повідомив митрополит Київський і всієї України Епіфаній.На початку березня Філарета госпіталізували через загострення хронічних захворювань.За словами Епіфанія, Філарет залишив по собі вагому духовну та організаційну спадщину, присвятивши десятиліття служінню Церкві й українському народові.У грудні 2018 року відбувся Об’єднавчий собор, під час якого створили Православну церкву України, ліквідувавши УПЦ Київського патріархату. Предстоятелем ПЦУ тоді обрали митрополита Епіфанія. Філарет підписав рішення про ліквідацію УПЦ КП, однак згодом відкликав свій підпис.У травні 2019 року він заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а вже в липні Мінкульт повідомив про його остаточне приєднання до ПЦУ.Після цього синод ПЦУ створив для Філарета окрему релігійну місію та визначив за ним право довічного проживання у резиденції в Києві й проведення богослужінь у Володимирському соборі.Згодом ПЦУ припинила його повноваження як члена Священного синоду. Він залишився в єпископаті, однак без управлінських функцій і права здійснювати хіротонії.Філарет (Михайло Денисенко) очолював Українську православну церкву Київського патріархату у 1995–2018 роках. У січні йому виповнилося 97 років.
Чому Київ ризикує замерзнути наступної зими, попри мільярдний бюджет та сотні генераторіввід партнерів?Кличко каже про відсутність центральної влади допомагати, натомість в Уряді кажуть протилежне, більше того — наводять приклади співпраці з КМДА. 10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ, який мав стати дорожньою картою підготовки міста до наступної зими з урахуванням досвіду зими 2026-го. Але документ розкритикували самі ж депутати. Пропозиції, висловлені ще за майже два тижні до засідання Київради, фактично проігнорували.Журналісти "В тіні Каштана" побували на засіданнях Київради, вивчили хронологію подій, а ще відвідали тематичний круглий стіл за участю нардепів, депутатів Київради, представників Уряду, КМДА, громадськості та енергетиків.А ще ми виявили, що “план” виявився переписаною стратегією енергнезалежності столиці, яку ухвалили ще у 2024 році. От тільки за два роки вона так і залишилась на папері.У новому матеріалі ми намагаємось зрозуміти, чи встигнуть усі відповідальні достатньо підготуватися до нового опалювального сезону, ділимось коротко важливим:🔹 Понад 1100 будинків на Лівому березі досі без тепла після зими 2025-2026. Це Дарницький та Дніпровський райони.🔹 План назвали "сирим" самі ж депутати. Голова фракції "Слуга народу" в Київраді Андрій Вітренко: документ без дат, без етапів, без відповідальних🔹 Депутатка Людмила Ковалевська ("ЄС"): "Не побачила ні чітких термінів, ні логіки. Якщо так рухатимемося, Київ може залишитися без тепла, води і світла. Я не жартую".🔹 Кличко каже, що держава не допомагає. Але уряд передав Києву сотні генераторів (лише 12 лютого — 234 одиниці). А заступник Міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук ще до заяв Кличка каже про можливість виділення коштів з держбюджету.🔹 Директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко каже, що гроші є, бюджет розвитку Києва — 18 мільярдів гривень. Це кошти саме на модернізацію, а не на захищені статті.🔹 П'ять генераторів від КМДА в Деснянському районі не можуть підключити півтора місяці.🔹 У резолюції круглого столу, який відбувся 27 лютого 2026, були пропозиції і строки реалізації. В ухваленому 10 березня плані енергостійкості чіткі терміни не встановлені.👉Дивіться повний розбір ситуації — https://www.youtube.com/watch?v=s5A8PCKqMzUАбо читайте скорочену текстову версію на сайті.
