Чаклунство: Спадок (2020)Їм ніхто не казав, що зараз ніхто не робить ремейків класики, бо інакше будуть невдоволені паплюженням оригіналу? Треба робити ребуквели. По суті те саме, але вписати пару рядків, де згадують події оригінального фільму + якісь "священі реліквії" звідти: фразочки, важливі предмети, старі персонажі. Тож можу зрозуміти, чому у фільма занижений рейтинг. Звісно, тому що тут багато моментів, які сприймаються не інакше як фем пропаганда. Хоча мені нові ідеї сподобалися, місцями було краще за оригінал, місцями гірше, головна зміна з чоловічим ковеном то взагалі прикольно, але її недожали.Мабуть найбільш не сподобалось, що вони одразу почали малювати дівчатам фаерболи і більш явні прояви магії, а у фіналі не сталося нічого грандіозного. Мораль також вийшла розмитішою, ніж в оригіналі. Ну і пропрацьованість віддали чоловічим персонажам, тоді як героїні, що мали бути головними, ніякі. ДивноЗагалом, гадаю, якби люди не знали за оригінал, то цей фільм сприймали б легше. #ікотікаподивився
Клуб ляльок (2009-2010) - 2 сезонНу це вже офігезно. Вони пофіксили усе, на що я скаржився. Окрім харизми деяких акторів. Не з першої серії, але пофіксили, що змогли.Основний сюжет - тепер закручений шпигунський техно-трилер з купою поворотів, сміливих рішень та смертей персонажів, а не вошкання копа в одній кімнаті. Персонажі всі еволюціонували і тепер їм співпереживаєш, бо вони намагаються зупинити кінець світу. Навіть передісторію головної героїні пофіксили. Так, трошки заретконили, але воно на краще. Та головне, вони лялькам дали передісторію і тепер є емоційний зв'язок з усіма.Все ще видно, що автори не мали бюджету на щось видовищне, тож дуже часто в сюжеті вони наче роблять крок назад, після сміливих двох вперед. Хоча й є просто дивні пасажі. Але коли це серіал про стосунки персонажів, то досліджувати круту концепцію значно цікавішеВраження, що вони зрозуміли, що грошей на продовження не дадуть, тож впихнули всі свої плани в один сезон, щоб завершити історію. Насичено і круто#ікотікаподивився
Клуб ляльок (2009) - 1 сезон Ну Джос Відон як завжди - вигадав щось прикольне. Ідея, що є організація, яка має "порожніх людей", в яких можна завантажити будь-яку пам’ять і особистість для виконання будь-якого завдання. Відчувається як ламповий серіал 90-х, але головна акторка і фбр-івець трохи ніякі, бракує харизми, а основна сюжетна лінія про фбр-івця капець яка прісна і тупа. В пілоті було логічніше, але, видно, бюджету не вистачило так жваво розвиватися.Залишається процедурал, який часто погано працює, адже незрозуміло кому співпереживати. Бо компанія - мудаки, а лялькам щосерії переписують пам'ять, тож вони не персонажі. Навіть передисторію головної героїні просрали. Якби основний фокус серій був би на клієнтах, що замовляють ляльок, було б захопливішеНайцікавіше, що тут є - це історія Альфи, ляльки, що усвідомив себе, ставши надлюдиною. Але цієї лінії дуже мало.Серіал різнобоко досліджує концепцію і саме в цьому суть. Можна дивитися по серії на вечір - отримувати задоволення#ікотікаподивився
Моє прекрасне нещастя (2023)Не знаю, чому вирішив глянути молодіжну мелодраму, мабуть, бо побачив акторку з "Втікачів", а може думав подібне мене розважить, а на виході зрозумів, що я якось відстав від сучасного розуміння меж доступимого.Якщо обстрагуватися, то як мелодрама воно робоче. Прикольно, що в обох персонажів є суперсили легко заробляти гроші і вони обоє вимушені ділити одну хату на чотирьох. Не можу сказати, що тут якась потужна романтика, радше підліткові шмарклі рівня серіалів. Тобто все досить стандартно для жанру, але оця Вірджинія Ґарднер інколи так перетискає з закоханими оверреаціями, що це стає кумедним.Романтична лінія прописана цікаво через те, що головних героїв намагаються малювати не тупими. І у фіналі ескалація мені сподобалась: "О ні, мого батька переслідують, а мене можливо розшукує мафіозі, як щодо пристрастної сцени, після якої я просплю, як мій хлопець вирішив пожартувати собою? Як раз потрібний настрій"Ну а ще вони "Чорнобиль" написали неправильно #ікотікаподивився
Служниця (2025)Щось багато чув, не знав нічого про що це, вирішив глянути і... якось слабувато. Концепція прикольна, але таке враження, що персонажі керуються волею сценариста, а не власною психологією.Зазвичай, коли дивишся такі штуки, то весь кайф в підтекстах: що люди кажуть, як вони це кажуть, що вони мають на увазі і чого вони не кажуть. Якщо починати розбирати сцени, то якраз цікаво слідкувати за оцими тонкощами і невидимими завуальованими дуелями. А тут просто намагаються намахати твої очікування несподіваністю нелогічної поведінки.Також купа деталей ні до чого не призвели і воно якось більше зосереджено на коханні-зітханні. Ну типу взагалі не зрозуміло щодо дівчинки. Чому на Східні Свині не подіяла вода? Або що не так з садівником? Але радий, що у Притули є робота. До цього його у "Фатальному меседжі" бачив, схоже, кар'єра у чувака складається гарна.Кінцівка просто маячня якась. Бо такий випадок точно відправлять до судмедексперта і він не підтвердить версію слідства.#ікотікаподивився
