iPress | Міжнародна преса українською

"У нас тут, бл…, шпигун". Таємниці найбільшої шпигунської справи в історії США. Головне з другої частини публікації Politico: Той факт, що агентству знадобилося майже десять років, щоб викрити Еймса, викликав обурення на Капітолійському пагорбі. Але ФБР і ЦРУ не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що Еймс не був єдиним винним у викритті агентів і провалі операцій. Ще один шпигун досі перебував на волі, передаючи секрети росіянам і ставлячи під загрозу людські життя.Серед десятків компрометуючих фактів, які, на думку ФБР, Еймс не міг пояснити, був випадок Олега Гордієвського. Він очолював лондонську резидентуру КДБ, а в 1985 році вів подвійне життя як британський агент. Незабаром після того, як ЦРУ дізналося, що Гордієвський таємно працював на Велику Британію, КДБ відкликало його до Москви, що було явною ознакою підозр у зраді. Розуміючи, що хтось розкрив його шпигунську діяльність, Гордієвський попередив своїх британських кураторів у розвідувальному агентстві МІ-6, і вони вивезли його з СРСР у багажнику автомобіля.Під час допиту Еймса слідчі ФБР дійшли висновку, що він не міг здати Гордієвського. "Ми перевірили всі дати, але вони просто не сходилися", – розповів керівник групи ФБР Вайзер. Це не міг бути і Говард – він давно зник, коли ЦРУ дізналося про особу Гордієвського. Вайзер вилетів до Лондона, щоб особисто допитати перебіжчика з КДБ. Висновок ФБР: десь був ще один шпигун, а може, навіть і не один.Отже, з 1994 року ФБР розширило пошуки шпигуна. Розслідування розпочалося з понад 200 потенційних підозрюваних. До 1996 року їхня кількість скоротилася до трохи більш ніж 10. Агенти та аналітики Бюро проконсультувалися з провідними аналітиками ЦРУ, і всі вони погодилися, що найімовірнішим підозрюваним був офіцер контррозвідки агентства на ім'я Брайан Келлі. "Вони переконали мене", – згадує Саді, який незабаром після цього у ФБР відповідав за взаємодію з аналітиками ЦРУ в контррозвідці в Ленглі.У 2000 році ФБР завербував колишнього співробітника КДБ, який мав саме те, що вони шукали. Він вручну скопіював весь файл КДБ про GRAYSUIT і навіть викрав записи розмов шпигуна з його радянськими кураторами. Інформатор мав великі борги перед іркутською мафією через невдалу угоду з ікрою і вимагав значну суму грошей за те, щоб віддати матеріали. ФБР компенсувало інформатору готівкою та пільгами на суму 7 мільйонів доларів і організувало зухвалу операцію з вивезення з Москви надсекретних файлів КДБ, що належали шпигуну.Ці файли надійшли до штаб-квартири ФБР у листопаді 2000 року. Більшість слідчих очікували, що вони міститимуть докази зради Келлі. Проте щойно вони почули голос на плівці, вони зрозуміли, що це був хтось інший. Келлі поновили на посаді в ЦРУ у 2001 році.Завжди існувала ймовірність, що слідчі ФБР помилялися і що в найвищих ешелонах американського уряду не було такого таємничого шпигуна. Але сама можливість цього була кошмаром для національної безпеки. Окрім загрози життю агентів, які працюють на американську розвідку, такий високопоставлений шпигун міг також мати доступ до військових таємниць, що полегшувало б американським супротивникам вбивство американських або союзних військових. Проте, мабуть, найстрашнішою можливістю було те, що цей російський агент створив мережу шпигунів, здатних підривати США протягом поколінь.Потрібно було дев'ять років розслідувань, щоб заарештувати Еймса, і сім – щоб заарештувати Ганссена. У Великій Британії знадобилося майже 40 років, щоб публічно викрити останнього з "Кембриджської п'ятірки" – мережі шпигунів, яка завдала великої шкоди британській розвідці в розпал холодної війни. Багато ключових підказок, які допомогли розібратися в дезінформації та обмані та викрити їх, надійшли з російських джерел. Розкриття таємниці "четвертого чоловіка", за словами колишніх співробітників розвідки, ймовірно, залежатиме від того, чи з'явиться інше російське джерело з новою інформацією.