«Сидимо вдома, сподіваємось на краще»: українка в Бахрейні — про війну, ППО і панікуНа Близькому Сході гаряче. Українці, які опинилися в регіоні, знову в епіцентрі війни. Євгенія — фітнес-тренерка з Мирнограда на Донеччині, яка вже 4 роки живе в Бахрейні.В інтерв'ю «Каштану» вона розповіла, що зараз відбувається на вулицях, яка безпекова ситуація, що про це думають місцеві та як українці планують покинути регіон.Зібрали для вас ключові тези розмови.🔻Що чути?ППО працює щодня. Балістика, «шахеди», вибухи в небі — усе це прямо над домом. «Вікна трясуться, гучно. Українцям це не нове».🔻Як сповіщають?Спочатку була повна плутанина: то сирена без причини, то вибух без сирени. Зараз трохи налагодили, але додатка «Тривога» немає — сповіщення приходять просто на телефон.🔻Прильоти є?Так. По американських базах і по житловому будинку. Загинув чоловік із Пакистану. Решта — уламки.🔻А паніка?Ні. Місцеві впевнені у своїй ППО. «Всі кажуть: на два-три тижні, усе буде добре. Ходимо в кафе, постимося, живемо далі».🔻Укриття?Підземні паркінги ТРЦ і школи. Ніяких бункерів. У спеку +30 сидіти в машині на парковці — ще той відпочинок.🔻Побут?Дефіциту нема, черг нема. Але аеропорт не працює. Виїхати можна тільки через міст до Саудівської Аравії.🔻Що кажуть рідні з України?«Виїжджайте! Бігом!» — кричать друзі зі сходу, які пам'ятають Маріуполь. Але не все так просто: робота, гроші, відповідальність.🔻Головне:«Ми тут чужі. Нас ніхто не врятує. Тому плануємо виїжджати».Повну розмову дивіться на каналі — https://www.youtube.com/watch?v=hamf9pJss8w&t
Мільйони гривень за те, що коштує $200: як працює контакт-центр Києва 15-51?У новому розслідуванні «В тіні каштана» розбираємо черговий «успішний кейс» привласнення бюджетних коштів.🤏Суть схемиКонтакт-центр Києва 1551 щороку замовляє послугу транскрибування (перетворення аудіо в текст) телефонних звернень контакт-центру 15-51.Ціна питання: 3 млн 149 тис. грн лише за 2025 рік. Переможець ФОП Мельничук Вадим Володимирович, який стабільно виграє ці тендери з 2023 року, часто будучи єдиним учасником. А якщо й і є інші, то їхні пропозиції відхиляють через невідповідність специфікації.🕸️«Унікальна» монополіяЙмовірно, причиною такого успіху є те, що тендер прописаний під конкретне програмне забезпечення — CallWay, яке раніше у КМДА замовили для запуску колцентру. А пан Мельничук виявився не просто ФОП-айтішник, а представник розробника цієї системи, а ще і співласником ще однієї компанії, яка бере підряди.Виявляється можна створити програмне забезпечення, продати його місту, а потім роками «обслуговувати» за мільйони, бо більше ніхто не має знань, доступу і досвіду роботи з авторським програмним забезпеченнм.👥Хто за цим стоїть?Звʼязки привели нас до Юрія Чабаника (бізнес-партнер Мельничука), який вже фігурував у справах про завищення цін на закупівлях та махінаціях з тендерами в Києві. А ще Чабаник був спонсором виборчої кампанії депутата Київради Миколи Конопелька, а офіс компанії, яку представляє Мельничук, розміщено в будівлі, повʼязаній із скандальними забудовниками.🤖 Чи є альтернативи?Є! Сучасніші, з кращими можливостями і за нижчу ціну. По-перше, ми підрахували, що весь обсяг звернень за рік можна обробити за допомогою існуючих сервісів штучного інтелекту. І це може обійтися в 200-400$. По-друге, в Україні є сервіси, які мають більше досвіду у розробці програмного забезпечення кол-центрів і їхні послуги могли б обійтися у 800 тисяч гривень на рік замість 3 млн.🌟Дивіться повне відео — https://youtu.be/TQSsxoVvDpU
Ректор КНУ Шевченка Володимир Бугров заявив про погрози та шантажБугрова змушують звільнитися, погрожують в месенджерах і таємно змінили номерні знаки на його авто.Про це ректор повідомив публічно, оприлюднивши скріншоти повідомлень, фото і звернувся за допомогою до правоохоронців. За словами Бугрова, аноніми вимагають, щоб він написав заяву на звільнення. У разі відмови погрожують оприлюднити його особисті переписки. Раніше він уже заявляв про поширення сфабрикованих анонімних матеріалів і листувань, спрямованих на дискредитацію керівництва університету. Ректор каже, що в 2024 році невідомі встановили на авто номерні знаки, подібні до його власних. Сам Бугров заявив, що підміну помітив не одразу через схожість номерів. Після цього в медіа почала поширюватися інформація про нібито використання ним «номерів прикриття».Бугров припускає, що до підміни номерних знаків могли бути причетні правоохоронці. Він пояснює це тим, що номери були підібрані максимально схожими до оригінальних.Володимир Бугров очолює університет із 2021 року. У попередні роки навколо керівництва університету вже виникали інформаційні кампанії та публічні звинувачення, які ректор заперечував.