Еш проти зловісних мерців (2018) - 3 сезонНема питань, чому серіал скасували після третього сезону. Тут більше запитань, як вони, знімаючи оце, змогли протриматись три сезони, не привертаючи уваги санітарів.Тут воно вже відчувається абсолютно зайвим. Маленька пригода соціопата-покидька, що видає себе за Еша, в принципі скінчилась в кінці другого. А тут почалося - проблема знову зніфіга, сценарист навіть не запарювався це пояснити. Еш тепер обраний, тож все Пекло намагається заплямувати його репутацію, бо тільки він становить загрозу для демонів і тому демони вбивають усіх окрім нього. Персонажі вже займаються відвертою маячнею, ніяк не пов'язаною з вирішенням проблем. Є цілий культ Еша, який намагається йому допомогти, але після століть підготовки не готові буквально ні до чого. Один з персонажів отримує від сценариста дар в потрібну мить уміти усе, що буде потрібно сценаристу. І увесь цей трешак несеться аби нестися.Насправді, фінал виглядає як жарт у кінці та не потребує продовжень.#ікотікаподивився
Еш проти зловісних мерців (2015-2016) - 1 сезонНевже не можна було вигадати іншої зав'язки, окрім як знову виставити Еша покидьком, через тупість якого гине купа людей? Я так розумію, що 20 років пригод Еша в коміксах не враховувалися (як і частково фільми, це майже перезапуск), тож він 30 років просто був блазнюватим невдахою. Мило.Отже відродження франшизи відбулося у двох напрямках одночасно: поки на великому екрані ми, мабуть, мали лякатися від того, що гидко, тут ми, мабуть, маємо сміятися від того, що гидко. Складно.Якщо щиро, в плані сюжету більш-менш непогано, під кінець стає навіть цікаво. А от в плані гумору, то якось мляво. Я розумію, що не розумію треш-комедій, але якщо просто почати вести статистику кількості спроб пожартувати, то воно прям невтішно. Суцільні "тички", і немає нічого дійсно кумедного. Але відвертої крінжі, коли соромно дивитись, майже не було. Круто.А ще у демона, якого вони викликали, був один з найкреативніших візуалів, що я бачив. Більше б подібного.#ікотікаподивився
Пригоди діґімонів (1999-2000)Дуже важко продертись крізь перші декілька серій, де персонажі по 10 разів проговорюють як кого звуть і що саме відбувається на екрані. Зате далі серіал поступово еволюціонує у дещо прекрасне. Дуже захопливо. Ніколи не дивився Покемонів, зате цей серіал обожнював. Навіть згадав через яку серію у мене смажена картопля колись згоріла. Я тоді мав приготувати їсти та прибрати в хаті до приходу батьків, а розклад мультиків погано стикувався з цими планами.Я розумію, чому я тащився в дитинстві, це дійсно класне шоу, де поступово розгадують цікаву загадку, є шалена інтрига і дуже круті дизайни. На оці анімації еволюцій тупо заліпаєш. З мінусів можу виділити розтягування хронометражу сценами, де персонажі переоповідають що сталося, бо раптом глядачі пропустили попередній епізод. Спойлери в назвах серій, особливо, коли диктор на початку тягне інтригу, що станеться, а потім воно як знущання. Ну і лиходії, які роблять усе, щоб самим собі завадити - це прям біда.#ікотікаподивився
Ельф (2003)Не найкращий фільм Джона Фавро... це начебто класика, але я ніколи його не бачив. Було не так крінжово, як я очікував, але й добре не було.Дуже напружує історія з Сантою, який вирішив залишити дитину на Полюсі, виростити до 30 років, а коли той став соціально дисфункціональним, відправити його у Нью-Йорк. Ну так, щоб по хардкору. І він його навіть не підкинув, сказав йти пішки. З Полюса. В Нью-Йорк. Вчитель географії в цей момент вийшов з чату.Санта такий мудак, якщо тримати в голові, що це він, вважай, зламав життя головному герою, а потім навіть не провів базовий інструктаж. Гадаю, він сподівався, що той здохне дорогою...Фільм багато в чому працює, але між другим і третім актом наче відсутній важливий шматок. Буквально нічого не слугувало каталізатором, щоб його батько так різко змінився. Це просто сталося нізвідки. Так само романтична лінія тримається винятково на тому, що чомусь віриться, що Зої Дешанель могла б зацікавитись людиною з явним психічним розладом.#ікотікаподивився
Дракула (1992)Абсолютно вражаючий з точки зору образів та спецефектів. Стільки усього вигадливого, офігіти. В половині випадків викликало захоплення розуміння, скільки їм довелося танцювати з бубном, щоб зробити саме такий кадр, а в іншій половині я просто фігзна, як вони це робили, чорт забирай, на початку 90-х роківАле на оповідання автори підзабили. Сюжет подається рвано, ривками, з жодним персонажем не встановлюєш зв'язку, бо фільм намагається бути усім водночас. То у нас Дракула Ґері Олдмана головний герой, минає 10 хвилин і головним героєм стає персонаж Кіану Рівза. За 20 хвилин фільм забиває на Рівза і наступні півгодини головною героїнею стає персонажка Вайнони Райдер. Але фільм згадує, що у тієї немає особистості, тож вводить Ван Гелсінга Ентоні Гопкінса, поки намагається повернутися до Дракули і розвивати несподівану любовну лінію.Таке враження, що кожен окремий сегмент розповідався з точки зору того персонажа, де здавалося буде моторошніше. Але мб так в книзі було, не знаю#ікотікаподивився
TGLIST.COM.UA