Протидія дронам. Як Польща перебудовує оборону через ризики з боку росії. Головне з публікації Міхала Кранца:Державний секретар Міністерства оборони Польщі Цезарій Томчик оприлюднив додаткові деталі нової протидронної системи вартістю 2 млрд євро. За його словами, вона стане найбільшою у своєму роді на континенті та зможе виявляти і нейтралізувати ворожі дрони. Систему, названу "Сян" на честь річки на південному сході Польщі, розгорнуть вздовж північного і східного кордонів країни, сказав Томчик в інтерв'ю. Він додав, що система має запрацювати вже цього літа, значно раніше, ніж "стіна дронів" ЄС. "Сян" буде інтегрована як найнижчий рівень у мережі систем протиповітряної оборони, яку Польща розбудовує. Вона вже включає системи дальньої дії "Вісла", ближньої дії "Нарев" і дуже ближньої дії "Pilica Plus". "Цю систему створено для оборони в умовах війни, – пояснив Томчик. – Але, принаймні в окремих частинах, її можна використовувати й у мирний час". Цей прямий зв'язок між підготовкою до повномасштабної конвенційної війни та реагуванням на прискорення тіньової війни росії відрізняє Польщу від решти західного альянсу і виводить її в лідери військових інновацій у НАТО. У дорожній карті ЄС з питань оборонної готовності, опублікованій у жовтні, викладено низку заходів, спрямованих на трансформацію здатності Європи захищатися від росії до 2030 року. Також там передбачено ініціативу щодо безпілотників, яка має бути реалізована до кінця наступного року. Попри амбіційність європейських планів, вони занадто довгострокові, щоб протистояти новій, ще більш агресивній фазі гібридної війни росії на сході НАТО.Хоча Польща, як і решта членів НАТО, готується до поколінної боротьби з Москвою, вона також розглядає тіньову військову кампанію Москви як небезпеку, невіддільну від ширшої російської загрози для Європи. У цьому процесі вона розвиває свою внутрішню оборонну політику проти гібридної війни росії та формує відповідь всього альянсу. Це включає проект Варшави вартістю 2,5 млрд доларів із будівництва 700 км фізичних укріплень та високотехнологічних оборонних мереж уздовж східного кордону, який отримав назву "Східний щит". Зараз Польща почала застосовувати свій різноманітний оборонний арсенал проти більш безпосередніх загроз із боку Москви. Після проникнення російських військових дронів у її повітряний простір у вересні Варшава запровадила низку нових заходів для протидії новій фазі тіньової війни між росією і НАТО. Першим кроком стала американська протидронна система Merops – мобільний, дуже портативний дрон-перехоплювач, який можна запускати з кузова пікапа. Далі – операція "Горизонт", яка відкрила шлях до розгортання 10 000 солдатів для охорони життєво важливої інфраструктури, а також розроблення мобільного застосунку для громадян, щоб вони могли повідомляти про потенційні акти саботажу або гібридної війни. Потім з'явився "Сян" – перлина в короні відповіді Польщі. На тлі сумнівів щодо прихильності США до трансатлантичної безпеки Польща найближчим часом буде провідною зіркою НАТО в галузі гібридної оборони.Проте, на думку Томчика, її роль у формуванні напрямку розвитку НАТО може бути ще більшою. Поряд із військовими планами Польщі він хоче, щоб відповідь на тіньову військову кампанію росії була більше зосереджена на активному стримуванні, а не на пасивній обороні. Представники НАТО вже натякнули на можливість превентивних кібер- та інших ударів по росії у відповідь на дії путіна в Європі. І хоча польські військові керівники ще не зрушили в цьому напрямку, Варшава має вигідне становище, щоб стати піонером таких змін. Хоча Варшаві ще далеко до досягнення статусу регіональної держави в Європі, з суто необхідності вона продовжуватиме адаптувати свою реакцію на дії росії на власних умовах, залучаючи до цього решту НАТО.

Протестна хвиля в Ірані пішла на спад. Але напруга зберігається. Дещо з допису Тома Купера:І протестувальники в Ірані, і ті, хто перебуває за кордоном, не мають уявлення про режим КВІР та його методи, не кажучи вже про те, як самоорганізуватися. Зокрема, вони не розуміють, як обходити вуличні блокади режиму, швидко розосереджуватися, а потім відновлювати протести в інших місцях, та подібні "тактики" (застосовані, наприклад, сирійцями в 2011-2012 роках), і також (дуже) нерозумно підходять до вибору міжнародних прихильників.На жаль, це означає, що і протестувальники в Ірані, і їхні прихильники за кордоном навряд чи усвідомлюють: режим КВІР не можна повалити ані "гучним" активізмом у соцмережах, ані американськими бомбами і крилатими ракетами, ані за допомогою ізраїльського Моссаду і його вбивств, і, звісно, не всілякими мріями і фантазіями. Лише добре організовані, об'єднані, масові дій зсередини можуть дати результат.Саме дій іранців.Так само, як Асад був (врешті-решт) повалений сирійцями.КВІР мав більш ніж достатньо сил, щоб придушити протести самостійно. Навіть без Генерального командування правоохоронних органів (відомого також як "поліція"). Вона залучила Хатайб Хезболлу лише тому, що цим неписьменним дурням легко стріляти в беззбройних цивільних осіб. Це все, що варто знати з цього приводу.Хоча армія Ісламської Республіки Іран (ІРІА) може мати більше військ під зброєю, ніж КВІР (коли останній не повністю мобілізований), її командири були ретельно відібрані КВІР. За їхню лояльність. Не за їхні заслуги, навички чи будь-що інше.Не дивно, що, хоча окремі солдати армії брали участь у протестах (у вільний час), було наївно очікувати, що іранська армія прийде на допомогу протестувальникам.Не тільки США вирішили "підтримати іранців", але й Ізраїль зрештою наслідував цей приклад. Подейкують, що між Іраном та Ізраїлем було досягнуто домовленості на кшталт "я не нападу на тебе, якщо ти не нападеш на мене". І хто ж інший, як не Москва, посприяла цьому.У цьому контексті не можна не нагадати: не тільки про те, що Нетаньягу і Пуддінг є друзями, але й про те, що кожен, хто вважає Іран "паперовим тигром", просто не знає про всі збитки, завдані Ізраїлю іранськими балістичними ракетами під час "12-денної війни" в червні минулого року. Очікувати, що Ізраїль "прийде на допомогу іранським протестувальникам", можна охарактеризувати лише як "безмежну наївність". Навіть "смертельну наївність".