«Він казав: "за три місяці вийдемо в плюс". Зай, я в плюс виходжу одразу»: відверте інтерв’ю Дар’ї Лісіч — про поезію, аб’юз, батьківський суп, Кернеса, війну в собі та любов до грошей. А ще багато деталей про роман-антиутопію, над яким зараз працює Дарʼя.На нашому каналі вийшло велике інтервʼю з поетесою Дарʼєю Лісіч.🎙 Про стосунки і наївністьОдин із найвідвертіших моментів інтерв’ю — розповідь про колишнього, якого Дар’я називає «токсичним».«Я не повірила, що чоловік може настільки завуальовано ненавидіти жінок. Мене це налякало. Не було "жінка, йди прибирай", але було: "жінка хитріша", "я в шоці, що жінка заробляє", "ти маніпулюєш, тому що емоціонуєш"». Вона згадує сварку через туфельку на машині, яка переросла в дискусію про гендерні квоти, і як їй пояснювали: митцям-чоловікам «можна коханки», а жінка має «триматись кубла, бути і тут вправною, і з репутацією стежити».«Я народжувалася в цей світ не для того, щоб під якогось тіпа, який епізодично з'явився в моєму житті, підлаштувати особистість, яка формувалася 26 років».
🟣 Про батьків і ХарківДар’я переїхала з Харкова до повномасштабної війни, тому каже: «Слава Богу, я не бачила, як він [Харків] помирає. Він для мене просто завершився». Але спогади про місто — теплі: безтурботні 22 роки, бари, теніс о третій ночі.Одного разу 21-річна Дар’я мала похмілля, батько приготував суп і віз його через усе місто, дві гілки метро.🟣 Про менеджера, який «не зміг її продати»Дар’я розповіла про невдалий досвід співпраці з агенцією, яка організовувала її виступ. Менеджер заспокоював: «За три місяці вийдемо в плюс». Її реакція була миттєвою: «Зай, я в плюс виходжу одразу. Що, не знають, як мене можна в мінус продати? Це неможливо. Треба тільки саботувати процеси — орендувати Жовтневий палац, не дослідивши мої цифри».Відтоді вона організовує тури самостійно. 🟣 Про війну як частину себе«Війна хитро вплелась в мене як в особистість — почуттям провини, фоновою тривогою. Я не могла вести консультації, бо дивилась на сповіщення з Харкова. Коли прилетіло на бульвар Юр’єва, за 400 метрів від батьків, я випала з сесії».
Вона зізнається, що мала тривожно-депресивний розлад, хапалась за Таро і медитації, але врятували терапія і антидепресанти. Зараз, озираючись назад, каже: «Насправді зараз набагато краще, ніж було до війни. Хоча в буденності здається, що гірше нікуди».🟣 Про чесність із собоюНайчастіші питання, які Дар’я ставить собі: «Чого я хочу? Про що я собі брешу?».«Коли важко всередині, я питаю: про що я зараз собі брешу? Що мені цікаво з цією людиною? Та ні, тобі просто нудно. Не хочеш ти жити в горах на відшибі — в тебе просто не виходить у столиці».🟣 І головне — про ризикНа запитання «Що робить тебе живою сьогодні?» каже:«Ризик. Ризик в грошах, в часі, інвестицій свого ресурсу. Воно, скоріш за все, окупиться, але наважитись. Йти попри страх».
Повне відео тут — https://youtu.be/zUAoxAy0m7M