Фронт тримається. Удари вглиб тривають. Вступ Тома Купера до огляду Дональда Гілла: Вступ Тома Купера. На тлі майже повного краху PKK (тобто "Сирійських демократичних сил" (SDF), нав'язаних Пентагоном у північно-східній Сирії) вчора було складно зосередитися на Україні. Так, навіть коли близько 80% (а в деяких областях і більше) країни майже тиждень залишається без електроенергії, опалення та водопостачання.... з іншого боку, це логічний наслідок усієї некомпетентності та ідіотизму політичного та військового керівництва країни, а також "лідерів її союзників на Заході". Ми детально описували це протягом останніх двох років, тому, будь ласка, не звинувачуйте людей, які публікують дописи в цьому блозі, і не намагайтеся пояснити, що ми вам цього не говорили.З "позитивного боку" (і тому, що багато хто називає мій наполегливий реалізм "песимізмом"): ну, якщо ви можете собі уявити, те, як я "відчуваю" Україну в ці дні (насправді: "навіть" Іран я "відчуваю" в ці дні), це точно те саме, як я "відчував" Сирію протягом більшої частини останніх 15 років (насправді: протягом усього мого життя). Спочатку десятиліття геноцидного режиму Асада, потім десятиліття іранських і російських військових втручань, геноциду, спровокованого ІДІЛ, терору, спровокованого США через PKK, ізраїльської агресії та підривної діяльності, а також повної ідіотичності "керівництва" ЄС (яке було і залишається купкою некомпетентних боягузів, настільки глибоко корумпованих і прогнилих, що коли справа стосується Сирії та Близького Сходу, то до цього дня воно не може нічого іншого, як слідувати за модою США та Ізраїлю, без найменшого сумніву в мотивах та результатах).Десятиліття, протягом яких країна занурювалася в середньовічну темряву.Зрештою, сирійці знайшли вихід. Попри всі перешкоди, особливо попри неймовірний обсяг антисирійської пропаганди, якою щодня бомбардували як населення країни, так і громадськість "благородного, демократичного і завжди стурбованого правами людини Заходу" (та інших регіонів).Питання в тому, чи захочуть українці наслідувати цю моду. І коли...і скільки українців має померти, щоб це сталося...Тижневик Дона Гілла. На Сумському та Вовчанському секторах ситуація була відносно спокійною та стабільною. Тобто: росіяни захопили ще одне село, а потім також переправилися через річку Клевен, щоб проникнути в інше село в районі Глухова, але не мали достатньо військ і постачання, щоб скористатися цим.За 75 км від російського кордону на Чернігівщині було зафіксовано HIMARS, який здійснював пуски ракет. Як це все частіше трапляється останнім часом, його було відстежено і знищено двома російськими дронами.Куп'янськ. росіяни продовжують контролювати центр міста, незважаючи на те, що вже кілька тижнів воно перебуває в оточенні. Двоє росіян захоплені в ході операції з очищення території. Знищено російську станцію управління протиповітряною обороною. Продовжуються атаки на росіян у місті. Разом з Інтернаціональним легіоном бригада очищає міську раду знизу. У грудні в місті перебувало 200 росіян, і ті, хто вижив, на початку тижня контролювали близько 10% міста в ізольованих районах. Але лінія фронту не змінилася.На кожного українця, загиблого в цій битві, припадає 27 загиблих росіян. Це пов'язано з тим, що російські війська мали рухатися по вузькому фронту, який легко контролювали дрони та патрулі на землі. росіяни також мали перетнути невелику річку, і більшість з тих, хто спробував це зробити, загинули або були поранені. Це несприятлива ситуація для російської атаки, але мета була для них настільки важливою, що вони продовжували посилювати свої втрати і заплатили за це високу ціну.Бригада "Хартія" вбила 70 росіян під час російської атаки. Ще більше росіян гинуть, намагаючись прорватися до міста.

План Трампа і путіна щодо тиску на Україну. Зимові удари по енергетиці та виснаження ППО. Дещо з тижневика Філліпса О'Брайена:Минулого тижня (вкотре) повністю проявилося, ким був, є і буде Дональд Трамп. Погрожуючи найближчим європейським партнерам України через їхнє небажання віддати йому Гренландію, Трамп показав, що його справжнім пріоритетом є завдання шкоди Європі, включно з Україною, фактично виконуючи брудну роботу для росії.Хоча Трамп ніколи не робить реальних кроків для стримування путіна (хтось бачив законопроєкт Грема-Блюменталя цього тижня?), він здійснює конкретні дії проти демократичної Європи. Цього разу – запровадженням митних тарифів у поєднанні з прямими погрозами залишити колишніх союзників Америки беззахисними.Те, що він робив це, фактично захищаючи росію, тоді як війська путіна вчиняли масові воєнні злочини, руйнуючи українську цивільну інфраструктуру під час однієї з найхолодніших зим у новітній історії, не було помилкою. Єдина помилка – з боку занадто багатьох людей у Європі та США, які відмовлялися визнати, ким він є насправді. Через це українці страждають.Поки Трамп давав путіну час, він також навмисно послаблював протиповітряну оборону України. Протягом року регулярно з'являлися повідомлення про те, як США це робили: призупиняли допомогу тут, уповільнювали продажі там, обіцяли величезну кількість ракет Patriot, які так і не надійшли. Пам'ятаєте історію з жовтня, коли говорили, що Україна була на межі укладення угоди про замовлення 25 батарей Patriot у США?Це замовлення так і не було виконано. Насправді українці не лише не отримали достатньої кількості ракет Patriot, а й відчували їх гостру нестачу. До грудня стало очевидно, що Україна має брак ракет Patriot та іншої протиповітряної зброї, про що був змушений заявити президент Зеленський. А два дні тому він навіть визнав, що багато найважливіших протиповітряних систем України вже кілька днів були без ракет.Це була передбачувана катастрофа. Трамп подарував путіну час, поки США виснажували українську ППО, і, на жаль, зима їм допомогла.путін робить ставку на те, що зможе зламати волю України цією кампанією – деморалізувати населення настільки, щоб воно дало йому те, чого він хоче. Побувавши тепер в Україні, можу сказати лише одне: йому це не вдалося. Люди сприйняли цю кампанію радше як доказ того, що путін хоче стерти Україну з карти світу. Вони були втомлені і змерзлі, але не збиралися підкорятися державі та людям, які це з ними роблять.Однією з переваг холодної погоди є те, що вона сповільнила і без того історично повільний темп просування росії. російська тактика відправлення багатьох невеликих груп солдатів на просування або смерть є менш успішною, якщо ці війська не можуть знайти укриття і вижити в холоді. Якщо в листопаді погода трохи допомогла росіянам (хмари і вітер знизили ефективність операції українських дронів), то зараз погода, принаймні, допомагає українцям.Навіть попри те, що Трамп захищає путіна та дає росіянам час воювати так, як вони хочуть, вони можуть лише повзти вперед.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування. Редакційна колонка Wall Street Journal:Американці поглядають то на Іран, то на Венесуелу і задаються питанням, що означають для США заворушення в цих країнах. Треба зв'язати воєдино Іран, Венесуелу, росію і Китай і пояснити, чому Конгрес може допомогти світу, ухваливши законопроєкт про санкції щодо нафти з Москви, який вже давно чекає на розгляд.Минулого тижня президент Трамп "дав зелене світло" законопроєкту про санкції проти росії, який підтримали понад 80 сенаторів як заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем з Південної Кароліни. Законопроєкт Грема дозволить Трампу запровадити мита до 500% на країни, які купують російську нафту.Основними покупцями російської нафти є Індія та Китай, хоча Нью-Делі шукає інші джерела. Трамп матиме гнучкість у застосуванні тарифних санкцій, але наявність такого інструменту в його розпорядженні може допомогти в переговорах. Тарифи не позбавлені економічного ризику, але для цих покупців у світі є й інші джерела нафти.путін, як і раніше, відмовляється йти на будь-які поступки заради миру або навіть тимчасового перемир'я. російський диктатор обстрілює міста балістичними ракетами та погрожує сценаріями застосування ядерної зброї. путін також відкинув можливість присутності західних військ в Україні після закінчення війни. Союзники Америки у Великій Британії та Франції відгукуються на заклик про введення військ в Україну для підтримки миру після укладення угоди, але проблема – позиція окупанта в Кремлі.Трамп заслуговує на похвалу за свою поточну кампанію із затримання тіньових нафтових танкерів, незважаючи на те, що на суднах майорить російський прапор. За інформацією видання, лише за останні два тижні понад 15 танкерів раптово оголосили про свою приналежність до росії, щоб уникнути санкцій США. Захоплюючи судна, адміністрація Трампа чинить тиск на Москву, Іран і Венесуелу.Це посилить вплив США в переговорах щодо України, хоча, можливо, цього все ще недостатньо після року американської переговорної політики, яка зводилася до токсичної емпатії до путіна та його скарг. Економіка росії перебуває під дедалі більшим тиском, і законопроєкт про санкції є шансом підвищити ціну відмови від миру.Проте, попри очевидну підтримку Трампа та сильну двопартійну підтримку, законопроєкт про санкції досі перебуває в підвішеному стані. Конгрес зайнятий спробами ухвалити законопроєкти про фінансування уряду до кінця місяця. З огляду на поточну дисфункцію Конгресу, навіть демонстрація того, що Америка може ухвалити асигнування, буде досягненням. Але Конгрес не може прогавити можливість поліпшити позицію США стосовно путіна та його друзів у Пекіні та Тегерані.Те, що відбувається у світі, не є серією випадкових, не пов'язаних між собою подій. За часів Джо Байдена виникла вісь противників США, які спільно діють проти Заходу – Китай, росія, Іран, Північна Корея, Куба та Венесуела. Іран постачає росії дрони для війни в Україні, а росія віддячує військово-навчальними літаками та грошима. Північна Корея надає артилерійські снаряди та війська, а росія захищає ядерну програму Пхеньяна. Китай купує нафту в росії, постачаючи при цьому важливі деталі для армії Кремля.У Венесуелі та Ірані Трамп націлений на слабкі ланки цієї коаліції ворогів. Законопроєкт про санкції проти росії є спробою підвищити вартість їхньої співпраці шляхом відрізання основного джерела фінансування російської війни. Конгрес може допомогти головнокомандувачу розіграти всі карти в цій великій стратегічній грі, надавши йому можливість накласти санкції на покупців російської нафти.

російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів. Колонка Джулії Девіс:Для російських пропагандистів політика – справа особиста. Представники російських державних ЗМІ поскаржилися, що президент США Дональд Трамп зіпсував їм відпочинок: викрав Ніколаса Мадуро, захоплює судна під російським прапором і може запровадити додаткові санкції. Вони також нарікали на нестабільну економіку росії, але закликали громадян "героїчно" витримувати труднощі, оскільки Москва не має наміру йти на поступки в Україні. І все ж, попри страхи та розчарування, пропагандони путіна зуміли знайти в цій багнюці щось блискуче.  У 2022 році данська розвідка звинуватила росію у підробці листа 2019 року до сенатора Тома Коттона, в якому нібито міністр закордонних справ Гренландії стверджував, що розглядається можливість проведення референдуму про незалежність. Ця хитрість, схоже, мала на меті використати зацікавленість Трампа у придбанні Гренландії та спричинити розкол у НАТО. З огляду на те, що Білий дім зараз зосереджений на Гренландії, російські пропагандони знайшли привід для радості. Реалізація їхніх дивних мрій потішила путінських пропагандонів. Соловйов з гордістю зазначив: "Я часто сперечався з поважними людьми тут про Трампа, то хто ж був правий? Я ж казав вам, що Трамп не залишить Гренландію в спокої". Далі він окреслив інтерес росії до гренландської історії: "Я ж казав вам, що Трамп досяг більше, ніж будь-який президент США за цей термін. Він повністю зруйнував всю систему міжнародних відносин".  Соловйов додав: "Ми готові допомогти Трампу звільнити Гренландію", висловивши сподівання, що це призведе до війни між США та Європою. Описуючи європейців як "тупих тварин", Соловйов стверджував, що Америка є не їхнім союзником, а їхнім власником, який зажене їх назад "у хлів". "Ви будете спостерігати і розмірковувати, як Стармер, який не може сказати, що сталося у Венесуелі. Ви не зможете нічого сказати про Гренландію і не зможете відправити туди свої війська. По-перше, у вас немає військ, по-друге, у вас немає засобів для їх транспортування туди. Американці потоплять вас по дорозі, якщо захочуть, а ми їм у цьому допоможемо". Симонян раділа, що США нарешті скинули свій "райдужний плащ" і показали, що під ним. Вона хвалилася, що, на відміну від Америки, росія ніколи не приховувала своїх намірів чи своєї природи. Симонян стверджувала, що, хоча гасла змінюються впродовж історії, людська природа залишається незмінною – вона сповнена жадібності, кровожерливості, жорстокості, несправедливості та егоїзму. Вона сказала, що Трамп відкрив нову еру, зруйнувавши старі ідеали і замінивши їх повним ігноруванням порядку, встановленого після Другої світової війни. Вона вигукнула: "Ера змінилася, цей прапор розірвав вітер, і тепер неможливо розібрати, що на ньому було написано. Свобода чого? Права кого? Нічого з цього більше не існує. Починаючи з цього року, ця епоха називається "Єдина провина [жертви] – це те, що я голодний". Можна сказати, що так її назвав Дональд Трамп, лідер так званого вільного світу".Поскаржившись, що росія бомбить Київ "неправильно", Симонян пояснила: "Ми не будемо соромитися захищати свої інтереси і можемо відкрито сказати, чому ми не робимо коврових бомбардувань Києва. Я думаю, що ми не руйнуємо весь Київ, тому що вулиця Хрещатик наша, тому що Лавра наша. Все це наше. Якщо завтра це знову не буде нашим, то буде післязавтра". Соловйов, який закликає росію розпочати більше "спеціальних операцій", тобто більше війн, сказав, що Москва повинна перестати "соромитися" своїх цілей і національних інтересів. Симонян цілком підтримала його меседж і додала: "Людство повернулося до звірячої шкіри, в якій воно народилося". Соловйов стверджував, що війна є чимось цілком нормальним і природним, а мир – аномалією, що суперечить людській природі. Найплідніший пропагандист Москви зробив висновок: "Ми вигадуємо про людську природу, але насправді це тваринна природа. Це трагедія, але Каїн вбив Авеля".

Майбутнє американського долара. ФРС змінює курс і вступає в політичне протистояння з Трампом. Головне з публікації NY Times:Рішення Міністерства юстиції розпочати кримінальне розслідування щодо голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла є значним посиленням тиску на центральний банк з метою зниження відсоткових ставок. Джером Х. Пауелл хотів уникнути конфлікту. Такий підхід він давно застосовував у взаєминах із президентом Трампом і його безжальними нападками на ФРС, які під час його другого терміну посилилися.Після виконавчого наказу, що посилив контроль над наглядом ФРС за Волл-стріт, а також спроби Трампа усунути чинного члена Ради керуючих, який визначає політику, ФРС дотримувалася перевіреної часом стратегії: не провокувати президента. Іноді це означало поступки, щоб задовольнити його вимоги в таких сферах, як зміна клімату та регулювання банківської діяльності. Але голова ФРС Пауелл поставив межу, коли мова зайшла про захист автономії центрального банку у встановленні відсоткових ставок.Кримінальне розслідування щодо того, чи брехав Пауелл Конгресу, змусило центральний банк відмовитися від обережного підходу і вступити в протистояння. Результат цієї боротьби може визначити, чи залишиться ФРС незалежною інституцією.Рішення Пауелла відповісти на звинувачення відеозверненням, яке було оприлюднено в неділю ввечері, є найскладнішим моментом за його майже восьмирічне керівництво Федеральною резервною системою. Пауелл, термін повноважень якого на посаді голови закінчується в травні, тепер має вирішити, наскільки наполегливо продовжувати протистояння і чи залишатися на посаді члена Ради керуючих, термін повноважень якого закінчується у 2028 році."Ця нова загроза не стосується мого свідчення у червні минулого року або реконструкції будівель Федерального резерву, – заявив Пауелл у неділю. – Загроза кримінального переслідування є наслідком того, що ФРС встановлює відсоткові ставки на основі нашої найкращої оцінки того, що слугуватиме інтересам громадськості, а не уподобанням президента".ФРС знижувала відсоткові ставки лише поступово, зменшивши їх із вересня на 0,75 відсоткового пунктв до нового діапазону 3,5%-3,75%. Трамп вимагав зниження ставок до 1%, називаючи Пауелла "тупим" і "упертим ослом" за відмову поступитися.П'ятничні повістки в розслідуванні стосуються ремонту, який проводять з 2022 року в штаб-квартирі ФРС у Вашингтоні. Цей масштабний проєкт, який має бути завершений у 2027 році, перевищив бюджет на 700 мільйонів доларів і, як очікується, коштуватиме приблизно 2,5 мільярда доларів.Цього літа Трамп використав реконструкцію як новий привід для атаки на центральний банк, звинувативши Пауелла в неефективному управлінні та зробивши рідкісний крок, з'явившись на будівельному майданчику для огляду. Юридичні експерти розглядали це як потенційну основу для спроби усунути голову ФРС з "поважної причини" – єдиного виправдання, яке президент може використовувати для законного звільнення посадовця центрального банку. "Поважна причина" зазвичай означає грубе порушення службових обов'язків або недбалість під час перебування на посаді, хоча це ніколи не перевірялося на практиці.У понеділок Пауелл отримав підтримку всіх нині живих колишніх голів ФРС, а також кількох колишніх міністрів фінансів, які назвали це "прокурорськими атаками з метою підриву незалежності" ФРС.Захисні механізми, які забезпечують незалежність ФРС, були створені Конгресом, щоб уникнути надмірного впливу президента на важливі політичні рішення, які мають значний вплив на розвиток економіки.Одним із найважливіших механізмів захисту є сім членів впливової Ради керуючих. Цих посадовців призначає президент і затверджує Сенатом, але їх не можна звільнити за бажанням президента. Строк їхніх повноважень становить 14 років, а терміни рознесені в часі.Рішення щодо ставок ухвалює комітет у складі 12 осіб, до якого входять члени ради, президент Федерального резервного банку Нью-Йорка та чотири керівники з 12 регіональних банків, які змінюються по черзі.

Два роки без стратегії. Чи повторюють ЗСУ помилки російського командування. Вступ Тома Купера до тижневика Дональда Гілла:Безсоромно зізнаюся: минулого тижня найбільше мою увагу привернули події в Ірані та Сирії. Серед іншого, тому що я дуже добре знаю: Федоров не може навести лад у бараку, офіційно названому "Міністерством оборони України", за "години" чи "дні" після призначення новим міністром оборони. На це йому знадобиться більше "кількох тижнів", навіть "місяців", особливо з огляду на те, що Сирський все ще є головнокомандувачем. А що я думаю про Сирського і його друзів… ну, якщо ви досі цього не знаєте, то ніколи не дізнаєтеся.Ті, хто трохи знає про мою історію в галузі досліджень і видавничої діяльності, навряд чи будуть здивовані, що я вважаю "трохи цікавішим" спостерігати, як (нова) Сирійська арабська армія виганяє підтримуваних США/Заходом терористів з конгломерату PKK/PYD/YPG з району Шейх Максуд в Алеппо (після того, як ті розважалися, обстрілюючи з снайперських гвинтівок і мінометів цивільних мешканців міста). А терористи, яких підтримують США та Захід, потім "відплатили" єдиним способом, який знають терористи: ударами безпілотників по вибраних житлових та адміністративних будівлях. Не менш "цікаво" було спостерігати за перебігом масових демонстрацій в Ірані, де режим КВІР привіз з Іраку орди безглуздих бандитів з Катайб Хезболла (Катайб Хезболла = по суті, іракське відділення Хезболли) для масового вбивства до 5000, а за деякими даними, до 6000 іранських цивільних осіб, які протестували за свободу і справедливість. Холоднокровно.(Для тих, хто вважає, що це "не зовсім військові справи": майте на увазі, що режим КВІР просто повторив дії радянського режиму в Угорщині 1956 року, Чехословаччині 1968 року, російського режиму в Україні наших днів, а також китайського комуністичного режиму 1989 року, коли він привів війська з Внутрішньої Монголії, тобто "звідкись далеко", щоб розігнати протести на площі Тяньаньмень... це "військові справи", і дуже навіть серйозні; звичайно, не "хронічні").Крім того, стежив за триваючим геноцидом палестинців з боку Ізраїлю, у вигляді порушень "перемир'я" в секторі Газа через поновлення повітряних і артилерійських бомбардувань та посиленням етнічних чисток на Західному березі. Плюс геноцид у Судані, спровокований ОАЕ, Ізраїлем і росією...В результаті всього цього, зараз я не маю багато чого сказати про Україну.Якщо вам все ж потрібна моя оцінка, то фактом залишається (пояснення для багатьох нових читачів додані в дужках), що особливо Головком (Сирський) і його друзі з Бардака (Генеральний штаб Збройних сил України) не мають уявлення про стратегію, не зацікавлені в перепідготовці та реорганізації ЗСУ (Збройних сил України) і, отже, не мають рішень, як зрушити справи в цій війні і знайти прийнятний для неї результат. У цих дисциплінах вони, тим часом, майже перевершують "тупоголових командирів" з Москви (Генеральний штаб Збройних сил росії) – з тією основною різницею, що "навіть" останні почали ставати реалістами і вчитися на своїх помилках. А українці – ні. Якщо це не зміниться, якщо Сирський і його друзі з "Бардака" не підуть назавжди, у цій війні не буде жодних фундаментальних змін.Отже, насправді в Україні та росії "мало" що моніторити. Звичайно, за винятком безперервної гімнопіар-війни від імені Зєлі, постійної деградації ЗСУ та щоденного вбивства як цивільних осіб за "лінією фронту", так і військ уздовж неї – переважно за допомогою ракет і БПЛА, і, як правило, у формі хаотично організованих і проведених "ракетних/дронових кампаній"...На мій погляд, це "межує з відсутністю військових справ": це не що інше, як звичайний військовий дилетантизм і системна некомпетентність (можна сказати, "історичних масштабів"). Дві групи ідіотів у формі, які вдають із себе великих військових стратегів. І, чесно кажучи: після того, як я пояснював це докладно, знову і знову, протягом останніх двох років, це не тільки стає "нудним" або "фруструючим", але й демотивує.

Будьмо чесними: ми використовуємо українців. Безглузде танго Грема і Блюменталя. Головне з тижневика Філліпса О'Брайена:Якщо є дві постійні теми, які я чую від українців, то перша – їхня віра в те, що путін і росіяни прагнуть знищити їх як народ і культуру. Майже 4 роки війни росіяни щороку жертвують сотнями тисяч своїх солдатів, щоб захопити невеликі сільськогосподарські угіддя. росіяни йдуть на ці жертви частково тому, що готові покласти більше своїх солдатів, аби вбити одного українського військового. Вони роблять кривавий розрахунок: українців менше, тож їхній людський ресурс вичерпається швидше. Якщо росіяни не дбають про свій народ, то, як розуміють українці, навряд чи вони дбатимуть про інших.Навіть якщо в найближчому майбутньому буде укладено перемир'я (а думки з цього приводу розділилися), тут широко визнають: російська держава вважає вільну і незалежну Україну несумісною із уявленням про власну велич. Навіть якщо бойові дії на деякий час припиняться, вони вважають, що раніш чи пізніше бойові дії відновляться. Проблема росії – саме існування України, і перемир'я цього не виправить.Друга тема моєї поїздки – те, що українці навчилися жити з такими нестатками, які змусили б більшість американців і європейців панікувати і, можливо, зламатися. Останні кілька днів були дуже холодними: мінус 15 градусів за Цельсієм. Більша частина лівого берега Києва, міста з мільйонним населенням, уже кілька днів залишається без електроенергії, опалення і навіть води. У Дніпрі ситуація ще гірша. І попри це ніхто не скаржиться. Навпаки: люди сприймають цю надзвичайну ситуацію як частину свого життя – жахливу, але необхідну умову, яку вони мусять витримати, щоб вижити.Водночас США покинули Україну (і це факт, не будемо прикидатися), а європейські держави залишаються розділеними у своїх зусиллях. Фактично вони користуються українцями, які лише хочуть бути європейцями і союзниками США. Схоже, партнери України розуміють, що українці не мають іншого вибору, крім як боротися за своє існування. А відсутність альтернативи означає, що українці йтимуть на жертви, які водночас захищають їхніх партнерів.Це – чиста експлуатація.Допомога, надана Україні, насправді мізерна порівняно з величезними втратами, яких Україна завдає росії, та стражданнями українського народу. В українців немає вибору, а ми залишаємося в безпеці та спокої за їхніми спинами, дозволяючи їм страждати, поки ми живемо звичайним життям.Я можу лише уявити, що переживають українські солдати на фронті в цей жорстокий холод. Я не поїхав на фронт, бо не бачу нічого славного в тому, щоб академіки та аналітики грали в Рембо. Насправді я вважаю це безвідповідальним. Наближаючись до фронту, ви лише просите українців, які супроводжують вас, даремно ризикувати своїм життям. Це справді ганебно.Водночас я зустрів багатьох солдатів, які були на фронті. І вони були вражені цією зимою. Останні кілька зим в Україні були незвично теплими, а ця – точно ні. Вона по-справжньому люта, і це лише січень. Може стати ще гірше.П'ять днів тому один із спонсорів законопроєкту, сенатор Ліндсі Грем із Південної Кароліни, запевнив нас, що законопроєкт був "схвалений" Білим домом і голосування призначать найближчим часом.Грем сказав, що цього разу Трамп налаштований серйозно.І звичний хор прихильників Трампа, які теж брешуть, запевняючи, що підтримують Україну, вигукував своє звичне "алілуя". Трамп, мовляв, жорстко вдарить по росії.І відтоді вгадайте, що сталося. Голосування не було призначено, Білий дім замовк, а Грем почав гарячково уникати теми України і говорити про те, як Трамп хоче принести свободу Ірану.Звісно, вся ця дискусія – один із найгірших фарсів останніх років. Вона базується на двох фундаментальних неправдах.По-перше, Сенат не потребує схвалення Білого дому для ухвалення законопроєкту.По-друге, Трамп узагалі не потребує цього законопроєкту. Він вважає, що має право запроваджувати жорсткі санкції будь-де і будь-коли. Без сумніву, ми повторимо цей безглуздий процес приблизно через тиждень.